Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Самуїла 25) | (1 Самуїла 27) →

Переклад Огієнка

Новый русский перевод

  • І прийшли зіфе́яни до Саула до Ґів'ї, говорячи: „Он Давид ховається на взгір'ях Гахіли навпроти Єшімону!“
  • Зифиты пришли к Саулу в Гиву и сказали:
    — Разве Давид не прячется на холме Хахила, что напротив Иешимона?
  • І встав Саул, і зійшов у пустиню Зіф, а з ним три тисячі чоловіка, вибраних із Ізраїля, щоб шукати Давида в пустині Зіф.
  • Саул спустился в пустыню Зиф с тремя тысячами лучших израильтян, чтобы искать там Давида.
  • І таборував Саул на згір'ї Гахіли, що навпроти Єшімону, на дорозі. А Давид пробува́в у пустині, і побачив, що Саул вийшов за ним до пустині.
  • Саул разбил свой лагерь рядом с дорогой на холм Хахила, что напротив Иешимона, но Давид стоял в пустыне. Когда он увидел, что Саул последовал за ним туда,
  • І послав Давид підгля́дачів, і довідався, що Саул дійсно прийшов.
  • он послал лазутчиков и узнал, что Саул действительно пришел.
  • А Давид устав, і прийшов до місця, де таборува́в Саул. І Давид побачив те місце, де лежав Саул та Авне́р, син Нерів, керівни́к його війська. А Саул лежав у табо́рі, а наро́д таборува́в навколо нього.
  • Давид отправился в путь и пришел туда, где разбил свой лагерь Саул. Он увидел, где Саул и начальник войска Авнер, сын Нира, легли спать. Саул лежал в центре того места, где расположился лагерь, а войско находилось вокруг него.
  • І звернувся Давид, і сказав до хітте́янина Ахімелеха та до Авішая, Церуєвого сина, Йоавого брата, говорячи: „Хто зі́йде зо мною до Саула до табо́ру?“ І сказав Авішай: „Я зійду́ з тобою!“
  • Давид спросил хетта Ахимелеха и Авишая, брата Иоава, сына Саруи:
    — Кто спустится вместе со мной в лагерь к Саулу?
    — Я спущусь с тобой, — сказал Авишай.
  • І прийшов Давид та Авішай до Сау́лового народу вночі, аж ось Саул лежить, — спить у табо́рі, а спис його встромлений у землю в приголі́в'ї його, а Авне́р та народ лежать навколо нього.
  • Давид и Авишай пришли к войску ночью и видят: Саул спит в лагере, а его копье воткнуто в землю у его изголовья. Авнер и воины лежали вокруг него.
  • І сказав Авіша́й до Давида: „Сьогодні Бог видав твого ворога в руку твою, а тепер проколю́ я його списом аж до землі одним ударом, і не повторю́ йому!“
  • Авишай сказал Давиду:
    — Сегодня Бог отдал врага в твои руки. Позволь же мне пригвоздить его к земле одним ударом копья. Мне даже не понадобится второго удара.
  • І сказав Давид до Авіша́я: „Не губи його, бо хто простягав руку свою на Господнього пома́занця, і був невинний?“
  • Но Давид сказал Авишаю:
    — Не губи его. Кто может поднять руку на Господнего помазанника и остаться невиновным?
  • І сказав Давид: „Як живий Господь, — тільки Господь ура́зить його: або при́йде день його — і він помре, або він пі́де на війну́ і загине.
  • Верно, как и то, что жив Господь, — сказал он, — Господь Сам сразит его. Либо придет его время, и он умрет, либо он пойдет в бой и погибнет.
  • Борони мене, Господи, простягнути свою руку на Господнього пома́занця! А тепер візьми цього списа, що в приголі́в'ї його, та горня́ води, і ходімо собі!“
  • Но не приведи Господь мне поднять руку на Господнего помазанника. Возьми-ка копье и кувшин для воды у его изголовья, и пойдем.
  • І взяв Давид списа та горня́ води з Саулового приголів'я, та й пішли собі. І ніхто не бачив, і не знав, і не збудився, бо всі вони спали, бо на них упав сон від Господа.
  • Давид взял копье и кувшин для воды у изголовья Саула, и они ушли. Никто не видел и не знал об этом, и никто не проснулся. Все они спали, потому что Господь погрузил их в глубокий сон.
  • І перейшов Давид на той бік, і став зда́лека на верхови́ні гори, а між ними — велика про́сторінь.
  • Давид перешел на другую сторону и встал на вершине горы вдали, между ними было большое расстояние.
  • І крикнув Давид до народу та до Авне́ра, Нерового сина, говорячи: „Чи ж не відповіси́, Авне́ре?“ А Авне́р відповів та сказав: „Хто ти, що кликав до царя?“
  • Он закричал войску и Авнеру, сыну Нира:
    — Авнер! Разве ты не ответишь мне?
    Авнер ответил:
    — Кто ты такой, что зовешь царя?
  • І сказав Давид до Авнера: „Чи ти не муж? І хто рівний тобі в Ізраїлі? І чому не пильнував ти свого пана, царя? Бо прихо́див один із народу, щоб погубити царя, твого пана.
  • Давид сказал:
    — Ведь ты мужчина? Кто в Израиле подобен тебе? Почему же ты не охранял твоего господина царя? Некто из народа приходил, чтобы погубить твоего господина царя.
  • Не добра це річ, що ти зробив! Як живий Господь, — ви повинні померти, бо не пильнували ви пана свого, Господнього пома́занця! А тепер побач, де царів спис, та де горня́ води, що були в приголі́в'ї його?“
  • Скверно же ты поступил! Верно, как и то, что жив Господь, ты и твои люди заслуживаете смерти, потому что вы не охраняли вашего господина, помазанника Господа. Посмотри вокруг себя. Где копье царя и кувшин для воды, которые были у его изголовья?
  • І пізнав Саул Давидів голос, та й сказав: „Чи це твій голос, сину мій Дави́де?“ А Давид сказав: „Мій голос, пане мій, ца́рю!“
  • Саул узнал голос Давида и сказал:
    — Твой ли это голос, Давид, сын мой?
    — Это мой голос, господин мой, царь, — ответил Давид
  • І далі сказав: „На́що то пан мій ганя́ється за своїм рабом? Бо що́ я зробив, і яке зло в моїй руці?
  • и добавил: — Зачем мой господин преследует своего слугу? Что я сделал и в каком зле повинен?
  • А тепер нехай пан мій, цар, послухає слів свого раба. Якщо Господь намовив тебе проти мене, то нехай це станеться запашно́ю жертвою, а якщо лю́дські сини, — прокля́ті вони перед Господнім лицем, бо вони відігнали мене сьогодні, щоб я не належав до Господнього спа́дку, говорячи: „Іди, служи іншим богам!“
  • Пусть же мой господин, царь, выслушает слова своего слуги. Если Господь настроил тебя против меня, то я совершу жертвоприношение Ему. Но если это сделали люди, пусть они будут прокляты перед Господом! Они прогнали меня от моей доли в Господнем наследии и сказали: «Ступай, служи другим богам!»99
  • А тепер нехай не проллється моя кров на землю перед Господнім лицем, бо вийшов Ізраїлів цар шукати однієї блохи, як женуть куропа́тву в гора́х!“
  • Не дай же моей крови пролиться на землю вдали от Господа. Царь Израиля ищет меня, как блоху, гоняется за мной по горам, как за куропаткой.
  • І сказав Саул: „Прогрішив я! Вернися, сину мій, Давиде, бо не вчиню́ вже тобі зла за те, що дороге́ було моє життя в оча́х твоїх цього дня. Оце був я нерозумний, і дуже багато помиля́вся“.
  • Саул сказал:
    — Я согрешил. Вернись, Давид, сын мой. Сегодня моя жизнь была для тебя драгоценной, и я не буду больше пытаться причинить тебе вред. Я поступал как безумец и совершил огромную ошибку.
  • А Давид відповів та й сказав: „Ось царів спис, — і нехай при́йде один із слуг, і нехай його ві́зьме.
  • — Вот копье царя, — ответил Давид. — Пусть кто-нибудь из твоих молодых слуг перейдет сюда и возьмет его.
  • А Господь відпла́тить кожному за його справедливість та правду його, — що Господь дав тебе сьогодні в руку мою, та я не хотів підіймати своєї руки на Господнього пома́занця.
  • Господь вознаграждает каждого человека за его праведность и верность. Сегодня Господь отдал тебя в мои руки, но я не поднял руки на Господнего помазанника.
  • І ось, — яке велике було життя твоє цього дня в оча́х моїх, таке велике нехай буде моє життя в оча́х Господа, і нехай Він урятує мене від усякого у́тиску!“
  • Пусть как твоя жизнь была сегодня для меня драгоценной, так ценится у Господа моя жизнь, и пусть Он избавит меня от всякой беды.
  • І сказав Саул до Давида: „Благослове́нний ти, сину мій Давиде! І ти дійсно зро́биш, і дійсно зможеш ти!“ І пішов Давид на свою доро́гу, а Саул вернувся на своє місце.
  • Саул сказал Давиду:
    — Благословен ты, сын мой Давид, ты совершишь великие дела и, несомненно, преуспеешь.
    И Давид пошел своим путем, а Саул вернулся домой.

  • ← (1 Самуїла 25) | (1 Самуїла 27) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025