Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Новый русский перевод
І знову Ісус почав розповідати людям притчі. Він казав:
Иисус продолжал учить народ в притчах, говоря:
«Царство Боже подібне до царя, який справляв весілля свого сина.
— Царство Небесное можно сравнить со свадебным пиром, который один царь приготовил для своего сына.
Він послав слуг, щоб вони покликали запрошених, але ті не хотіли приходити.
Он разослал к приглашенным своих слуг, чтобы позвать их на свадьбу, но приглашенные не хотели прийти.
Він знову послав слуг сказати усім запрошеним: „Слухайте! Все вже приготовано для весілля, бичків та іншу худобу вже забито, і страви вже на столі. Приходьте на весілля!”
Тогда царь послал других слуг, наказав им: «Пойдите и скажите им, что мой пир уже готов, зарезаны быки и другой откормленный скот, все угощение готово, пусть приходят на свадебный пир».
Але ніхто на те не звернув уваги, і всі розійшлися — один повернувся до роботи в полі, другий до інших справ.
Приглашенные, однако, не обратили на это никакого внимания и разошлись. Один пошел на свое поле, другой торговать,
Всі інші, котрі були запрошені, схопили царських слуг, познущалися з них, а потім убили.
а некоторые даже схватили посланных слуг, унизили и убили их.
Тоді цар розгнівався й послав своє військо, і покарав убивць, а їхнє місто спалив.
Царь был разгневан. Он послал свое войско, уничтожил тех убийц и сжег их город.
І сказав цар своїм слугам: „Усе готове для весілля, але ті, хто були запрошені, не гідні бути на ньому.
Потом он сказал своим слугам: «Свадебный пир готов, но те, кого я пригласил, не заслужили чести быть на нем.
Отже, вийдіть на вулиці й на кожному куті запрошуйте кого побачите”.
Пойдите теперь на перекрестки дорог и приглашайте на пир всех, кого вы встретите».
Тоді слуги пішли й запросили всіх, кого побачили: як добрих, так і лихих людей. Весільна зала була повна гостей.
Слуги пошли по улицам и стали созывать всех, кого встречали, злых и добрых, и пиршественный зал наполнился гостями, которые возлежали за столами.
Але коли цар увійшов і подивився на гостей, то побачив серед них чоловіка в простому вбранні. Цар звернувся до нього: „Друже, як же ти увійшов сюди, не вбравшись у весільне?” Але той мовчав.
Когда же царь пришел посмотреть на возлежащих, он заметил человека, на котором не было свадебной одежды.
«Друг, — спросил царь, — как это ты вошел сюда без свадебной одежды?» Человеку нечего было сказать.
Тоді цар наказав своїм слугам: „Зв’яжіть йому руки й ноги та й киньте у темряву, де тільки ридання і скрегіт зубів від болю.
Тогда царь приказал слугам: «Свяжите его по рукам и ногам и выбросьте вон, во тьму, где будет плач и скрежет зубов».
Тоді фарисеї пішли й почали радитись між собою, як би зловити Ісуса на слові.
После этого фарисеи стали советоваться, как бы им поймать Иисуса на слове.
Вони послали до Ісуса своїх учнів разом з іродіанцями, які мовили таке до Нього: «Вчителю, ми знаємо, що Ти — чоловік чесний, правдиво наставляєш на шлях Божий, і не зважаєш на те, хто і що про Тебе подумає, бо не дивишся на чин та звання людей.
Они подослали к Нему своих учеников и иродиан.119
— Учитель, — спросили они, — мы знаем, что Ты Человек честный и истинно учишь пути Божьему. Ты беспристрастен и не стремишься никому угодить.
— Учитель, — спросили они, — мы знаем, что Ты Человек честный и истинно учишь пути Божьему. Ты беспристрастен и не стремишься никому угодить.
Тож скажи нам, як ти вважаєш, чи справедливо сплачувати податки цезареві, чи ні?»
Скажи нам, как Ты считаешь, следует ли платить налог кесарю или нет?
Їхні підступні наміри були відомі Ісусові, тож Він на те відповів: «Лицеміри! Навіщо ви перевіряєте Мене, аби зловити Мене на слові?
Иисус, зная их коварные намерения, сказал:
— Лицемеры, вы хотите поймать Меня на слове?
— Лицемеры, вы хотите поймать Меня на слове?
Покажіть Мені динар, яким ви сплачуєте податки». Коли вони принесли динар,
Покажите Мне монету, которой платится дань.
Они принесли Ему динарий.
Они принесли Ему динарий.
Ісус запитав: «Хто тут зображений й чиє ім’я викарбоване на монеті?»
Иисус спросил их:
— Кто на ней изображен, и чье на ней имя?
— Кто на ней изображен, и чье на ней имя?
Вони відповіли: «Цезареве». Тоді Ісус і каже: «Тож віддайте цезарю — цезареве, а Богу — Боже».
— Кесаря, — ответили они.
Тогда Иисус сказал им:
— Так и отдавайте кесарево кесарю, а Божье — Богу.
Тогда Иисус сказал им:
— Так и отдавайте кесарево кесарю, а Божье — Богу.
Почувши таку відповідь, вивідники були вражені й, залишивши Ісуса, пішли собі геть.
Услышав это, они удивились, и, оставив Иисуса, они ушли.
Того ж дня декілька саддукеїв (вони стверджують, буцімто ніякого воскресіння з мертвих не буде взагалі) прийшли до Ісуса й спитали Його:
В тот же день саддукеи, которые утверждают, что нет воскресения мертвых, подошли к Иисусу. Они спросили Его:
«Вчителю, Мойсей заповів нам: „Якщо чоловік помре бездітний, то його брат мусить взяти шлюб з жінкою померлого і народити з нею дітей, аби продовжити рід свого брата”. [66]
— Учитель, Моисей сказал, что если кто-либо умрет, не оставив детей, то его брат должен жениться на вдове и восстановить род120 своему брату.121
От було собі семеро братів. Перший одружився і скоро помер, та через те, що в нього не було дітей, другий брат узяв шлюб із тією жінкою.
Так вот, у нас тут было семь братьев. Первый женился и умер бездетным, и вдова стала женой его брата.
Те ж саме трапилося й з третім, а потім і з усіма сімома — вони померли, не залишивши дітей.
То же самое произошло и со вторым, и с третьим, и со всеми семью братьями.
Отже, в майбутньому житті, після воскресіння, чиєю дружиною вона буде, адже всі семеро мали шлюб з тією жінкою?»
Итак, после воскресения, которому из семи братьев она будет женой? Ведь все были ее мужьями.
Ісус сказав: «Звісно, причиною вашої помилки є те, що ви не знаєте ні Святого Писання, ані сили Божої.
Иисус ответил:
— Вы заблуждаетесь, потому что не знаете ни Писаний, ни силы Божьей.
— Вы заблуждаетесь, потому что не знаете ни Писаний, ни силы Божьей.
Адже, коли люди повстануть із мертвих, вони не одружуватимуться, ані заміж виходитимуть. Вони будуть подібні до Ангелів Небесних.
Воскреснув, люди не будут ни жениться, ни выходить замуж, а будут как ангелы на небесах.
А щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали Божих слів, сказаних вам? Господь сказав:
Что же касается воскресения мертвых, то разве вы не читали, что сказал вам Бог:
„Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Господь є Богом живих а не мертвих. Тож усі вони — живі”».
«Я — Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова»?122 Он Бог не мертвых, а живых.
Почувши, як Ісус Своєю відповіддю примусив замовкнути саддукеїв, фарисеї зібралися разом.
Фарисеи же, услышав, как Иисус заставил замолчать саддукеев, собрались вокруг Него.
Один із них, знавець Закону Мойсея запитав, випробовуючи Ісуса:
Один из них, учитель Закона, чтобы поймать Иисуса на слове, спросил:
«Вчителю, яка заповідь Закону є найважливішою?»
— Учитель, какая заповедь в Законе самая важная?
Ісус відповів: «„Люби Господа Бога свого всім серцем, усією душею і розумом своїм”.
Иисус ответил:
— «Люби Господа, Бога твоего, всем сердцем твоим и всей душой твоей и всем разумом твоим».123
— «Люби Господа, Бога твоего, всем сердцем твоим и всей душой твоей и всем разумом твоим».123
Є ще й друга заповідь, подібна до цієї: „Любіть ближнього [67] свого, як себе самого”.
Вторая же подобна ей: «Люби ближнего твоего, как самого себя».124
Увесь Закон і вчення пророків спираються на ці дві заповіді».
Весь Закон и учение пророков основаны на этих двух заповедях.
Тоді Ісус звернувся до всіх фарисеїв, які зібралися там:
Когда фарисеи собрались вместе, Иисус спросил их:
«Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син?» Вони відповіли: «Давидів Син».
— Что вы думаете о Христе? Чей Он Сын?
— Сын Давида, — ответили Ему.
— Сын Давида, — ответили Ему.
Ісус сказав: «Як же тоді Давид, якого надихнув Дух Святий, назвав Його Господом, коли казав:
Иисус говорит им:
— Почему же тогда Давид, вдохновляемый Духом, называет Его Господом? Ведь он говорит:
— Почему же тогда Давид, вдохновляемый Духом, называет Его Господом? Ведь он говорит:
„Господь Бог мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх [68]””.
«Сказал Господь Господу моему:
Сядь по правую руку от Меня,
пока Я не повергну врагов Твоих
к ногам Твоим».125
Тобто сам Давид називав Христа „Господом”. То як же Він може бути Сином Давидовим?»
Итак, если Давид называет Его Господом, то как же в таком случае Он может быть ему Сыном?