Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
І був чоловік з Єфремових гір, а ім'я́ йому Миха́.
Був собі чоловік з гори Єфрема, а ім’я його було Міха.
І сказав він до своєї матері: „Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла́ за них, і також сказала це, щоб і я чув, — ось те срі́бло зо мною, це я його взяв“. І сказала мати його: „Благослове́нний син мій у Господа!“
Він сказав своїй матері: Тисячу сто срібняків, які пропали в тебе і за які ти прокляла, і сказала ти в мої вуха, ось ці гроші в мене, — я їх узяв! А його матір сказала: Благословенний син мій Господом!
І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: „Я справді посвятила те срі́бло Господе́ві з своєї руки за сина свого, щоб зробити бовва́на рі́зьбленого та боввана ли́того. А тепер звертаю його тобі“.
І він віддав тисячу сто срібняків своїй матері, і сказала його матір: Я справді посвятила [1] ті гроші Господу з моєї руки на самоті, щоби зробити коване й вилите, а тепер поверну їх тобі й віддам тобі їх.
Та він вернув те срі́бло своїй матері. І взяла́ його мати дві сотні шеклів срі́бла та й дала його золотаре́ві, а він зробив із нього бовва́на рі́зьбленого та боввана ли́того; і було це в домі Михи́.
Та він віддав срібло своїй матері. А його матір узяла двісті срібняків і дала його художникові, і він зробив з нього коване й лите, і воно було в домі Міхи.
А цей чоловік Миха́ мав удома божни́цю. І зробив він ефо́да та тера́фи, і ви́святив одно́го з синів своїх, і він був йому за священика.
І є собі муж Міха, а в нього — дім Божий. Він зробив ефод і терафін [2] і уповноважив на служіння [3] одного зі своїх синів, і той був у нього за священика.
Того ча́су не було царя в Ізраїлі, — кожен робив, що правдиве було в його оча́х.
А в ті дні не було царя в Ізраїлі, тож кожний чинив те, що здавалося правильним в його очах.
І був юна́к із Віфлеє́му Юдиного, з Юдиного ро́ду, а він Левит, і він був там прихо́дько.
І був собі юнак з мешканців Юди із Вифлеєму, який в племені Юди, — він був левітом, а жив він там.
І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часо́во пожити, де зна́йде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи́, щоб далі йти своєю дорогою.
І пішов муж з міста з Вифлеєму юдейського жити, де лишень знайде, й, ідучи своєю дорогою, він прийшов до гори Єфрема, аж до дому Міхи.
І сказав йому Миха́: „Звідкіля ти прихо́диш?“ А той йому відказав: „Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часо́во пожити, де знайду́“.
А Міха його запитав: Звідки йдеш? І сказав йому левіт: Я є з Вифлеєму юдейського, і йду я жити, де лишень знайду.
І сказав йому Миха: „Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця́ та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою“. І пішов той Левит до нього,
І сказав йому Міха: Живи зі мною і будь мені за батька і за священика, і я дам тобі десять срібняків упродовж року, пару одягу і те, що тобі на життя. І левіт пішов,
і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юна́к йому, як один із синів його.
і почав проживати разом з тим чоловіком, і юнак став йому, наче один із його синів.
І Миха ви́святив того Левита, і був йому той юна́к за священика, і був у Михиному домі.
А Міха уповноважив левіта на служіння, і юнак був йому за священика, і перебував у домі Міхи.