Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 24) | (Матвія 26) →

Сучасний переклад

Переклад Турконяка

  • «Того дня Царство Боже буде подібне до десятьох дівчат, які взяли свої світильники й вийшли назустріч нареченому.
  • Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої каганці, вийшли назустріч молодому.
  • П’ятеро з них були легковажні, а інші п’ятеро — розумні.
  • П’ять із них були нерозумні, а п’ять — мудрі.
  • Легковажні взяли світильники та забули олію для них.
  • Нерозумні, взявши свої каганці, не взяли з собою олії.
  • Розумні ж разом із світильниками прихопили й олію в глечиках.
  • А мудрі разом зі своїми каганцями в посудинах взяли олію.
  • Оскільки наречений забарився, вони почали дрімати і позасинали.
  • Оскільки молодий запізнювався, усі задрімали й поснули.
  • Опівночі хтось загукав: „Дивіться! Он наречений іде! Зустрічайте його!”
  • А опівночі пролунав крик: Ось молодий, виходьте йому назустріч!
  • Тієї ж миті усі дівчата підхопилися й приготували свої світильники.
  • Тоді всі ті діви встали і приготували свої каганці.
  • І легковажні попросили в розумних: „Дайте нам трохи олії. Наші світильники гаснуть!”
  • Нерозумні сказали мудрим: Дайте нам вашої олії, бо наші каганці гаснуть!
  • Але у відповідь ті мовили: „Не можемо, бо на всіх не вистачить. Краще йдіть і придбайте собі у крамаря”.
  • А мудрі у відповідь сказали: Щоби часом не забракло і нам, і вам, краще підіть до продавців, та й купіть собі.
  • Поки ті ходили купувати олію, з’явився наречений, і дівчата, які залишилися й були готові, вирушили з ним на весілля. Коли ж вони прийшли, то зачинили за собою двері.
  • Коли вони пішли купувати, прийшов молодий, і ті, які були готові, пішли з ним на весілля, і за ними замкнули двері.
  • Зрештою з’явилися й ті дівчата, які ходили по олію, і кажуть: „Господарю! Господарю! Відчини нам двері!”
  • Потім приходять й інші діви, та й кажуть: Пане, пане, відчини нам!
  • Але той відповдає: „Істинно кажу вам: я вас не знаю!”
  • А він у відповідь сказав: Запевняю вас, я вас не знаю!
  • Отже, будьте пильними, бо вам не відомий день і час, коли Син Людський прийде».
  • Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, [коли Син Людський прийде].
  • «Царство Боже подібне до того чоловіка, який перш ніж рушити в подорож, покликав своїх слуг і доручив їм пильнувати своє майно.
  • Подібно, як один чоловік, відходячи, покликав своїх рабів і передав їм своє майно;
  • Одному він дав п’ять талантів,[78] другому — два, а третьому — один. Кожного наділив за здібностями та й поїхав. Одразу ж той, що одержав п’ять талантів, пустив їх в обіг і заробив іще п’ять.
  • одному дав п’ять талантів [1] , другому — два, а третьому — один, кожному згідно з його спроможністю, і відійшов.
  • Той, хто одержав п’ять талантів, негайно пішов, пустив їх в обіг і заробив ще п’ять;
  • Так само зробив і той, який одержав два таланти. Він також вклав їх у справу й заробив ще два.
  • так само той, хто взяв два, заробив ще два.
  • А третій, який одержав один талант, пішов і закопав гроші в землю.
  • А той, хто одержав один, пішов і закопав у землю гроші свого пана.
  • Багато часу минуло, поки господар повернувся і зажадав їхнього звіту.
  • Через тривалий час приходить пан тих рабів і розраховується з ними.
  • Чоловік, який одержав п’ять талантів, приніс до господаря його п’ять талантів і ще п’ять зароблених, мовивши: „Господарю, ти доручив мені п’ять талантів, а ось іще п’ять, що я заробив”.
  • Підійшов той, який одержав п’ять талантів, — приніс ще п’ять талантів і каже: Пане, п’ять талантів ти мені передав. Ось іще п’ять талантів я придбав!
  • Тоді той сказав йому на це: „Гарна праця, ти добрий і вірний слуга! Оскільки ти добре впорався з цією малою сумою, я доручу тобі велику. Іди й розділи разом зі мною цю радість”.
  • Сказав йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана!
  • Тоді підійшов той слуга, який одержав два таланти від свого господаря, і мовив: „Господарю, ти доручив мені два таланти, а ось іще два, що я заробив”.
  • Підійшов і той, який одержав два таланти, і сказав: Пане, два таланти ти мені передав. Ось іще два таланти я заробив!
  • Хазяїн відповів йому на це: „Молодець! Ти добрий і вірний слуга! Ти добре впорався з цією малою сумою. Отже, я доручу тобі більшу. Іди й розділи зі мною цю радість”.
  • Сказав йому пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана!
  • І підійшов до нього той, який одержав один талант, і мовив: „Господарю, я знаю, що ти жорстокий. Збираєш урожай там, де нічого не садив, жнеш там, де нічого не сіяв.
  • Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: Пане, знав я тебе, що ти жорстока людина: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
  • Тому я злякався і пішов та й закопав гроші в землю. Ось, забери своє!”
  • Я, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землю. Ось, бери своє!
  • У відповідь той мовив: „Ти поганий і ледачий слуга! Знаєш, що я збираю врожай там, де не садив, і жну там, де не сіяв.
  • У відповідь його пан сказав йому: Злий і лінивий рабе! То ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
  • Тобі слід було пустити гроші в обіг,[79] то ж повернувшись, я б і своє одержав, і прибуток мав.
  • Треба тобі було віддати мої гроші торговцям, і тепер я взяв би своє з прибутком.
  • Заберіть у нього талант і віддайте тому, хто має десять.
  • Тож візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів.
  • Кожному, хто має, додасться ще більше і матиме він надміру, а у того, в кого нічого не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить.
  • Адже кожному, хто має, дано буде, і матиме ще більше, а від того, який не має, буде забране і те, що має.
  • Нікчемного слугу киньте геть в темряву кромішню, туди, де плач і скрегіт зубів від болю”».
  • А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів! [Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає]!
  • «Коли Син Людський прийде у Славі Своїй з усіма Ангелами Своїми, Він сяде на троні Своєму величному.
  • Коли прийде Син Людський у Своїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі Своєї слави;
  • І тоді зберуться перед Ним усі народи, і Він розділить людей, як пастух відділяє овець від кіз у стаді своєму.
  • і зберуться перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів;
  • Він збере овець праворуч від себе, а кіз — ліворуч.
  • і поставить овець праворуч, а козлів — ліворуч.
  • І тоді Цар промовить до тих, хто праворуч: „Прийдіть, благословенні Отцем Моїм і успадкуйте Царство, призначене вам від дня створення світу.
  • Тоді Цар скаже тим, які праворуч: Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу!
  • Це вам нагорода, бо голодного Мене ви нагодували, а спраглого напоїли. Перехожому Мені дали притулок, нагого вдягнули, хворого доглядали, а коли Я був у в’язниці, ви прийшли провідати Мене”.
  • Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви Мене напоїли; чужинцем був Я, і ви Мене прийняли;
  • не мав одягу, і ви Мене одягнули; хворів, і ви Мене відвідали; у в’язниці був Я, і ви прийшли до Мене!
  • І тоді праведні запитають: „Господи, коли це ми бачили Тебе голодним і нагодували, а спраглого напоїли?
  • Тоді озвуться до Нього праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, або спраглим і напоїли?
  • Коли це було, щоб ми перехожому Тобі дали притулок, а нагого вдягнули?
  • Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули?
  • Коли ми бачили Тебе недужим, і коли це Ми приходили до Тебе у в’язницю?”
  • Коли ми бачили Тебе хворим, або у в’язниці, і прийшли до Тебе?
  • Тоді Цар відповість їм: „Істинно кажу вам: все, що ви робили для когось із найменших братів Моїх, ви це робили для Мене”.
  • Цар у відповідь скаже їм: Запевняю вас: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені.
  • Тоді скаже Цар до тих, хто буде ліворуч від Нього: „Геть від Мене, ви, прокляті, геть у вогонь вічний, що приготований дияволові та його ангелам.
  • Тоді скаже й тим, які ліворуч: Ідіть від Мене, прокляті, у вічний вогонь, приготований дияволові та його ангелам!
  • Це вам покарання за те, що голодного Мене ви не нагодували, а спраглого не напоїли.
  • Бо голодував Я, а ви не дали Мені їсти; спраглим був Я, а ви не напоїли Мене;
  • Перехожому Мені не дали притулку, а нагому не дали ніякої одежини. Коли ж Я був хворий і у в’язниці, ви не подбали про Мене”.
  • чужинцем був, а ви не прийняли Мене; нагим був, а ви не одягнули Мене; був хворим і у в’язниці, а ви не відвідали Мене.
  • І тоді вони у відповідь скажуть: „Господи, коли таке було, щоб ми Тебе бачили голодним чи спраглим, перехожим мандрівником чи нагим, хворим чи ув’язненим — і не допомогли Тобі?”
  • Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли це ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або нагим, або хворим, або у в’язниці й не послужили Тобі?
  • А Він їм на те: „Істинно кажу вам: щоразу, коли ви відмовляли в допомозі одному з братів Моїх найменших, ви відмовляли й Мені”.
  • Тоді у відповідь скаже їм: Запевняю вас: коли ви не зробили цього одному з найменших, то не зробили й Мені.
  • І приймуть тоді всі неправедні вічну кару, а праведні — вічне життя».
  • І підуть ті на вічне покарання, а праведні — на життя вічне.

  • ← (Матвія 24) | (Матвія 26) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025