Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
Того ча́су не було царя в Ізраїлі, і того ча́су Данове пле́м'я шукало собі наді́лу на оселю, бо до того дня не випало йому жеребка́ на наді́л серед Ізраїлевих племе́н.
В те дни у Израиля не было царя.
Род данитян искал себе землю, чтобы поселиться там, потому что до этого времени земля между родами Израиля еще не была ему отведена.
Род данитян искал себе землю, чтобы поселиться там, потому что до этого времени земля между родами Израиля еще не была ему отведена.
І Данові сини послали зо свого ро́ду п'ятеро люда з загалу́ людей військо́вих, щоб вони вивідали Край та дослідили його. І сказали до них: „Ідіть, дослідіть цей Край“. І вони зійшли на Єфремові гори аж до Михиного дому, і переночували там.
И данитяне послали пятерых храбрецов из Цоры и Эштаола, чтобы разведать землю и исследовать ее. Эти люди представляли все их кланы. Им сказали:
— Идите, исследуйте землю.
Когда они пришли в нагорья Ефрема, к дому Михи, они заночевали там
— Идите, исследуйте землю.
Когда они пришли в нагорья Ефрема, к дому Михи, они заночевали там
Коли вони були біля Михиного дому, то вони пізнали голос того юнака Левита, та й зайшли туди й сказали йому: „Хто тебе привів сюди, і що́ ти тут робиш? І що́ ти тут маєш?“
и, будучи поблизости, узнали голос молодого левита. Тогда они свернули туда и спросили его:
— Кто привел тебя сюда? Что ты здесь делаешь? Почему ты здесь?
— Кто привел тебя сюда? Что ты здесь делаешь? Почему ты здесь?
І сказав він до них: „Так і так зробив мені Миха, — і він найняв мене, і я став йому за священика“.
Он рассказал им о том, что сделал для него Миха, и сказал:
— Он нанял меня, и я его священник.
— Он нанял меня, и я его священник.
А вони сказали йому: „Запитай же Бога, і нехай ми пізнаємо, чи пощаститься наша дорога, якою ми йдемо́“.
Тогда они сказали ему:
— Пожалуйста, спроси у Бога, чтобы нам знать, будет ли наше путешествие успешным.
— Пожалуйста, спроси у Бога, чтобы нам знать, будет ли наше путешествие успешным.
І сказав їм священик: „Ідіть із ми́ром, — перед Господом ваша дорога, якою ви пі́дете“.
Священник ответил им:
— Идите с миром. Господь позаботится о вас во время вашего путешествия.
— Идите с миром. Господь позаботится о вас во время вашего путешествия.
І пішли ті п'ятеро людей, і прийшли в Лаїш та й побачили той народ, що в ньому, — він сидить безпечно, за зви́чаєм сидо́нян, спокійний та безпечний. І не було ніко́го, хто робив би їм щось зле в Краю́, посів би вла́ду над ними, і вони дале́ко від сидо́нян, і нема їм ді́ла ні до кого.
Эти пятеро ушли и пришли в Лаиш. Там они увидели, что народ живет спокойно, по обычаю сидонян, тихо и беспечно, не нуждаясь81 ни в чем на земле и обладая богатством.82 Они жили далеко от сидонян и ни с кем83 не были в союзе.
І прийшли вони до братів своїх у Цор'у та в Ештаол. І сказали їм брати їх: „Що́ ви прине́сли?“
Когда они вернулись в Цору и Эштаол, их сородичи стали спрашивать:
— Ну, что?
— Ну, что?
А вони відказали: „Устаньте, і пі́демо на них, бо ми бачили той Край, і ось — дуже він добрий. А ви мовчите́? Не лініться, щоб піти, щоб прийти та посісти той Край.
Они ответили:
— Пойдемте, нападем на них! Мы увидели, что эта земля очень хороша. Вы что же, не собираетесь ничего делать? Не медлите взять себе эту землю.
— Пойдемте, нападем на них! Мы увидели, что эта земля очень хороша. Вы что же, не собираетесь ничего делать? Не медлите взять себе эту землю.
Як ви пі́дете, то ввійдете до народу безпечного, а Край той широкий, — бо Бог дав його в вашу ру́ку, — це місце, що там нема недостачі жодної речі, що на землі“.
Придя туда, вы найдете беспечный народ и обширную землю, которую Бог дает вам в руки, землю, где нет недостатка ни в чем.
І рушили звідти з Данового роду з Цор'и та з Ештаолу шістсот чоловіка, опере́заних збро́єю.
И шестьсот человек из клана данитян, вооружившись для битвы, отправились в путь из Цоры и Эштаола.
І пішли вони й таборува́ли в Кір'ят-Єарімі в Юді. Тому вони назвали ім'я тому місцю: Махане-Дан,і так воно зветься аж до цього дня, — оце за Кір'ят-Єарімом.
По дороге они поставили лагерь рядом с Кирьят-Иеаримом в Иудее. Вот почему место к западу от Кирьят-Иеарима и по сегодняшний день называется Махане-Дан.84
І перейшли вони звідти на Єфремові го́ри, і прийшли аж до Михиного дому.
Оттуда они двинулись в нагорья Ефрема и пришли к дому Михи.
І відповіли п'ятеро тих мужів, що ходили ви́відати той Край до Лаїшу, і сказали своїм бра́ттям: „Чи ви знаєте, що в цих домах є ефо́д та тера́фи, і бовва́н рі́зьблений та бовван литий? А тепер знайте, що́ зробите“.
Те пятеро, которые разведывали землю Лаиша, сказали своим сородичам:
— Знаете ли вы, что в одном из этих домов есть эфод, домашние боги и литой идол? Подумайте, что вам сделать.
— Знаете ли вы, что в одном из этих домов есть эфод, домашние боги и литой идол? Подумайте, что вам сделать.
І вони зайшли туди до дому того юнака Левита, до Михиного дому, і запитали його про мир.
Они свернули туда, вошли в дом молодого левита, в дом Михи, и приветствовали его.
А шість сотень мужа, що з Данових синів, опере́заних своєю зброєю, стояли при вході до брами.
А шестьсот данитян, вооруженных для битвы, стояли у входа в ворота.
І пішли п'ятеро тих мужів, що ходили ви́відати той Край, увійшли туди, узяли рі́зьбленого боввана, і ефо́да та тера́фи, і боввана литого. А при вході до брами стояв священик та шістсот мужа, опере́заних зброєю.
Пять человек, которые разведывали землю, прошли внутрь, взяли истукан, и эфод, и домашних богов, и литого идола, пока священник и шестьсот вооруженных воинов стояли у входа в ворота.
І ті ввійшли до Михиного дому, і взяли рі́зьбленого боввана, ефода й терафи та боввана литого. І сказав до них той священик: „Що́ ви робите?“
Когда эти люди вошли в дом Михи и взяли истукан, эфод, домашних богов и литого идола, священник сказал им:
— Что вы делаете?
— Что вы делаете?
А вони відказали йому: „Мовчи! Поклади свою руку на уста свої та й іди з нами, і стань нам за отця та за священика. Чи тобі ліпше бути священиком дому одно́го чоловіка, чи бути тобі священиком для пле́мени та для роду Ізра́їлевого?“
Они ответили ему:
— Молчи! Ни слова больше. Иди с нами и будь у нас отцом и священником. Разве не лучше тебе быть священником у рода и клана в Израиле, чем у семьи одного лишь человека?
— Молчи! Ни слова больше. Иди с нами и будь у нас отцом и священником. Разве не лучше тебе быть священником у рода и клана в Израиле, чем у семьи одного лишь человека?
І стало добре на серці того священика, і він узяв ефо́да та тера́фи й рі́зьбленого боввана, і ввійшов поміж народ.
Священник обрадовался. Он взял эфод, домашних богов и истукан и пошел с народом.
І повернулися вони та й пішли, а дітей, і худобу, і тяга́р пустили перед себе.
Отправив своих маленьких детей, скот и пожитки впереди себя, они снова тронулись в путь.
Коли вони віддали́лися від Михиного дому, то люди, що в дома́х, які разом із домом Михиним, були скликані, та й догнали Данових синів.
Когда они отошли от дома Михи, тот собрал соседей и погнался за данитянами.
І кричали вони до Данових синів, а ті обернули обличчя свої та й сказали до Михи: „Що́ тобі, що ти кричиш?“
Они кричали вслед данитянам, и те, повернувшись, сказали Михе:
— Чего ты хочешь? Зачем ты собрал такую толпу?
— Чего ты хочешь? Зачем ты собрал такую толпу?
І він сказав: „Ви забрали бога мого, що я зробив, та священика, та й пішли. І що мені ще? І що то ви говорите мені: що тобі?“
Он ответил:
— Вы взяли моих богов, которых я сделал, и моего священника и ушли. А что осталось у меня? Как же вы спрашиваете: «Что тебе?».
— Вы взяли моих богов, которых я сделал, и моего священника и ушли. А что осталось у меня? Как же вы спрашиваете: «Что тебе?».
І сказали до нього Данові сини: „Мовчи, щоб не чути нам твого голосу, а то наші люди із зло́сти нападуть на вас, і ти долучиш душу свою до своєї рідні.
Данитяне ответили:
— Лучше не спорь с нами, а не то наши разъяренные воины нападут на вас, и ты погубишь и себя, и свою семью.
— Лучше не спорь с нами, а не то наши разъяренные воины нападут на вас, и ты погубишь и себя, и свою семью.
І Данові сини пішли на свою дорогу. І побачив Миха, що вони сильніші від нього, і обернувся, та й пішов до свого дому.
И данитяне пошли своим путем, а Миха, видя, что они сильнее его, повернул домой.
А вони взяли́, що́ зробив був Миха, та священика, що був у нього, та й пішли на Лаїш, на народ спокійний та безпечний. І вони побили їх ві́стрям меча, а місто спалили огнем.
А они, взяв то, что сделал Миха, а также его священника, пришли к Лаишу, к мирному и беспечному народу. Они предали их мечу и сожгли их город.
А рятівника́ не було, бо далеке воно від Сидону, і не було в них ді́ла ні з ким, і воно було в долині, що при Бет-Рехові. А вони збудували місто, та й осілися в ньому.
Некому было избавить их, потому что они жили далеко от Сидона и ни с кем не были в союзе. Этот город находился в долине рядом с Бет-Реховом.
Данитяне отстроили город и поселились в нем.
Данитяне отстроили город и поселились в нем.
І вони назвали ім'я́ тому містові: Дан, іменем Дана, їхнього батька, що був уроджений Ізраїлеві, але напочатку ім'я́ того міста було Лаїш.
Они назвали его Дан — в честь своего предка Дана, который родился у Израиля, хотя прежде город назывался Лаиш.
І поставили Данові сини того рі́зьбленого боввана в себе, а Йоната́н, син Ґершома, Манасіїного сина, він та сини його були священиками для Данового племени аж до дня ви́ходу на вигна́ння того кра́ю.
Там данитяне поставили себе истукан, а Ионафан, сын Гершома, внук Моисея,85 и его сыновья были священниками рода Дана до самого плена.