Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Рут 4) | (1 Самуїла 2) →

Переклад Огієнка

Новый русский перевод

  • I був один чоловік із Раматаїм-Цофіму, з Єфремових гір, а ім'я́ йому Елкана, син Єрохама, сина Ілі́я, сина Тоху, сина Цуфа, єфре́млянин.
  • Был некий человек из Раматаима, цуфит1 из нагорий Ефрема, которого звали Элкана. Он был сыном Иерохама, сына Элигу, сына Тоху, сына Цуфа, ефремит.
  • А він мав дві жінки, — ім'я́ одній Анна, а ім'я другій Пеніна. І були в Пеніни діти, а в Анни дітей не було́.
  • У Элканы было две жены. Одну звали Анна, а другую — Фенанна. У Фенанны были дети, у Анны же их не было.
  • А той чоловік рік-у-рік ходив із свого міста до Шіло́, щоб вклонятися та прино́сити жертви Господу Савао́ту. А там два Ілі́єві сини, — Гофні та Пінхас, були священиками для Господа.
  • Из года в год этот человек ходил из своего города в Шило, чтобы поклоняться и приносить жертву Господу Сил.2 Хофни и Пинехас, два сына Илия, были там священниками Господа.
  • І як бував той день, і Елкана приносив жертви, то він давав своїй жінці Пеніні й усім синам її та до́чкам її частини,
  • Всякий раз, когда Элкана приносил жертву, он давал часть мяса своей жене Фенанне и всем ее сыновьям и дочерям.
  • а Анні давав частину подвійну, бо любив її. Та Господь замкнув її утро́бу.
  • Но Анне он давал двойную часть,3 потому что любил ее, хотя Господь закрыл ее чрево.4
  • А її супе́рниця розпалювала їй гнів, щоб докучати їй, бо Господь замкнув її утро́бу.
  • Оттого что Господь закрыл чрево Анны, ее соперница жестоко изводила и унижала ее.
  • І так робив він рік-у-рік, коли вона вхо́дила до Господнього дому, а та так гніви́ла її. І вона плакала й не їла.
  • Так продолжалось из года в год. Всякий раз, когда Анна ходила в дом Господа, соперница изводила ее, и та плакала и не ела.
  • І сказав їй чоловік її Елкана: „Анно, чого ти плачеш і чому́ не їси? І чого сумне́ твоє серце? Чи ж я не ліпший тобі за десятьох синів?“
  • Элкана говорил ей:
    — Анна, почему ты плачешь? Почему не ешь? Почему скорбит твое сердце? Разве я не значу для тебя больше, чем десять сыновей?
  • І встала Анна по їді та по питті в Шіло́, а священик Ілі́й сидів на стільці при бічно́му одві́рку Господнього храму.
  • Однажды, когда они поели и попили в Шило, Анна встала. Священник Илий сидел у дверей храма5 Господа.
  • А вона була ско́рбна духом, і молилася до Господа та плакала гірко.
  • Скорбя душой, Анна горько плакала и молилась Господу.
  • І склала вона обі́тницю, та й сказала: „Господи Савао́те, якщо дійсно спогля́неш на біду Твоєї невільниці, і згадаєш мене, і не забудеш Своєї невільниці, і даси Своїй невільниці наща́дка чоловічої статі, то я дам його Господе́ві на всі дні життя його, а бритва не торкнетья його голови“.
  • Она дала обет, говоря:
    — О Господь Сил, если Ты только посмотришь на горе Своей служанки и вспомнишь меня, если не забудешь Свою служанку, но дашь ей сына, то я отдам его Господу на всю жизнь, и бритва никогда не коснется его головы.6
  • І сталося, коли вона довго молилася перед Господнім лицем, то Ілі́й пильнував за її устами.
  • Пока она молилась Господу, Илий следил за ее губами.
  • А Анна — вона говорила в серці своїм: тільки гу́би її порушувалися, а голос її не був чутий. І вважав її Ілій за п'я́ну.
  • Анна молилась в сердце, ее губы двигались, но голоса слышно не было. Илий подумал, что она пьяна,
  • І сказав до неї Ілі́й: „Аж доки ти будеш п'я́ною? Ви́тверезись зо свого вина!“
  • и сказал ей:
    — Долго ли ты еще будешь пьяной? Протрезвись от вина!
  • А Анна відповіла та й сказала: „Ні, пане мій, — я жінка скорбна духом, а вина та п'янко́го напо́ю не пила́ я. І я вилила душу свою перед Господнім лицем.
  • — Нет, мой господин, — ответила Анна, — я глубоко скорблю. Я не пила ни вина, ни пива. Я изливала душу перед Господом.
  • Не вважай своєї невільниці за негідницю, бо я говорила аж доти з великої своєї скорботи та з туги́ своєї“.
  • Не думай, что твоя служанка — нечестивая женщина; я молилась здесь из-за великой боли и печали.
  • І відповів Ілі́й та й сказав: „Іди з миром! А Бог Ізраїлів дасть тобі бажа́ння твоє, яке ти від Нього жадала“.
  • Илий ответил:
    — Иди с миром, и пусть Бог Израиля даст тебе то, о чем ты Его просила.
  • А вона сказала: „Нехай невільниця твоя зна́йде милість в оча́х твоїх!“ І пішла та жінка своєю дорогою, та й їла, а обличчя її не було вже сумне.
  • Она сказала:
    — Пусть твоя служанка найдет расположение в твоих глазах.
    Затем она пошла своей дорогой, поела, и лицо ее уже больше не было печально.
  • І встала вона рано вранці, і вклонилася перед Господнім лицем. І вернулися вони, і ввійшли до свого дому до Рами. І Елкана пізнав свою жінку Анну, а Господь згадав про неї.
  • На следующее утро они встали рано, поклонились Господу и пустились в обратный путь к себе домой, в Раму.
    Элкана лег со своей женой Анной, и Господь вспомнил про нее.
  • І сталося по році, і завагітніла Анна, та й сина породила. І назвала вона ім'я йому: Самуїл, бо від Господа жадала його.
  • Через некоторое время Анна зачала и родила сына. Она назвала его Самуил,7 говоря: «Я назвала его так, потому что я просила его у Господа».
  • І пішов той чоловік Елкана та ввесь дім його вчинити для Господа річну́ жертву та обі́тниці свої.
  • В следующий раз, когда Элкана вместе со всей своей семьей отправился принести жертву Господу и исполнить обет,
  • А Анна не пішла, бо сказала до чоловіка свого: „Аж коли буде відлу́чений цей хлопчик, то відведу́ його, — і він з'я́виться перед Господнім лицем, і наза́вжди позоста́неться там!“
  • Анна не пошла. Она сказала мужу:
    — После того как ребенок будет отнят от груди, я отведу его в Шило, чтобы он предстал перед Господом. Он останется там жить навсегда.
  • І сказав ій чоловік її Елкана: „Роби те, що добре в оча́х твоїх! Залишайся, аж поки відлу́чиш його, тільки нехай виконає Господь Своє слово“. І залишалась та жінка, і годувала свого сина, аж поки вона відлучила його.
  • — Поступай, как тебе угодно, — сказал ей муж. — Оставайся здесь, пока не отнимешь его от груди. И пусть Господь утвердит Свое8 слово.
    Она оставалась дома и кормила своего сына до тех пор, пока не отняла его от груди.
  • А коли відлучила, то повела його з собою та з трьома́ бичками й одною ефо́ю муки, і бурдюко́м вина, і привела́ його до Господнього дому до Шіло́. А той хлопчик був ще мали́й.
  • После того как он был отнят от груди, она повела мальчика в Шило. Анна взяла с собой трехлетнего быка,9 ефу10 муки и мех вина.
  • І зарізали бичка, і привели́ того хлопчика до Ілі́я.
  • Заколов быка и взяв его, Анна с мальчиком пришли к Илию,
  • І вона сказала: „О, пане мій, як жива душа твоя, мій пане, — я та жінка, що стояла з тобою отут, щоб молитися Господе́ві.
  • и она сказала ему:
    — Верно, как и то, что ты жив, мой господин, я — та самая женщина, которая стояла здесь, рядом с тобой, молясь Господу.
  • Я молилася за дитину цю, — і Господь дав мені жада́ння моє, що я просила від Нього.
  • Я молилась об этом ребенке, и Господь дал мне то, о чем я Его просила.
  • А тепер я віддаю́ його Господе́ві на всі дні, скільки він жада́ний для Господа“. І вклонилася там Господе́ві.
  • Теперь я отдаю его Господу. Пусть он принадлежит Господу всю его жизнь.
    И он поклонился11 там Господу.

  • ← (Рут 4) | (1 Самуїла 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025