Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Сучасний переклад
Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,
Отож, брати і сестри мої, покликані Богом люди святі, звернемо думки свої до Ісуса, Посланця Божого й Первосвященика нашої віри.
що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,
Він був вірний Господу, Який призначив Його, так само, як вірний був і Мойсей у домі Божому.
бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.
Бо Ісус гідний більшої шани, ніж Мойсей, адже будівничий здобуде більше шани, ніж зведений ним будинок.
Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.
Кожен будинок кимось збудований, а Бог же збудував усе.
І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.
Мойсей був вірним слугою в домі Божому. Він сказав людям те, що мусило потім бути мовлене Всевишнім.
Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.
А Христос — вірний Син, Він править домом Божим, а ми — той дім, якщо зможемо зберегти мужність і певність у надії своїй.
Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,
Адже як сказав Дух Святий:
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед Ним свої серця,[8] як то було, коли ви повстали проти Бога, як і тоді, коли Його пустелі ви перевіряли, коли батьки ваші випробовували Мене і Моє терпіння. І сорок років бачили вони Мої могутні справи. Цим покоління те розгнівало Мене, і Я сказав: „Народ цей — завжди лихий в своїх думках. Вони не зрозуміли шляхів Моїх”.
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед Ним свої серця,[8] як то було, коли ви повстали проти Бога, як і тоді, коли Його пустелі ви перевіряли, коли батьки ваші випробовували Мене і Моє терпіння. І сорок років бачили вони Мої могутні справи. Цим покоління те розгнівало Мене, і Я сказав: „Народ цей — завжди лихий в своїх думках. Вони не зрозуміли шляхів Моїх”.
не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,
де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.
Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,
тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!
Так Я у гніві присягнув: „Їм не ввійти ніколи до Мого спочинку”».
Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!
Пильнуйте, брати і сестри мої, щоб ніхто з вас не мав зла і зневіри в серці, щоб ніхто не відвернувся від живого Бога.
Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.
Ліпше підтримуйте повсякденно одне одного, аж доки не скінчиться «сьогодення».[9] Пильнуйте, щоб серця ваші не затялися в гріху та олжі, й не стали непридатні до каяття.
Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,
Ми вважаємо за честь отримати з Христом усе, що Він успадкував, якщо тільки всі ми збережемо до кінця ту віру, що мали на самому початку.
аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!
Адже сказано у Святому Писанні:
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед ним свої серця, як то було, коли ви повстали проти Бога».
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед ним свої серця, як то було, коли ви повстали проти Бога».
Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?
Про кого йдеться тут? Хто чув голос Божий, але повстав проти Бога? Чи не ті це були, кого Мойсей виводив з Єгипту?
На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“
На кого Бог гнівався протягом сорока років? Чи не на тих грішників, чиї тіла впали мертві в пустелі?
Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?
Кому Бог поклявся, що вони ніколи не ввійдуть у світ Його спочинку? Чи не тим, хто став непокірним Йому?