Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Суддів 18) | (Суддів 20) →

Переклад Огієнка

Новый русский перевод

  • І сталося тими днями, — а царя в Ізраїлі не було — і був один Левит прихо́дько на узбі́ччях Єфремових гір. І взяв він собі жінку нало́жницю з Юдиного Віфлеєму.
  • В те дни у Израиля не было царя.
    Однажды левит, который жил в нагорьях Ефрема, взял себе наложницу из Вифлеема в Иудее.
  • А нало́жниця його чинила пере́люб при ньому, та й пішла від нього до дому свого батька, до Віфлеєму Юдиного, і була там чотири місяці ча́су.
  • Но она поссорилась с ним86 и ушла в дом своего отца в Вифлееме. Она пробыла там четыре месяца,
  • І встав її муж та й пішов за нею, щоб поговорити до серця її, щоб вернути її, а з ним був слуга його та пара ослів. І вона ввела́ його до дому батька свого. І побачив його ба́тько тієї молодої жінки, та й радісно вийшов назу́стріч йому.
  • и муж отправился к ней, чтобы убедить ее вернуться. С ним был слуга и два осла. Она ввела его в дом своего отца, и тот, увидев его, принял с радостью.
  • І тримав його тесть його, батько тієї молодої жінки, і сидів із ним три дні, — і їли й пили вони та ночували там.
  • Тесть, отец молодой женщины, убедил его остаться, и он остался у него на три дня, ел, пил и спал там.
  • І сталося четвертого дня, і повставали вони рано вранці, та й встали, щоб іти. І сказав батько тієї молодої жінки до зятя свого: „Підкріпи своє серце кавалком хліба, а потім пі́дете“.
  • На четвертый день они встали ранним утром, и он собрался уходить, но отец молодой женщины сказал зятю:
    — Сначала подкрепись, а потом пойдете.
  • І сіли вони, і обоє ра́зом їли та пили. А батько тієї молодої жінки сказав до того чоловіка: „Зволь же й переночуй, і нехай буде добре тобі на серці!“
  • И они вместе сели за еду и питье. После этого отец молодой женщины сказал:
    — Прошу тебя, останься еще на ночь и приятно проведи время.
  • Але встав той чоловік, щоб іти, а тесть його сильно просив його. І вернувся він, і переночував там.
  • И хотя тот человек встал, чтобы идти, тесть убедил его, и он остался там еще на ночь.
  • І встав він рано вранці п'ятого дня, щоб іти, а батько тієї молодої жінки сказав: „Підкріпи ж своє серце!“ І зволіка́ли вони аж до схи́лку дня, і їли обоє вони.
  • Утром пятого дня, когда он собрался уходить, отец молодой женщины сказал:
    — Подкрепись. Подождите до полудня!
    И они вместе ели.
  • І встав той чоловік, щоб іти, він та наложниця його та слуга його. І сказав йому тесть його, батько тієї молодої жінки: „Ось день схилився на вечір, — переночуй же! Ось день кладеться, — ночуй тут, і нехай буде добре тобі на серці! І встанете взавтра рано, у доро́гу свою́, та й пі́деш до намету свого“.
  • А когда этот человек вместе со своей наложницей и слугой встал, чтобы уйти, отец молодой женщины сказал ему:
    — Смотри, уже почти вечер. Переночуйте здесь, ведь день уже на исходе. Останься и приятно проведи время. А завтра рано утром соберетесь в дорогу, и ты пойдешь домой.
  • Та той чоловік не хотів ночувати. І встав він та й пішов, і прийшов навпроти Євусу, — це Єрусалим. А з ним пара нав'ю́чених ослів, і його наложниця з ним.
  • Но не желая оставаться еще на ночь, этот человек ушел и направился к Иевусу (то есть Иерусалиму) с двумя навьюченными ослами и наложницей.
  • Вони були́, при Євусі, а день дуже схилився. І сказав слуга до пана свого: „Ходім, і зайді́мо до цього євусейського міста, та й переночуємо в ньому“.
  • Когда они были рядом с Иевусом и день уже почти прошел, слуга сказал своему господину:
    — Свернем-ка в этот город иевусеев и заночуем там.
  • І сказав до нього пан його: „Не заходьмо до міста чужи́нців, бо вони не з Ізраїлевих синів, а перейдімо до Ґів'и“.
  • Его господин ответил:
    — Нет. Мы не свернем в город чужаков, которые не принадлежат к народу Израиля. Мы пойдем дальше к городу Гиве.
  • І сказав він до слуги свого: „Ходім, і при́йдемо до одного з тих міст, і переночуємо в Ґів'ї або в Рамі“.
  • И добавил:
    — Идем, постараемся добраться до Гивы или Рамы и заночевать в одном из этих мест.
  • І перейшли вони та й пішли. А сонце зайшло їм при Ґів'ї, що була́ Веніяминова.
  • Они пошли дальше, и когда подошли к Гиве, что в земле Вениамина, солнце уже село.
  • І зійшли вони туди, щоб увійти переночувати в Ґів'ї. І він увійшов та й сів на майда́ні того міста, та ніхто не брав їх до дому переночувати.
  • Они завернули туда на ночлег, вошли в город и сели на городской площади, но никто не позвал их в дом переночевать.
  • Аж ось стари́й чоловік іде вве́чорі з поля з своєї роботи. А цей чоловік був з Єфремових гір, і він був прихо́дько в Ґів'ї. А люди того місця — сини́ Веніяминові.
  • В тот вечер один старик, который был родом из нагорий Ефрема, но жил в Гиве (а жители этого места были вениамитянами), возвращался с поля после работы.
  • І звів він очі свої та й побачив того чоловіка мандрівника́ на місько́му майда́ні. І сказав той старий чоловік: „Куди ти йдеш та звідки прихо́диш?“
  • Увидев странника на городской площади, старик спросил:
    — Куда ты идешь и откуда?
  • А той до нього сказав: „Ми перехо́димо з Юдиного Віфлеєму аж до узбіччя єфремових гір, — звідти я. І ходив я аж до Юдиного Віфлесму, і йду до Господнього дому, та нема нікого, хто взяв би мене до дому.
  • Он ответил:
    — Мы идем из Вифлеема, что в Иудее, в далекие места нагорий Ефрема, где я живу. Я ходил в Вифлеем, что в Иудее, и теперь возвращаюсь в дом Господа.87 Но никто не позвал меня в свой дом.
  • Є й солома, і паша для наших ослін, є хліб та вино мені й невільниці твоїй та слузі з твоїми рабами, — не бракує жодної речі“.
  • А у нас есть и солома, и корм для наших ослов, и хлеб с вином для нас самих, твоих слуг, — для меня, твоей служанки и юноши, который с нами. Больше нам ничего не нужно.
  • І сказав той старий чоловік: „Мир тобі, — нехай уся недоста́ча твоя на мені, тільки на майда́ні не ночуй!“
  • — Пойдемте ко мне домой, — сказал старик. — Я сам позабочусь о ваших нуждах. Только не ночуй на площади.
  • І він увів його́ до свого дому, і дав ослам ко́рму, а самі́ вони пообмивали ноги свої та й їли й пили.
  • Он привел его к себе домой и накормил его ослов. А сами они, вымыв ноги, стали есть и пить.
  • Коли вони звеселили серце своє, аж ось люди того міста, люди розпусні, оточили той дім та сту́кали в двері. І каза́ли вони тому старо́му чоловікові, власникові того дому, говорячи: „Виведи чоловіка, що ввійшов до дому твого, — і ми пізнаєм його!“
  • Пока они приятно проводили время, жители города, порочные люди, окружили дом. Колотя в дверь, они кричали старику, хозяину дома:
    — Выведи того человека, который к тебе пришел, чтобы нам с ним поразвлечься.88
  • І вийшов до них той чоловік, власник того дому, та й сказав їм: „Ні, мої браття, не робіть же ви зла! По то́му, як увійшов цей чоловік до мого дому, не зробіть такої гидо́ти!
  • Хозяин дома вышел к ним и сказал:
    — Нет, друзья мои, не поступайте так низко. Ведь этот человек — мой гость, не делайте такой подлости.
  • Ось дочка́ моя дівчина, та його наложниця, — я їх ви́веду, а ви візьміть їх, і зробіть їм, що вам до вподоби, а тому чоловікові ви не зробите цієї оги́дної речі!“
  • Смотрите, вот моя девственница-дочь и его наложница. Сейчас я выведу их к вам. Смирите89 их и делайте с ними, что хотите. Но с этим человеком не делайте такой подлости.
  • Та ті люди не хотіли слу́хати його. І схопи́в той чоловік свою наложницю, і вивів до них назо́вні. І вони познали її, і безчестили її ці́лу ніч аж до ранку, і відпустили її, як зійшла ра́ння зоря́.
  • Но люди не хотели его слушать. Тогда гость вывел к ним свою наложницу. Они насиловали90 и бесчестили ее всю ночь, а когда начало светать, отпустили.
  • І прийшла та жінка, як ранок вертався, та й упала, і лежала при вході дому того чоловіка, що пан її був там, аж до світу.
  • На рассвете женщина вернулась к дому, где был ее господин, упала у двери и лежала там, пока не рассвело.
  • А пан її встав рано, і відчинив двері дому та й вийшов, щоб іти своєю дорогою, — аж ось та жінка, його нало́жниця, лежить при вході до дому, а руки її на порозі.
  • Когда утром ее господин встал, открыл дверь и собрался идти дальше, он увидел свою наложницу, лежавшую у двери, держась за порог.
  • І сказав він до неї: „Уставай і пі́демо!“ Та вона не відповіла́, бо вмерла. І взяв він її на осла. І встав той чоловік, і пішов до свого місця.
  • Он сказал ей:
    — Вставай, пойдем.
    Но ответа не было.91 Тогда тот человек положил ее на осла и отправился домой.
  • І ввійшов він до дому свого, і взяв ножа, і схопи́в свою нало́жницю та й порізав її за костями її на дванадцять кусків, і порозсилав по всій Ізраїлевій країні.
  • Добравшись до дома, он взял нож, разрезал свою наложницу на двенадцать частей и разослал их по всем областям Израиля.
  • І сталося, кожен, хто це бачив, то говорив: „Не бувало й не ба́чено такого, як це, від дня ви́ходу Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю аж до цього дня! Зверніть увагу на це, радьте та говоріть!“
  • Всякий, кто видел это, говорил:
    — Такого никогда не видели и не делали со дня выхода израильтян из Египта до сегодняшнего дня. Подумайте об этом! Посоветуйтесь и скажите, как тут быть!

  • ← (Суддів 18) | (Суддів 20) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025