Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Бо цей Мелхиседе́к, цар Сали́му, священик Бога Всеви́шнього, що був стрів Авраама, як той вертався по пора́зці царів, і його поблагослови́в.
Адже цей Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога Всевишнього, зустрів Авраама, коли той повертався з бою із царями, і благословив його.
Авраам відділив йому й десяти́ну від усього, — найперше бо він визначає „цар праведности“, а потім „цар Сали́му“, цебто „цар миру“.
Авраам же виділив йому десятину з усього; він, ім’я якого насамперед означає «цар праведності», потім вже «цар Салимський», тобто «цар миру», —
Він без ба́тька, без матері, без родово́ду, не мав ані поча́тку днів, ані кінця життя, уподо́бився Божому Сину, — пробуває священиком за́вжди.
без батька, без матері, без родоводу, не має ані початку днів, ані кінця життя; він — подібний до Божого Сина — назавжди залишається священиком.
Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!
Бачите, який великий той, кому патріарх Авраам дав десятину з найкращої здобичі!
Ті з синів Леві́євих, що свяще́нство приймають, мають заповідь — брати за Зако́ном десятину з наро́ду, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових сте́гон.
Ті з синів Левія, які одержують священство, мають заповідь за Законом: брати десятину від людей, тобто від своїх братів, хоч і вони з роду Авраама.
Але цей, що не похо́дить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обі́тницю мав.
А той, хто не був з їхнього роду, взяв десятину від Авраама і поблагословив того, котрий мав обітниці.
І без усякої супере́чки більший меншого благословляє.
Без жодного заперечення: менше благословляється більшим.
І тут люди смерте́льні беруть десяти́ну, а там той, про якого засвідчується, що живе.
Отже, тут десятини одержують смертні люди, а там — Той, про кого засвідчено, що Він живий.
І, щоб сказати отак, через Авраама і Леві́й, що бере десятини, дав сам десятини.
Тож, так би мовити, і Левій, який бере десятини, дав через Авраама десятину,
Бо ще в ба́тькових сте́гнах він був, коли стрів його Мелхиседе́к.
оскільки він ще не народився від батька, коли його зустрів Мелхиседек.
Отож, коли б досконалість була через свяще́нство леви́тське, — бо люди Зако́на оде́ржали з ним, — то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседе́ковим, а не зватися за чином Ааро́новим?
Отже, якби досконалість була через левітське священство, адже через нього народ одержав Закон, то чому мав з’явитися ще інший Священик за чином Мелхиседека, а не названий за чином Аарона?
Коли бо свяще́нство зміняється, то з потреби буває переміна й Зако́ну.
Це тому, що зі зміною священства потрібно, щоби змінився і Закон.
Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до же́ртівника.
Адже Той, про Кого йде мова, належав до іншого племені, з якого ніхто не мав участі в жертовнику.
Бож відо́мо, що Госпо́дь наш походить від Юди, а про це плем'я́, про свяще́нство його, нічого Мойсей не сказав.
Бо ж відомо, що наш Господь походив від Юди, а про це плем’я Мойсей нічого не говорив щодо священства.
І ще більше відо́мо, коли повстає на подобу Мелхиседе́ка Інший Священик,
Це стає ще яснішим, коли за подобою Мелхиседека з’являється інший Священик,
що був не за зако́ном тілесної заповіді, але з сили незнища́льного життя.
Який став таким не за Законом тілесної заповіді, а за силою незнищенного життя.
Бо свідчить: „Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“.
Тому що є свідчення: Ти — Священик навіки за чином Мелхиседека.
Попере́дня бо заповідь відкладається через не́міч її та некори́сність.
Отже, попередня заповідь скасовується через її немічність і некорисність,
Бо не вдоскона́лив нічого Зако́н. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.
бо Закон нічого не вдосконалив, тож нововведене — краща надія, якою ми наближаємося до Бога.
І поскільки воно не без клятви, —
І оскільки це не без клятви, бо ті стали священиками без клятви, —
вони бо без клятви були́ священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: „Клявся Госпо́дь — і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“, —
Цей же — з клятвою Того, Хто до Нього каже: Поклявся Господь і не розкається, що Ти — Священик навіки [за чином Мелхиседека], —
то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!
то настільки й Ісус став запорукою кращого Завіту.
І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,
Крім того, тих священиків було багато, оскільки смерть не давала залишатися їм,
але Цей, що навіки лишається, безперестанне Свяще́нство Він має.
а Цей, перебуваючи вічно, має священство нескінченне.
Тому може Він за́вжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він за́вжди живий, щоб за них заступи́тись.
Тому, будучи завжди живим, Він може завжди спасати тих, хто приходить до Бога через Нього, аби заступатися за них.
Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́,
Такого потрібно було нам Первосвященика: святого, невинного, непричетного до зла, відділеного від грішників, вищого за небо.
що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше прино́сити жертви за власні гріхи, а потому за лю́дські гріхи, — бо Він це раз наза́вжди вчинив, принісши Само́го Себе.
Він не має потреби щодня, як первосвященики, приносити жертви, — спочатку за Свої гріхи, а потім за гріхи народу, бо Він це зробив один раз, принісши Самого Себе.