Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
І повихо́дили всі Ізраїлеві сини, і була́ зібрана громада, як один чоловік, від Дану аж до Беер-Шеви, а ґілеадський край до Господа в Міцпу.
Israel’s War with Benjamin
Then all the Israelites were united as one man, from Dan in the north to Beersheba in the south, including those from across the Jordan in the land of Gilead. The entire community assembled in the presence of the LORD at Mizpah.
Then all the Israelites were united as one man, from Dan in the north to Beersheba in the south, including those from across the Jordan in the land of Gilead. The entire community assembled in the presence of the LORD at Mizpah.
І стали проводирі́ всього того народу, усі Ізраїлеві племе́на, на зборах Божого народу, — чотириста тисяч пішого люду, хто витягує меча.
The leaders of all the people and all the tribes of Israel — 400,000 warriors armed with swords — took their positions in the assembly of the people of God.
І почули Веніяминові сини, що Ізраїлеві сини ввійшли до Міцпи. І сказали Ізраїлеві сини: „Скажіть, я́к сталося таке́ зло?“
(Word soon reached the land of Benjamin that the other tribes had gone up to Mizpah.) The Israelites then asked how this terrible crime had happened.
І відповів той чоловік Левит, чоловік тієї замордо́ваної жінки, та й сказав: „До Ґів'и, що Веніяминова, увійшов я та наложниця моя, щоб ночувати.
The Levite, the husband of the woman who had been murdered, said, “My concubine and I came to spend the night in Gibeah, a town that belongs to the people of Benjamin.
І встали на мене госпо́дарі Ґів'и, і вночі оточили через мене той дім. Мене замишляли забити, а наложницю мою збезче́стили, — і померла вона.
That night some of the leading citizens of Gibeah surrounded the house, planning to kill me, and they raped my concubine until she was dead.
І схопи́в я наложницю, і порізав її, та й послав її по всьому полі Ізраїлевого володі́ння, бо вони вчинили розпу́сту та гидо́ту серед Ізраїля.
So I cut her body into twelve pieces and sent the pieces throughout the territory assigned to Israel, for these men have committed a terrible and shameful crime.
Ось ви всі Ізраїлеві сини, — дайте собі тут слово та раду!“
Now then, all of you — the entire community of Israel — must decide here and now what should be done about this!”
І встав увесь народ, як оди́н муж, говорячи: „Не пі́демо ніхто до намету свого, і не за́йдемо ніхто до дому свого!
And all the people rose to their feet in unison and declared, “None of us will return home! No, not even one of us!
А тепер оце та річ, що зро́бимо Ґів'ї: підемо на неї за жеребко́м!
Instead, this is what we will do to Gibeah; we will draw lots to decide who will attack it.
І ві́зьмемо десятеро людей на сотню, щодо всіх Ізраїлевих племен, і сотню на тисячу, і тисячу на десять тисяч, щоб узяли поживи для народу, щоб вони прийшли зробити Ґів'ї Веніямина, згідно з усією гидо́тою, що він зробив Ізраїлеві“.
І був зі́браний кожен ізра́їльтянин до того міста ра́зом, як один чоловік.
So all the Israelites were completely united, and they gathered together to attack the town.
І послали Ізраїлеві племе́на людей по всіх Веніями́нових ро́дах, говорячи: „Що́ це за зло, що сталось між вами?
The Israelites sent messengers to the tribe of Benjamin, saying, “What a terrible thing has been done among you!
А тепер давайте тих людей, розпусних синів, що в Ґів'ї, — і ми повбиваємо їх, та й ви́губимо зло з Ізраїля“. Та не хотіли Веніяминові сини слухати голосу своїх братів, Ізраїлевих синів.
Give up those evil men, those troublemakers from Gibeah, so we can execute them and purge Israel of this evil.”
But the people of Benjamin would not listen.
But the people of Benjamin would not listen.
І Веніяминові сини були зі́брані з міст до Ґів'ї, щоб піти на війну з Ізраїлевими синами.
Instead, they came from their towns and gathered at Gibeah to fight the Israelites.
І Веніяминові сини з міст були перелі́чені того дня, — двадцять і шість тисяч чоловіка, що витягують меча, окрім ме́шканців Ґів'и, — із них були перелічені сім сотень вибраного чоловіка.
In all, 26,000 of their warriors armed with swords arrived in Gibeah to join the 700 elite troops who lived there.
З усього того наро́ду було сім сотень вибраного чоловіка, із нечинною рукою прави́ці своєї, лівші, — кожен той кидав каменем із пращі на волос, і не схи́бував.
Among Benjamin’s elite troops, 700 were left-handed, and each of them could sling a rock and hit a target within a hairsbreadth without missing.
І були перелічені ізра́їльтяни, окрім Веніямина, — чотириста тисяч чоловіка, що витягують меча, кожен військо́вий.
Israel had 400,000 experienced soldiers armed with swords, not counting Benjamin’s warriors.
І встали вони, і ввійшли до Бет-Елу, і питалися Бога, та й сказали Ізраїлеві сини: „Хто пі́де нам спе́реду на бій з Веніяминовими синами?“ І сказав Господь: „Юда спе́реду“.
Before the battle the Israelites went to Bethel and asked God, “Which tribe should go first to attack the people of Benjamin?”
The LORD answered, “Judah is to go first.”
The LORD answered, “Judah is to go first.”
І встали Ізраїлеві сини рано вра́нці, і таборува́ли при Ґів'ї.
So the Israelites left early the next morning and camped near Gibeah.
І вийшов Ізра́їльтянин на війну з Веніямином, і сточи́ли ізра́їльтяни з ними бій при Ґів'ї.
Then they advanced toward Gibeah to attack the men of Benjamin.
І вийшли Веніяминові сини з Ґів'и, та й повалили між Ізраїлем того дня двадцять і дві тисячі чоловіка на землю.
But Benjamin’s warriors, who were defending the town, came out and killed 22,000 Israelites on the battlefield that day.
І зміцнився наро́д, Ізраїлеві мужі, і точили бій далі в тому місці, де точили бій першого дня.
But the Israelites encouraged each other and took their positions again at the same place they had fought the previous day.
І ввійшли Ізраїлеві сини до Бет-Елу, та й плакали перед Господнім лицем аж до вечора. І питалися вони Господа, говорячи: „Чи далі піду́ я на бій з синами Веніямина, мого брата?“ І сказав Господь: „Ідіть на нього!“
For they had gone up to Bethel and wept in the presence of the LORD until evening. They had asked the LORD, “Should we fight against our relatives from Benjamin again?”
And the LORD had said, “Go out and fight against them.”
And the LORD had said, “Go out and fight against them.”
І прийшли Ізраїлеві сини до Веніяминових синів дня другого.
So the next day they went out again to fight against the men of Benjamin,
А Веніямин вийшов із Ґів'ї другого дня навпроти них, та й повалив між Ізраїлевими синами на землю ще вісімнадцять тисяч чоловіка, — усі ті, що витягають меча.
but the men of Benjamin killed another 18,000 Israelites, all of whom were experienced with the sword.
І прийшли всі Ізраїлеві сини та ввесь народ, і ввійшли до Бет-Елу, та й плакали, і сиділи там перед Господнім лицем, і по́стили того дня аж до вечора. І прине́сли вони цілопа́лення та мирні жертви перед Господнім лицем.
Then all the Israelites went up to Bethel and wept in the presence of the LORD and fasted until evening. They also brought burnt offerings and peace offerings to the LORD.
І питалися Ізраїлеві сини Господа (а за тих днів ковче́г Божого заповіту був там.
The Israelites went up seeking direction from the LORD. (In those days the Ark of the Covenant of God was in Bethel,
А Пінхас, син Елеазара, Ааронового сина, стояв тими днями перед Його лицем), говорячи: „Чи далі піду́ ще на бій з синами Веніямина, мого брата, чи спинюся?“ А Господь сказав: „Ідіть, бо взавтра Я дам його в твою руку“.
and Phinehas son of Eleazar and grandson of Aaron was the priest.) The Israelites asked the LORD, “Should we fight against our relatives from Benjamin again, or should we stop?”
The LORD said, “Go! Tomorrow I will hand them over to you.”
The LORD said, “Go! Tomorrow I will hand them over to you.”
І пішли Ізраїлеві сини на синів Веніяминових третього дня, і сточили бій проти Ґів'ї, як і раніш.
They went out on the third day and took their positions at the same place as before.
І вийшли Веніяминові сини навпроти народу, одірвалися від міста, і зачали класти трупи з народу, як раз-у-раз, на битих дорогах, що одна йде до Бет-Елу, а одна до Ґів'ї, у полі, — коло тридцяти чоловіка між Ізраїлем.
When the men of Benjamin came out to attack, they were drawn away from the town. And as they had done before, they began to kill the Israelites. About thirty Israelites died in the open fields and along the roads, one leading to Bethel and the other leading back to Gibeah.
І сказали Веніяминові сини: „Биті вони перед нами, як перше!“ А Ізраїлеві сини сказали: „Утікаймо, — і віді́рвемо їх від міста на дороги“.
Then the warriors of Benjamin shouted, “We’re defeating them as we did before!” But the Israelites had planned in advance to run away so that the men of Benjamin would chase them along the roads and be drawn away from the town.
І кожен муж Ізраїля повстав із свого місця, і сточили бій у Баал-Тамарі, а Ізраїлева за́сідка рушила з свого місця, з Мааре-Ґева.
І прийшли перед Ґів'у десять тисяч чоловіка, ви́браного з усього Ізраїля, і бій став тяжки́й. А вони не знали, що суне на них те зло.
There were 10,000 elite Israelite troops who advanced against Gibeah. The fighting was so heavy that Benjamin didn’t realize the impending disaster.
І вдарив Господь Веніямина перед Ізраїлем, і Ізраїлеві сини повалили того дня між Веніямином двадцять і п'ять тисяч і сто чоловіка, — усі ті, що витягають меча.
So the LORD helped Israel defeat Benjamin, and that day the Israelites killed 25,100 of Benjamin’s warriors, all of whom were experienced swordsmen.
І побачили Веніяминові сини, що побиті вони, а ізра́їльтяни уступили місце Веніяминові, бо вірили за́сідці, яку поставили на Ґів'у.
Then the men of Benjamin saw that they were beaten.
The Israelites had retreated from Benjamin’s warriors in order to give those hiding in ambush more room to maneuver against Gibeah.
The Israelites had retreated from Benjamin’s warriors in order to give those hiding in ambush more room to maneuver against Gibeah.
А за́сідка поспішилася, і напала на Ґів'у. І за́сідка вступилася, і побила все місто ві́стрям меча.
Then those who were hiding rushed in from all sides and killed everyone in the town.
А Ізра́їльтянин мав із за́сідкою умовленого знака, — щоб із міста підняла великий дим.
They had arranged to send up a large cloud of smoke from the town as a signal.
І відступили ізраїльтяни в бою, а Веніямин зачав класти трупи в Ізраїлі, близько тридцятеро люда, бо казали вони: „Дійсно, справді побитий він перед нами, як за першого бою!“
When the Israelites saw the smoke, they turned and attacked Benjamin’s warriors.
By that time Benjamin’s warriors had killed about thirty Israelites, and they shouted, “We’re defeating them as we did in the first battle!”
By that time Benjamin’s warriors had killed about thirty Israelites, and they shouted, “We’re defeating them as we did in the first battle!”
А з міста став підійматися стовп диму. І обернувся Веніямин позад себе, — аж ось усе місто піднялося димом до неба!
But when the warriors of Benjamin looked behind them and saw the smoke rising into the sky from every part of the town,
І обернувся Ізра́їльтянин, а Веніями́нівець перестра́шився, бо побачив, що досягло його те зло.
the men of Israel turned and attacked. At this point the men of Benjamin became terrified, because they realized disaster was close at hand.
І обернулися вони перед Ізра́їльтянином до дороги на пустиню, та бій досягав його, а ті, що з міст, валили його в сере́дині його́.
Вони оточили Веніямина, гнали його до Менухи, топтали його аж до Ґів'ї зо сходу сонця.
Полягло тоді з Веніямина вісімнадцять тисяч чоловіка, — усе це люди хоробрі.
That day 18,000 of Benjamin’s strongest warriors died in battle.
І поверну́лися вони, і втікли в пустиню до Села-Ріммону. А ті побили поодиноких утікачів по дорогах, як дозби́рюється останній виноград, п'ять тисяч люда. І гналися за ними аж до Ґід'ому, і побили з нього дві тисячі люда.
The survivors fled into the wilderness toward the rock of Rimmon, but Israel killed 5,000 of them along the road. They continued the chase until they had killed another 2,000 near Gidom.
І було всіх, що впали того дня з Веніямина, двадцять і п'ять тисяч чоловіка, що витягають меча, — усе це люди хоробрі.
So that day the tribe of Benjamin lost 25,000 strong warriors armed with swords,
І обернулися вони, і повтікали в пустиню до Села-Ріммону, — шістсот чоловіка. І сиділи вони в Села-Ріммоні чотири місяці.
leaving only 600 men who escaped to the rock of Rimmon, where they lived for four months.
А ізра́їльтяни вернулися до Веніяминових синів, та й повбивали їх ві́стрям меча, — мужчин із міста, і худобу, і все зна́йдене. А всі міста, що знаходились по дорозі, пустили з огнем.
And the Israelites returned and slaughtered every living thing in all the towns — the people, the livestock, and everything they found. They also burned down all the towns they came to.