Переклад Огієнка

Новый русский перевод

Після цього побачив я іншого ангола, що схо́див із неба, і що вла́ду велику він мав. І земля освітилась від слави його.

После этого я увидел еще одного ангела, сходящего с небес и обладающего великой властью; вся земля была озарена его славой.

2

І він гучним голосом кликнув, говорячи: „Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею де́монів, і схо́вищем усякому ду́хові нечистому, і схо́вищем усіх пта́хів нечистих та нена́видних,

2

Он произнес могучим голосом:

— Пала, пала великая блудница Вавилон120
и стала жилищем демонов,
пристанищем для всякого нечистого духа
и всякой нечистой и мерзкой птицы.121
Все народы пили
доводящее до безумия вино ее разврата.

3

бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі наро́ди! І зе́мні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розко́ші його!“

3

Цари земли развратничали с ней,
и купцы земли нажились на ее необузданной тяге к роскоши.

4

І почув я інший голос із неба, який говорив: „Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільника́ми гріхів його, і щоб не потра́пили в кара́ння його.

4

Затем я услышал с небес еще один голос. Он сказал:

— Выйди из нее, народ Мой,
чтобы тебе не участвовать в ее грехах
и не подвергнуться ее наказанию,

5

Гріхи бо його досягли́ аж до неба, і Бог згадав про неправди його.

5

потому что ее грехи поднялись уже до небес,122
и Бог помнит ее преступления.

6

Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав!

6

Сделайте ей то же, что она сделала другим,
и отплатите ей вдвойне за ее дела.
В той самой чаше, в которой она замешивала свое вино,
замешайте ей напиток двойной крепости.

7

Скільки він сла́вив себе та розкошува́в, стільки му́ки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму гово́рить: „Сиджу́, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не бу́ду!“

7

Доставьте ей столько горя и страданий,
сколько она позволяла себе славы и роскоши,
потому что она хвалится в своем сердце:
«Я не какая-нибудь вдова! Я сижу как царица!
Я никогда не буду скорбеть!»

8

Через це одного дня при́йдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спа́лений буде огнем, бо міцни́й Господь, Бог, що судить його!“

8

И поэтому настанет день, когда ее постигнут горести:
смерть, скорбь и голод.
Она будет сожжена огнем,
потому что могуч Господь Бог, осудивший ее.123

9

І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошува́ли, коли побачать дим пожежі його.

9

Когда цари земли, которые развратничали с ней и наслаждались ее роскошью, увидят дым от ее пожарища, они будут рыдать по ней и бить себя в грудь.124

10

Вони через страх його мук стоятимуть зда́лека та говоритимуть: „Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!“

10

Стоя вдали в ужасе от ее мучений, они будут говорить:

— Горе! Горе! О великий город!
О Вавилон, могучий город!
В один час свершился над тобой суд!

11

І земні купці́ будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу́, —

11

Купцы земли плачут и скорбят по ней, потому что никто уже не покупает их товаров:

12

вантажу́ золота, і срі́бла, і камі́ння дорогоцінного, і пе́рел, і віссо́ну, і порфі́ри, і шовку, і кармази́ну, і всякого дерева запашно́го, і всякого по́суду з слоно́вої кости, і всякого по́суду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармуро́вого,

12

товаров из золота, серебра, драгоценных камней и жемчуга; тончайших льняных тканей, пурпура, шелка и алых материй; ароматической древесины; изделий из слоновой кости, ценной древесины, бронзы, железа и мрамора;

13

і кори́ці, і шафра́ну, і па́хощів, і мирри, і лива́ну, і вина, і оливи, і тонко́ї муки́, і пшениці, і товару, і овець, і ко́ней, і возів, і рабів, і душ лю́дських.

13

корицы, пряностей, благовоний, ароматического масла и ладана,125 вина, оливкового масла, отборной муки и пшеницы, крупного скота и овец, коней и колесниц, тел и душ человеческих.126

14

І плоди́ пожадли́вости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, — і вже їх ти не зна́йдеш!

14

Они будут говорить:
— Плодов, которых желала душа твоя, уже нет у тебя. Все твои богатства и слава покинули тебя, и уже никогда не вернутся.

15

Купці цими реча́ми, що вони збагати́лися з нього, від стра́ху мук його стануть здалека, і бу́дуть плакати та голосити,

15

Торговавшие этими товарами купцы, нажившиеся на ней, будут стоять в стороне, перепуганные ее бедствиями. Они будут плакать и скорбеть,

16

і казати: „Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссо́н і порфіру та в кармази́н, і прикрашене золотом і дорогоцінним камі́нням та пе́рлами,

16

говоря:

— Горе, горе, столица великая,
одетая в тончайшую льняную одежду, в пурпурное и алое,
украшенная золотом, драгоценными камнями и жемчугом!

17

бо за одну годину згинуло таке велике багатство“. І кожен стерни́к, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, — стали здалека,

17

В один час было уничтожено такое огромное богатство!

Все капитаны кораблей, все их пассажиры и моряки, и все, чей промысел связан с мореплаванием, будут издали наблюдать

18

і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: „Котре до великого міста подібне?“

18

и, когда увидят дым, поднимающийся от нее, зарыдают:
— Разве был еще когда-либо город, подобный этому великому городу?127

19

І вони поси́пали по́рохом го́лови свої, і закричали, пла́чучи та голо́сячи, і ка́жучи: „Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагати́лися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожні́ло!

19

Они посыпали свои головы пылью128 и со слезами и скорбью причитали:

— Горе, горе, столица великая,
обогатившая всех судовладельцев своим богатством!
В один час она была уничтожена!

20

Радій з цього, небо, і святі апо́столи та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!“

20

Радуйтесь об этом, небеса!
Радуйтесь, святые, апостолы и пророки,
потому что Бог осудил ее за то, как она поступала с вами.

21

І один сильний ангол узяв великого каменя, як жо́рно, і кинув до моря, говорячи: „З таким розго́ном буде кинений Вавило́н, місто велике, — і вже він не зна́йдеться!

21

Затем могучий ангел взял большой камень размером с мельничный жернов и бросил его в море, говоря:

— Так будет брошена и великая столица Вавилон,
и никто уже ее не найдет.

22

І голос гуслярі́в, і співакі́в, і сопі́льників, і сурмачі́в уже не буде чутий в тобі! І вже не зна́йдеться в тобі жодного мистця́ й ніякого мисте́цтва, і шум жо́рен уже не буде чутий в тобі!

22

Никогда уже в тебе не будет слышно
голоса певцов, музыки арфистов, флейтистов и трубачей,
никогда уже в тебе не отыщутся
ремесленники, каким бы ремеслом они ни занимались,
никогда уже не будет слышно в тебе
шума мельничных жерновов.

23

І світло свічника́ вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були зе́мні вельможі, бо твоїм ворожби́тством були зведені всі наро́ди!

23

Никогда уже не будет гореть в тебе свет светильника,
не будет слышно голосов жениха и невесты.
Твои купцы были господами на земле,
и все народы были обмануты твоим колдовством.

24

Бо в нім зна́йдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі“.

24

Но в этом городе пролилась кровь пророков,
святых и всех убитых на земле.

Паралельне читання

Переклад Огієнка

Новый русский перевод

Об’явлення 18

Откровение 18