Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І вмер Самуїл, і зібрався ввесь Ізраїль, та й оплакував його, і поховали його в його домі в Рамі. А Давид устав, і пішов у пустиню Пара́н.
Самуил умер, и все израильтяне собрались, чтобы выразить свою печаль. Они похоронили Самуила в его доме в Раме. А Давид спустился к пустыне Фаран.
І був чоловік у Мао́ні, а оселя його на Карме́лі, і цей чоловік був дуже багатий, і мав три тисячі дрібно́ї худоби та тисячу кіз. І був він на Карме́лі, коли стригли отару його́.
В Маоне жил один очень богатый человек. У него было три тысячи овец и тысяча коз. Этот человек стриг своих овец в Кармиле.
А ім'я́ тому чоловікові Нава́л, а ім'я жінці його Авіґа́їл. А жінка та була доброго розуму та вродли́ва, чоловік же той був жорсто́кий та злочинний, із роду Калева.
Имя того человека — Навал. Он был из рода Халева. Жену Навала звали Авигея. Она была умная и красивая женщина, а Навал был человек жестокий и нечестный.
А Давид почув у пустині, що Навал стриже свою отару.
Давид был в пустыне, когда услышал, что Навал стрижёт своих овец.
І послав Давид десять хлопців. І сказав Давид до тих хлопців: „Вийдіть на Карме́л, і при́йдете до Навала й запитаєте його в моєму йменні про мир,
Давид послал к Навалу десять юношей и сказал им: "Поднимитесь к Навалу в Кармил и приветствуйте его от моего имени".
та й скажете так братові моєму: І тобі мир, і дому твоєму мир, і, всьому, що твоє, мир!
Давид велел им передать Навалу следующее: "Мир тебе! Мир семье твоей! И мир всему, что принадлежит тебе!
А тепер почув я, що в тебе стрижуть. Пастухи твої були з нами, — ми не кри́вдили їх, і нічого не пропало їм по всі дні перебува́ння їх на Кармелі.
Я слышал, что у тебя сейчас стригут овец. Когда твои пастухи были с нами, мы не обижали их и ничего у них не забирали, когда они находились в Кармиле.
Запитай своїх слуг, і вони розповідять тобі. І нехай зна́йдуть в оча́х твоїх милість мої хлопці, бо доброго дня ми прийшли. Дай же рабам своїм та синові своєму Давидові, що зна́йде рука твоя!“
Спроси слуг твоих, и они скажут тебе, что это правда. Будь же и ты добр к моим юношам, потому что они пришли в доброе время. Дай им, что можешь. Сделай это для меня, сына твоего Давида".
І прийшли Давидові хлопці, і промовили до Навала, в імені Давида, усі ці слова́. І спини́лися.
И пошли люди Давида к Навалу, и передали ему слова Давида.
І відповів Навал Давидовим рабам, і сказав: „Хто такий Давид та хто Єссеїв син? Сьогодні намно́жилося рабів, що вириваються кожен від пана свого!
Но Навал ответил: "Кто такой Давид? Кто такой сын Иессея? Сейчас стало много рабов, убегающих от своих господ.
І я візьму́ хліб свій і воду свою та зарізане, що нарізав я для своїх стрижіїв, та й дам лю́дям, яких не знаю, звідки то вони?“
У меня есть хлеб и вода. У меня есть мясо, которое я приготовил для людей, которые стригут моих овец. Но я не отдам это людям, пришедшим неизвестно откуда!"
І Давидові хлопці пішли назад на свою дорогу, і вернулися, і прийшли, і розповіли́ йому всі ці слова́.
Люди Давида вернулись назад и передали Давиду слова Навала.
А Давид сказав до людей своїх: „Припережіть кожен меча свого!“ І припереза́ли кожен меча свого, і припереза́в і Давид свого меча. І вийшло за Давидом близько чотирьох сотень чоловіка, а дві сотні остались при реча́х.
Тогда Давид сказал им: "Опояшьтесь своими мечами!" И все опоясались мечами своими, и пошли за Давидом около четырёхсот человек, а двести остались при обозе.
А один хлопець із Навалових слуг доніс Авіґа́їл, Наваловій жінці, говорячи: „Ось Давид послав був із пустині посланців, щоб привітати нашого пана, а він кинувся на них.
Один из слуг сказал жене Навала Авигее: "Давид присылал из пустыни послов приветствовать нашего господина, но Навал обошёлся с ними грубо.
А ті люди дуже добрі для нас, і не були ми покривджені, і нічого нам не пропало за всі дні, коли ми ходили з ними, як були́ ми на полі.
Эти люди были очень добры к нам. Они не обижали нас, и ничего не пропало у нас за всё время, пока мы находились в поле рядом с ними.
Муром були вони над нами і вночі, і вдень повся́кчас, коли ми були з ними, як ми пасли отари.
Люди Давида охраняли нас и днём и ночью! Они были охраной для нас всё время, когда мы пасли стада возле них.
А тепер пізнай та побач, що́ зробиш, бо дозріло зло на нашого пана та на ввесь дім його. А він негідний, із ним не можна говорити“.
Сейчас подумай и реши, что делать. Навал поступил глупо! И теперь страшная беда угрожает нашему господину и всему его дому, но он человек злой, и никто не может говорить с ним".
Тоді Авіґа́їл поспішно взяла́ двісті хлібів, і два бурдюки́ вина, і п'ятеро приготовлених з отари, і п'ять сеїв пряженого зе́рна, а сто — родзи́нок, та двісті — су́шених фіґ. І склала це на ослів.
Авигея, не теряя времени, взяла двести булок хлеба, два сосуда с вином, пять приготовленных овец, пять мер жареных зёрен, сто связок изюма и двести связок фиг и навьючила на ослов.
І сказала вона до своїх слуг: „Ідіть передо мною, а я ось піду́ за вами“.
Затем она сказала своим слугам: "Идите впереди меня, а я пойду следом". А мужу своему она ничего не сказала.
І сталося, як вона їхала на ослі й спускалася в гірсько́му укритті́, аж ось Давид та люди його сходять навпере́йми їй. І вона стрінула їх.
Когда Авигея, сидя на осле, спускалась с горы, Давид и его люди поднимались ей навстречу, и она встретилась с ними.
А Давид, сказав: „Надармо ж пильнував я все, що належить тому чоловікові в пустині, і зо всього його нічого не пропало. Та він вернув мені злом за добро!
Перед тем как Давид встретил Авигею, он сказал: "Напрасно я охранял в пустыне всё имущество этого человека, чтобы у него ничего не пропало. Он платит мне злом за добро.
Так нехай зробить Бог Давидовим ворогам, і так нехай додасть, якщо я позоставлю до ра́нку зо всього належного йому бодай те, що мочиться до стіни!“
Пусть Бог накажет меня, если до завтрашнего утра я оставлю в живых хоть одного из мужчин в семье Навала".
А Авіґаїл побачила Давида, і поспішно зійшла з осла, і впала перед Давидом на обличчя своє, та й вклонилася до землі.
Когда Авигея увидела Давида, то быстро сошла с осла и пала перед ним, поклонившись лицом до самой земли.
I впала вона до ніг йому та й сказала: „На мені самій, пане мій, ця провина! І дозволь говорити твоїй невільниці до ушей твоїх, а ти послухай слів своєї невільниці.
Она упала к ногам Давида и сказала: "Господин мой, пусть вина за то, что произошло, будет на мне одной. Позволь мне сказать тебе и выслушай рабу твою.
Нехай же пан мій не кладе свого серця на цього негідного чоловіка, на Навала, бо яке ім'я́ його, такий він: Нава́л ім'я́ йому́, і глупо́та з ним! А я, невільниця твоя, не бачила хлопців мого пана, що ти посилав.
Я не видела людей, которых ты присылал. Господин мой, не обращай внимания на этого злого человека, потому что каково имя его, таков и он. Его имя означает "Глупый", и он действительно глуп.
А тепер, мій пане, — як живий Господь і як жива душа твоя! — Господь стримає тебе, щоб ти не ввійшов до пролиття́ крови, і щоб рука твоя не допомогла в цьому тобі! А тепер нехай стануть, як Навал, вороги твої та ті, що шукають зла на пана мого!
Господь удержал тебя от убийства невинных людей. И как жив Господь, и ты жив, пусть все твои враги и все замышляющие зло против тебя, станут такими, как Навал.
А оце дару́нок, якого прине́сла твоя невільниця своєму панові, буде да́ний хлопцям, що служать моє́му панові.
Позволь мне отдать твоим людям дары, которые я принесла моему господину.
Прости ж провину невільниці своєї, бо конче зробить Господь моєму панові вірний дім, бо пан мій прова́дить ві́йни Господні, і зло не буде зна́йдене в тобі за твоїх днів.
Прости мне вину мою. Я знаю: Господь сделает род твой сильным и много царей выйдет из твой семьи, ибо ты ведёшь войны Господа. Люди никогда не найдут ничего плохого в тебе во всю твою жизнь!
І хоч повстане хто гнати тебе, і шукати твоєї душі, то буде душа мого пана зв'я́зана у в'язці живих із Господом, Богом твоїм, а душу ворогів твоїх — нехай Він її кине, як із пра́щі!
Если кто станет преследовать тебя, чтобы убить, Господь, Бог твой, спасёт твою жизнь! А жизни врагов твоих Господь бросит, как камни из пращи!
І станеться, коли Господь зробить моєму панові все добре, що говорив про тебе, і настано́вить тебе володарем над Ізраїлем,
Господь обещал сделать много добра господину моему. И Господь сдержит Свои обещания. Он поставит тебя вождём над Израилем.
то це не буде тобі на спотика́ння та на споку́су серця мого пана, як коли б пролив ти надармо кров, і пан мій пімстився сам. А коли Господь зробить добро моєму панові, то ти згадаєш про свою невільницю!“
И не будет у тебя на совести убийства невинных людей. Ты не попадёшь в эту ловушку. Господь принесёт тебе успех, и ты вспомнишь рабу твою".
І сказав Давид до Авіґа́їл: „Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, що послав тебе на це навпроти мене!
Давид ответил Авигее: "Хвала Господу, Богу Израиля. Хвала Богу за то, что послал тебя ко мне навстречу.
І благословенний розум твій, і благословенна ти, що стримала мене цього дня, щоб я не пішов на пролиття́ крови, і щоб рука моя не відімстила за мене.
Бог благословляет тебя за разум твой и за то, что удержала меня сегодня от убийства невинных людей.
Але — живий Господь, Бог Ізраїлів, що стримав мене зробити тобі зло, бо коли б ти була не поспішила, і не прийшла назустріч мені, то до світла ра́нку Навалові не зоставлено б навіть те, що мочиться до стіни!“
Но, верно, как жив Господь, Бог Израиля, если бы ты не поспешила и не вышла мне навстречу, то ни один мужчина в семье Навала не дожил бы до завтрашнего утра".
І взяв Давид із руки її те, що вона прине́сла йому, а їй сказав: „Іди з миром до свого дому! Бачиш, — я послу́хався голосу твого, і простив тобі!“
Затем Давид принял дары из рук Авигеи и сказал ей: "Иди домой с миром. Я выслушал твою просьбу и сделаю всё, что ты просишь".
І прийшла Авіґаїл до Навала, аж ось у нього прийняття́ в його домі, немов прийняття́ царське́! А Навалове серце було веселе в ньому, і він був дуже п'я́ний. І вона не розповіла́ йому нічого, — ані малого, ані великого аж до світла ра́нку.
Когда Авигея вернулась к Навалу, он был дома, и в доме его был пир, подобный царскому. Навал был весел и очень пьян. И Авигея не сказала ему ни слова до самого утра.
І сталося, вранці, коли Навал ви́тверезився, то жінка його розповіла́ йому про цю справу. І завмерло йому серце в його сере́дині, і він став, як камінь.
А утром, когда Навал отрезвился, жена всё ему рассказала. И упало у него сердце, и стал он, как камень.
І сталося днів через десять, і вра́зив Господь Навала, і той помер.
Дней через десять Господь поразил Навала, и он умер.
І почув Давид, що Навал помер, і сказав: „Благословенний Госпо́дь, що розсудив справу обра́зи моєї від Навала, а раба Свого стримав від зла, — зло Навала звернув Господь на його го́лову!“ І Давид послав, і говорив про Авіґа́їл, щоб узяти її собі за жінку.
Когда Давид услышал о смерти Навала, то сказал: "Благословен Господь! Навал оскорбил меня. Но Господь удержал меня от преступления. Он обратил злобу Навала на его же голову". Затем Давид отправил послов к Авигее сказать, что он просит её стать его женой.
І прийшли Давидові раби до Авіґа́їл на Карме́л, і промовляли до неї, говорячи: „Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку“.
Слуги Давида пришли в Кармил и сказали Авигее: "Давид послал нас за тобой. Он хочет, чтобы ты стала его женой".
А вона встала, і вклонилася лицем до землі, та й сказала: „Ось твоя служни́ця готова стати невільницею, щоб мити но́ги рабів пана мого!“
Авигея поклонилась лицом до земли и сказала: "Я раба твоя. Я готова быть твоей служанкой и омывать ноги слуг моего господина".
І Авіґаїл поспішно встала, і сіла на осла, а п'ятеро служанок її йшли при нога́х її. І пішла вона за Давидовими посланця́ми, та й стала йому за жінку.
Авигея поспешно собралась, села на осла и в сопровождении пяти служанок отправилась с послами Давида и стала его женой.
А Ахіноам узяв Давид з Їзреелу, і вони оби́дві стали йому за жінок
Давид женился и на Ахиноаме из Изрееля. И обе они были его жёнами.