Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 20) | (Матвія 22) →

Сучасний переклад

Синодальный перевод

  • Коли Ісус і Його учні наблизилися до Єрусалиму, вони зупинилися у місті Ветфаґія, що біля Оливної гори. Тоді Він відіслав двох Своїх учнів з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнуту ослицю з віслючком. Відв’яжіть їх і приведіть до Мене.
  • И когда приблизились к Иерусалиму и пришли в Виффагию к горе Елеонской, тогда Иисус послал двух учеников,
  • сказав им: пойдите в селение, которое прямо перед вами; и тотчас найдёте ослицу привязанную и молодого осла с нею; отвязав, приведите ко Мне;
  • А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте його?” — то ви мусите відповісти: „Віслючок потрібен Господу, але Він незабаром пришле його сюди”».
  • и если кто скажет вам что-нибудь, отвечайте, что они надобны Господу; и тотчас пошлёт их.
  • Сталося так, щоб збулося сказане пророком:
  • Всё же сие было, да сбудется реченное через пророка, который говорит:
  • «Перекажіть дочці Сіона [63]: „Поглянь! Твій Цар іде до тебе! Він покірливий їде верхи на ослиці, так, на віслючку, народженому від в’ючної тварини”».
  • «Скажите дщери Сионовой: се, Царь твой грядёт к тебе кроткий, сидя на ослице и молодом осле, сыне подъяремной».
  • Отож учні пішли й зробили, як Він велів.
  • Ученики пошли и поступили так, как повелел им Иисус:
  • Вони привели ослицю з віслючком, поклали на них свій одяг, а Ісус сів верхи.
  • привели ослицу и молодого осла и положили на них одежды свои, и Он сел поверх их.
  • Багато людей стелили на дорозі свій одяг, а інші — зелене віття, зрізане з дерев.
  • Множество же народа постилали свои одежды по дороге, а другие резали ветви с дерев и постилали по дороге;
  • Люди в натовпі, які йшли попереду й позаду Нього, вигукували:
    «Осанна [64] синові Давида! Благословенний Той, Хто приходить в ім’я Господнє!Осанна Богу на Небі!»
  • народ же, предшествовавший и сопровождавший, восклицал: осанна Сыну Давидову! благословен Грядущий во имя Господне! осанна в вышних!
  • Коли Ісус увійшов до Єрусалиму, все місто заворушилося, всі розпитували: «Хто це такий?»
  • И когда вошёл Он в Иерусалим, весь город пришёл в движение и говорил: кто Сей?
  • А з натовпу відповідали: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Ґалилеї».
  • Народ же говорил: Сей есть Иисус, Пророк из Назарета Галилейского.
  • Зайшовши у двір Храму, Ісус почав виганяти звідти усіх, хто щось там продавав або купував. Він перевертав столи мінял та лави тих, хто продавав голубів.
  • И вошёл Иисус в храм Божий и выгнал всех продающих и покупающих в храме, и опрокинул столы меновщиков и скамьи продающих голубей,
  • Ісус говорив їм: «У Святому Писанні сказано: „Мій Храм буде домом молитви, а ви перетворили його на розбійницьке кубло!”»
  • и говорил им: написано, — дом Мой домом молитвы наречётся; а вы сделали его вертепом разбойников.
  • І підійшли до Нього у дворі Храму сліпі й криві, й Ісус зцілив їх.
  • И приступили к Нему в храме слепые и хромые, и Он исцелил их.
  • Коли головні священики та книжники побачили дива, здійснені Ним, і дітей, які вигукували: «Хвала Тобі, Сину Давидів!» — то сильно розлютилися й сказали Йому:
  • Видев же первосвященники и книжники чудеса, которые Он сотворил, и детей, восклицающих в храме и говорящих: «осанна Сыну Давидову!» — вознегодовали
  • «Ти чуєш, що ці діти гукають?» Ісус відповів їм: «Так, Я чую. Хіба не читали ви:
    „В уста дітей та немовлят Ти вклав слова похвали?”»
  • и сказали Ему: слышишь ли, что они говорят? Иисус же говорит им: да! разве вы никогда не читали: «из уст младенцев и грудных детей Ты устроил хвалу»?
  • Тоді Він покинув їх і пішов з Єрусалиму до Віфанії і там заночував.
  • И, оставив их, вышел вон из города в Вифанию и провёл там ночь.
  • Рано-вранці, повертаючись до Єрусалиму, Ісус дуже зголоднів.
  • Поутру же, возвращаясь в город, взалкал;
  • Побачивши фіґове дерево край дороги, Він підійшов до нього, але не знайшов на ньому нічого, крім самого листя. Тоді ж Ісус мовив до нього: «Нехай же повік більше не буде плодів на тобі!» І дерево враз всохло.
  • и увидев при дороге одну смоковницу, подошёл к ней и, ничего не найдя на ней, кроме одних листьев, говорит ей: да не будет же впредь от тебя плода вовек. И смоковница тотчас засохла.
  • Побачивши це, учні здивувалися й запитали: «Як могло дерево вмить всохнути?»
  • Увидев это, ученики удивились и говорили: как это тотчас засохла смоковница?
  • Ісус відповів: «Істинно кажу вам: коли матимете ви віру і не сумніватиметесь, що збудеться те, чого ви просите, то зможете не лише зробити те, що Я з цим деревом, але й якщо скажете цій горі: „Зруш з місця і впади в море” — то й те неодмінно збудеться.
  • Иисус же сказал им в ответ: истинно говорю вам, если будете иметь веру и не усомнитесь, не только сделаете то, что сделано со смоковницею, но если и горе сей скажете: «поднимись и ввергнись в море», — будет;
  • Якщо ви вірите, то отримаєте усе, що проситимете в молитві».
  • и всё, чего ни попросите в молитве с верою, получите.
  • Коли Ісус прийшов до двору Храму й почав навчати людей, головні священики й старійшини підійшли до Нього й запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?»
  • И когда пришёл Он в храм и учил, приступили к Нему первосвященники и старейшины народа и сказали: какой властью Ты это делаешь? и кто Тебе дал такую власть?
  • У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання, і якщо ви дасте Мені відповідь, тоді й Я скажу вам, чиєю владою Я все це роблю.
  • Иисус сказал им в ответ: спрошу и Я вас об одном; если о том скажете Мне, то и Я вам скажу, какою властью это делаю;
  • Скажіть Мені: Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей?»
    Головні священики та юдейські лідери почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо, що воно від Господа, то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?”
  • крещение Иоанново откуда было: с небес, или от человеков? Они же рассуждали между собою: если скажем: «с небес», то Он скажет нам: «почему же вы не поверили ему?»
  • А якщо скажемо, що воно від людей, то народ розгнівається на нас. (Вони боялися людей, адже народ вважав, що Іоан був справді пророком)».
  • а если сказать: «от человеков», — боимся народа, ибо все почитают Иоанна за пророка.
  • Тож вони відповіли Ісусові: «Ми не знаємо, звідки прийшло Іоанове хрещення». Тоді Ісус мовив до них: «Отож і Я вам не скажу, чиєю владою Я все це роблю».
  • И сказали в ответ Иисусу: не знаем. Сказал им и Он: и Я вам не скажу, какою властью это делаю.
  • «От як ви вважаєте: один чоловік мав двох синів. Підійшов він до старшого, та й каже: „Сину, йди сьогодні працювати у винограднику”.
  • А как вам кажется? У одного человека было два сына; и он, подойдя к первому, сказал: «сын! пойди сегодня работай в винограднике моём».
  • А той йому у відповідь: „Не хочу”. Але потім передумав і пішов.
  • Но он сказал в ответ: «не хочу»; а после, раскаявшись, пошёл.
  • Тоді підійшов батько до іншого сина та й попросив те ж саме. Той каже: „Добре, я піду” — але не пішов.
  • И подойдя к другому, он сказал то же. Этот сказал в ответ: «иду, государь», и не пошёл.
  • Котрий з них зробив те, що батько хотів?» Ісусові відповіли: «Старший син». Тоді Він мовив: «Істинно кажу вам: збирачі податків та повії потраплять до Царства Божого поперед вас.
  • Который из двух исполнил волю отца? Говорят Ему: первый. Иисус говорит им: истинно говорю вам, что мытари и блудницы вперёд вас идут в Царство Божие,
  • Кажу так, бо Іоан Хреститель прийшов праведним шляхом, та ви йому тоді не повірили, а збирачі податків та повії повірили! Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому».
  • ибо пришёл к вам Иоанн путём праведности, и вы не поверили ему, а мытари и блудницы поверили ему; вы же, и видев это, не раскаялись после, чтобы поверить ему.
  • «Послухайте ще одну притчу. Був собі один чоловік, який посадив виноградник. Навколо нього поставив огорожу, викопав яму для чавильні й звів башту. Потім здав виноградник в оренду та й поїхав собі мандрувати.
  • Выслушайте другую притчу: был некоторый хозяин дома, который насадил виноградник, обнёс его оградою, выкопал в нём точило, построил башню и, отдав его виноградарям, отлучился.
  • Як настала пора, він послав слуг до виноградарів по свою частину врожаю.
  • Когда же приблизилось время плодов, он послал своих слуг к виноградарям взять свои плоды;
  • Але орендарі схопили їх: одного побили, другого вбили, а ще одного закидали камінням.
  • виноградари, схватив слуг его, иного прибили, иного убили, а иного побили камнями.
  • Ще раз господар послав слуг своїх, та вже більше ніж уперше, але й з тими вчинили так само.
  • Опять послал он других слуг, больше прежнего; и с ними поступили так же.
  • Нарешті послав він до них свого сина, міркуючи: „Вони неодмінно поважатимуть сина мого!”
  • Наконец, послал он к ним своего сына, говоря: «постыдятся сына моего».
  • Та побачивши господаревого сина, орендарі сказали одне одному: „Це — спадкоємець! Давайте вб’ємо його, то й спадщина буде наша!”
  • Но виноградари, увидев сына, сказали друг другу: «это наследник; пойдём, убьём его и завладеем наследством его».
  • Тож вони схопили сина господаря, викинули його з виноградника і вбили.
  • И, схватив его, вывели вон из виноградника и убили.
  • Коли власник виноградника прийде туди, що йому зробити з тими орендарями?»
  • Итак, когда придёт хозяин виноградника, что сделает он с этими виноградарями?
  • Тоді головні священики й старійшини відповіли Ісусові: «Він, неодмінно, вб’є тих злих людей, а виноградник здасть іншим орендарям, які сплатять його частку, коли настане час збирати врожай».
  • Говорят Ему: злодеев сих предаст злой смерти, а виноградник отдаст другим виноградарям, которые будут отдавать ему плоды во времена свои.
  • На те Ісус сказав: «Хіба не читали ви у Святому Писанні:
    „Той камінь, що будівельники відкинули, став наріжним каменем. Так Господь зробив, та дивовижно це для нас”.
  • Иисус говорит им: неужели вы никогда не читали в Писании: «камень, который отвергли строители, тот самый сделался главою угла? Это от Господа, и есть дивно в очах наших»?
  • Отже, кажу Я вам: Царство Боже буде відібране у вас, і здобудуть його люди, які живуть згідно з Царством Господнім.
  • Потому сказываю вам, что отнимется от вас Царство Божие и дано будет народу, приносящему плоды его;
  • Той, хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого цей камінь впаде, той буде розчавлений». [65]
  • и тот, кто упадёт на этот камень, разобьётся, а на кого он упадёт, того раздавит.
  • Почувши цю притчу, головні священики та фарисеї зрозуміли, що Ісус говорить саме про них, та почали вигадувати, як би схопити Його, але побоялися народу, бо всі люди вважали Ісуса пророком.
  • И, слышав притчи Его, первосвященники и фарисеи поняли, что Он о них говорит,

  • ← (Матвія 20) | (Матвія 22) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025