Сучасний переклад

Darby Bible Translation

На той час до царя Ірода, правителя Ґалилеї, дійшла чутка про Ісуса.

The Beheading of John

At that time Herod the tetrarch heard of the fame of Jesus,

Він сказав своїм слугам: «Я вважаю, що цей Чоловік й насправді є Іоаном Хрестителем, який повстав із мертвих і тому має таку чудодійну силу».

2

and said to his servants, This is John the baptist: *he* is risen from the dead, and because of this these works of power display their force in him.

3

Іще раніше Ірод схопив Іоана, закував його в кайдани й кинув до в’язниці. І зробив він це, щоб задовольнити Іродіаду, яка була дружиною Іродового брата Пилипа, але пізніше Ірод узяв з нею шлюб.

3

For Herod had seized John, and had bound him and put him in prison on account of Herodias the wife of Philip his brother.

4-5

Іоан попереджав Ірода: «Не годиться тобі жити з Іродіадою». Але ж Ірод не слухався Іоана, й хотів убити його, однак боявся людей, бо народ вважав Іоана пророком.

4

For John said to him, It is not lawful for thee to have her.

5

And [while] desiring to kill him, he feared the crowd, because they held him for a prophet.

6-7

Та коли настав день народження Ірода, дочка Іродіади танцювала перед ним і гостями та так догодила йому, що він пообіцяв виконати будь-яке її бажання.

6

But when Herod's birthday was celebrated, the daughter of Herodias danced before them, and pleased Herod;

7

whereupon he promised with oath to give her whatsoever she should ask.

8

Мати навчила її сказати: «Подай мені голову Іоана Хрестителя на тарілці».

8

But she, being set on by her mother, says, Give me here upon a dish the head of John the baptist.

9

Цар дуже засмутився, але вже дав обіцянку в присутності своїх гостей, які сиділи за столом, тож наказав виконати прохання дівчини.

9

And the king was grieved; but on account of the oaths, and those lying at table with [him], he commanded [it] to be given.

10

Він послав людей до в’язниці, щоб ті стяли голову Іоанові.

10

And he sent and beheaded John in the prison;

11

Голову Іоана принесли на тарілці й віддали дівчині, а та віднесла її своїй матері.

11

and his head was brought upon a dish, and was given to the damsel, and she carried [it] to her mother.

12

Почувши про це, прийшли учні Іоанові, забрали тіло його й поховали. Потім вони пішли до Ісуса й розповіли про все, що сталося.

12

And his disciples came and took the body and buried it, and came and brought word to Jesus.

13

Довідавшись про смерть Іоана, Ісус поплив на човні до безлюдного місця, щоб побути на самоті. Та коли люди дізналися, де Він, то послідували за Ним зі своїх міст.

13

The Feeding of the Five Thousand

And Jesus, having heard it, went away thence by ship to a desert place apart. And the crowds having heard [of it] followed him on foot from the cities.

14

Коли Ісус вийшов із човна на берег і побачив великий натовп, то був сповнений жалю до цих людей і зцілив хворих, яких вони привели з собою.

14

And going out he saw a great crowd, and was moved with compassion about them, and healed their infirm.

15

Наближався вечір. Ісусові учні прийшли до Нього й сказали: «Це місце безлюдне, і вже досить пізно. Відпусти людей, щоб вони змогли піти по селах і придбати собі якоїсь їжі».

15

But when even was come, his disciples came to him saying, The place is desert, and [much of] the [day] time already gone by; dismiss the crowds, that they may go into the villages and buy food for themselves.

16

Та Ісус відповів апостолам: «Їм не треба йти звідси. Ви нагодуйте їх!»

16

But Jesus said to them, They have no need to go: give *ye* them to eat.

17

Учні тоді Йому кажуть: «У нас нічого немає, крім п’яти хлібин та двох рибин».

17

But they say to him, We have not here save five loaves and two fishes.

18

І мовив Ісус: «Приведіть усіх до Мене».

18

And he said, Bring them here to me.

19

Ісус звелів людям посідати на траву, тоді узяв п’ять хлібин й дві рибиниі, підвівши очі до неба, возніс хвалу Богові за їжу. Він розломив хліби і роздав їх Своїм учням, а вони роздали народу.

19

And having commanded the crowds to recline upon the grass, having taken the five loaves and the two fishes, he looked up to heaven, and blessed: and having broken the loaves, he gave [them] to the disciples, and the disciples [gave them] to the crowds.

20

Всі поїли й наїлися, а потім учні ще зібрали дванадцять кошиків із залишками їжі.

20

And all ate and were filled, and they took up what was over and above of fragments twelve hand-baskets full.

21

А тих, хто їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.

21

But those that had eaten were about five thousand men, besides women and children.

22

Одразу ж після цього Ісус звелів Своїм учням сісти в човен і плисти на інший берег озера, а Сам залишився, щоб відпустити людей.

22

Jesus Walks on Water

And immediately he compelled the disciples to go on board ship, and to go on before him to the other side, until he should have dismissed the crowds.

23

Відпустивши народ, Він пішов на гору помолитися. Коли ж настав вечір, Ісус залишався там на самоті.

23

And having dismissed the crowds, he went up into the mountain apart to pray. And when even was come, he was alone there,

24

Човен відплив уже досить далеко від берега, і хвилі кидали його з боку на бік, бо вітер був зустрічний.

24

but the ship was already in the middle of the sea tossed by the waves, for the wind was contrary.

25

Десь між третьою та шостою ранку Ісус пішов до Своїх учнів, ступаючи по воді.

25

But in the fourth watch of the night he went off to them, walking on the sea.

26

Коли учні побачили, що Ісус іде по воді, то жахнулись і з переляку закричали: «Це привід!»

26

And the disciples, seeing him walking on the sea, were troubled, saying, It is an apparition. And they cried out through fear.

27

Тієї ж миті Ісус мовив до них: «Заспокойтеся! Це Я! Не бійтеся!»

27

But Jesus immediately spoke to them, saying, Take courage; it is *I*: be not afraid.

28

На те Петро Йому сказав: «Господи, якщо це Ти, звели мені підійти до Тебе по воді».

28

And Peter answering him said, Lord, if it be *thou*, command me to come to thee upon the waters.

29

І сказав Ісус: «Іди!» Петро вийшов із човна, і пішов по воді, підійшовши до Ісуса.

29

And he said, Come. And Peter, having descended from the ship, walked upon the waters to go to Jesus.

30

Раптом відчувши сильний вітер, Петро злякався, почав тонути і закричав: «Господи, спаси мене!»

30

But seeing the wind strong he was afraid; and beginning to sink he cried out, saying, Lord, save me.

31

Ісус одразу ж простягнув до нього руку, схопив його, мовивши: «Маловіре, чого ти засумнівався?»

31

And immediately Jesus stretched out his hand and caught hold of him, and says to him, O thou of little faith, why didst thou doubt?

32

А коли вони разом сіли в човен, то вітер вщух.

32

And when they had gone up into the ship, the wind fell.

33

Усі, хто був у човні, вклонилися Ісусові, мовивши: «Ти — істинно Син Божий!»

33

But those in the ship came and did homage to him, saying, Truly thou art God's Son.

34

Перетнувши озеро, Ісус та Його учні прибули до землі Ґеннісаретської.

34

Jesus Heals at Gennesaret

And having crossed over they came to the land of Gennesaret.

35-36

Коли мешканці Ґенісарета впізнали Ісуса, вони рознесли звістку про Його прихід по всіх околицях. І привели до Нього всіх хворих, благаючи дозволити їм хоча б торкнутися краю Його одягу. І кожен, хто торкався, той одужував.

35

And when the men of that place recognised him, they sent to that whole country around, and they brought to him all that were ill,

Паралельне читання

Сучасний переклад

Darby Bible Translation

Матвія 14

Matthew 14