Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І співала Дево́ра й Бара́к, син Авіноамів, того дня, говорячи:
В тот день, когда Сисара был разбит, Девора и Варак, сын Авиноама, пели такую песнь:
„Що в Ізраїлі закнязюва́ли князі́, що наро́д себе же́ртвувати став, — поблагослові́те ви Господа!
Слава Господу! Вожди подняли армию Израиля, И шли они на битву добровольно.
Почуйте, царі, уші наставте, князі: я — Господе́ві я буду співати, виспі́вувати буду Господа, Бога Ізраїля!
Слушайте, цари. Внимайте, правители. Тебе пою я песню эту, Боже, И музыкой своей тебя, Господь, восславлю.
Господи, — як Ти йшов із Сеїру, як виходив із поля едо́мського, то тремтіла земля, також капало небо, і хмари дощи́ли водою.
Господь, когда Ты вышел из Сеира И шёл маршем с земли Едомской, земля тряслась, небеса текли и облака проливали воду.
Перед Господнім лицем розпливалися гори, — цей Сіна́й перед Господом, Богом Ізраїля.
И сотрясались горы перед Господом, Богом горы Синай, перед Господом, Богом Израиля.
За днів Шамґара, сина Анатового, спорожніли доро́ги, подоро́жні ж ходили крутими доро́гами.
Когда правил сын Анафов Семигар, во времена Иаили, караваны и путники окольными дорогами ходили, а главные дороги были пусты.
Нестало селя́нства в Ізраїлі, не стало, аж поки я не повстала, Дево́ра, аж поки я не повстала, мати в Ізраїлі.
Не стало воинов в селениях Израиля, пока к ним ты, Девора, не пришла. Пока ты не пришла, чтоб матерью им стать.
Коли вибрав нови́х він богі́в, тоді в брамах війна зачала́сь. Поправді кажу́ вам, — небачений щит був і спис в сорок тисяч Ізраїля!
Война пришла к воротам городским, когда они пошли за новыми богами. И никто не нашёл ни щита, ни меча в сорокатысячном войске Израиля.
Серце моє до Ізраїлевих тих начальників, що жертвуються для наро́ду, — поблагословіте ви Господа!
Вожди Израиля, сердце моё с вами. С теми, кто шёл на войну добровольно. Слава Господу!
Ті, хто їздить на білих осли́цях, хто сидить на килима́х та дорогою ходить, — оповідайте!
Внимайте, люди, на белых ослицах едущие, на коврах сидящие и по дороге идущие!
Через крик при ділі́нні здоби́чі між місця́ми, де воду беру́ть, — там виспівують правди Господні, правди селя́нства Його у Ізраїлі. Тоді то зійшов був до брам Господній наро́д.
У водопоев, где собираются стада, цимбал мы слышим голоса. О подвигах Господних народ поёт. О подвигах вождей Его в Израиле. О том, как сыны Господа в битве у ворот победу одержали.
Збудися, збудися, Дево́ро! Збудися, збудися, — і пісню співай! Устань, Бара́ку, і візьми до неволі своїх полоне́них, сину Авіноа́мів!
Вставай, Девора, вставай! И песню свою запевай! Восстань, Авиноама сын, Барак, и в плен пусть будет взят твой враг!
Тоді позосталий зійшов до поту́жних наро́ду, проти хоробрих Господь був до мене зійшов.
Вы, уцелевшие, к вождям своим идите. Люди Господа, ко Мне вы мощь свою несите.
Від Єфрема прийшли були ті, що в Амали́ку їх корень; Веніямин за тобою, серед наро́дів твоїх; від Махі́ра зійшли були провідники́; а від Завуло́на оті, хто веде пером пи́саря.
От Ефрема из страны Амилака пришли и следом за тобою, Вениамин, пошли. Начальники шли из семьи Махира. А те, кто бронзовым жезлом владел, пришли из семьи Завулона.
І князі Іссахарові ра́зом з Дево́рою, і Іссаха́р, як Бара́к, був відпу́щений пішки в долину. Великі виві́дування у Рувимових відділах!
Вожди Иссахара были с Деворой. Народ его преданным был Бараку. И пешими шли в долину за ним. Много бравых солдат в твоей армии, Рувим.
Чого ти усівсь між коша́рами, щоб слухати ме́кання стад? Великі виві́дування у Рувимових відділах!
Так почему же вы у стен овчарен ваших сидели, слушая песни пастухов? И почему отряды Рувима погружены в раздумья были?
Пробуває Ґілеад на тім боці Йорда́ну, а Дан — чому на кораблях буде ме́шкати він? На березі моря осівся Аси́р, і при потоках своїх пробува́є.
Народ Галаада спокойно жил за Иорданом. И с кораблями люди Дана оставались. На берегу морском народ Асира спокойно жил у пристаней своих.
Завуло́н — це народ, що прирік свою душу на смерть, а Нефтали́м — на польови́х висота́х.
А народ Неффалима и народ Завулона, рискуя своей жизнью, в горах вели сраженье.
Царі прибули́, воювали, тоді воювали царі ханаанські в Таанах при воді Меґідда, та здоби́чі срібла не взяли́.
Цари пришли сразиться. Ханаанские цари сражались в Фанаахе у вод Магедонских, но добыча не досталась им.
Із неба войовано, — зо́рі з доріг своїх битих воювали з Сісерою.
С небес сражались звёзды, с путей своих с Сисарой воевали.
Кішонський поті́к позмітав їх, поті́к стародавній, Кішонський потік. З силою будеш ступати, о душе́ моя!
Поток Киссона, эта древняя река, увлёк людей Сисары. Душа моя, вперёд иди, набирая силу!
Тоді стукотіли копи́та коня від бігу швидко́го, від бігу його скакуні́в!
Стук копыт лошадиных о землю был слышен, когда Сисары мощные кони скакали.
„Прокляні́те Мероза“, каже Ангол Господній, „проклясти́ — прокляні́ть його ме́шканців, бо вони не прийшли Господе́ві на поміч, Господе́ві на поміч з хоробрими!“
Ангел Господний произнёс: "Пусть будет проклят город Мероз и жители пусть будут прокляты его за то, что с храбрыми солдатами на помощь Господу не вышли".
Нехай буде благословенна між жінка́ми Яїл, жінка кенаиеянина Хевера, — нехай буде благословенна вона між жінка́ми в наметі.
Да будет Иаиль, Хевера Кенеянина жена, благословенна среди женщин, в шатрах живущих!
Води́ він просив — подала́ молока, у царській чаші прине́сла п'янке́ молоко.
Сисара воды просил напиться. Она же молока ему дала, в сосуде, подобающем вождям, принесла ему молока лучшего.
Ліву руку свою до кілка́ простягає, а прави́цю свою — до молотка́ робітни́чого. І вгатила Сісеру, і розбила вона йому го́лову, і скро́ню розбила й пробила йому́.
И, выйдя, взяла кол от шатра, а в правую руку работников молот. Кол к виску Сисары приложила и голову ему пронзила!
Між но́ги її він схилився, упав і лежав, між но́ги її він схилився, упав, — де схиливсь, там забитий упав.
И к ногам он её опустился. Сражённый пал, к ногам её склонился и мёртвый там лежал.
Через вікно виглядала та голосила Сісе́рина мати крізь ґрати: „Чому коле́сниця його припізни́лась вернутись? Чому припізнились коле́са запря́жок його?“
В окно выглядывает мать Сисары и громко плачет, спрашивая: "Что колесницы сына долго так не едут? И почему не слышен звук копыт их лошадей?"
Мудрі княги́ні її дають відповідь їй, та й вона сама відповідає собі:
И отвечали ей служанки мудрые, как и сама она себе ответила:
„Ось здо́бич знахо́дять та ділять вони, — бра́нка, дві бра́нці на кожного му́жа! А здо́бич із шат кольоро́вих — Сісері, здобич із шат кольоро́вих, різноба́рвна ткани́на, на два боки гапто́вана, — жінці на шию“.
"Наверное, они сейчас ликуют и делят меж собой добычу. Берут себе бойцы одну иль две девицы каждый. Сисара же выбирает разноцветные одежды из добычи. Одежды, вышитые с двух сторон, какие носит победитель".