Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
І присягнув Ізра́їльтянин в Міцпі, говорячи: „Жоден із нас не дасть своєї дочки́ Веніяминові за жінку!“
Израильтяне поклялись в Мицпе:
— Никто из нас не отдаст свою дочь замуж за вениамитянина.
— Никто из нас не отдаст свою дочь замуж за вениамитянина.
І посхо́дився народ до Бет-Елу, та й сидів там аж до вечора перед Божим лицем. І підне́сли вони го́лос свій, та й плакали плаче́м великим.
Народ пошел в Вефиль, где и сидели перед Богом до вечера, громко и горько плача.
I сказали вони: „Чому, Господи, Боже Ізраїлів, сталося це між Ізраїлем, щоб сьогодні бракувало з Ізраїля одне пле́м'я?“
— О Господь, Бог Израиля, — говорили они, — почему это случилось с Израилем? Почему сегодня у Израиля недостает одного рода?
І сталося назавтра, і встав рано наро́д, та й збудували же́ртівника, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви.
На следующее утро, встав рано, народ построил там жертвенник и принес на нем всесожжения и жертвы примирения.
І сказали Ізраїлеві сини: „Хто зо всіх Ізраїлевих племен не ввійшов до зборів до Господа? Бо та прися́га була велика на того, хто не прийшов до Господа, до Міцпи, говорячи: „Такий буде конче забитий“.
И израильтяне спросили:
— Какой из всех родов Израиля не пришел на собрание перед Господом?
Они дали великую клятву, что всякий, кто не придет на собрание перед Господом в Мицпу, непременно будет предан смерти.
— Какой из всех родов Израиля не пришел на собрание перед Господом?
Они дали великую клятву, что всякий, кто не придет на собрание перед Господом в Мицпу, непременно будет предан смерти.
І жалували Ізраїлеві сини за Веніямином, своїм братом, та й сказали: „Сьогодні відру́бане з Ізраїля одне пле́м'я!
Израильтяне горевали о своих братьях вениамитянах.
— Сегодня от Израиля отсечен один род, — говорили они. —
— Сегодня от Израиля отсечен один род, — говорили они. —
Що́ ми зробимо їм, позосталим, щодо жіно́к? А ми присягнули Господом, що не дамо їм із дочо́к наших за жіно́к“.
Где нам взять жен для тех, кто уцелел, раз мы поклялись Господом не отдавать им в жены наших дочерей?
І сказали вони: „Яке́ одне́ з Ізраїлевих племен не прийшло́ до Господа до Міцпи?“ Аж ось ви́явилось, що з Явешу ґілеадського ніхто не прихо́див до табо́ру на збори.
Затем они спросили:
— Какой из израильских родов не пришел на собрание перед Господом в Мицпу?
Выяснилось, что в лагерь на собрание не пришел никто из Иавеша, что в Галааде;
— Какой из израильских родов не пришел на собрание перед Господом в Мицпу?
Выяснилось, что в лагерь на собрание не пришел никто из Иавеша, что в Галааде;
І був переглянений народ, а оце — не було там нікого з ме́шканців Явешу ґілеадського!
и когда они пересчитали народ, там не оказалось ни одного из жителей Иавеша, что в Галааде.
І послала громада туди дванадцять тисяч чоловіка хоробрих людей, і наказали їм, говорячи: „Ідіть, і повбиваєте ме́шканців ґілеадського Явешу вістрям меча, — і жінок і дітей.
И тогда общество отправило туда двенадцать тысяч воинов, велев им:
— Идите, предайте мечу всех жителей Иавеша, что в Галааде, вместе с женщинами и детьми.
— Идите, предайте мечу всех жителей Иавеша, что в Галааде, вместе с женщинами и детьми.
А це та річ, що ви зробите: Кожного чоловіка та кожну жінку, що пізна́ла чолові́ка, зробите закляттям“.
Сделайте вот что: полностью истребите95 всех мужчин и всех женщин, кроме девственниц.
І знайшли вони з ме́шканців ґілеадського Явешу чотири сотні дівчат паннів, що не пізна́ли чолові́ка, і спровадили їх до табо́ру в Шіло́, що в ханаанському Кра́ї.
Среди жителей Иавеша Галаадского они нашли четыреста девушек, которые еще не спали с мужчиной, и увели их в лагерь в Шило, что в земле Ханаана.
І послала вся та громада, а ті говорили до Веніяминових синів, що в Села-Ріммоні, та й кликнули їм: „Мир!“
Все общество послало вениамитянам к скале Риммон предложение заключить мир.
І вернувся Веніямин того ча́су, і дали́ їм тих жінок, яких позоставили при житті, із жінок ґілеадського Явешу. Та не знайшли їм до́сить.
Тогда вениамитяне вернулись, и им дали женщин Иавеша, что в Галааде, которых оставили в живых. Но на всех не хватило.
А народ той жалував за Веніямином, бо Господь зробив проло́ма в Ізраїлевих племенах.
Народ горевал о Вениамине, потому что Господь не сохранил целостности родов Израиля.
І сказали старші́ громади: „Що́ ми зробимо позосталим щодо жінок? Бо вигублена жінка з Веніямина“.
И старейшины общества сказали:
— Женщины Вениамина истреблены. Как нам добыть жен для мужчин, которые уцелели?
— Женщины Вениамина истреблены. Как нам добыть жен для мужчин, которые уцелели?
І сказали вони: „Останки насліддя — для Веніямина, і не буде витерте пле́м'я з Ізраїля.
У уцелевших вениамитян должны быть наследники, — сказали они, — чтобы Израиль не потерял один из своих родов.
А ми не можемо дати їм жінок із наших дочо́к, бо Ізраїлеві сини присягли́, говорячи: „Прокля́тий, хто дає жінку Веніяминові!“
Мы не можем дать им в жены своих дочерей, ведь мы, израильтяне, поклялись: «Проклят всякий, кто даст жену вениамитянину».
І сказали вони: „Ось буває рік-у-рік свято Господнє в Шіло́, що на північ від Бет-Елу, на схід сонця від дороги, що провадить з Бет-Елу до Сихему, і з пі́вдня від Левони“.
Но смотрите, праздник Господу96 ежегодно празднуется в Шило, что на севере от Вефиля и на востоке от дороги, что ведет от Вефиля в Шехем и на юг от Левоны.
І наказали вони Веніяминовим синам, говорячи: „Ідіть, і будете чатува́ти в виноградниках.
И они научили вениамитян, говоря:
— Идите, спрячьтесь в виноградниках
— Идите, спрячьтесь в виноградниках
І побачите, аж ось до́чки Шіла́ вийдуть танцювати та́нці, то ви вийдете з виноградників, та й схо́пите собі кожен свою жінку з дочо́к Шіла́, і пі́дете в Веніяминів край.
и наблюдайте. Когда девушки Шило выйдут, чтобы кружиться в плясках, выбегайте из виноградников, хватайте каждый себе в жены одну из девушек Шило и ступайте в землю Вениамина.
І буде, коли їхні батьки або їхні брати при́йдуть до нас сваритися, то ми скажемо їм: Змилуйтеся над ними, бо не взяли́ ми для кожного з них жінку на війні, і ви не дали́ їм, тому цього ча́су ви винні“.
Когда их отцы или братья станут жаловаться нам, мы им скажем: «Будьте великодушны и оставьте их нам, потому что мы не взяли для них жен на войне, а раз не вы сами отдали их нам, то и вы не виновны».
І зробили так Веніяминові сини, і взяли жінок за числом своїм із тих, що танцювали, що їх вони викрали. І пішли вони, і вернулися до наді́лу свого, і побудували міста́, та й осілися в них.
Так вениамитяне и поступили. Когда девушки плясали, каждый мужчина схватил по одной и унес, чтобы она стала его женой. После этого они вернулись в свой удел, отстроили города и поселились в них.
І порозхо́дилися звідти Ізраїлеві сини того ча́су кожен до племени свого та до роду свого, і пішли звідти кожен до спа́дку свого.
А израильтяне тогда же покинули то место и пошли домой к своим родам и кланам, каждый — в свой удел.