Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
Дехто з фарисеїв та законників прийшли до Ісуса з Єрусалиму й запитали Його:
Тоді підходять до Ісуса фарисеї [1] і книжники [2] з Єрусалима й питають:
«Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не омивши руки?»
Чому Твої учні порушують передання старших: не миють своїх рук, коли їдять хліб?
У відповідь Він сказав: «А чому ви порушуєте Закон Божий заради своїх звичаїв?
А Він у відповідь сказав їм: Чому ж і ви порушуєте Божу заповідь через ваші передання?
Адже заповів Господь: „Шануйте своїх батька й матір”. А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”.
Адже Бог сказав: Шануй батька і матір. І ще: Хто зневажає батька або матір, хай смертю помре.
Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові” — то такий чоловік уже може не шанувати батьків своєю допомогою. Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню.
А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким я міг би допомогти вам, є мій дар для Бога,
то може й не шанувати свого батька [чи матері]? Так і ви — задля ваших передань скасовуєте Слово Боже.
Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів:
„Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.
„Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.
Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, кажучи:
Цей народ [наближається до Мене своїми устами], губами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене;
Пошана їхня до Мене — даремна, бо вчення їхнє — то закони, придумані людьми”».
та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.
Покликавши людей до Себе, Ісус сказав їм: «Слухайте мене і розумійте!
Покликавши людей, Він звернувся до них: Слухайте й розумійте:
Не те оскверняє людину, що потрапляє до рота, а те, що виходить з рота, — ось що оскверняє [40] її!»
не те, що входить в уста, опоганює людину, а те, що виходить з уст, опоганює людину.
Тоді два учні підійшли до Ісуса й кажуть: «Чи зрозумів Ти, що фарисеї образилися на те, що Ти сказав?»
Тоді учні, підійшовши, кажуть Йому: Чи знаєш, що фарисеї, почувши ці слова, спокусилися?
І відповів Ісус: «Кожна рослина, що не була посаджена Моїм Отцем Небесним, буде вирвана, то ж нехай собі йдуть. Вони сліпці й поводирі сліпців. Та коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть до ями».
А Він у відповідь сказав: Кожна рослина, яку не посадив мій Небесний Отець, буде викоренена.
Залиште їх: це сліпі проводирі сліпих. А коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть у яму.
На те Петро сказав Йому: «Поясни нам значення притчі про те, що оскверняє людину».
У відповідь Петро попросив Його: Поясни нам цю притчу.
Невже ви не знаєте, що все, що потрапляє людині до рота, йде у шлунок, а потім з тіла до відхожого місця?
Не можете збагнути, що все, що входить в уста, іде в шлунок і виходить геть?
А що виходить з уст, те йде від серця, а саме це й оскверняє людину.
А те, що виходить з уст, виходить із серця — воно опоганює людину.
Кажу Я це, бо від серця йде все зло: лихі думки, вбивства, перелюби, розпуста, крадіжки, лихослів’я та наклепи.
Адже із серця виходять лукаві думки, вбивства, перелюб, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, богозневага.
Ось що оскверняє людину. А їсти, не омивши руки, — це не осквернить її».
Це те, що опоганює людину; їсти ж немитими руками не опоганює людини.
Ісус пішов звідти й подався до земель Тира та Сидона.
І вийшовши звідти, Ісус відійшов до околиць Тира й Сидона.
І прийшла до Нього одна з місцевих жінок, ханаанка, й почала голосити: «Змилуйся наді мною, Господи, Сину Давидів! У мене дочка біснувата, дуже страждає».
Жінка-ханаанка з тих околиць вийшла й кричала, гукаючи: Господи, Сину Давидів, помилуй мене, бо мою доньку тяжко мучить біс!
Та Ісус нічого їй не відповів. Тоді учні підійшли до Нього й почали просити: «Прожени її! Вона весь час іде за нами й кричить!»
Але Він не відповів їй ані слова. Підійшли Його учні та почали просити Його, кажучи: Відпусти її, бо вона кричить нам услід.
У відповідь Він мовив: «Я посланий лише до заблудлих овець народу ізраїльського».
У відповідь Він сказав: Я посланий тільки до загиблих овець з дому Ізраїля.
Тоді вона підійшла до Ісуса, вклонилася і сказала: «Господи, поможи мені!»
Вона ж підійшла, поклонилася Йому й каже: Господи, допоможи мені!
І сказав Ісус: «Не годиться забирати хліб у дітей і давати його собакам».
А Він у відповідь промовив: Не годиться брати хліб у дітей і кидати щенятам.
Тоді вона каже: «Це правда, Господи, але навіть собаки їдять ті крихти, що падають зі столу їхнього хазяїна».
Вона сказала: Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх панів.
На те Ісус відповів: «Жінко, твоя віра велика! Нехай буде те, чого ти бажаєш!» І тієї ж миті її дочка зцілилася.
Тоді Ісус сказав їй у відповідь: О жінко, велика твоя віра! Нехай буде так, як ти хочеш! І видужала її дочка тієї ж миті.
Пішовши звідти, Ісус повернувся на берег Ґалилейського озера, вийшов на пагорб і сів там.
Відійшовши звідти, Ісус наблизився до Галилейського моря і, піднявшись на гору, сів там.
Багато людей підходило до Нього, приводячи з собою кривих, сліпих, калік, глухонімих та інших хворих. Вони клали їх на землю до Його ніг, а Він зціляв усіх.
І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх.
Люди дивувалися, побачивши, що глухонімі розмовляють, каліки стають здорові, криві ходять, а сліпі бачать. І всі прославляли Бога Ізраїлевого.
Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здорові, кульгаві ходять, і сліпі бачать, — прославляли Бога Ізраїлевого.
Ісус покликав Своїх учнів і сказав їм: «Мене обирає жаль до цих людей, бо вони зі Мною вже три дні й тепер не мають що їсти. Я не хочу відпускати їх голодними, бо вони можуть заслабнути по дорозі до дому».
А Ісус, покликавши Своїх учнів, сказав: Жаль Мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу відпустити їх голодними, щоби часом не ослабли в дорозі.
Тоді учні спитали Його: «Де ж нам узяти достатньо хліба у цьому віддаленому місці, аби нагодувати стільки людей?»
Та учні кажуть Йому: Звідки нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати таку юрбу?
Ісус запитав їх: «Скільки у вас є хлібин?» Ті відповіли: «Сім хлібин і кілька невеликих рибин».
А Ісус запитує: Скільки хлібів маєте? Вони відказали: Сім і декілька рибин.
Тоді Він узяв хліб і рибу, віддав Богу подяку за їжу, розломив хліб й почав роздавати його Своїм учням, аби ті нагодували народ.
Він узяв сім хлібів і рибу та, віддавши подяку, переломив і давав учням, а учні — людям.
Усі люди їли, поки не наїлися, а опісля учні зібрали сім кошиків, повних залишків їжі.
Усі поїли й наситилися. І зібрали кусків, що залишилися, сім повних кошиків.
І було тих, хто їли, чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
А тих, які їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.