Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
І пішовши звідти, Ісус прийшов до країни юдейської та землі по той бік Йордану. І знову натовп зібрався навколо Нього, тож навчав Він людей за звичаєм Своїм.
Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.
Підійшли до Ісуса кілька фарисеїв і, випробовуючи, запитали Його: «Чи дозволено чоловікові розлучитися з дружиною своєю?»
Приступили фарисеї і, спокушаючи його, питали: "Чи можна чоловікові відпустити жінку?"
Вони кажуть: «Мойсей заповів, що чоловік може розлучитися з жінкою, давши їй розвідного листа[30]».
Вони сказали: "Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити."
Ісус на те відповів: «Мойсей дозволив вам розлучатися з жінкою через упертість сердець ваших.
"То з-за серця вашого запеклого, — сказав Ісус їм, — написав він вам отой припис.
Від самого початку створення світу, Господь „створив людей чоловіком і жінкою”.
А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою.
Ось чому „чоловік покине своїх батька та матір і з’єднається з дружиною своєю.
Ось чому чоловік покине свого батька — матір і пристане до жінки своєї,
І стануть вони єдиною людиною”, і більше не буде їх двоє, а буде одна плоть.
й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише — одне тіло.
Отож ніхто не роз’єднає тих, кого Бог з’єднав разом».
Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає."
Коли вони були в домі, учні знову запитали Його про це.
Удома ж учні знов його про те запитали.
І Він сказав їм: «Хто розлучається зі своєю дружиною й одружується з іншою жінкою, той грішить і чинить перелюб.
А він сказав їм: "Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею.
І якщо жінка розлучається з чоловіком своїм і бере шлюб з іншим, також й сама чинить перелюб».
І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, — чужоложить."
Люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх. Але учні Його почали дорікати їм.
І приносили до нього дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм.
Коли Ісус побачив це, то розгнівався й сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони.
Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: "Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже.
Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде».
Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, — не ввійде до нього."
Ісус пригорнув дітей, поклав на них руки і благословив їх.
І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.
Коли Ісус вирушив у путь, до Нього підбіг один чоловік і, упавши на коліна, запитав: «Вчителю Добрий, що мушу я робити, аби успадкувати вічне життя?»
Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: "Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?"
На те Ісус йому сказав: «Чому ти називаєш Мене Добрим? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога.
"Чого називаєш мене благим?" — сказав Ісус до нього. — "Ніхто не благий, окрім одного Бога.
Тобі відомі заповіді: „Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не бреши, не чини кривди, шануй батька й матір своїх”».
Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір."
Той відповів: «З юності я дотримуюся цих заповідей».
Він же у відповідь мовив до нього: "Учителю, я вже те дотримував змалку."
Ісус подивився на чоловікаі, сповнений любові до нього, сказав: «Одного тобі бракує: піди й продай усе, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним. І тоді матимеш ти багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною».
Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: "Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною."
Той чоловік глибоко засмутився, бо був він дуже багатий.
Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, — мав бо великі багатства.
Ісус подивився на Своїх учнів й мовив до них: «Тяжко буде багатому ввійти в Царство Боже!»
Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: "Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!"
Учні були здивовані Його словами, та Ісус повторив: «Діти мої, як важко ввійти в Царство Боже!
Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: "Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже!
Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже».
Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже."
Учні були ще дужче вражені і казали один одному: «То хто ж тоді може бути спасенний?»
Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: "Хто ж тоді може спастися?"
Подивившись на них, Ісус відповів: «Це неможливо для людей, але не для Бога, бо для Нього немає нічого неможливого».
Ісус же, поглянувши на них, мовить: "У людей це неможливо, — але не в Бога; у Бога бо все можливо."
Тоді Петро промовив до Ісуса: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою!»
І заговорив до нього Петро: "Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою."
Тоді Ісус сказав: «Істинно кажу вам: кожний, хто залишив хату свою, братів, сестер, матір, батька, дітей або господарство своє заради імені Мого та Євангелія, ще в цьому житті одержить у сто разів більше помешкань, братів, сестер, матерів, дітей і ланів, так само, як і переслідувань, а також — нагороду вічного життя в прийдешні часи.
Ісус озвавсь і каже: "Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, — ради мене та ради Євангелії, —
не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, — домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, — і в майбутньому віці життя вічне.
Багато з тих, хто сьогодні перші, стануть останніми, а останні — першими».
І багато з перших стануть останніми, а останні — першими."
Сталося це по дорозі до Єрусалиму. Ісус ішов попереду. Його учні були збентежені, а ті, котрі йшли позаду, відчували страх. Знову Ісус відкликав дванадцятьох і почав розповідати їм про те, що має статися з Ним в Єрусалимі:
Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним:
«Ми йдемо до Єрусалиму. Там Сина Людського буде віддано до рук головних священиків та книжників. Вони засудять Його на смерть і віддадуть поганам. Ті збиткуватимуться з Нього, плюватимуть на Нього й битимуть Його батогами, а потім вб’ють. Але через три дні Він воскресне з мертвих».
"Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам;
і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб'ють, він же по трьох днях воскресне."
Яків та Іоан, сини Зеведеєві, підійшли до Ісуса й кажуть: «Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив для нас те, про що ми попросим Тебе».
Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: "Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим."
Ісус запитав їх: «Що ж ви бажаєте, щоб Я зробив для вас?»
Він же їм відповів: "Що хочете, щоб я зробив вам?"
А вони кажуть: «Дозволь нам розділити з Тобою велику Славу Твою: дозволь одному з нас сидіти по праву руку від Тебе, а другому — по ліву».
"Зволь нам, — ті йому кажуть, — щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі."
Ісус відповів: «Ви не знаєте, про що просите! Чи зможете ви випити чашу [31] страждань, яку Я випити маю, і прийняти таке хрещення,[32] яке Я приймаю?»
Ісус же сказав їм: "Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п'ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?"
Вони відповіли: «Так, ми зможемо». Тоді Ісус сказав їм: «Істинно кажу вам, ви вип’єте з чаші, яку Я питиму, і приймете таке хрещення, яке Я приймаю, але кому сидіти від Мене праворуч чи ліворуч — те не Мені вирішувати. Господь приготував ці місця для обранців Своїх».
Ті йому відповіли: "Можемо." Ісус сказав їм: "Чашу, яку я п'ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь.
Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, — не моя річ вам дати, а кому приготовано."
Почувши це, інші десять учнів розгнівалися на Якова та Іоана.
Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана.
Тоді Ісус покликав їх до Себе і сказав: «Ви знаєте, що погани обирають правителів, які люблять показувати владу свою над людьми, а їхні намісники гноблять народ.
Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: "Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх.
Але ж не так має бути між вами:
хто хоче бути великим, хай стане слугою для вас; хто хоче стати першим серед вас, хай буде рабом для всіх.
хто хоче бути великим, хай стане слугою для вас; хто хоче стати першим серед вас, хай буде рабом для всіх.
Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою,
Бо навіть Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб Самому служити іншим й віддати життя Своє як викуп за багатьох».
Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох."
Опісля прийшли вони до Єрихона, а коли Ісус виходив з того міста в супроводі Своїх учнів та великого натовпу, при дорозі сидів сліпий жебрак Вартимей, син Тимеїв.
І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги.
Почувши, що Ісус із Назарета проходить повз, він загукав: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: "Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!"
Багато людей почали докоряти йому, щоб він замовк. Але він гукав ще голосніше: «Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: "Сину Давидів, змилуйся надо мною!"
Тоді Ісус зупинився й сказав: «Підведіть його до Мене!» Люди покликали сліпого, кажучи: «Радій! Підведися, бо Ісус кличе тебе».
Ісус же спинивсь і каже: "Прикличте його!" Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: "Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе."
Сліпий, скинувши верхню одежину, швидко підвівся й підійшов до Ісуса.
Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса.
Христос запитав його: «Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе?» Жебрак сказав: «Учителю, я знову хочу бачити».
Ісус, до нього звернувшись, каже: "Що ти хочеш, щоб я зробив тобі?" А сліпий йому: "Учителю мій, — щоб я бачив!"