Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 21) | (Матвія 23) →

Сучасний переклад

Cовременный перевод WBTC

  • І знову Ісус почав розповідати людям притчі. Він казав:
  • И опять Иисус стал говорить им притчами. Он сказал:
  • «Царство Боже подібне до царя, який справляв весілля свого сина.
  • "Царство Небесное подобно царю, устроившему свадебный пир для своего сына.
  • Він послав слуг, щоб вони покликали запрошених, але ті не хотіли приходити.
  • Он послал слуг созвать гостей на пир, но те не захотели прийти.
  • Він знову послав слуг сказати усім запрошеним: „Слухайте! Все вже приготовано для весілля, бичків та іншу худобу вже забито, і страви вже на столі. Приходьте на весілля!”
  • Он снова послал слуг с наказом сказать тем, кого он пригласил: "Послушайте, всё приготовлено для пира, заколоты откормленные тельцы и быки, всё готово. Приходите на свадебный пир".
  • Але ніхто на те не звернув уваги, і всі розійшлися — один повернувся до роботи в полі, другий до інших справ.
  • Но те, кого они приглашали, не послушали их и разошлись по своим делам. Один пошёл работать в поле, другой пошёл в свою лавку,
  • Всі інші, котрі були запрошені, схопили царських слуг, познущалися з них, а потім убили.
  • прочие же схватили царских слуг и избили их до смерти.
  • Тоді цар розгнівався й послав своє військо, і покарав убивць, а їхнє місто спалив.
  • Царь рассердился. Он послал своих солдат, и те убили убийц и сожгли их город.
  • І сказав цар своїм слугам: „Усе готове для весілля, але ті, хто були запрошені, не гідні бути на ньому.
  • Тогда он сказал своим слугам: "Все готово для свадебного пира, но те, кого пригласили, оказались недостойны.
  • Отже, вийдіть на вулиці й на кожному куті запрошуйте кого побачите”.
  • Так пойдите же на все перекрёстки и зазывайте всех прохожих ко мне на пир".
  • Тоді слуги пішли й запросили всіх, кого побачили: як добрих, так і лихих людей. Весільна зала була повна гостей.
  • Тогда слуги вышли на улицу и созвали всякого народу, и хороших людей и плохих, и пиршественный зал наполнился гостями.
  • Але коли цар увійшов і подивився на гостей, то побачив серед них чоловіка в простому вбранні. Цар звернувся до нього: „Друже, як же ти увійшов сюди, не вбравшись у весільне?” Але той мовчав.
  • Царь вышел посмотреть на своих гостей и увидел среди них человека в одежде, не подходящей для праздника.
  • Царь сказал ему: "Друг, как же ты попал сюда не в праздничной одежде?". Тот молчал.
  • Тоді цар наказав своїм слугам: „Зв’яжіть йому руки й ноги та й киньте у темряву, де тільки ридання і скрегіт зубів від болю.
  • Тогда царь приказал своим слугам: "Свяжите его по рукам и ногам и бросьте во тьму наружную, где рыдают и скрежещут зубами".
  • Бо багато покликаних, але мало вибраних”».
  • Ибо много званых, но мало избранных".
  • Тоді фарисеї пішли й почали радитись між собою, як би зловити Ісуса на слові.
  • Тогда фарисеи вышли и стали совещаться о том, как бы поймать Иисуса на слове.
  • Вони послали до Ісуса своїх учнів разом з іродіанцями, які мовили таке до Нього: «Вчителю, ми знаємо, що Ти — чоловік чесний, правдиво наставляєш на шлях Божий, і не зважаєш на те, хто і що про Тебе подумає, бо не дивишся на чин та звання людей.
  • Они послали к Нему своих учеников вместе с иродианами. Ученики сказали: "Учитель, мы знаем, что Ты правдив, что истинно учишь пути Божьему и не заботишься о том, что скажут о Тебе другие, ибо Ты неподкупен.
  • Тож скажи нам, як ти вважаєш, чи справедливо сплачувати податки цезареві, чи ні?»
  • Скажи нам, как Тебе кажется, правильно ли платить налоги кесарю или нет?"
  • Їхні підступні наміри були відомі Ісусові, тож Він на те відповів: «Лицеміри! Навіщо ви перевіряєте Мене, аби зловити Мене на слові?
  • Иисус знал об их недобрых намерениях и потому сказал: "Лицемеры! Зачем стараетесь поймать Меня на слове?
  • Покажіть Мені динар, яким ви сплачуєте податки». Коли вони принесли динар,
  • Покажите Мне монету, которой платите налоги". Ему принесли серебряную монету.
  • Ісус запитав: «Хто тут зображений й чиє ім’я викарбоване на монеті?»
  • Тогда Он спросил их: "Чьё на ней изображение и чьё имя?"
  • Вони відповіли: «Цезареве». Тоді Ісус і каже: «Тож віддайте цезарю — цезареве, а Богу — Боже».
  • Они сказали: "Кесаря". И тогда Он сказал им: "Так отдайте кесарю кесарево, а Богу — Божье".
  • Почувши таку відповідь, вивідники були вражені й, залишивши Ісуса, пішли собі геть.
  • Услышав это, они удивились и, оставив Его, ушли.
  • Того ж дня декілька саддукеїв (вони стверджують, буцімто ніякого воскресіння з мертвих не буде взагалі) прийшли до Ісуса й спитали Його:
  • В тот день пришли к Нему саддукеи, которые утверждают, что воскресения нет.
  • «Вчителю, Мойсей заповів нам: „Якщо чоловік помре бездітний, то його брат мусить взяти шлюб з жінкою померлого і народити з нею дітей, аби продовжити рід свого брата”. [66]
  • Они задали Ему такой вопрос: "Учитель, Моисей учил: Если человек умрёт бездетным, то его брат, как самый близкий родственник, должен жениться на его вдове и иметь с ней детей для продолжения рода своего умершего брата.
  • От було собі семеро братів. Перший одружився і скоро помер, та через те, що в нього не було дітей, другий брат узяв шлюб із тією жінкою.
  • Нас было семеро братьев. Первый из нас женился, а потом умер, и так как у него не было детей, его вдову взял себе в жёны другой брат.
  • Те ж саме трапилося й з третім, а потім і з усіма сімома — вони померли, не залишивши дітей.
  • То же самое случилось и со вторым, и с третьим братом, и так умерли все семеро братьев,
  • Останньою померла жінка.
  • а последней умерла и женщина.
  • Отже, в майбутньому житті, після воскресіння, чиєю дружиною вона буде, адже всі семеро мали шлюб з тією жінкою?»
  • И вот мы хотим спросить: в будущей жизни, после воскресения, кому из семерых будет она женой? Ведь все они жили с ней".
  • Ісус сказав: «Звісно, причиною вашої помилки є те, що ви не знаєте ні Святого Писання, ані сили Божої.
  • В ответ Иисус сказал им: "Заблуждаетесь, ибо не знаете ни Писаний, ни силы Божьей.
  • Адже, коли люди повстануть із мертвих, вони не одружуватимуться, ані заміж виходитимуть. Вони будуть подібні до Ангелів Небесних.
  • В будущей жизни люди не будут ни жениться, ни выходить замуж. Вместо того они будут подобны ангелам на небе.
  • А щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали Божих слів, сказаних вам? Господь сказав:
  • Что же касается воскресения из мёртвых, то разве не читали вы, что сказал Бог на благо вам?
  • „Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Господь є Богом живих а не мертвих. Тож усі вони — живі”».
  • Он сказал: "Я — Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова". Он — Бог не мёртвых,
  • Коли люди почули це, то були вражені Його наукою.
  • а живых". И народ, услышав это, дивился Его учению.
  • Почувши, як Ісус Своєю відповіддю примусив замовкнути саддукеїв, фарисеї зібралися разом.
  • Когда фарисеи услышали, как Он поставил саддукеев в тупик Своим ответом, то собрались вместе.
  • Один із них, знавець Закону Мойсея запитав, випробовуючи Ісуса:
  • Один из них, знаток закона, испытывая Иисуса, спросил Его:
  • «Вчителю, яка заповідь Закону є найважливішою?»
  • "Учитель, какая самая важная заповедь в законе?"
  • Ісус відповів: «„Люби Господа Бога свого всім серцем, усією душею і розумом своїм”.
  • Он ответил ему: "Возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, всей душой твоей и всем разумом твоим".
  • Це перша і найголовніша заповідь.
  • Это-первая и самая важная заповедь.
  • Є ще й друга заповідь, подібна до цієї: „Любіть ближнього [67] свого, як себе самого”.
  • Есть вторая заповедь, похожая на эту: "Возлюби ближнего, как самого себя".
  • Увесь Закон і вчення пророків спираються на ці дві заповіді».
  • Весь закон и все учения пророков зиждутся на этих двух заповедях".
  • Тоді Ісус звернувся до всіх фарисеїв, які зібралися там:
  • Тогда Иисус спросил собравшихся вместе фарисеев:
  • «Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син?» Вони відповіли: «Давидів Син».
  • "Что вы думаете о Христе? Чей Он сын?" Они сказали Ему: "Сын Давидов".
  • Ісус сказав: «Як же тоді Давид, якого надихнув Дух Святий, назвав Його Господом, коли казав:
  • Он сказал им: "Как же это Давид, вдохновлённый Духом, называл Его Господом, говоря:
  • „Господь Бог мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх [68]””.
  • "Господь сказал Господу Моему: Сядь по правую руку от Меня, и Я повергну врагов Твоих к ногам Твоим"?
  • Тобто сам Давид називав Христа „Господом”. То як же Він може бути Сином Давидовим?»
  • Так если Давид называл Его Господом, как же Он может быть Сыном?"
  • Але ніхто Ісусу на те нічого не міг відповісти, і відтоді ніхто не наважувався Його про щось питати.
  • Но никто не смог Ему ничего на это ответить, и с того дня никто уже не осмеливался Его больше спрашивать.

  • ← (Матвія 21) | (Матвія 23) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025