Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Cовременный перевод WBTC
Коли Ісус закінчив говорити, Він звернувся до Своїх учнів:
Когда Иисус кончил говорить всё это, то сказал Своим ученикам:
«Ви знаєте, що через два дні Пасха, і Сина Людського буде віддано ворогам, щоб Його розіп’яли на хресті».
"Вы знаете, что через два дня наступит Пасха, и Сын Человеческий будет отдан на распятие".
Тоді головні священики й старійшини зібралися у дворі палацу первосвященика Каяфи, де радилися, як би так влаштувати, щоб схопити і вбити Ісуса у тайні від усіх.
Тогда первосвященники и старейшины собрались во дворе первосвященника по имени Каиафа,
и сговорились захватить Иисуса обманом и убить.
При тому вони говорили: «Тільки це не можна робити на свята, бо народ може збунтуватись».
Но они сказали: "Не во время праздника, чтобы не началась смута среди народа".
Коли Ісус був у Віфанії та сидів за столом у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка з алебастровим глечиком, наповненим надзвичайно дорогими пахощами й почала лити їх Ісусові на голову.
Когда Иисус находился в Вифании в доме Симона прокажённого,
к Нему пришла женщина с алебастровым сосудом, наполненным драгоценными благовониями и стала возливать их Ему на голову, когда Он сидел за столом.
Побачивши це, учні Ісуса розсердилися й мовили: «Навіщо таке марнотратство?
Увидев это, ученики вознегодовали и сказали: "К чему такое расточительство?
Це мирро можна було б дорого продати, а гроші роздати бідним».
Ведь благовония эти можно было бы продать по дорогой цене, а деньги отдать нищим".
Ісус знав, про що вони говорять, і сказав: «Навіщо ви докоряєте цій жінці? Вона зробила добре діло для Мене.
Иисус же, поняв это, сказал им: "Зачем смущаете женщину? Она сделала для Меня доброе дело.
Помазавши мирром тіло Моє, вона приготувала Мене до похорону.
Пролив на Моё Тело благовония, она приготовила Меня к погребению.
Істинно кажу вам: відтепер хоч би де проповідувалась у світі Євангелія, люди завжди будуть згадувати про те, що зробила ця жінка».
Истинно говорю: где бы ни проповедовали Евангелие, будут, вспоминая, рассказывать и о том, что сделала эта женщина".
Один з дванадцятьох учнів Ісуса, який звався Юдою Іскаріотом, прийшов до головних священиків і запитав: «Що ви дасте мені за те, що я вам видам Ісуса?» Ті запропонували йому тридцять срібних монет.
И тогда один из двенадцати, по имени Иуда Искариот, пошёл к первосвященникам
и сказал: "Что дадите мне за то, чтобы предать Его вам?" Они предложили ему тридцать сребреников.
З тієї миті Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса.
И с той минуты он стал искать удобного случая предать Иисуса.
Першого дня свята Прісних Хлібів Ісусові учні запитали Його: «Де б Ти хотів, щоб ми приготували Тобі Пасхальну вечерю?»
В первый день праздника Пресных Хлебов к Иисусу пришли ученики и сказали: "Где хочешь, чтобы мы приготовили для Тебя пасхальный ужин?"
Ісус відповів: «Ідіть у місто до одного чоловіка, якого Я вам назву, й передайте йому, що Вчитель каже так: „Час, призначений Мені, наближається. Я їстиму Пасхальну вечерю зі Своїми учнями у твоїй оселі”».
Он сказал: "Пойдите к одному человеку в городе и скажите ему: "Учитель говорит: Моё время пришло. Я отпраздную пасху вместе с учениками в твоём доме".
Учні зробили так, як Він наказав, і приготували Пасхальну вечерю.
Ученики поступили, как велел им Иисус и приготовили пасхальный ужин.
Увечері Ісус сидів за столом з дванадцятьма учнями Своїми.
Когда наступил вечер, Он сел за стол вместе со Своими двенадцатью учениками.
І коли вони їли за столом, Ісус сказав: «Істинно кажу вам: один із вас, хто зараз знаходиться тут зі Мною, зрадить Мене».
И когда они ели, Иисус сказал: "Истинно говорю вам, что один из вас предаст Меня".
Всі учні дуже засмутилися й почали питати Його: «Напевне, це не я, Господи?»
Глубоко опечаленные, они стали один за другим говорить Ему: "Уж наверное это не я буду, Господи!"
Ісус відказав їм: «Той, хто опустив руку в чашу разом зі Мною і зрадить Мене.
В ответ Он им сказал: "Тот, кто опустил руку в одну чашу со Мной, тот и предаст Меня.
Син Людський прийме страждання, як і було написано про Нього у Святому Писанні. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть! Краще б йому було зовсім не народжуватися».
Сын Человеческий уйдёт, как указано в Писании, но горе тому, кто предаст Сына Человеческого! Тому человеку лучше бы и вовсе на свет не родиться!"
Юда, який збирався зрадити Ісуса, також озвався: «Напевне, це не я, Вчителю!» Тоді Ісус відповів йому: «Так, це ти!»
Иуда, который собирался предать Его, сказал: "Ты не думаешь, что это я, Учитель!" А Иисус ответил ему: "Ты сам сказал это!"
За вечерею Ісус узяв хлібину, та віддавши дяку Господу, благословив її. Після того Він розломив хліб і роздав Своїм учням зі словами: «Візьміть хліб цей і їжте його. Це тіло Моє».
И когда они ели, Иисус взял кусок хлеба, благословил его и, разломив, стал раздавать Своим ученикам, говоря: "Берите, ешьте, это-Тело Моё!"
Потім узяв Він чашу й, подякувавши Богові, подав цю чашу учням Своїм і сказав: «Пийте всі з неї, бо це кров Моя, що засновує Новий Заповіт Божий і що проллється на користь багатьох людей на прощення гріхів їхніх.
А потом Он взял чашу и, возблагодарив Господа, передал им, говоря: "Пейте все,
ибо это-Кровь Моя, которая скрепляет новый договор и которая прольётся за многих ради прощения их грехов.
Істинно кажу вам, що Я не питиму більш від плоду лози виноградної аж до того дня, коли Ми разом питимемо молоде вино в Царстві Отця Мого».
Но скажу вам, не буду больше пить из плода виноградного до того дня, когда буду пить с вами новое вино в Царстве Отца Моего".
І заспівавши хвальну пісню Богові, вони вирушили на Оливну гору.
И пропев гимн, они отправились на гору Елеонскую.
І сказав Ісус учням Своїм: «Усі ви втратите віру в Мене [81] цієї ночі. Кажу так, бо написано у Святому Писанні:
„Як ударю пастуха, то й вівці порозбігаються”.
„Як ударю пастуха, то й вівці порозбігаються”.
И сказал тогда Иисус: "Вы все отречётесь от Меня сегодня ночью, ибо записано: "Поражу пастыря, и овцы стада рассеются".
Але коли Я воскресну з мертвих, то піду до Ґалилеї та дістануся того міста раніше за вас».
Но после воскресения Моего отправлюсь впереди вас в Галилею".
Але ж Петро відповів: «Навіть якщо всі втратять віру в Тебе, я ніколи не втрачу!»
Тогда Пётр ответил Ему: "Даже если все потеряют веру в Тебя, я никогда не потеряю".
Тоді Ісус мовив йому: «Істинно кажу тобі: цієї ж ночі, ще до того, як півень проспіває, ти тричі зречешся Мене».
Иисус сказал ему: "Истинно говорю: в эту ночь, прежде чем петух пропоёт, ты трижды отречёшься от Меня".
Та Петро наполягав: «Навіть якщо я маю вмерти разом з Тобою, я ніколи не зречуся». І всі інші учні мовили те ж саме.
Пётр сказал Ему: "Даже если мне придётся умереть вместе с Тобой, я никогда не отрекусь". И все ученики повторили то же самое.
Тоді Ісус та Його учні прийшли до місцевосці, що називалася Ґефсиманією. І сказав Він учням Своїм: «Посидьте тут, поки Я піду помолюся».
И пришёл Иисус с ними в место, называемое Гефсимания, и сказал ученикам: "Посидите здесь, пока Я схожу туда и помолюсь".
Він узяв з собою Петра та двох синів Зеведеєвих. Ісус почав сумувати й журитися, мовлячи учням своїм:
И взял Он с собой Петра и двух сыновей Зеведея и предался печали и скорби.
«Душа Моя переповнена смертельної скорботи. Зостаньтесь тут і попильнуйте зі Мною».
И сказал Он им тогда: "Моя душа полна смертельной скорби. Побудьте и пободрствуйте со Мной".
І відійшовши трохи подалі, Він упав долілиць і почав молитися: «Отче Мій, якщо це можливо, хай обмине Мене ця чаша [82] страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш».
И отойдя от них подальше, пал ниц и стал молиться, говоря: "Отец Мой, если это возможно, пусть минет Меня чаша сия, но пусть сбудется не то, что хочу Я, а то, чего Ты желаешь".
Повернувшись до Своїх учнів, Ісус побачив, що вони сплять. І звернувся тоді Ісус до Петра: «Хіба ж не могли ви лише однієї години не спати?
Вернувшись к ученикам, Он увидел, что они спят и сказал Петру: "Так что же вы, не могли пободрствовать со Мной и часа?
Не спіть і моліться, щоб не піддатися спокусам, бо дух ваш прагне, а тіло — немічне».
Бодрствуйте и молитесь, чтобы не поддаться искушению. Дух бодр, но плоть слаба".
І знову Ісус відійшов убік і почав молитися: «Якщо ж не обмине ця чаша страждань Мене, якщо доведеться Мені пити з неї, то нехай збудеться воля Твоя!»
И снова отошёл и стал молиться, говоря: "Отец, если не минует Меня чаша эта, и должен Я буду пить её, то пусть исполнится воля Твоя".
Коли Ісус повернувся до учнів, то знову побачив, що вони сплять, бо повіки їхні поважчали.
И возвратился Он и нашёл их спящими, ибо веки их отяжелели.
Ісус залишив їх утретє і, відійшовши осторонь, знову молився про те ж саме.
И в третий раз Он отошёл и стал молиться, повторяя снова те же слова.
Коли Він повернувся до учнів Своїх, то мовив: «Ви все ще спите та відпочиваєте? Час настав, коли Сина Людського віддадуть до рук грішників.
Затем вернулся к ученикам и сказал им: "Вы всё ещё спите и отдыхаете? Послушайте, настал час и Сын Человеческий предан будет в руки грешникам.
Вставайте! Ходімо! Дивіться, ось зрадник Мій наближається!»
Вставайте и пойдём! Смотрите, вот тот, кто предаст Меня!"
Поки Ісус це казав, з’явився Юда, один з дванадцятьох апостолів, а з ним разом і великий натовп з мечами та палицями. Цих людей послали головні священики та старійшини.
И когда Он говорил это, появился Иуда, один из двенадцати. Его сопровождала толпа людей, вооружённых мечами и дубинками, посланных первосвященниками и старейшинами.
Юда [83] пообіцяв подати їм знак, кажучи: «Той, кого я поцілую, і є Ісус. Заарештуйте Його».
И тот, кто предал Его, подал им знак, сказав: "Тот, кого поцелую, Он и есть, хватайте Его".
Тож він підійшов до Ісуса й, мовивши: «Вітаю Тебе, Вчителю» — поцілував Його.
И тотчас подошёл к Иисусу и сказал: "Привет Тебе, Учитель!", а потом поцеловал Его.
Ісус сказав йому: «Друже, роби те, заради чого прийшов». Тоді деякі чоловіки з натовпу схопили Ісуса і взяли Його під варту.
И сказал ему Иисус: "Друг, делай то, зачем пришёл". И подошли они и схватили Иисуса.
Та один із тих, хто був з Ісусом, вихопив свого меча і, вдаривши слугу первосвященика, відтяв йому вухо.
Один из тех, кто был с Иисусом, обнажил меч и, нанеся удар рабу первосвященника, отсек ему ухо.
Але Ісус сказав йому: «Вклади меча свого назад до піхов, бо той, хто береться за меч, від меча й загине.
И сказал ему Иисус: "Убери меч свой в ножны, ибо тот, кто поднимет меч, от меча и погибнет.
Напевно відомо тобі, що Я можу попросити Отця Мого, і Він одразу дасть Мені хоч цілих дванадцять леґіонів [84] Ангелів.
Или думаешь, что Я не могу воззвать к Отцу Моему, и Он не пошлёт Мне на помощь больше двенадцати легионов ангелов?
Та якщо Я так зроблю, то не збудеться тоді те, що було написане у Святому Писанні».
Но как же исполнятся Писания, если всего этого не случится?"
Потім Ісус звернувся до натовпу зі словами: «Ви прийшли, щоб схопити Мене, як розбійника, з мечами та палицями. Я ж щодня сидів з вами у Храмі навчаючи людей, та ви не заарештували Мене.
И тогда Иисус сказал толпе: "Как на разбойника, вышли вы с мечами и дубинками взять Меня. Каждый день Я сидел в храме, проповедуя, но вы не схватили Меня.
Однак все це сталося, щоб збулося написане пророками». Тоді всі учні залишили Його і повтікали геть.
Всё это происходит во исполнение писаний пророков". Тогда все ученики оставили Его и убежали прочь.
Ті люди, які схопили Ісуса, відвели Його до хати первосвященика Каяфи, у якого зібралися книжники та старійшини.
Взявшие Иисуса отвели Его к Каиафе, первосвященнику, где собрались все законоучители и старейшины.
А Петро, тримаючись віддалік, йшов за Ісусом аж до самого помешкання первосвященика. Увійшовши до подвір’я, він сів разом зі слугами, щоб побачити, що станеться надалі з Ісусом.
Пётр следовал за Ним на расстоянии, до самого двора первосвященника, вошёл туда и сел вместе со стражниками, чтобы узнать, чем кончится дело.
Головні священики й весь Синедріон [85] намагалися вишукати свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть.
Первосвященники вместе со всем советом пытались добиться лжесвидетельства против Иисуса, чтобы предать Его смерти,
Та нічого в них не вийшло, хоча лжесвідків було чимало. Під кінець прийшли ще двоє і сказали: «Ось Його слова: „Я можу зруйнувати цей Храм Божий і знов відбудувати його за три дні”».
но не находили ничего, хотя лжесвидетелей было много. Однако позже появились ещё два лжесвидетеля
и сказали: "Этот Человек утверждал: "Я могу разрушить храм Божий и восстановить его в три дня".
І тоді встав первосвященик і запитав Ісуса: «Чому Ти не відповідаєш? Скажи нам, чи є правдою всі оті звинувачення, що ці люди свідчать проти Тебе?»
И тогда встал первосвященник и сказал Ему: "Почему не отвечаешь? Что означает свидетельство этих людей против Тебя?"
Та Ісус мовчав. Первосвященик наполягав: «Заклинаю Тебе владою Господа Живого, правду скажи нам, чи Христос Ти, Син Божий?»
Но Иисус молчал. Первосвященник сказал Ему: "Заклинаю Тебя Богом живым, скажи нам, Христос ли Ты, Сын Божий?"
І відповів Йому Ісус: «Так, це Я. Та ось вам Мої слова: в майбутньому, побачите ви Сина Людського, Який сидітиме праворуч від Господа Всевишнього. І наближатиметься Він в хмарах небесних».
Иисус сказал ему: "Ты сам сказал это; и всё же, скажу тебе, что отныне увидите Сына Человеческого, сидящего по правую руку от Всевышнего и грядущего на облаках небесных".
Почувши це, первосвященик у гніві роздер на собі одяг і сказав: «Він зневажає Бога! Ніяких свідчень нам більше не треба! Ви всі чули, як Він ганьбить Всевишнього!
И тогда первосвященник разодрал на себе одежды, говоря: "Богохульник! Какие ещё нужны свидетели! Вы все слышали это богохульство!
Що скажете на це?» І всі разом гукнули: «Він винен і заслуговує на смерть!»
Что вы думаете?" В ответ они сказали: "Виновен и должен умереть!"
Деякі з людей почали плювати Ісусу в обличчя й бити Його кулаками. Інші били Його по щоках, кажучи: «Доведи ж нам що Ти пророк,[86] Христосе, назви того із нас, хто вдарив Тебе!»
И они стали плевать Ему в лицо и бить Его кулаками, а другие хлестали Его по щекам,
говоря: "Докажи нам, что ты пророк, Христос; скажи нам, кто ударил Тебя?"
Тим часом, Коли Петро сидів на подвір’ї, до нього підійшла одна з служниць первосвященика й сказала: «Ти також був з Ісусом Ґалилеянином».
А Пётр в это время сидел снаружи во дворе, и подошла к нему одна служанка и сказала: "Ты тоже был с Иисусом Галилеянином".
Та Петро заперечував, мовивши перед усіма: «Я не знаю, про що ти говориш!»
Но он стал отрицать это перед всеми, говоря: "Я не знаю, о чём ты говоришь!"
Сказавши це, він подався до виходу з подвір’я, та коли ж він підійшов до воріт, його помітила інша жінка й гукнула до всіх: «Цей чоловік був з Ісусом Назаретянином!»
Когда же он выходил за ворота, его увидела другая служанка и сказала тем, кто был там: "Этот человек был с Иисусом Назарянином".
І знову Петро заперечив цьому: «Клянуся Господом Всевишнім, Я не знаю Цього Чоловіка!»
И снова отрёкся он от этого, поклявшись: "Я не знаю Этого Человека".
Але негайно люди, які стояли осторонь підійшли до нього і мовили: «Безперечно, ти один із них, адже твоя вимова виказує тебе».
Немного спустя подошли люди, стоявшие там, и сказали Петру: "Ты точно один из них, ибо твоя речь выдаёт тебя".
Петро почав божитися та присягатися: «Клянуся Господом Всевишнім, Я не знаю Цього Чоловіка!» І тієї ж миті проспівав півень.
И тогда он начал клясться и божиться: "Не знаю я Этого Человека". И тут же пропел петух.