Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
Дехто з фарисеїв та законників прийшли до Ісуса з Єрусалиму й запитали Його:
Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть:
«Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не омивши руки?»
“Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?”
У відповідь Він сказав: «А чому ви порушуєте Закон Божий заради своїх звичаїв?
А він у відповідь сказав їм: “А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням?
Адже заповів Господь: „Шануйте своїх батька й матір”. А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”.
Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть.
Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові” — то такий чоловік уже може не шанувати батьків своєю допомогою. Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню.
А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! —
той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу.
Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів:
„Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.
„Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.
О лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая:
Пошана їхня до Мене — даремна, бо вчення їхнє — то закони, придумані людьми”».
Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.”
Покликавши людей до Себе, Ісус сказав їм: «Слухайте мене і розумійте!
І прикликавши людей, сказав їм: “Слухайте й розумійте!
Не те оскверняє людину, що потрапляє до рота, а те, що виходить з рота, — ось що оскверняє [40] її!»
Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину”.
Тоді два учні підійшли до Ісуса й кажуть: «Чи зрозумів Ти, що фарисеї образилися на те, що Ти сказав?»
Тоді приступили учні й кажуть йому: “Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?”
І відповів Ісус: «Кожна рослина, що не була посаджена Моїм Отцем Небесним, буде вирвана, то ж нехай собі йдуть. Вони сліпці й поводирі сліпців. Та коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть до ями».
Ісус озвався: “Кожна рослина, яку не посадив мій Отець Небесний, буде вирвана з корінням.
Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.”
На те Петро сказав Йому: «Поясни нам значення притчі про те, що оскверняє людину».
Тоді Петро заговорив до нього й каже: “З'ясуй нам оту притчу.”
Ісус мовив: «То ви ще й досі не зрозуміли?
Він же відповів: “То ви також без розуму ще й досі?
Невже ви не знаєте, що все, що потрапляє людині до рота, йде у шлунок, а потім з тіла до відхожого місця?
Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить?
А що виходить з уст, те йде від серця, а саме це й оскверняє людину.
А те, що з уст виходить, те походить із серця і воно, власне, осквернює людину;
Кажу Я це, бо від серця йде все зло: лихі думки, вбивства, перелюби, розпуста, крадіжки, лихослів’я та наклепи.
із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства.
Ось що оскверняє людину. А їсти, не омивши руки, — це не осквернить її».
Це осквернює людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.”
Ісус пішов звідти й подався до земель Тира та Сидона.
Ісус вийшов звідти й пішов в околиці тирську та сидонську.
І прийшла до Нього одна з місцевих жінок, ханаанка, й почала голосити: «Змилуйся наді мною, Господи, Сину Давидів! У мене дочка біснувата, дуже страждає».
Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: “Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.”
Та Ісус нічого їй не відповів. Тоді учні підійшли до Нього й почали просити: «Прожени її! Вона весь час іде за нами й кричить!»
Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: “Відпусти її, бо вона кричить за нами.”
У відповідь Він мовив: «Я посланий лише до заблудлих овець народу ізраїльського».
А він у відповідь промовив: “Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.”
Тоді вона підійшла до Ісуса, вклонилася і сказала: «Господи, поможи мені!»
Та ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: “Господи, допоможи мені!”
І сказав Ісус: «Не годиться забирати хліб у дітей і давати його собакам».
Він відповів їй: “Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.”
Тоді вона каже: «Це правда, Господи, але навіть собаки їдять ті крихти, що падають зі столу їхнього хазяїна».
А вона каже: “Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.”
На те Ісус відповів: «Жінко, твоя віра велика! Нехай буде те, чого ти бажаєш!» І тієї ж миті її дочка зцілилася.
Тоді відповів їй Ісус: “О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.” І видужала її дочка від тієї години.
Пішовши звідти, Ісус повернувся на берег Ґалилейського озера, вийшов на пагорб і сів там.
Звідти Ісус, знову перейшовши над Галилейське море, зійшов на гору й сів там.
Багато людей підходило до Нього, приводячи з собою кривих, сліпих, калік, глухонімих та інших хворих. Вони клали їх на землю до Його ніг, а Він зціляв усіх.
Сила народу прийшла тоді до нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до його ніг, а він зціляв їх.
Люди дивувалися, побачивши, що глухонімі розмовляють, каліки стають здорові, криві ходять, а сліпі бачать. І всі прославляли Бога Ізраїлевого.
І дивувались люди, бачивши, що німі говорять, каліки знову одужують, криві ходять і сліпі бачать, — і прославляли Бога Ізраїля.
Ісус покликав Своїх учнів і сказав їм: «Мене обирає жаль до цих людей, бо вони зі Мною вже три дні й тепер не мають що їсти. Я не хочу відпускати їх голодними, бо вони можуть заслабнути по дорозі до дому».
Тим часом Ісус покликав своїх учнів і сказав їм: “Жаль мені цих людей, бо ось три дні вже, як вони перебувають зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь по дорозі.”
Тоді учні спитали Його: «Де ж нам узяти достатньо хліба у цьому віддаленому місці, аби нагодувати стільки людей?»
Кажуть до нього його учні: “Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?”
Ісус запитав їх: «Скільки у вас є хлібин?» Ті відповіли: «Сім хлібин і кілька невеликих рибин».
Ісус спитав їх: “А скільки в вас хлібів?” “Сім”, — кажуть, — “і кілька рибин.”
Тоді Він узяв хліб і рибу, віддав Богу подяку за їжу, розломив хліб й почав роздавати його Своїм учням, аби ті нагодували народ.
взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, поламав і заходився давати учням, а ті людям.
Усі люди їли, поки не наїлися, а опісля учні зібрали сім кошиків, повних залишків їжі.
Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів.
І було тих, хто їли, чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.