Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І було Самуїлове слово для всього Ізраїля. І вийшов Ізраїль на війну проти филистимлян, та й таборува́в при Евен-Гаезері, а филисти́мляни таборува́ли в Афеку.
Новости о Самуиле разнеслись по всему Израилю. Илий был очень стар, и его сыновья продолжали грешить перед Господом. В это время израильтяне вышли на войну против филистимлян. Они разбили свой лагерь возле Авен-Азера, а филистимляне остановились возле Афека.
І ви́шикувались филисти́мляни навпроти Ізраїля, а коли бій став тяжкий, то Ізраїль був побитий перед филисти́млянами. І вони побили в боєво́му ши́кові на полі близько чотирьох тисяч чоловіка.
Филистимляне приготовились к атаке, и началась битва. Филистимляне разбили израильтян. Они убили около четырех тысяч человек из израильской армии.
І прийшов наро́д до табо́ру, а Ізраїлеві старші́ сказали: „Чому́ вдарив нас Господь сьогодні перед филисти́млянами? Візьмі́мо собі з Шіло́ ковчега Господнього заповіту, і нехай вві́йде поміж нас, і нехай спасе нас із рук наших ворогів“.
Оставшийся народ вернулся в лагерь, и старейшины Израиля сказали: "Почему Господь дал филистимлянам одолеть нас? Давайте принесём из Силома ковчег завета Господа. Тогда Бог будет среди нас во время битвы и спасёт нас от врагов".
І послав народ до Шіло́, і поне́сли звідти ковчега заповіту Господа Саваота, що сидить на херувимах. А там були двоє Ілі́євих синів, Хофні та Пінхас, із ковчегом Божого заповіту.
И отправили они людей в Силом, и те принесли ковчег завета Господа Всемогущего. На крышке ковчега были херувимы, подобные трону, на которых сидел Господь. Вместе с ковчегом пришли два сына Илия, Офни и Финеес.
І сталося, як ковчег заповіту Господнього прибув до табо́ру, то ввесь Ізраїль скрикнув великим окриком, — аж застогнала земля!
Когда ковчег завета Господа прибыл в лагерь, израильтяне подняли такой сильный крик, что от него задрожала земля.
А филисти́мляни почули голос окрику, та й сказали: „Що́ це за голос цього великого окрику в єврейському табо́рі?“ І довідалися вони, що Господній ковчег прибув до табо́ру.
Филистимляне услышали этот крик и спросили: "Отчего так громко кричат в иудейском лагере?" И узнали они, что в лагерь израильтян принесли ковчег завета Господа.
І полякалися филисти́мляни, і говорили: „Бог прибув до табо́ру!“ І сказали вони: „Біда нам, бо такого, як це, не було́ ще ніко́ли!
Филистимляне испугались и сказали: "Бог пришёл к ним в лагерь! Горе нам! Такого не бывало никогда раньше!
Біда нам! Хто нас урятує від руки цих поту́жних богі́в? Оце вони, ті боги, що вдарили були Єгипет усякою пора́зою у пустині!
Горе нам! Кто спасёт нас от этого сильного Бога? Это тот Бог, который поразил египтян страшными болезнями.
Зміцніться та будьте му́жні, филисти́мляни, щоб ви не служили євреям, як вони служили вам. І будьте мужні, — і воюйте!“
Смелее, филистимляне! Сражайтесь и будьте мужественны! В прошлом иудеи были нашими рабами, так сражайтесь же мужественно, чтобы не быть нам у них в порабощении!"
І воювали филисти́мляни. І був побитий Ізраїль, і кожен утікав до свого наме́ту. І та поразка була дуже велика. І впало з Ізраїля тридцять тисяч піхоти.
Филистимляне сразились и победили израильтян, и каждый израильский солдат побежал в свой шатёр. Поражение было великое. Было убито тридцать тысяч израильтян.
А Божий ковче́г був узятий, і два Ілі́єві сини, Хофні та Піихас, полягли́.
Филистимляне захватили ковчег завета Божьего и убили двух сыновей Илия, Офни и Финееса.
І побіг один веніями́нівець із бо́ю, і прибув того дня до Шіло́; а одежа його була подерта, і порох на голові його.
В тот день один вениамитянин бежал с места сражения в Силом. Он разорвал на себе одежду и посыпал голову пылью, чтобы показать свою великую печаль.
І прибув він, — аж ось Ілі́й сидить на стільці при дорозі й виглядає, бо серце йому тремтіло за Божого ковчега. А той чоловік прийшов, і розповів у місті, — і закричало все місто!
Илий сидел у городских ворот, когда этот человек пришёл в Силом. Он наблюдал за дорогой, и сердце его не находило покоя от беспокойства за ковчег завета Божьего. Когда вениамитянин пришёл в город и рассказал о том, что случилось, весь народ громко зарыдал.
А Ілі́й почув голос того крику та й сказав: „Що́ це за голос того на́товпу?“ А той чоловік поспішив і прийшов, та й розповів Ілі́єві.
Услышав громкие вопли, он спросил: "Отчего такой шум?" И тот человек подбежал к Илию и рассказал ему, что случилось.
А Ілі́й був віку дев'ятидесяти й восьми літ, а очі його поме́ркли, і він не міг бачити.
Илию было девяносто восемь лет. Он был слеп и не видел, что происходит.
І сказав той чоловік до Ілі́я: „Я той, що прибіг із бо́ю, і я втік сьогодні з бойови́х лав“. І сказав Ілій: „Що́ то сталося, мій сину?“
Он сказал Илию: "Я только что пришёл из стана и сегодня бежал с места сражения!" Илий спросил: "Что произошло, сын мой?"
І відповів вісник і сказав: „Ізраїль побіг перед филисти́млянами, і сталась велика пора́зка в наро́ді. І оби́два сини твої, Хофні та Пінхас, полягли́. А ковче́г Божий узятий!“
Вениамитянин ответил: "Израиль бежал от филистимлян. Израильская армия потеряла много воинов. Оба сына твои убиты, и ковчег завета Божьего захвачен".
І сталося, як згадав він про Божого ковче́га, то впав Ілій зо стільця на́взнак при брамі, — зламався карк йому, і він помер, бо той муж був стари́й та тяжки́й. А він судив Ізраїля сорок літ.
Когда упомянул он о ковчеге завета Божьего, Илий упал назад со скамьи у ворот, сломал себе шею и умер, потому, что он был стар и тяжёл. Илий был судьей Израиля двадцать лет.
А невістка його, Пінхасова жінка, була важка́, близька́ до ро́дів. І як зачула вона ту звістку, що взятий Божий ковчег і помер тесть її та чоловік її, то впала на коліна, та й породи́ла, бо прийшли на неї породільні болі її.
Невестка Илия, жена Финееса, была беременна и должна была уже рожать. Когда она услышала о взятии ковчега завета Божьего, о смерти свёкра и мужа своего Финееса, то почувствовала боли, и у неё начались роды.
А як настав час смерти її, то казали ті, що стояли при ній: „Не бійся, бо ти породила сина!“ Та вона не відповіла́, і не взяла цього до серця свого́.
Когда она была при смерти, женщины, помогавшие ей, говорили: "Не беспокойся! Ты родила сына". Но она не отвечала и не обращала внимания.
І вона назвала ім'я́ тому хлопцеві: Іхавод, кажучи: „Відійшла Ізраїлева слава!“ Бо почула про взяття́ Божого ковче́гу, і про тестя свого та про мужа свого́,
Она назвала ребёнка Ихавод. Она сделала это, чтобы сказать: "Забрали славу у Израиля", потому что ковчег завета Божьего был захвачен, и свёкр её и муж её были мертвы.