Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 14) | (Матвія 16) →

Сучасний переклад

Синодальный перевод

  • Дехто з фарисеїв та законників прийшли до Ісуса з Єрусалиму й запитали Його:
  • Тогда приходят к Иисусу Иерусалимские книжники и фарисеи и говорят:
  • «Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не омивши руки?»
  • зачем ученики Твои преступают предание старцев? ибо не умывают рук своих, когда едят хлеб.
  • У відповідь Він сказав: «А чому ви порушуєте Закон Божий заради своїх звичаїв?
  • Он же сказал им в ответ: зачем и вы преступаете заповедь Божию ради предания вашего?
  • Адже заповів Господь: „Шануйте своїх батька й матір”. А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”.
  • Ибо Бог заповедал: «почитай отца и мать»; и: «злословящий отца или мать смертью да умрёт».
  • Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові” — то такий чоловік уже може не шанувати батьків своєю допомогою. Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню.
  • А вы говорите: если кто скажет отцу или матери: «дар Богу то, чем бы ты от меня пользовался»,
  • тот может и не почтить отца своего или мать свою; таким образом вы устранили заповедь Божию преданием вашим.
  • Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів:
    „Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.
  • Лицемеры! хорошо пророчествовал о вас Исаия, говоря:
  • «приближаются ко Мне люди сии устами своими, и чтут Меня языком, сердце же их далеко отстоит от Меня;
  • Пошана їхня до Мене — даремна, бо вчення їхнє — то закони, придумані людьми”».
  • но тщетно чтут Меня, уча учениям, заповедям человеческим».
  • Покликавши людей до Себе, Ісус сказав їм: «Слухайте мене і розумійте!
  • И, призвав народ, сказал им: слушайте и разумейте!
  • Не те оскверняє людину, що потрапляє до рота, а те, що виходить з рота, — ось що оскверняє [40] її!»
  • не то, что входит в уста, оскверняет человека, но то, что выходит из уст, оскверняет человека.
  • Тоді два учні підійшли до Ісуса й кажуть: «Чи зрозумів Ти, що фарисеї образилися на те, що Ти сказав?»
  • Тогда ученики Его, приступив, сказали Ему: знаешь ли, что фарисеи, услышав слово сие, соблазнились?
  • І відповів Ісус: «Кожна рослина, що не була посаджена Моїм Отцем Небесним, буде вирвана, то ж нехай собі йдуть. Вони сліпці й поводирі сліпців. Та коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть до ями».
  • Он же сказал в ответ: всякое растение, которое не Отец Мой Небесный насадил, искоренится;
  • оставьте их: они — слепые вожди слепых; а если слепой ведёт слепого, то оба упадут в яму.
  • На те Петро сказав Йому: «Поясни нам значення притчі про те, що оскверняє людину».
  • Пётр же, отвечая, сказал Ему: изъясни нам притчу сию.
  • Ісус мовив: «То ви ще й досі не зрозуміли?
  • Иисус сказал: неужели и вы ещё не разумеете?
  • Невже ви не знаєте, що все, що потрапляє людині до рота, йде у шлунок, а потім з тіла до відхожого місця?
  • ещё ли не понимаете, что всё, входящее в уста, проходит в чрево и извергается вон?
  • А що виходить з уст, те йде від серця, а саме це й оскверняє людину.
  • а исходящее из уст — из сердца исходит — сие оскверняет человека,
  • Кажу Я це, бо від серця йде все зло: лихі думки, вбивства, перелюби, розпуста, крадіжки, лихослів’я та наклепи.
  • ибо из сердца исходят злые помыслы, убийства, прелюбодеяния, любодеяния, кражи, лжесвидетельства, хуления —
  • Ось що оскверняє людину. А їсти, не омивши руки, — це не осквернить її».
  • это оскверняет человека; а есть неумытыми руками — не оскверняет человека.
  • Ісус пішов звідти й подався до земель Тира та Сидона.
  • И, выйдя оттуда, Иисус удалился в страны Тирские и Сидонские.
  • І прийшла до Нього одна з місцевих жінок, ханаанка, й почала голосити: «Змилуйся наді мною, Господи, Сину Давидів! У мене дочка біснувата, дуже страждає».
  • И вот, женщина Хананеянка, выйдя из тех мест, кричала Ему: помилуй меня, Господи, сын Давидов, дочь моя жестоко беснуется.
  • Та Ісус нічого їй не відповів. Тоді учні підійшли до Нього й почали просити: «Прожени її! Вона весь час іде за нами й кричить!»
  • Но Он не отвечал ей ни слова. И ученики Его, приступив, просили Его: отпусти её, потому что кричит за нами.
  • У відповідь Він мовив: «Я посланий лише до заблудлих овець народу ізраїльського».
  • Он же сказал в ответ: Я послан только к погибшим овцам дома Израилева.
  • Тоді вона підійшла до Ісуса, вклонилася і сказала: «Господи, поможи мені!»
  • А она, подойдя, кланялась Ему и говорила: Господи! помоги мне.
  • І сказав Ісус: «Не годиться забирати хліб у дітей і давати його собакам».
  • Он же сказал в ответ: нехорошо взять хлеб у детей и бросить псам.
  • Тоді вона каже: «Це правда, Господи, але навіть собаки їдять ті крихти, що падають зі столу їхнього хазяїна».
  • Она сказала: так, Господи! но и псы едят крохи, которые падают со стола господ их.
  • На те Ісус відповів: «Жінко, твоя віра велика! Нехай буде те, чого ти бажаєш!» І тієї ж миті її дочка зцілилася.
  • Тогда Иисус сказал ей в ответ: о, женщина! велика вера твоя; да будет тебе по желанию твоему. И исцелилась дочь её в тот час.
  • Пішовши звідти, Ісус повернувся на берег Ґалилейського озера, вийшов на пагорб і сів там.
  • Перейдя оттуда, пришёл Иисус к морю Галилейскому и, взойдя на гору, сел там.
  • Багато людей підходило до Нього, приводячи з собою кривих, сліпих, калік, глухонімих та інших хворих. Вони клали їх на землю до Його ніг, а Він зціляв усіх.
  • И приступило к Нему множество народа, имея с собою хромых, слепых, немых, увечных и иных многих, и повергли их к ногам Иисусовым; и Он исцелил их;
  • Люди дивувалися, побачивши, що глухонімі розмовляють, каліки стають здорові, криві ходять, а сліпі бачать. І всі прославляли Бога Ізраїлевого.
  • так что народ дивился, видя немых говорящими, увечных здоровыми, хромых ходящими и слепых видящими; и прославлял Бога Израилева.
  • Ісус покликав Своїх учнів і сказав їм: «Мене обирає жаль до цих людей, бо вони зі Мною вже три дні й тепер не мають що їсти. Я не хочу відпускати їх голодними, бо вони можуть заслабнути по дорозі до дому».
  • Иисус же, призвав учеников Своих, сказал им: жаль Мне народа, что уже три дня находятся при Мне, и нечего им есть; отпустить же их неевшими не хочу, чтобы не ослабели в дороге.
  • Тоді учні спитали Його: «Де ж нам узяти достатньо хліба у цьому віддаленому місці, аби нагодувати стільки людей?»
  • И говорят Ему ученики Его: откуда нам взять в пустыне столько хлебов, чтобы накормить столько народа?
  • Ісус запитав їх: «Скільки у вас є хлібин?» Ті відповіли: «Сім хлібин і кілька невеликих рибин».
  • Говорит им Иисус: сколько у вас хлебов? Они же сказали: семь, и немного рыбок.
  • Ісус звелів людям посідати на землю.
  • Тогда велел народу возлечь на землю.
  • Тоді Він узяв хліб і рибу, віддав Богу подяку за їжу, розломив хліб й почав роздавати його Своїм учням, аби ті нагодували народ.
  • И, взяв семь хлебов и рыбы, воздал благодарение, преломил и дал ученикам Своим, а ученики — народу.
  • Усі люди їли, поки не наїлися, а опісля учні зібрали сім кошиків, повних залишків їжі.
  • И ели все, и насытились; и набрали оставшихся кусков семь корзин полных,
  • І було тих, хто їли, чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
  • а евших было четыре тысячи человек, кроме женщин и детей.
  • Тоді Ісус відпустив людей, а Сам сів у човен й поплив до землі Маґаданської.
  • И, отпустив народ, Он вошёл в лодку и прибыл в пределы Магдалинские.

  • ← (Матвія 14) | (Матвія 16) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025