Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
А віра — то підста́ва споді́ваного, доказ неба́ченого.
Віра є підставою для надії, те, що переконує про речі, недоступні для споглядання.
Вірою ми розуміємо, що віки́ Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.
Вірою розуміємо, що віки були створені Божим Словом, так що з невидимого постало видиме.
Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Ка́їн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог сві́дчив про да́ри його; нею, і вмерши, він ще промовляє.
Вірою Авель приніс Богові кращу, ніж Каїн, жертву, якою засвідчено, що він праведний, бо про його дари засвідчив Бог; нею він і після смерті промовляє.
Вірою Ено́х був перене́сений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догоди́в“.
Вірою Енох був перенесений, щоб не побачити смерті; і його не знайшли, тому що Бог його переніс. Адже перед перенесенням було засвідчено, що він догодив Богові.
Догоди́ти ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
Без віри неможливо догодити Богові. Тим, які приходять до Бога, треба вірити, що Він є і що винагороджує тих, які Його шукають.
Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона.
Вірою Ной, одержавши об’явлення про те, чого ще не бачив, зі страхом зробив ковчег для спасіння свого дому, чим осудив увесь світ і став спадкоємцем тієї праведності, що походить з віри.
Вірою Авраа́м, покликаний на місце, яке мав прийняти в спа́дщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадок, — послухався і пішов, не знаючи, куди йде.
Вірою він перебува́в на Землі Обі́цяній, як на чужій, і проживав у наме́тах з Іса́ком та Яковом, співспадкоє́мцями тієї ж обі́тниці,
Вірою прибув до обіцяної землі, немов до чужої, оселившись у шатрах з Ісааком і Яковом — співспадкоємцями тієї самої обітниці,
бо чекав він міста, що має підва́лини, що Бог його будівни́чий та творе́ць.
тому що він очікував міста з підвалинами, творцем і будівничим якого є Бог.
Вірою й Са́ра сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обі́тницю дав.
Вірою ж і сама Сарра, будучи неплідною, дістала силу зачати і [народила], незважаючи на похилий вік, оскільки вважала вірним Того, Хто обіцяв.
Тому́ й від одно́го, та ще змертвілого, народилось так багато, як зо́рі небесні й пісок незчисле́нний край моря.
І тому від одного — і до того ж завмерлого — народилося так багато, наче зірок на небі, наче незліченного піску край моря.
Усі вони повмирали за вірою, не оде́ржавши обі́тниць, але зда́лека бачили їх, і повітали, і ві́рували в них, та визнавали, що „вони на землі чужани́ці й прихо́дьки“.
Усі вони повмирали у вірі, не одержавши обітниць, але здалека побачили їх і привітали, визнаючи, що вони є чужинцями і приходьками на землі.
Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають ба́тьківщини.
Адже ті, які так кажуть, визнають, що шукають батьківщини.
І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б час повернутись.
А якби пам’ятали ту батьківщину, звідки вийшли, то мали б нагоду повернутися.
Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто.
Нині ж кращої бажають, тобто небесної. Тому Бог не соромиться називати Себе їхнім Богом, адже Він приготував їм місто.
Вірою Авраа́м, випробо́вуваний, привів на жертву Ісака, і, мавши обі́тницю, приніс одноро́дженого,
Авраам, будучи випробовуваний, вірою привів Ісаака і, маючи обітниці, приносив у жертву єдинородного сина;
що йому було сказано: „В Ісакові буде насіння тобі“.
йому було сказано, що в Ісаакові назветься твій нащадок.
Бо він розумі́в, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на проо́браз.
Оскільки він зрозумів, що Бог має силу воскресити з мертвих, тому й одержав його як прообраз.
Вірою в майбу́тнє поблагословив Іса́к Якова та Іса́ва.
Вірою в майбутнє поблагословив Ісаак Якова та Ісава.
Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йо́сипового, і „схилився на верх свого́ жезла.“
Вірою Яків, помираючи, поблагословив кожного з Йосифових синів і схилився на руків’я свого посоха.
Вірою Йо́сип, умираючи, згадав про ви́хід синів Ізра́їлевих та про кості свої запові́в.
Вірою Йосиф, помираючи, нагадував про вихід синів Ізраїля і зробив заповіт про свої кості.
Вірою Мойсе́й, як родився, перехо́вувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались нака́зу царе́вого.
Вірою Мойсей, коли народився, три місяці був переховуваний своїми батьками, адже побачили вони, що дитя гарне, тож не злякалися наказу царя.
Вірою Мойсе́й, коли виріс, відрікся зватися сином дочки́ фарао́нової.
Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином дочки фараона;
Він хотів краще страждати з наро́дом Божим, аніж мати доча́сну гріховну потіху.
він краще зволів терпіти з Божим народом, ніж тимчасово мати насолоду від гріха.
Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж ска́рби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.
Він вважав наругу Христа за більше багатство, ніж скарби Єгипту, тому що споглядав на нагороду.
Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царе́вого, бо він був непохитний, як той, хто Невиди́мого бачить.
Вірою він покинув Єгипет, не злякавшись гніву царя, адже стояв непохитно, як той, хто бачить Невидимого.
Вірою справив він Пасху й покро́плення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.
Вірою справив він Пасху й пролиття крові, аби той, хто вигублював первістків, не торкнувся їх.
Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходо́лом, на що спокусившись єги́птяни, потопились.
Вірою перейшли Червоне море, наче суходіл, на що спокусилися і єгиптяни, та потонули.
Вірою впали єрихо́нські му́ри по семиденнім обхо́дженні їх.
Вірою впали по семиденному обході єрихонські мури.
Вірою блудни́ця Раха́в не згинула з невірними, коли з миром прийняла́ виві́дувачів.
Вірою блудниця Рахав, прийнявши з миром розвідників, не загинула з невірними.
І що ще скажу́? Бо не стане ча́су мені, щоб оповіда́ти про Гедео́на, Вара́ка, Самсо́на, Ефта́я, Дави́да й Самуі́ла та про пророків,
І що ще скажу? Адже мені забракне часу, як розповідатиму про Гедеона, Варака, Самсона, Єфтая, Давида, Самуїла та про інших пророків,
що вірою ца́рства побива́ли, правду чинили, оде́ржували обі́тниці, пащі левам загороджували,
які вірою перемогли царства, чинили справедливість, одержали обітниці, замкнули лев’ячі пащі,
силу огне́нну гасили, утікали від ві́стря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були́ на війні, оберта́ли в розтіч полки́ чужоземців;
згасили силу вогню, втекли від вістря меча, одужали від недуги, були сильними у війні, обернули до втечі полки чужинців.
жінки діставали поме́рлих своїх із воскресі́ння; а інші бували скатовані, не прийнявши визво́лення, щоб отримати краще воскресі́ння;
Жінки одержували своїх померлих через воскресіння; інші були закатовані, не отримавши звільнення, щоб осягнути краще воскресіння.
а інші дізнали наруги та рани, а також кайда́ни й в'язниці.
Ще інші зазнали знущань і побоїв, а також кайданів і ув’язнення.
Камінням побиті бува́ли, допитувані, перепи́лювані, умирали, зару́бані мече́м, тинялися в овечих та ко́зячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.
Їх каменували, перепилювали навпіл, вони вмирали, зарубані мечем, тинялися в овечих і козячих шкурах — збідовані, знедолені, покривджені.
Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та го́рах, і по печерах та прова́ллях зе́мних.
Ті, яких світ не був гідний, тинялися в пустелях, у горах, у печерах, у земних яругах.
І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обі́тниці не прийняли́,
І всі вони, засвідчені вірою, не одержали обітниці,