Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
А Давид вийшов звідти, і осівся в тверди́нях Ен-Ґеді.
Давид поднялся оттуда и остался жить в неприступных местах Эн-Геди.
І сталося, як вернувся Саул із погоні за филисти́млянами, то доне́сли йому, говорячи: „Ось Давид у пустині Ен-Ґеді“.
Когда Саул вернулся из погони за филистимлянами, ему сказали:
— Давид в пустыне Эн-Геди.
— Давид в пустыне Эн-Геди.
І взяв Саул три тисячі ві́йська, ви́браних з усього Ізраїля, і пішов шукати Давида та людей його на поверхні газельських скель.
Саул взял три тысячи лучших воинов со всего Израиля и отправился искать Давида и его людей к Скалам Диких Коз.
І прийшов він до коша́р на отари при дорозі, а там пече́ра. І Саул увійшов туди для потреби, а по бока́х печери сиділи Давид та люди його.
Он пришел к овечьим загонам у дороги. Там была пещера, и Саул зашел в нее облегчиться. А Давид и его люди сидели в глубине пещеры.
І сказали люди Давида до нього: „Оце той день, що Господь говорив до тебе: Ось Я даю ворога твого в твою руку, і ти зробиш йому, як буде добре в твоїх оча́х“. А Давид устав, і тихо відтяв по́лу Саулового плаща́.
Люди Давида сказали ему:
— Вот он, тот день, о котором Господь говорил тебе: «Я отдам врага в твои руки, чтобы ты поступил с ним так, как тебе угодно».
Давид тихонько подкрался и отрезал край у верхней одежды Саула.
— Вот он, тот день, о котором Господь говорил тебе: «Я отдам врага в твои руки, чтобы ты поступил с ним так, как тебе угодно».
Давид тихонько подкрался и отрезал край у верхней одежды Саула.
І сталося по́тім, і серце Давидове все докоряло йому, що він відтяв полу Саулового плаща.
После этого Давида стала мучить совесть за то, что он отрезал край верхней одежды Саула.
І сказав він до своїх людей: „Борони мене, Господи, щоб зробити ту річ моєму панові, Господньому пома́занцеві, щоб простягнути руку свою на нього, бо він — пома́занець Господній!“
Он сказал своим людям:
— Не приведи Господь мне сделать такое моему господину, помазаннику Господню, или поднять на него руку, ведь он — помазанник Господень.
— Не приведи Господь мне сделать такое моему господину, помазаннику Господню, или поднять на него руку, ведь он — помазанник Господень.
І Давид стримав цими словами людей своїх, і не дав їм повстати на Саула. А Саул устав із печери, і пішов дорогою.
Этими словами упрекнул Давид своих людей и не позволил им напасть на Саула. А Саул вышел из пещеры и отправился своей дорогой.
А пото́му Давид устав, і вийшов із печери, та й закричав за Саулом, говорячи: „Пане мій, о ца́рю!“ А Саул озирну́вся назад, а Давид схилився обличчям до землі та й поклонився.
Потом и Давид вышел из пещеры и закричал вслед Саулу:
— Господин мой, царь!
Когда Саул оглянулся, Давид поклонился ему лицом до земли.
— Господин мой, царь!
Когда Саул оглянулся, Давид поклонился ему лицом до земли.
І сказав Давид до Саула: „На́що ти слухаєш слів того, хто каже: Давид хоче тобі зла?
Он сказал Саулу:
— Зачем ты слушаешь, когда люди говорят: «Давид замышляет причинить тебе зло?»
— Зачем ты слушаешь, когда люди говорят: «Давид замышляет причинить тебе зло?»
Ось цього дня очі твої бачать те, що Господь дав був тебе сьогодні в мою руку в печері. І радили мені забити тебе, та я змилосе́рдився над тобою й сказав: Не простягну своєї руки на свого пана, бо він — пома́занець Господній!
Сегодня ты своими глазами видел, как Господь отдал тебя в мои руки в пещере. Меня уговаривали убить тебя, но я пощадил тебя, сказав: «Я не подниму руки на моего господина, потому что он — помазанник Господа».
І подивися, ба́тьку мій, і поглянь на по́лу плаща свого в моїй руці, бо коли я відрізував цю по́лу плаща твого, то я не забив тебе. Пізнай та побач, що в моїй руці нема зла та гріха, і не згрішив я проти тебе, а ти чига́єш на душу мою, щоб забра́ти її!
Вот, отец мой, посмотри на кусок твоей верхней одежды у меня в руке! Я отрезал край твоей одежды, но не убил тебя. Пойми же и признай, что я не виновен ни в злодеянии, ни в мятеже. Я не согрешил против тебя, но ты охотишься за мной, чтобы лишить меня жизни.
Нехай розсудить Господь між мною та між тобою, і нехай пімсти́ться Господь тобі за мене, а моя рука не буде на тобі!
Пусть Господь рассудит нас! И пусть Господь отомстит тебе за меня: моя рука тебя не коснется.
Як говорить стародавня при́казка: Від безбожних виходить безбожність, а моя рука не буде на тобі!
Как говорится в старой пословице: «От злодеев исходят злые дела», — поэтому моя рука тебя не коснется.
За ким вийшов Ізраїлів цар? За ким ти ганяєшся? За мертвим псом, за однією блохою?
Против кого вышел царь Израиля? Кого ты преследуешь? Мертвого пса! Блоху!
І нехай буде Господь за суддю, і нехай Він розсудить між мною та між тобою. І побачить Він, і заступиться за мою справу, і висудить мене з твоєї руки“.
Пусть Господь будет нашим судьей и рассудит нас. Пусть Он рассмотрит мое дело и защитит его. Пусть Он оправдает меня, избавив от твоей руки.
І сталося, як Давид скінчив говорити ці слова́ до Саула, то Саул сказав: „Чи це твій голос, сину мій Давиде?“ І підняв Саул голос свій, та й заплакав.
Когда Давид сказал это, Саул спросил:
— Это твой голос, Давид, сын мой? — и громко заплакал.
— Это твой голос, Давид, сын мой? — и громко заплакал.
І сказав він до Давида: „Справедливі́ший ти від мене, бо ти робив мені добро, а я робив тобі лихо.
— Ты праведнее меня, — сказал он. — Ты поступил со мной хорошо, а я обходился с тобой плохо.
Бо ти сьогодні засвідчив, що зробив зо мною добро тим, що Господь видав мене в твою руку, а ти не вбив.
Ты только что рассказал мне, как по-доброму ты обошелся со мной: Господь отдал меня в твои руки, но ты не убил меня.
Як чоловік зна́йде свого ворога, то хіба відпускає його доброю дорогою? І Господь відпла́тить тобі добром за те, що ти зробив мені цього дня.
Кто, найдя своего врага, позволит ему уйти невредимым? Пусть Господь воздаст тебе добром за то, что ты сегодня сделал для меня.
А тепер я ось пізнав, що дійсно будеш ти царюва́ти, і стане в руці твоій Ізраїлеве царство.
Я знаю, что ты непременно будешь царем, и что царство Израиля установится в твоих руках.
А тепер присягни мені Господом, що не вигубиш насіння мого по мені, і що не вигубиш імени мого з дому батька мого“.
Поклянись же мне Господом, что ты не искоренишь моих потомков после меня и не уничтожишь моего имени из семьи моего отца.