Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
І я глянув, — і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я́ Його й Ім'я́ Отця Його, написане на своїх чо́лах.
Я посмотрел и увидел Ягненка. Он стоял на горе Сион,87 и с Ним было сто сорок четыре тысячи человек, у которых на лбу было написано имя Ягненка и имя Его Отца.
І почув я голос із неба, немов шум великої води, і немов гук міцно́го грому. І почув я голос гуслярі́в, що грали на гу́слах своїх,
Я слышал шум с небес, он напоминал одновременно шум могучих вод, раскаты сильного грома и звук, который производят арфисты, играющие на своих арфах.
і співали, як пісню нову́ перед престолом і перед чотирьома́ тваринами й ста́рцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, ви́куплених від землі.
Они поют новую песнь перед троном, перед четырьмя живыми существами и перед старцами. Эту песнь не мог никто выучить, кроме ста сорока четырех тысяч искупленных с земли.
Це ті, хто не оскверни́вся з жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони ви́куплені від людей, пе́рвістки Богові й Агнцеві,
Это были те, кто не осквернил себя с женщинами, оставшись девственниками.88 Они всюду шли за Ягненком, куда бы Он ни шел. Они были искуплены из всего человечества и освящены как первые плоды89 для Бога и Ягненка.
не знайшлося бо пі́дступу в їхніх уста́х, бо вони непорочні!
В их словах не нашлось никакой лжи, они непорочны.90
І побачив я іншого ангола, що летів серед неба, і мав благовісти́ти вічну Єва́нгелію ме́шканцям землі, і кожному людові, і племені, і язи́ку, і наро́дові.
Потом я увидел еще одного ангела, летящего посреди неба. У него была Радостная Весть, которая вечна, чтобы провозгласить ее живущим на земле — всем племенам, родам, языкам и народам.
І він говорив гучним голосом: „Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створи́в небо, і землю, і море, і водні джере́ла!“
— Бойтесь Бога, — громко говорил ангел, — и воздайте Ему славу, потому что наступил час суда Его. Поклонитесь Создавшему небо и землю, море и источники вод.91
А інший, другий ангол леті́в слідо́м і казав: „Упав, упав Вавило́н, місто великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі наро́ди!“
За ним следовал второй ангел. Он говорил:
— Пал, пал великий Вавилон!92 Он напоил все народы доводящим до безумия вином своего разврата.93
— Пал, пал великий Вавилон!92 Он напоил все народы доводящим до безумия вином своего разврата.93
А інший, третій а́нгол летів услід за ним, гучним голосом кажучи: „Коли хто вклоняється звіри́ні та о́бразу її, і приймає знаме́но на чолі́ своїм чи на руці своїй,
Вслед за ними последовал третий ангел. Он громко говорил:
— Кто поклоняется зверю и его изображению и кто принимает клеймо на свой лоб или на руку,
— Кто поклоняется зверю и его изображению и кто принимает клеймо на свой лоб или на руку,
то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, і буде му́чений в огні й сірці перед ангола́ми святими та перед А́гнцем.
тот будет пить вино Божьей ярости, вино неразбавленное, приготовленное в чаше Его гнева, и будет мучиться в горящей сере на глазах у святых ангелов и Ягненка.
А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки́. І не мають споко́ю день і ніч усі ті, хто вклоняється звіри́ні та о́бразу її, і приймає знаме́но йме́ння його“.
Для поклоняющихся зверю и его изображению и для принявших клеймо с его именем не будет покоя ни днем, ни ночью, и дым их мучений будет подниматься вечно.94
Тут терпеливість святих, що доде́ржують заповіді Божі та Ісусову віру!
Здесь от святых, соблюдающих повеления Божьи и верящих в Иисуса, требуется терпение.
І почув я голос із неба, що до мене казав: „Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього ча́су вмирає в Господі! Так, каже Дух, — вони від праць своїх заспоко́яться, бо їхні діла йдуть за ними слідо́м“.
И я услышал с небес голос:
— Запиши: отныне блаженны те, кто умирает с верой в Господа.
— Да, — говорит Дух, — теперь они отдохнут от своих трудов, и их дела следуют за ними.
— Запиши: отныне блаженны те, кто умирает с верой в Господа.
— Да, — говорит Дух, — теперь они отдохнут от своих трудов, и их дела следуют за ними.
І я глянув, — і ото біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Лю́дського Сина. Він мав на Своїй голові золотого вінця́, а в руці Його гострий серп.
Я посмотрел и увидел белое облако. На облаке сидел Некто, «как бы Сын Человеческий».95 На Его голове был золотой венец, и в руке Он держал острый серп.
І інший ангол вийшов із храму, і гучним голосом кликнув до Того, Хто на хмарі сидів: „Пошли серпа свого й жни, бо настала година пожати, дозріло бо жни́во землі!“
Затем из храма вышел еще один ангел и громко сказал Сидящему на облаке:
— Пошли Свой серп и пожни, потому что время жатвы уже настало и урожай на земле уже созрел.
— Пошли Свой серп и пожни, потому что время жатвы уже настало и урожай на земле уже созрел.
I Той, Хто на хмарі сидів, скинув додолу серпа свого, — і земля була вижата.
Тогда Сидящий на облаке бросил Свой серп на землю, и на земле был собран урожай.
І інший Ангол вийшов із храму, що на небі, — і він мав гострого серпа.
Потом из небесного храма вышел еще один ангел, у него тоже в руке был острый серп.
І інший ангол, що мав вла́ду над огнем, вийшов від же́ртівника. І він гучним голосом кли́кнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: „Пошли свого гострого серпа, і позбирай гро́на зе́мної виноградини, бо гро́на її вже доспіли“.
И еще один ангел вышел от жертвенника, где он заведовал огнем. Он громко крикнул ангелу, у которого был острый серп:
— Пошли твой острый серп и собери грозди винограда с виноградника земли, потому что ягоды его уже созрели.
— Пошли твой острый серп и собери грозди винограда с виноградника земли, потому что ягоды его уже созрели.
І ангол кинув додо́лу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чави́ло Божого гніву.
Ангел бросил свой серп на землю, собрал виноград и кинул его в великую давильню96 Божьей ярости.
І пото́вчене було чави́ло за містом, і потекла кров із чави́ла аж до кі́нських вузде́чок, на тисячу шістсот стадій.
Виноград был потоптан в давильне, которая за городом, и из нее рекой потекла кровь. Эта река крови была длиной в тысячу шестьсот стадий97 и по глубине достигала коням до уздечек.98