Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 7) | (Матвія 9) →

Сучасний переклад

Переклад Турконяка

  • Коли Ісус зійшов з гори, великий натовп сунув за Ним.
  • Коли Ісус зійшов з гори, за Ним пішов великий натовп.
  • Там був прокажений, який підійшов до Ісуса і, впавши долілиць перед Ним, змолився: «Господи, якщо на те воля Твоя, Ти можеш зцілити мене».
  • І ось прокажений, прийшовши, кланявся Йому й говорив: Господи, коли хочеш, Ти можеш мене очистити.
  • Тоді Ісус простягнув руку, торкнувся прокаженого й сказав: «Моя воля! Зцілися!» Тієї ж миті проказа зійшла з нього і він очистився від хвороби.
  • [Ісус], простягнувши руку, доторкнувся до нього, кажучи: Хочу, стань чистим! — і він вмить очистився від прокази.
  • Тоді Ісус наказав йому: «Дивися ж, нікому не кажи про це. Краще піди й покажися священику,[23] та принеси пожертву за своє очищення, як наказував Мойсей. Це й буде свідченням твого одужання».
  • А Ісус йому каже: Дивися, нікому не розповідай, але йди, покажися священикові та принеси дар, який наказав Мойсей [у Законі] на свідчення їм.
  • Коли Ісус знов прийшов до Капернаума, до Нього підійшов римський сотник і, благаючи про допомогу, мовив: «Мій слуга лежить удома немічний, страждаючи від непосильного болю».
  • Коли ж Він увійшов у Капернаум, до Нього підійшов сотник, благаючи Його
  • і промовляючи: Господи, слуга мій лежить вдома паралізований, тяжко мучиться.
  • Тоді Ісус пообіцяв йому: «Я прийду, щоб зцілити його».
  • [Ісус] йому каже: Я піду й оздоровлю його.
  • У відповідь сотник сказав: «Господи! Я недостойний, щоб Ти заходив до моєї оселі, але лише накажи, й слуга мій одужає.
  • У відповідь сотник сказав: Господи, я не достойний, щоб Ти ввійшов під мій дах, але тільки скажи слово, — і мій слуга одужає.
  • Я знаю це, бо я сам людина підвладна, та маю солдатів, підвладних мені. Коли я кажу одному з них: „Йди геть!” — то він іде. Кажу іншому: „Йди сюди!” — і він приходить. Скажу слузі своєму: „Зроби це!” — і він виконує».
  • Тому що і я людина під владою, і в себе маю воїнів; кажу цьому: Іди! — і йде; іншому: Прийди! — і приходить; моєму рабові: Зроби це! — і робить.
  • Почувши це, Ісус був дуже враженний й сказав тим людям, котрі слідували за Ним: «Істинно кажу вам, такої великої віри Я ні в кого не зустрічав — навіть у людей Ізраїлю.
  • А Ісус, коли почув, здивувався і сказав тим, які йшли за Ним: Запевняю вас: ні в кого в Ізраїлі не знайшов Я стільки віри.
  • Кажу вам більше того: багато хто прийдуть зі сходу та заходу й будуть їсти разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Божому.
  • Кажу вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і сяде з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному,
  • Справжні ж спадкоємці Царства будуть вигнані геть у темряву, де буде плач людський та скрегіт зубів від болю».
  • а сини Царства будуть викинуті в навколишню темряву; там буде плач і скрегіт зубів.
  • По тому Ісус мовив до сотника: «Йди собі! Твій слуга одужає і станеться це так, як ти у те повірив». І слуга сотника відразу ж одужав.
  • А сотникові Ісус сказав: Іди, нехай буде тобі так, як ти повірив. І його слуга тієї ж миті одужав.
  • Коли Ісус прийшов до хати Петра, то побачив його тещу, яка лежала в лихоманці.
  • Коли Ісус прийшов до хати Петра, то побачив його тещу, яка лежала в гарячці;
  • І торкнувся Він її руки, й лихоманка залишила жінку. Та підвелася й почала прислуговувати Йому.
  • Він доторкнувся до її руки, — і гарячка покинула її; вона встала й служила Йому.
  • Коли настав вечір, до Нього привели багатьох одержимих нечистим, й Ісус вигнав злих духів словом, та зцілив усіх хворих, щоб збулося сказане через пророка Ісаю:
    «Він забрав усі наші хвороби й поніс наші недуги».
  • А як звечоріло, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він словом вигнав духів та зцілив усіх хворих,
  • щоби збулося сказане через пророка Ісаю, який говорив: Він узяв наші недуги і поніс хвороби.
  • Побачивши натовп, Ісус наказав Своїм учням переплисти на інший берег озера.
  • Коли Ісус побачив навколо Себе багато народу, то наказав [учням] відплисти на другий бік.
  • Тоді один із законників, підійшовши до Нього, мовив: «Учителю, я піду за Тобою, хоч куди б Ти йшов».
  • Підійшов один книжник і сказав Йому: Учителю, я йтиму за Тобою, куди б Ти не йшов.
  • Ісус відповів на те: «Лисиці мають нори, а птахи небесні — гнізда, але Син Людський не має місця, де Він зможе відпочити».
  • Ісус же йому каже: Лисиці мають нори, небесні птахи — гнізда, а Син Людський не має, де голови прихилити.
  • Інший учень сказав Йому: «Господи, дозволь мені спершу піти та поховати мого батька».
  • А інший з Його учнів сказав Йому: Господи, дозволь мені спершу піти й поховати свого батька.
  • Однак Ісус відповів: «Йди за Мною, нехай мертві самі ховають своїх померлих».
  • Та Ісус каже йому: Йди за Мною і залиши мертвим ховати своїх мерців.
  • Ісус сів у човен, а за Ним й усі Його учні.
  • Як увійшов Він до човна, за Ним пішли Його учні.
  • Після того, як вони відпливли від берега, налетів штормовий вітер, та такий дужий, що хвилі почали заливати човен, але Ісус спав.
  • І ось здійнялася велика буря на морі, аж хвилі заливали човен, а Він спав.
  • Тоді учні розбудили Його й кажуть: «Господи! Порятуй нас, ми гинемо!»
  • Підійшовши, [Його учні] розбудили Його, кажучи: Господи, рятуй, гинемо!
  • Ісус сказав їм: «Чого ви злякалися, маловіри?» Тоді Він встав і наказав вітру й хвилям вгамуватися, і на озері запала тиша.
  • А Він каже їм: Чого боїтеся, маловіри? Тоді Він устав і наказав вітрам та морю, — і настала велика тиша.
  • Всі учні були здивовані й спитали: «Хто ж це Такий, що навіть вітер й води підкоряються Йому?»
  • А люди дивувалися й говорили: Хто Він такий, що й вітри, і море Йому підкоряються?
  • Коли Ісус переплив на протилежний берег озера до землі Ґадаринської,[24] двоє одержимих нечистими духами вийшли до Нього з-за гробниць. Вони були такі люті, що ніхто не наважувався ходити тією дорогою.
  • Коли Він прибув на той бік, у землю Гадаринську, зустріли Його два біснуваті, які вийшли з гробниць; вони були дуже люті, так що ніхто не міг перейти тією дорогою.
  • Вони кричали: «Що Тобі треба від нас, Сину Божий? Чи прийшов Ти сюди, щоб мучити нас іще до призначеного часу?»
  • І ось, вони закричали, гукаючи: Що Тобі до нас, [Ісусе], Сину Божий? Чи не прийшов Ти сюди, щоби передчасно нас мучити?
  • Неподалік паслося велике стадо свиней.
  • На віддалі від них паслося велике стадо свиней.
  • І демони почали благати Його: «Якщо Ти маєш намір вигнати нас із цих людей, то пошли нас у свиней, аби ми могли вселитися в них».
  • Біси попросили Його: Якщо виганяєш нас, то пошли нас у стадо свиней.
  • Ісус їм відповів: «Ідіть!» Тож демони повиходили з людей і вселилися в свиней. Тоді все стадо кинулося з крутого берега в озеро й потонуло.
  • І сказав їм: Ідіть! Вони ж, вийшовши, увійшли у свиней. І ось, усе стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді.
  • Коли свинопаси, які доглядали за стадом, побачили, що сталося, то побігли геть і розповіли про все по місту й околицях, а особливо про те, що сталося з біснуватими.
  • А пастухи втекли і, прибігши до міста, сповістили про все і про біснуватих.
  • Тоді все місто, налякане, вийшло назустріч і, побачивши Ісуса, всі почали благати Його залишити їхню землю.
  • І ось усе місто вийшло назустріч Ісусові й, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці.

  • ← (Матвія 7) | (Матвія 9) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025