Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
Того ча́су не було царя в Ізраїлі, і того ча́су Данове пле́м'я шукало собі наді́лу на оселю, бо до того дня не випало йому жеребка́ на наді́л серед Ізраїлевих племе́н.
В то время у Израиля не было царя. Род Дана искал себе место, где бы поселиться. Другие израильские семьи уже имели свою землю, а семья Дана ещё не имела земли.
І Данові сини послали зо свого ро́ду п'ятеро люда з загалу́ людей військо́вих, щоб вони вивідали Край та дослідили його. І сказали до них: „Ідіть, дослідіть цей Край“. І вони зійшли на Єфремові гори аж до Михиного дому, і переночували там.
Народ Дана послал пять воинов, чтобы они нашли хорошую землю, где бы можно было поселиться. Эти пятеро человек были из городов Аоры и Естаола. Их выбрали потому, что они были изо всех семей рода Дана. Им сказали: "Идите и разведайте землю". Они пришли в горную страну Ефремову к дому Михи и переночевали там.
Коли вони були біля Михиного дому, то вони пізнали голос того юнака Левита, та й зайшли туди й сказали йому: „Хто тебе привів сюди, і що́ ти тут робиш? І що́ ти тут маєш?“
Когда они подходили к дому Михи, то услышали и узнали голос молодого левита. Они остановились у дома Михи и спросили у юноши: "Кто тебя привел сюда? Что ты здесь делаешь и чем занимаешься?".
І сказав він до них: „Так і так зробив мені Миха, — і він найняв мене, і я став йому за священика“.
Юноша рассказал им о том, что сделал для него Миха. Он сказал: "Миха нанял меня, и я у него священник".
А вони сказали йому: „Запитай же Бога, і нехай ми пізнаємо, чи пощаститься наша дорога, якою ми йдемо́“.
Они сказали ему: "Спроси Бога, чтобы знать нам, будут ли успешными наши поиски места, где жить".
І сказав їм священик: „Ідіть із ми́ром, — перед Господом ваша дорога, якою ви пі́дете“.
Священник сказал им: "Идите с миром. Господь поведёт вас".
І пішли ті п'ятеро людей, і прийшли в Лаїш та й побачили той народ, що в ньому, — він сидить безпечно, за зви́чаєм сидо́нян, спокійний та безпечний. І не було ніко́го, хто робив би їм щось зле в Краю́, посів би вла́ду над ними, і вони дале́ко від сидо́нян, і нема їм ді́ла ні до кого.
И пошли те пятеро мужчин, и пришли в город Лаис. Они увидели, что народ там живёт спокойно, и управляют им сидоняне. У людей есть всё, и жизнь у них тихая и беспечная. У них нет врагов, которые обижали бы их. Живут они далеко от города Сидона, и ни с кем у них нет никаких дел.
І прийшли вони до братів своїх у Цор'у та в Ештаол. І сказали їм брати їх: „Що́ ви прине́сли?“
Пятеро мужчин возвратились в Аору и Естаол, и родственники спросили их: "Что вы узнали?"
А вони відказали: „Устаньте, і пі́демо на них, бо ми бачили той Край, і ось — дуже він добрий. А ви мовчите́? Не лініться, щоб піти, щоб прийти та посісти той Край.
Они ответили: "Мы нашли землю, и она очень хороша. Не медлите! Нападите на них и возьмите эту землю!
Як ви пі́дете, то ввійдете до народу безпечного, а Край той широкий, — бо Бог дав його в вашу ру́ку, — це місце, що там нема недостачі жодної речі, що на землі“.
Когда вы придёте туда, то увидите, что земля та обширна, и нет там ни в чём недостатка, и что народ там не ожидает атаки. Несомненно, Бог дал нам эту землю".
І рушили звідти з Данового роду з Цор'и та з Ештаолу шістсот чоловіка, опере́заних збро́єю.
И отправились из Аоры и Естаола шестьсот человек из семьи Дана. Они были готовы к войне.
І пішли вони й таборува́ли в Кір'ят-Єарімі в Юді. Тому вони назвали ім'я тому місцю: Махане-Дан,і так воно зветься аж до цього дня, — оце за Кір'ят-Єарімом.
По дороге в Лаис они остановились и разбили лагерь возле города Кириафиарим в Иудее. И поэтому это место, на западе от Кириафиарима до сих пор называют "Лагерь Дана".
І перейшли вони звідти на Єфремові го́ри, і прийшли аж до Михиного дому.
Оттуда они отправились в горную страну Ефремову и пришли к дому Михи.
І відповіли п'ятеро тих мужів, що ходили ви́відати той Край до Лаїшу, і сказали своїм бра́ттям: „Чи ви знаєте, що в цих домах є ефо́д та тера́фи, і бовва́н рі́зьблений та бовван литий? А тепер знайте, що́ зробите“.
И сказали те пятеро, которые ходили исследовать земли Лаиса, родственникам своим: "В одном из этих домов есть ефод. Ещё там есть домашние идолы и истукан, покрытый серебром. Вы знаете, что сделать, — возьмите их".
І вони зайшли туди до дому того юнака Левита, до Михиного дому, і запитали його про мир.
Они остановились у дома Михи, зашли в дом молодого левита и приветствовали его.
А шість сотень мужа, що з Данових синів, опере́заних своєю зброєю, стояли при вході до брами.
А шестьсот воинов Дана стояли у ворот. Все они были вооружены и готовы воевать.
І пішли п'ятеро тих мужів, що ходили ви́відати той Край, увійшли туди, узяли рі́зьбленого боввана, і ефо́да та тера́фи, і боввана литого. А при вході до брами стояв священик та шістсот мужа, опере́заних зброєю.
А пятеро разведчиков зашли в дом и взяли истукана, ефод, домашних идолов и серебряного идола. Священник стоял у ворот с теми шестьюстами вооруженными воинами.
І ті ввійшли до Михиного дому, і взяли рі́зьбленого боввана, ефода й терафи та боввана литого. І сказав до них той священик: „Що́ ви робите?“
Когда зашли в дом и взяли истукана, ефод, домашних идолов и серебряного идола. Молодой левит спросил их: "Что вы делаете?"
А вони відказали йому: „Мовчи! Поклади свою руку на уста свої та й іди з нами, і стань нам за отця та за священика. Чи тобі ліпше бути священиком дому одно́го чоловіка, чи бути тобі священиком для пле́мени та для роду Ізра́їлевого?“
Пятеро мужчин ответили: "Молчи! Не говори ни слова. Иди с нами и будь у нас отцом и священником. Лучше ли тебе быть священником в доме одного человека или быть священником целого племени и рода Израильского?"
І стало добре на серці того священика, і він узяв ефо́да та тера́фи й рі́зьбленого боввана, і ввійшов поміж народ.
Левит обрадовался. Он взял ефод, домашних идолов и кумира, и пошёл с народом Дана.
І повернулися вони та й пішли, а дітей, і худобу, і тяга́р пустили перед себе.
Они повернулись и пошли от дома Михи, и пустили впереди себя детей своих, животных и всё своё имущество.
Коли вони віддали́лися від Михиного дому, то люди, що в дома́х, які разом із домом Михиним, були скликані, та й догнали Данових синів.
Когда они удалились от этого места, жители домов, по соседству с домом Михи, собрались вместе, погнались за ними и догнали их.
І кричали вони до Данових синів, а ті обернули обличчя свої та й сказали до Михи: „Що́ тобі, що ти кричиш?“
Люди Михи кричали народу Дана. И сыны Дана повернулись к ним и спросили Миху: "В чем дело? Почему ты так кричишь?"
І він сказав: „Ви забрали бога мого, що я зробив, та священика, та й пішли. І що мені ще? І що то ви говорите мені: що тобі?“
Миха ответил: "Вы забрали моих идолов, которых я сделал для себя. Вы также забрали моего священника. Так с чем же я остался? Что же вы спрашиваете меня, почему я кричу?"
І сказали до нього Данові сини: „Мовчи, щоб не чути нам твого голосу, а то наші люди із зло́сти нападуть на вас, і ти долучиш душу свою до своєї рідні.
Люди Дана сказали ему: "Ты лучше не спорь с нами. Некоторые из нас очень вспыльчивы, и если ты будешь кричать, они нападут на вас и погубят тебя и твой народ".
І Данові сини пішли на свою дорогу. І побачив Миха, що вони сильніші від нього, і обернувся, та й пішов до свого дому.
Затем люди Дана повернулись и пошли своей дорогой. Миха же, зная, что эти люди намного сильнее его, вернулся к себе домой.
А вони взяли́, що́ зробив був Миха, та священика, що був у нього, та й пішли на Лаїш, на народ спокійний та безпечний. І вони побили їх ві́стрям меча, а місто спалили огнем.
Так народ Дана взял то, что сделал Миха, и священника, который был у него, и пришёл в Лаис. Они напали на людей, живущих там в мире и не ожидавших нападения. Они побили народ этот мечами, а город сожгли.
А рятівника́ не було, бо далеке воно від Сидону, і не було в них ді́ла ні з ким, і воно було в долині, що при Бет-Рехові. А вони збудували місто, та й осілися в ньому.
Некому было помочь людям, живущим в Лаисе, так как он был далеко от Сидона, и народ Лаиса не имел ни с кем дела. Лаис находился в долине, которая принадлежала городу Беф-Рехов. Народ Дана построил новый город на этом месте, и этот город стал их домом.
І вони назвали ім'я́ тому містові: Дан, іменем Дана, їхнього батька, що був уроджений Ізраїлеві, але напочатку ім'я́ того міста було Лаїш.
Они дали ему новое имя: Дан. Они назвали его так в честь своего предка Дана, сына Израилева. Но сначала этот город назывался Лаис.
І поставили Данові сини того рі́зьбленого боввана в себе, а Йоната́н, син Ґершома, Манасіїного сина, він та сини його були священиками для Данового племени аж до дня ви́ходу на вигна́ння того кра́ю.
Народ Дана поставил идолов у себя в городе. Они сделали своим священником Ионафана, сына Гирсона, который был сыном Манассии. Ионафан и сыновья его были священниками в колене Дановом до тех пор, пока народ Израиля не был захвачен в плен и переселён в Вавилон.