Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І сталося, коли це почули всі царі, що по той бік Йорда́ну, на горі та на поді́ллі, та на всім бе́резі Великого моря навпроти Лива́ну: хітте́янин, і аморе́янин, ханаане́янин, періззе́янин, хівве́янин і євусе́янин,
Об этом услышали все цари на запад от реки Иордан. Это были цари Хеттеи, Аморреи, Хананеи, Ферезеи, Евеи и Иевусеи, которые жили в горной местности, на равнинах и вдоль берега Средиземного моря, близ Ливана.
то вони зібралися ра́зом, щоб однодушно воювати проти Ісуса та проти Ізраїля.
Все они собрались вместе и договорились сразиться с Иисусом и народом Израиля.
А ме́шканці Ґів'ону почули, що́ Ісус зробив Єрихо́нові та Аєві,
Услышав, как Иисус покорил Иерихон и Гай, жители города Гаваона
то зробили й вони хитрість. І пішли вони, і забезпе́чились живністю на дорогу, — і взяли́ повити́рані мішки для ослів своїх, і бурдюки́ для вина повити́рані, і потріскані, і пов'я́зані,
решили попробовать обмануть израильтян. Они собрали мехи из под вина, старые и изорванные, и положили их на своих ослов, как будто они идут издалека.
і взуття повитиране та пола́тане на їхніх ногах, і одежа на них поношена, а ввесь хліб їхньої поживи на дорогу був сухий, заплісні́лий.
На них была ветхая одежда и изношенная обувь на ногах. Хлеб у них был сухой и заплесневелый, и выглядели они так, будто долго путешествовали.
І пішли вони до Ісуса, до табо́ру в Ґілґалі, та й сказали до нього та до мужів Ізраїлевих: „Ми прийшли з далекого кра́ю, а ви тепер складіть з нами умову“.
Они пришли в лагерь израильтян у Галгала и сказали: "Мы идём из далёкой страны и хотим заключить с вами союз".
І сказали Ізраїлеві мужі до хівве́ян: „Може ви сидите́ побли́зу нас, то я́к ми складемо з вами умову?“
Израильтяне сказали этим людям из Евеи: "Может быть, вы живёте неподалеку. Пока мы не узнаем откуда вы, мы не можем заключить с вами союз".
І сказали вони до Ісуса: „Ми твої раби“. А Ісус сказав до них: „Хто́ ви та звідки прихо́дите?“
Евеи сказали Иисусу: "Мы рабы твои". Но Иисус спросил: "Кто вы и откуда пришли?"
І вони сказали йому: „З дуже далекого кра́ю прийшли твої раби до Йме́ння Господа, Бога твого, бо ми чули чутку про Нього, і все, що́ Він зробив був в Єгипті,
Эти люди ответили: "Мы пришли из далёкой страны, ибо слышали о великой силе Господа, Бога твоего, и обо всём, что Он сделал в Египте.
і все, що́ Він зробив двом аморейським царям, що по той бік Йорда́ну, — Сигонові, цареві хешбонському, та Оґові, цареві башанському, що в Аштароті.
Мы также слышали, что Он разбил двух аморрейских царей на восточной стороне реки Иордан: Сигону, царя Есевонского, и Огу, царя Васанского, в стране Астарофе.
І сказали до нас наші старші́ та всі ме́шканці нашого кра́ю, говорячи: Візьміть у свою руку поживу на дорогу, і йдіть навпроти них та й скажете їм: Ми ваші раби, а тепер складіть із нами умову.
И вот наши старейшины и наш народ сказали нам: "Возьмите с собой достаточно еды на дорогу и отправляйтесь, чтобы встретиться с народом Израиля. Скажите им: Мы рабы ваши, заключите с нами союз"".
Оце наш хліб: теплим ми забезпечилися ним у поживу на дорогу з наших домів у день нашого ви́ходу, щоб іти до вас, а тепер ось він висох і став заплісні́лий.
"Видишь хлеб, который мы взяли с собой из дома. Он был тёплый и свежий, а теперь стал заплесневелым и чёрствым.
А ці бурдюки́ вина, що понапо́внювали ми нові, ось поде́рлися! А ось одежа наша та взуття́ наше повитира́лося від цієї дуже далекої дороги“.
Взгляни на наши мехи. Когда мы выходили из дома, они были новые и наполнены были вином, а теперь посмотри, как они износились и порвались. Взгляни на нашу одежду и сандалии! Видишь, как всё обветшало за время долгого пути".
І взяли́ люди з їхньої поживи на дорогу, а Господніх уст не питали.
Израильтяне хотели знать, правду ли говорят эти люди, поэтому они попробовали хлеб, но не спросили Господа о том, как им поступить.
І вчинив їм Ісус мир, і склав з ними умову, щоб зоставити їх при житті, і присягнули їм начальники громади.
Иисус согласился заключить с ними мир и сохранить им жизнь, и начальники израильтян согласились с обещанием Иисуса.
І сталося по трьох днях по тому, як склали з ними умову, то почули, що близькі́ вони до нього, і сидять вони поміж ними.
Через три дня израильтяне узнали, что люди эти жили совсем недалеко от их лагеря.
І рушили Ізраїлеві сини, і третього дня прибули́ до їхніх міст. А їхні міста: Ґів'он, і Кефіра, і Беерот, і Кір'ят-Єарім.
И вот израильтяне отправились в путь и на третий день пришли к городам Гаваон, Кефира, Беероф и Кириаф-Иарим.
І не повбивали їх Ізраїлеві сини, бо начальники громади присягли́ були їм Господом, Богом Ізраїля. І нарікала вся громада на начальників.
Но армия Израиля не стала сражаться с этими городами, ибо они заключили соглашение о мире с этими людьми, дав им обещание перед Господом, Богом Израиля. Тогда народ стал жаловаться на начальников, которые заключили союз.
І сказали всі начальники до всієї громади: „Ми присягнули їм Господом, Богом Ізраїля, а тепер ми не можемо доторкнутися до них.
Но они ответили: "Мы дали обещание перед Господом, Богом Израиля, и теперь не можем воевать против них.
Оце зробімо їм, — позоставимо їх при житті, і не буде на нас гніву за прися́гу, що ми присягнули їм“.
Мы должны сохранить им жизнь, чтобы Бог не разгневался на нас за то, что мы нарушили данное им обещание.
І сказали до них начальники: „Нехай вони живуть“. І стали вони рубати дро́ва та носи́ти воду для всієї громади, як говорили їм начальники.
Пусть они живут, но будут нашими рабами. Они будут рубить дрова для нас и носить воду для всего нашего народа". И начальники не нарушили обещания, данного этим людям.
І покликав їх Ісус, і промовляв до них, говорячи: „Чому́ ви обмани́ли нас, говорячи: Ми дуже далекі від вас, а ви ось сидите́ серед нас?
Иисус призвал их и сказал: "Почему вы солгали нам? Ваша земля находится около нашего стана, а вы сказали нам, что вы из далёкой страны.
А тепер ви прокля́ті, і не переведеться з-посеред вас раб, і рубачі́ дров, і носії́ води для дому Бога мого“.
Теперь ваш народ будет рабами, вы будете рубить дрова и носить воду для дома Бога моего!"
А вони відповіли Ісусові та й сказали: „Бо справді ви́явлено рабам твоїм, що Господь, Бог твій, наказав Мойсеєві, Своєму рабові, дати вам увесь цей край, і ви́губити всіх ме́шканців цієї землі перед вами. І ми дуже налякалися за своє життя зо страху перед вами, і зробили оцю річ.
И ответили они Иисусу: "Мы обманули вас, потому что боялись, что вы нас убьёте. Мы слышали, что Бог повелел своему рабу Моисею дать вам все эти земли, и Бог велел вам убить всех людей, которые живут в этой стране. Вот почему мы обманули вас.
А тепер ми оце в руці твоїй: я́к добре, і я́к справедливо в оча́х твоїх учинити нам, учини“.
Теперь мы ваши рабы, и вы можете поступать с нами, как считаете справедливым".
І він зробив їм так, — і врятував їх від руки Ізраїлевих синів, і не повбивали їх.
Так народ Гаваона стал рабами. Но Иисус оставил их в живых и не разрешил израильтянам убить их.
І дав їх Ісус того дня за рубачі́в дров та за носії́в води для громади й для Господнього же́ртівника, і так є аж до цього дня, до місця, яке він вибере.
Иисус сделал их рабами израильского народа. Они рубили дрова и носили воду для израильтян и для жертвенника Господа. Они и до сего дня ещё остаются рабами.