Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
А Давид вийшов звідти, і осівся в тверди́нях Ен-Ґеді.
Когда Саул вернулся после погони за филистимлянами, ему сказали: "Давид в пустыне Эн-Гадди".
І сталося, як вернувся Саул із погоні за филисти́млянами, то доне́сли йому, говорячи: „Ось Давид у пустині Ен-Ґеді“.
Саул отобрал три тысячи человек из всего Израиля и пошёл искать Давида и его людей у скал Диких Коз.
І взяв Саул три тисячі ві́йська, ви́браних з усього Ізраїля, і пішов шукати Давида та людей його на поверхні газельських скель.
И пришёл он к овечьему загону у дороги. Там была пещера, и Саул зашёл туда по нужде. Давид же и его люди прятались в глубине пещеры.
І прийшов він до коша́р на отари при дорозі, а там пече́ра. І Саул увійшов туди для потреби, а по бока́х печери сиділи Давид та люди його.
И сказали люди Давиду: "Сегодня тот день, о котором говорил тебе Господь! Господь говорил тебе: "Я предам врага твоего в руки твои, и делай с ним что пожелаешь"". Давид незаметно подкрался к Саулу и отрезал край от его верхней одежды, и Саул не видел его.
І сказали люди Давида до нього: „Оце той день, що Господь говорив до тебе: Ось Я даю ворога твого в твою руку, і ти зробиш йому, як буде добре в твоїх оча́х“. А Давид устав, і тихо відтяв по́лу Саулового плаща́.
Потом Давид почувствовал угрызения совести, что отрезал край от одежды Саула.
І сталося по́тім, і серце Давидове все докоряло йому, що він відтяв полу Саулового плаща.
Давид говорил своим людям: "Я надеюсь, Господь не даст мне ещё раз сделать подобное своему господину. Саул — избранный Господом царь. Я не должен поднимать руку на Саула, потому что он помазанник Господа!"
І сказав він до своїх людей: „Борони мене, Господи, щоб зробити ту річ моєму панові, Господньому пома́занцеві, щоб простягнути руку свою на нього, бо він — пома́занець Господній!“
Давид удержал людей своими словами и не дал им напасть на Саула. И Саул вышел из пещеры и пошёл своей дорогой.
І Давид стримав цими словами людей своїх, і не дав їм повстати на Саула. А Саул устав із печери, і пішов дорогою.
Затем Давид вышел из пещеры и крикнул Саулу: "Господин мой царь!" Саул оглянулся, и Давид поклонился ему и пал лицом на землю.
А пото́му Давид устав, і вийшов із печери, та й закричав за Саулом, говорячи: „Пане мій, о ца́рю!“ А Саул озирну́вся назад, а Давид схилився обличчям до землі та й поклонився.
Давид сказал Саулу: "Почему ты слушаешь людей, которые говорят, что я замышляю зло против тебя?
І сказав Давид до Саула: „На́що ти слухаєш слів того, хто каже: Давид хоче тобі зла?
Я не хочу причинить тебе зла! Ты увидел это сегодня собственными глазами. Господь отдавал тебя в мои руки в пещере. Но я не убил тебя. Я пощадил тебя. Я сказал: "Не подниму руки моей на господина моего, ибо он царь, избранный Господом".
Ось цього дня очі твої бачать те, що Господь дав був тебе сьогодні в мою руку в печері. І радили мені забити тебе, та я змилосе́рдився над тобою й сказав: Не простягну своєї руки на свого пана, бо він — пома́занець Господній!
Посмотри на кусок ткани в моей руке. Я отрезал край твоей одежды. Я мог убить тебя, но я не сделал этого! Теперь я хочу, чтобы ты знал и убедился, что я ничего не замышляю против тебя! Я не причинял тебе зла, а ты охотишься за мной и пытаешься убить.
І подивися, ба́тьку мій, і поглянь на по́лу плаща свого в моїй руці, бо коли я відрізував цю по́лу плаща твого, то я не забив тебе. Пізнай та побач, що в моїй руці нема зла та гріха, і не згрішив я проти тебе, а ти чига́єш на душу мою, щоб забра́ти її!
Так пусть Господь рассудит нас! Пусть Господь накажет тебя за то зло, которое ты причинил мне. А моя рука не тронет тебя.
Нехай розсудить Господь між мною та між тобою, і нехай пімсти́ться Господь тобі за мене, а моя рука не буде на тобі!
Как говорит древняя притча: "Зло исходит от злодеев". Я не сделал ничего плохого, и рука моя не поднимется на тебя.
Як говорить стародавня при́казка: Від безбожних виходить безбожність, а моя рука не буде на тобі!
За кем ты гоняешься? Против кого вышел царь Израильский? Ты не преследуешь того, кто причиняет тебе зло! Ты будто за мёртвым псом гоняешься или за блохой.
За ким вийшов Ізраїлів цар? За ким ти ганяєшся? За мертвим псом, за однією блохою?
Пусть Господь рассудит нас. Господь со мной и покажет, что я прав. Господь спасёт меня от руки твоей".
І нехай буде Господь за суддю, і нехай Він розсудить між мною та між тобою. І побачить Він, і заступиться за мою справу, і висудить мене з твоєї руки“.
Когда Давид закончил говорить, Саул спросил: "Твой ли это голос, Давид, сын мой?" Затем он громко зарыдал.
І сталося, як Давид скінчив говорити ці слова́ до Саула, то Саул сказав: „Чи це твій голос, сину мій Давиде?“ І підняв Саул голос свій, та й заплакав.
И сказал Саул: "Ты прав, а я нет. Ты был добр ко мне, а я платил тебе злом.
І сказав він до Давида: „Справедливі́ший ти від мене, бо ти робив мені добро, а я робив тобі лихо.
Ты только что рассказал о своей милости ко мне. Господь отдал меня в твои руки, но ты не убил меня.
Бо ти сьогодні засвідчив, що зробив зо мною добро тим, що Господь видав мене в твою руку, а ти не вбив.
Разве человек, найдя врага своего, отпустил бы его невредимым? Я надеюсь Господь воздаст тебе добром за то, как ты поступил со мной сегодня.
Як чоловік зна́йде свого ворога, то хіба відпускає його доброю дорогою? І Господь відпла́тить тобі добром за те, що ти зробив мені цього дня.
Я знаю, что ты непременно станешь царём и будешь твёрдо держать в руках царство Израиля.
А тепер я ось пізнав, що дійсно будеш ти царюва́ти, і стане в руці твоій Ізраїлеве царство.
А теперь поклянись мне Господом, что ты не убьёшь потомков моих и не уничтожишь имени моего в семье отца моего".