Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 25) | (Матвія 27) →

Сучасний переклад

Новый русский перевод

  • Коли Ісус закінчив говорити, Він звернувся до Своїх учнів:
  • Закончив говорить это, Иисус сказал ученикам:
  • «Ви знаєте, що через два дні Пасха, і Сина Людського буде віддано ворогам, щоб Його розіп’яли на хресті».
  • — Вы знаете, что через два дня будет Пасха и Сына Человеческого отдадут на распятие.
  • Тоді головні священики й старійшини зібралися у дворі палацу первосвященика Каяфи, де радилися, як би так влаштувати, щоб схопити і вбити Ісуса у тайні від усіх.
  • А во дворце первосвященника Кайафы140 в это время собрались первосвященники и старейшины народа.
  • Они решили хитростью схватить Иисуса и убить.
  • При тому вони говорили: «Тільки це не можна робити на свята, бо народ може збунтуватись».
  • — Только не во время праздника, — говорили они, — иначе народ может взбунтоваться.
  • Коли Ісус був у Віфанії та сидів за столом у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка з алебастровим глечиком, наповненим надзвичайно дорогими пахощами й почала лити їх Ісусові на голову.
  • Иисус находился в Вифании, в доме Симона прокаженного.
  • И когда Он возлежал за столом, к Нему подошла женщина с алебастровым кувшином, в котором было очень дорогое ароматическое масло, и возлила это масло Ему на голову.
  • Побачивши це, учні Ісуса розсердилися й мовили: «Навіщо таке марнотратство?
  • Увидев это, ученики рассердились:
    — Зачем такая трата?
  • Це мирро можна було б дорого продати, а гроші роздати бідним».
  • Ведь это ароматическое масло можно было продать за большую сумму, а деньги раздать нищим.
  • Ісус знав, про що вони говорять, і сказав: «Навіщо ви докоряєте цій жінці? Вона зробила добре діло для Мене.
  • Но Иисус, зная, что они говорят, сказал им:
    — Что вы упрекаете женщину? Ведь она сделала для Меня доброе дело.
  • Адже бідні завжди будуть з вами, [80] а Я — ні.
  • Потому что нищие всегда с вами, а Я не всегда буду с вами.
  • Помазавши мирром тіло Моє, вона приготувала Мене до похорону.
  • Вылив на Меня это масло, она тем самым приготовила Меня к погребению.
  • Істинно кажу вам: відтепер хоч би де проповідувалась у світі Євангелія, люди завжди будуть згадувати про те, що зробила ця жінка».
  • Говорю вам истину: во всем мире, везде, где будет возвещена эта Радостная Весть, там в память об этой женщине будет рассказано и о том, что она сделала.
  • Один з дванадцятьох учнів Ісуса, який звався Юдою Іскаріотом, прийшов до головних священиків і запитав: «Що ви дасте мені за те, що я вам видам Ісуса?» Ті запропонували йому тридцять срібних монет.
  • Затем Иуда Искариот, один из двенадцати, пошел к первосвященникам
  • с предложением.
    — Что вы мне дадите, если я предам вам Иисуса? — спросил он их.
    Те отсчитали ему тридцать серебряных монет.141
  • З тієї миті Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса.
  • И с того момента Иуда стал искать удобного случая, чтобы предать Его.
  • Першого дня свята Прісних Хлібів Ісусові учні запитали Його: «Де б Ти хотів, щоб ми приготували Тобі Пасхальну вечерю?»
  • В первый день праздника Пресных хлебов ученики спросили Иисуса:
    — Где нам приготовить Тебе пасхальный ужин ?
  • Ісус відповів: «Ідіть у місто до одного чоловіка, якого Я вам назву, й передайте йому, що Вчитель каже так: „Час, призначений Мені, наближається. Я їстиму Пасхальну вечерю зі Своїми учнями у твоїй оселі”».
  • Иисус ответил:
    — Идите в город к такому-то и скажите ему: «Учитель говорит, что Его время уже подошло, и Он хочет в твоем доме отпраздновать пасхальный ужин со Своими учениками».
  • Учні зробили так, як Він наказав, і приготували Пасхальну вечерю.
  • Ученики сделали все, как им велел Иисус, и приготовили пасхальный ужин.
  • Увечері Ісус сидів за столом з дванадцятьма учнями Своїми.
  • Вечером Иисус и двенадцать учеников возлегли у стола.
  • І коли вони їли за столом, Ісус сказав: «Істинно кажу вам: один із вас, хто зараз знаходиться тут зі Мною, зрадить Мене».
  • Когда они ели, Иисус сказал:
    — Говорю вам истину: один из вас предаст Меня.
  • Всі учні дуже засмутилися й почали питати Його: «Напевне, це не я, Господи?»
  • Ученики сильно опечалились и один за другим стали спрашивать Его:
    — Не я ли, Господи?
  • Ісус відказав їм: «Той, хто опустив руку в чашу разом зі Мною і зрадить Мене.
  • А Иисус ответил:
    — Тот, кто опустил руку в блюдо вместе со Мной, тот предаст Меня.
  • Син Людський прийме страждання, як і було написано про Нього у Святому Писанні. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть! Краще б йому було зовсім не народжуватися».
  • Да, Сын Человеческий уходит так, как о Нем сказано в Писании, но горе тому человеку, который предает Сына Человеческого! Лучше бы ему вообще не родиться.
  • Юда, який збирався зрадити Ісуса, також озвався: «Напевне, це не я, Вчителю!» Тоді Ісус відповів йому: «Так, це ти!»
  • Тогда Иуда, предатель, тоже спросил:
    — Не я ли, Рабби?
    — Ты сам это сказал, — ответил Иисус.
  • За вечерею Ісус узяв хлібину, та віддавши дяку Господу, благословив її. Після того Він розломив хліб і роздав Своїм учням зі словами: «Візьміть хліб цей і їжте його. Це тіло Моє».
  • Когда они ели, Иисус взял хлеб и, благословив, разломил его, дал Своим ученикам со словами:
    — Возьмите и ешьте, это Мое тело.
  • Потім узяв Він чашу й, подякувавши Богові, подав цю чашу учням Своїм і сказав: «Пийте всі з неї, бо це кров Моя, що засновує Новий Заповіт Божий і що проллється на користь багатьох людей на прощення гріхів їхніх.
  • Затем Он взял чашу, поблагодарил за нее Бога и, подав им, сказал:
    — Пейте из нее все.
  • Это Моя кровь завета,142 проливаемая за многих людей для прощения грехов.
  • Істинно кажу вам, що Я не питиму більш від плоду лози виноградної аж до того дня, коли Ми разом питимемо молоде вино в Царстві Отця Мого».
  • Говорю вам, что Я уже не буду пить от плода виноградного до того дня, когда Я буду пить с вами новое вино в Царстве Моего Отца.
  • І заспівавши хвальну пісню Богові, вони вирушили на Оливну гору.
  • Они спели143 и пошли на Оливковую гору.
  • І сказав Ісус учням Своїм: «Усі ви втратите віру в Мене [81] цієї ночі. Кажу так, бо написано у Святому Писанні:
    „Як ударю пастуха, то й вівці порозбігаються”.
  • Тогда Иисус сказал им:
    — В эту ночь вы все отступитесь от Меня, ведь написано:

    «Я поражу Пастуха,
    и разбегутся овцы стада».144

  • Але коли Я воскресну з мертвих, то піду до Ґалилеї та дістануся того міста раніше за вас».
  • Но когда Я воскресну, то пойду в Галилею и буду ждать вас там.
  • Але ж Петро відповів: «Навіть якщо всі втратять віру в Тебе, я ніколи не втрачу!»
  • Петр ответил:
    — Даже если все Тебя оставят, я этого никогда не сделаю.
  • Тоді Ісус мовив йому: «Істинно кажу тобі: цієї ж ночі, ще до того, як півень проспіває, ти тричі зречешся Мене».
  • — Говорю тебе истину, — сказал ему Иисус, — в эту ночь, прежде чем пропоет петух, ты трижды отречешься от Меня.
  • Та Петро наполягав: «Навіть якщо я маю вмерти разом з Тобою, я ніколи не зречуся». І всі інші учні мовили те ж саме.
  • Но Петр уверял:
    — Даже если мне придется умереть с Тобой, я никогда не откажусь от Тебя.
    И все ученики говорили то же.
  • Тоді Ісус та Його учні прийшли до місцевосці, що називалася Ґефсиманією. І сказав Він учням Своїм: «Посидьте тут, поки Я піду помолюся».
  • Иисус пришел с ними на место, называемое Гефсимания, и сказал ученикам:
    — Посидите здесь, а Я пойду и помолюсь.
  • Він узяв з собою Петра та двох синів Зеведеєвих. Ісус почав сумувати й журитися, мовлячи учням своїм:
  • Он взял с Собой Петра и двух сыновей Зеведея. Его охватили тоска и тревога.
  • «Душа Моя переповнена смертельної скорботи. Зостаньтесь тут і попильнуйте зі Мною».
  • Тогда Он сказал им:
    — Душа Моя объята смертельной печалью. Побудьте здесь и бодрствуйте со Мной.
  • І відійшовши трохи подалі, Він упав долілиць і почав молитися: «Отче Мій, якщо це можливо, хай обмине Мене ця чаша [82] страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш».
  • Отойдя немного, Он пал на лицо Свое и молился:
    — Отец Мой, если возможно, то пусть минует Меня эта чаша, но пусть будет все не как Я хочу, а как Ты хочешь.
  • Повернувшись до Своїх учнів, Ісус побачив, що вони сплять. І звернувся тоді Ісус до Петра: «Хіба ж не могли ви лише однієї години не спати?
  • Затем Он возвратился к ученикам и нашел их спящими.
    — Неужели вы даже часу не могли пободрствовать вместе со Мной? — спросил Он Петра. —
  • Не спіть і моліться, щоб не піддатися спокусам, бо дух ваш прагне, а тіло — немічне».
  • Бодрствуйте и молитесь, чтобы вам не поддаться искушению. Дух бодр, но тело слабо.
  • І знову Ісус відійшов убік і почав молитися: «Якщо ж не обмине ця чаша страждань Мене, якщо доведеться Мені пити з неї, то нехай збудеться воля Твоя!»
  • И во второй раз Он ушел и молился:
    — Отец Мой, если невозможно, чтобы эта чаша миновала Меня и чтобы Мне не пить из нее, то пусть все будет по Твоей воле.
  • Коли Ісус повернувся до учнів, то знову побачив, що вони сплять, бо повіки їхні поважчали.
  • Когда Он вернулся, ученики опять спали, потому что их веки отяжелели.
  • Ісус залишив їх утретє і, відійшовши осторонь, знову молився про те ж саме.
  • И, оставив их, Иисус отошел и стал молиться в третий раз теми же словами.
  • Коли Він повернувся до учнів Своїх, то мовив: «Ви все ще спите та відпочиваєте? Час настав, коли Сина Людського віддадуть до рук грішників.
  • Затем Он возвратился к ученикам и сказал им:
    — Вы все спите и отдыхаете? Вот, время настало, и Сын Человеческий предается в руки грешников.
  • Вставайте! Ходімо! Дивіться, ось зрадник Мій наближається!»
  • Вставайте, идем. Вот уже и Мой предатель приблизился.
  • Поки Ісус це казав, з’явився Юда, один з дванадцятьох апостолів, а з ним разом і великий натовп з мечами та палицями. Цих людей послали головні священики та старійшини.
  • Он еще говорил, как подошел Иуда, один из двенадцати учеников, и с ним большая толпа, вооруженная мечами и кольями. Их послали первосвященники и старейшины народа.
  • Юда [83] пообіцяв подати їм знак, кажучи: «Той, кого я поцілую, і є Ісус. Заарештуйте Його».
  • Предатель так условился с ними:
    — Хватайте Того, Кого я поцелую.
  • Тож він підійшов до Ісуса й, мовивши: «Вітаю Тебе, Вчителю» — поцілував Його.
  • Иуда сразу же подошел к Иисусу и сказал:
    — Здравствуй, Рабби! — и поцеловал Его.
  • Ісус сказав йому: «Друже, роби те, заради чого прийшов». Тоді деякі чоловіки з натовпу схопили Ісуса і взяли Його під варту.
  • Иисус же сказал ему:
    — Друг, делай то, для чего пришел.
    Тут подошли люди и, схватив Иисуса, взяли Его под стражу.
  • Та один із тих, хто був з Ісусом, вихопив свого меча і, вдаривши слугу первосвященика, відтяв йому вухо.
  • Тогда один из тех, кто был с Иисусом, вытащил меч, ударил слугу первосвященника и отсек ему ухо.
  • Але Ісус сказав йому: «Вклади меча свого назад до піхов, бо той, хто береться за меч, від меча й загине.
  • — Верни свой меч на место, — сказал ему Иисус. — Все, кто берется за меч, от меча и погибнут.
  • Напевно відомо тобі, що Я можу попросити Отця Мого, і Він одразу дасть Мені хоч цілих дванадцять леґіонів [84] Ангелів.
  • Неужели ты думаешь, что Я не мог бы упросить Моего Отца немедленно прислать Мне более двенадцати легионов ангелов?145
  • Та якщо Я так зроблю, то не збудеться тоді те, що було написане у Святому Писанні».
  • Но как же тогда исполнится Писание, что все это должно произойти?
  • Потім Ісус звернувся до натовпу зі словами: «Ви прийшли, щоб схопити Мене, як розбійника, з мечами та палицями. Я ж щодня сидів з вами у Храмі навчаючи людей, та ви не заарештували Мене.
  • Затем Иисус обратился к толпе:
    — Что Я, разбойник,146 что вы пришли с мечами и кольями, чтобы арестовать Меня? Каждый день Я сидел и учил в храме, и вы не арестовали Меня.
  • Однак все це сталося, щоб збулося написане пророками». Тоді всі учні залишили Його і повтікали геть.
  • Но все произошло именно так, чтобы исполнились писания пророков.
    Тогда все ученики оставили Его и убежали.
  • Ті люди, які схопили Ісуса, відвели Його до хати первосвященика Каяфи, у якого зібралися книжники та старійшини.
  • Арестовавшие Иисуса привели Его к первосвященнику Кайафе, у которого уже собрались учители Закона и старейшины.
  • А Петро, тримаючись віддалік, йшов за Ісусом аж до самого помешкання первосвященика. Увійшовши до подвір’я, він сів разом зі слугами, щоб побачити, що станеться надалі з Ісусом.
  • Петр, держась поодаль, следовал за Иисусом и прошел прямо во двор первосвященника. Войдя внутрь, он сел со стражниками, чтобы увидеть, чем все кончится.
  • Головні священики й весь Синедріон [85] намагалися вишукати свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть.
  • Первосвященники и весь Высший Совет искали ложных показаний против Иисуса, чтобы приговорить Его к смерти,
  • Та нічого в них не вийшло, хоча лжесвідків було чимало. Під кінець прийшли ще двоє і сказали: «Ось Його слова: „Я можу зруйнувати цей Храм Божий і знов відбудувати його за три дні”».
  • но они ничего не могли найти, хотя и пришло много лжесвидетелей. Наконец вышли два человека
  • и заявили:
    — Этот человек говорил: «Я могу разрушить Божий храм и восстановить его за три дня».
  • І тоді встав первосвященик і запитав Ісуса: «Чому Ти не відповідаєш? Скажи нам, чи є правдою всі оті звинувачення, що ці люди свідчать проти Тебе?»
  • Потом первосвященник встал и спросил Иисуса:
    — Тебе нечего ответить на эти свидетельства против Тебя?
  • Та Ісус мовчав. Первосвященик наполягав: «Заклинаю Тебе владою Господа Живого, правду скажи нам, чи Христос Ти, Син Божий?»
  • Иисус молчал. Первосвященник сказал Ему:
    — Я заклинаю Тебя живым Богом, скажи нам: Ты — Христос, Сын Божий?
  • І відповів Йому Ісус: «Так, це Я. Та ось вам Мої слова: в майбутньому, побачите ви Сина Людського, Який сидітиме праворуч від Господа Всевишнього. І наближатиметься Він в хмарах небесних».
  • — Ты сам так сказал, — ответил Иисус, — но говорю вам, что отныне вы увидите Сына Человеческого, сидящим по правую руку от Всемогущего и идущим на облаках небесных.147
  • Почувши це, первосвященик у гніві роздер на собі одяг і сказав: «Він зневажає Бога! Ніяких свідчень нам більше не треба! Ви всі чули, як Він ганьбить Всевишнього!
  • Тогда первосвященник разорвал на себе одежды и сказал:
    — Он кощунствует! Какие нам еще нужны свидетели?! Вы теперь сами слышали кощунство!
  • Що скажете на це?» І всі разом гукнули: «Він винен і заслуговує на смерть!»
  • Каково ваше решение?
    Они ответили:
    — Он виновен и заслуживает смерти.
  • Деякі з людей почали плювати Ісусу в обличчя й бити Його кулаками. Інші били Його по щоках, кажучи: «Доведи ж нам що Ти пророк,[86] Христосе, назви того із нас, хто вдарив Тебе!»
  • Тогда Иисусу стали плевать в лицо и бить Его кулаками, некоторые же били Его по щекам и
  • спрашивали:
    — Пророчествуй нам, Христос, кто Тебя ударил?
  • Тим часом, Коли Петро сидів на подвір’ї, до нього підійшла одна з служниць первосвященика й сказала: «Ти також був з Ісусом Ґалилеянином».
  • Петр же сидел снаружи, во дворе, когда к нему подошла служанка.
    — Ты тоже был с Иисусом Галилеянином, — сказала она.
  • Та Петро заперечував, мовивши перед усіма: «Я не знаю, про що ти говориш!»
  • Но Петр отрицал перед всеми:
    — Я не знаю, о чем ты говоришь.
  • Сказавши це, він подався до виходу з подвір’я, та коли ж він підійшов до воріт, його помітила інша жінка й гукнула до всіх: «Цей чоловік був з Ісусом Назаретянином!»
  • Когда он отошел к воротам, его увидела другая служанка. Она сказала стоявшим рядом:
    — Этот человек был с Иисусом Назарянином.
  • І знову Петро заперечив цьому: «Клянуся Господом Всевишнім, Я не знаю Цього Чоловіка!»
  • Петр снова все отрицал, поклявшись, что он не знает Этого Человека.
  • Але негайно люди, які стояли осторонь підійшли до нього і мовили: «Безперечно, ти один із них, адже твоя вимова виказує тебе».
  • Но спустя немного времени стоявшие там люди подошли и сказали ему:
    — Точно, ты тоже один из них, тебя и говор твой выдает.
  • Петро почав божитися та присягатися: «Клянуся Господом Всевишнім, Я не знаю Цього Чоловіка!» І тієї ж миті проспівав півень.
  • Тогда Петр начал клясться и божиться:
    — Я не знаю Этого Человека!
    И тотчас пропел петух.
  • І згадав Петро, про що Ісус казав йому: «Перш ніж проспіває півень, ти тричі зречешся Мене». Тоді він пішов геть, гірко ридаючи.
  • И тогда Петр вспомнил слова Иисуса: «Прежде чем пропоет петух, ты трижды отречешься от Меня».
    И, выйдя наружу, он горько заплакал.

  • ← (Матвія 25) | (Матвія 27) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025