Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Самуїла 17) | (1 Самуїла 19) →

Переклад Огієнка

New Living Translation

  • І сталося, як скінчи́в він говорити до Саула, то Йоната́нова душа зв'яза́лася з душею Давидовою, — і полюбив його Йонатан, як душу свою.
  • Saul Becomes Jealous of David

    After David had finished talking with Saul, he met Jonathan, the king’s son. There was an immediate bond between them, for Jonathan loved David.
  • І того дня взяв його Сау́л, і не пустив його вернутися до дому його ба́тька.
  • From that day on Saul kept David with him and wouldn’t let him return home.
  • І склав Йоната́н із Давидом умову, бо полюбив його, як душу свою.
  • And Jonathan made a solemn pact with David, because he loved him as he loved himself.
  • І зняв Йоната́н із себе плаща́, що був на ньому, та й дав його Давидові, і вбрання́ своє, і все аж до меча свого, і аж до лу́ка свого, і аж до по́яса свого.
  • Jonathan sealed the pact by taking off his robe and giving it to David, together with his tunic, sword, bow, and belt.
  • І ходив Давид скрізь, куди посилав його Саул, і робив мудро. І настанови́в його Саул над вояка́ми, і він подо́бався усьому наро́дові, а також Сауловим рабам.
  • Whatever Saul asked David to do, David did it successfully. So Saul made him a commander over the men of war, an appointment that was welcomed by the people and Saul’s officers alike.
  • І сталося, як вони йшли, коли Давид вертався, побивши филисти́млянина, то повихо́дили жінки́ зо всіх Ізраїлевих міст, — щоб співати та танцюва́ти назустріч царя Саула, із бу́бнами, із радістю, та з цимба́лами.
  • When the victorious Israelite army was returning home after David had killed the Philistine, women from all the towns of Israel came out to meet King Saul. They sang and danced for joy with tambourines and cymbals.a
  • І викрикували ті жінки́, що грали, та й казали: „Саул повбива́в свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!“
  • This was their song:
    “Saul has killed his thousands,
    and David his ten thousands!”
  • І дуже запалився Саулів гнів, і та річ була неприє́мна йому, і він сказав: „Давидові дали́ десятки тисяч, а мені дали тисячі, — йому бракує ще тільки царюва́ння!“
  • This made Saul very angry. “What’s this?” he said. “They credit David with ten thousands and me with only thousands. Next they’ll be making him their king!”
  • І від того дня й далі Саул дивився за́здрісним оком на Давида.
  • So from that time on Saul kept a jealous eye on David.
  • І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамови́тий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.
  • The very next day a tormenting spiritb from God overwhelmed Saul, and he began to rave in his house like a madman. David was playing the harp, as he did each day. But Saul had a spear in his hand,
  • І кинув Саул списа, кажучи про себе: „Уда́рю в Давида, і приб'ю його до стіни́! Та Давид два ра́зи ухили́вся від нього.
  • and he suddenly hurled it at David, intending to pin him to the wall. But David escaped him twice.
  • І боявся Саул Давида, бо з ним був Госпо́дь, а від Саула Він відступи́в.
  • Saul was then afraid of David, for the LORD was with David and had turned away from Saul.
  • І віддали́в його Саул від себе, і настанови́в його собі тисячником, і він вихо́див на війни, і верта́вся перед наро́дом.
  • Finally, Saul sent him away and appointed him commander over 1,000 men, and David faithfully led his troops into battle.
  • І мав Давид пово́дження в усіх дорогах своїх, і з ним був Господь.
  • David continued to succeed in everything he did, for the LORD was with him.
  • І побачив Саул, що той має велике пово́дження, і налякався його.
  • When Saul recognized this, he became even more afraid of him.
  • А ввесь Ізраїль та Юда любили Давида, бо він вихо́див на війни, і верта́вся перед ними.
  • But all Israel and Judah loved David because he was so successful at leading his troops into battle.
  • І сказав Саул до Давида: „Ось моя найстарша дочка́ Мерав, — її я дам тобі за жінку. Тільки будь мені хоробрим та воюй Господні ві́йни!“ А про себе Саул сказав: „Нехай не буде на ньому моя рука, — а нехай буде на ньому рука филисти́млян!“

  • David Marries Saul’s Daughter

    One day Saul said to David, “I am ready to give you my older daughter, Merab, as your wife. But first you must prove yourself to be a real warrior by fighting the LORD’s battles.” For Saul thought, “I’ll send him out against the Philistines and let them kill him rather than doing it myself.”
  • А Давид сказав до Саула: „Хто я, і яке життя моє та рід мого батька в Ізраїлі, що я стану зя́тем цареві?“
  • “Who am I, and what is my family in Israel that I should be the king’s son-in-law?” David exclaimed. “My father’s family is nothing!”
  • І сталося, коли настав час дати Давидові Мерав, Саулову дочку́, то вона була ви́дана за жінку мехолатитянинові Адріїлові,
  • Soc when the time came for Saul to give his daughter Merab in marriage to David, he gave her instead to Adriel, a man from Meholah.
  • а Давида покохала Мелхо́ла,друга Саулова дочка́. І розповіли́ про це Саулові, і ця річ була слу́шна в оча́х його.
  • In the meantime, Saul’s daughter Michal had fallen in love with David, and Saul was delighted when he heard about it.
  • І сказав Саул про себе: Дам я її йому, і нехай вона стане йому за па́стку, — і нехай буде на ньому рука филисти́млян!“ А до Давида Саул сказав удруге: „Посвоя́чишся сьогодні зо мною“.
  • “Here’s another chance to see him killed by the Philistines!” Saul said to himself. But to David he said, “Today you have a second chance to become my son-in-law!”
  • І наказав Саул своїм рабам: „Промовляйте до Давида поти́ху, говорячи: Ось цар уподо́бав тебе собі, а всі його раби полюбили тебе, а тепер ти посвоя́чишся з царем“.
  • Then Saul told his men to say to David, “The king really likes you, and so do we. Why don’t you accept the king’s offer and become his son-in-law?”
  • І Саулові раби говорили ці слова до Давидових ушей. А Давид сказав: „Чи то легко в ваших оча́х посвоя́читися з царем? Таж я люди́на вбога та маловажна!“
  • When Saul’s men said these things to David, he replied, “How can a poor man from a humble family afford the bride price for the daughter of a king?”
  • І розповіли́ це раби Саула йому, говорячи: „Отак говорив Давид“.
  • When Saul’s men reported this back to the king,
  • І сказав Саул: „Так скажете Давидові: Не бажає цар заплати за молоду́, а бажає тільки сто крайніх плотів филистимських, щоб пімститися на не́приятелях царя“. А Саул ду́мав тим зробити, щоб Давид попав до руки филисти́млян.
  • he told them, “Tell David that all I want for the bride price is 100 Philistine foreskins! Vengeance on my enemies is all I really want.” But what Saul had in mind was that David would be killed in the fight.
  • І його раби переказали ці слова Давидові, і ця річ була мила в Давидових очах, щоб посвоя́читися з царем. І в недовгому ча́сі
  • David was delighted to accept the offer. Before the time limit expired,
  • встав Давид, та й пішов він та його люди, і забив серед филисти́млян двісті чоловіка. І Давид приніс їхні крайні плоті, і дав їх у повному числі цареві, щоб посвоя́читися з царем. І Саул дав йому за жінку дочку́ свою Мелхо́лу.
  • he and his men went out and killed 200 Philistines. Then David fulfilled the king’s requirement by presenting all their foreskins to him. So Saul gave his daughter Michal to David to be his wife.
  • І побачив Саул, і пізнав, що Господь із Давидом, а Мелхо́ла, Саулова дочка́, полюбила його.
  • When Saul realized that the LORD was with David and how much his daughter Michal loved him,
  • А Саул ще й далі боявся Давида. І Саул нена́видів Давида по всі дні.
  • Saul became even more afraid of him, and he remained David’s enemy for the rest of his life.
  • І вихо́дили воювати филистимські провідники́, і бувало — скільки вони вихо́дили, то Давид мав найбільше пово́дження від усіх Саулових рабів. І стало ім'я́ його дуже шановане.
  • Every time the commanders of the Philistines attacked, David was more successful against them than all the rest of Saul’s officers. So David’s name became very famous.

  • ← (1 Самуїла 17) | (1 Самуїла 19) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025