Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Cовременный перевод WBTC
То було якраз за два дні до Пасхи та свята Прісних Хлібів. Головні священики та книжники все шукали спосіб, як би обманом і таємно від народу, схопити та вбити Ісуса.
До Пасхи и Праздника Пресных Хлебов оставалось два дня. И первосвященники и законоучители, выискивая, как бы обманным путём схватить и убить Иисуса,
Вони говорили між собою: «Тільки це не можна робити на свята, бо народ може збунтуватись».
говорили: "Только не во время праздника. Иначе народ может взбунтоваться".
Коли Ісус був у Віфанії та сидів за столом у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка з алебастровим глечиком, наповненим надзвичайно дорогими пахощами з нарду. Вона відкрила посудину й почала лити олію Ісусові на голову.
Когда Иисус находился в Вифании и сидел за трапезой за столом в доме Симона прокажённого, туда пришла женщина с алебастровым сосудом драгоценного благовония из чистого нарда. Она вскрыла алебастровый сосуд и возлила благовоние Ему на голову.
Побачивши це, деякі з учнів дуже розсердилися й загомоніли поміж собою: «Навіщо таке марнотратство?
Некоторые ученики рассердились и стали говорить друг другу: "К чему такое расточение благовония?
Це мирро можна було б дорого продати. Це принесло б більше трьохсот динарів,[46] які можна було б роздати бідним». Учні продовжували докоряти їй, кажучи, що негідне вдіяла вона.
Ведь его можно было бы продать более чем за триста динариев и раздать деньги нищим". И стали укорять женщину.
Та Ісус сказав: «Облиште її. Навіщо ви докоряєте цій жінці? Вона зробила добре діло для Мене.
Но Иисус сказал: "Оставьте её в покое. Зачем вы её смущаете? Она сделала для Меня доброе дело.
Адже бідні завжди будуть з вами,[47] то й допомагати їм ви зможете, коли схочете, а Я — ні.
Ибо нищие всегда с вами, и вы можете помогать им в любое время, когда захотите. Но Я не всегда буду с вами.
Вона зробила, що змогла. Помазавши мирром тіло Моє, вона приготувала Мене до похорону.
Она сделала, что могла: умастила Моё Тело благовонием заранее, чтобы приготовить его к погребению.
Істинно кажу вам: відтепер хоч би де проповідувалась у світі Євангелія, люди завжди будуть згадувати про те, що зробила ця жінка».
Истинно говорю: где бы в мире ни благовествовали, в память о ней будет сказано о том, что она сделала".
Один з дванадцятьох апостолів, який звався Юдою Іскаріотом, прийшов до головних священиків і почав говорити з ними про те, як він може допомогти їм зарештувати Ісуса.
Вскоре после этого Иуда Искариот, один из двенадцати апостолов, пошёл к первосвященникам, чтобы предать в их руки Иисуса.
Ті дуже зраділи, почувши його, й пообіцяли добре заплатити йому за це. Тож Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса.
Они обрадовались, услышав это, и обещали дать ему за это деньги. И стал Иуда искать удобного случая, чтобы предать Иисуса.
Першого дня свята Прісних Хлібів, коли за звичаєм належало приносити в жертву Пасхальне ягня, Ісусові учні запитали Його: «Де б Ти хотів, щоб ми приготували Тобі Пасхальну вечерю?»
В первый день Праздника Пресных Хлебов, когда был принесён в жертву пасхальный ягнёнок, Его ученики сказали Ему: "Где Ты хочешь есть пасхальный ужин? Мы пойдём и всё приготовим".
Ісус послав двох Своїх учнів, сказавши: «Ідіть у місто, там ви зустрінете чоловіка, який нестиме глечик з водою. Ідіть за ним до тієї оселі, куди він зайде, та скажіть господареві цього дому, що Вчитель питає: „Де кімната для гостей, в котрій Я їстиму Пасхальну вечерю зі Своїми учнями?”
И Он послал двух Своих учеников, сказав им: "Идите в город. Вам встретится человек, несущий кувшин с водой. Следуйте за ним
и скажите хозяину того дома, куда он войдёт: "Учитель спрашивает: Где комната, в которой Я могу собраться с Моими учениками для пасхального ужина?"
Та той чоловік приведе вас у велику вмебльовану кімнату нагорі. Там і приготуйте нам усе для вечері».
Хозяин покажет вам большую комнату наверху, в которой всё будет уже подготовлено. Там и приготовьте для нас ужин".
Отож учні пішли до міста, і все сталося так, як Він казав їм. Там вони і приготували Пасхальну вечерю.
Ученики вышли и пошли в город, и нашли всё в точности, как сказал им Иисус, и приготовили пасхальный ужин.
Коли настав вечір, Ісус із дванадцятьма апостолами прийшов до тієї оселі.
Когда наступил вечер, Он пришёл с двенадцатью апостолами.
І коли вони їли за столом, Ісус сказав: «Істинно кажу вам: один із вас, хто тут зараз їсть зі Мною, зрадить Мене».
И когда они сидели за столом и ели, Иисус сказал: "Истинно говорю: один из вас, кто сейчас ест со Мной, предаст Меня".
Всі учні дуже засмутилися й почали питати Його: «Напевне, це не я?»
Они опечалились и один за другим стали говорить Ему: "Конечно же, не я!"
Ісус відказав їм: «Так, це один із вас. Той, хто опустив хліб в чашу разом зі Мною і зрадить Мене.
Иисус ответил им: "Это будет один из двенадцати, обмакивающий свой хлеб в одно блюдо со Мной.
Син Людський прийме страждання, як і було написано про Нього в Святому Писанні. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть! Краще б йому було зовсім не народжуватися».
Сын Человеческий пройдёт по назначенному пути и умрёт, как и написано о Нём. Но горе тому, кто предаст Сына Человеческого! Лучше бы ему и вовсе не родиться".
За вечерею Ісус узяв хлібину, та, віддавши дяку Господу, благословив її. Після того Він розломив хліб і роздав Своїм учням зі словами: «Візьміть хліб цей і їжте його. Це тіло Моє».
И когда они ели, Он взял хлеб, благословил, преломил его и отдал им, сказав: "Ешьте, это Тело Моё".
Потім узяв Він чашу й подякувавши Богові, подав цю чашу учням Своїм, і всі пили з неї.
Затем Он взял чашу с вином и, возблагодарив Бога, передал им, и все они отпили из этой чаши.
І сказав Ісус: «Це кров Моя, що засновує Новий Заповіт Божий для людей Його і що проллється на користь багатьох народів.
А Он сказал: "Это Кровь Моя, которая скрепляет новое соглашение и которая должна пролиться за многих.
Істинно кажу вам, що Я не питиму більш від плоду лози виноградної аж до того дня, коли питиму молоде вино в Царстві Божому».
Истинно говорю: не притронусь к вину до того дня, когда буду пить новое вино в Царстве Божьем".
І заспівавши хвальну пісню Богові, вони вирушили на Оливну гору.
И, спев гимн, они пошли на гору Елеонскую.
Тоді Ісус сказав учням Своїм: «Усі ви втратите віру свою. Кажу так, бо написано у Святому Писанні:
„Як ударю пастуха, то й вівці порозбігаються”.
„Як ударю пастуха, то й вівці порозбігаються”.
Иисус сказал им: "Вы все потеряете веру, ибо написано: "Поражу пастыря, и овцы рассеются!"
Але коли Я воскресну з мертвих, то піду до Ґалилеї та дістануся того міста раніше за вас».
Но после Моего воскресения Я появлюсь в Галилее раньше вас".
Але ж Петро відповів: «Навіть якщо всі втратять віру в Тебе, я ніколи не втрачу!»
Пётр сказал Ему: "Даже если все остальные потеряют веру, Я не потеряю".
Тоді Ісус мовив йому: «Істинно кажу тобі: цієї ж ночі, ще до того, як двічі проспіває півень, ти тричі зречешся Мене[48]».
Тогда Иисус ему ответил: "Истинно говорю, что сегодня, этой самой ночью, прежде чем дважды пропоёт петух, ты трижды отречёшься от Меня".
Та Петро й далі вперто наполягав: «Навіть якщо я маю вмерти разом з Тобою, я ніколи не зречуся». І всі інші учні мовили те ж саме.
Но Пётр повторял ещё настойчивее: "Даже если я должен умереть с Тобой, я не отрекусь от Тебя". И другие говорили то же самое.
Ісус та Його учні прийшли до місцевосці, що називалася Ґефсиманією. І сказав Він учням Своїм: «Посидьте тут, поки Я помолюся».
После этого они пошли в селение, называемое Гефсиманией, и Иисус сказал Своим ученикам: "Посидите здесь, пока Я помолюсь".
Він узяв з собою Петра, Якова та Іоана. Ісус почав тужити й журитися,
Он взял с собой Петра, Иакова и Иоанна. Он стал горевать и тревожиться,
говорячи учням Своїм: «Душа Моя переповнена смертельної скорботи. Зостаньтесь тут і пильнуйте».
говоря им: "Моя душа скорбит смертельно. Побудьте здесь и бодрствуйте".
І відійшовши трохи подалі, Він упав долілиць і почав молитися, щоб, якщо це можливо, обминула Його лиха година.
Отойдя немного в сторону, Он упал на землю и молился, чтобы, если возможно, тот час миновал Его.
І молив Він: «Авва, [49] Отче, все підвладне тобі. Хай обмине Мене ця чаша [50] страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш».
Он сказал: "Авва! Отец Мой! Для Тебя всё возможно. Сделай же так, чтобы чаша эта миновала Меня. Но делай не то, что Я хочу, а то, что Ты хочешь".
Повернувшись до Своїх учнів, Ісус побачив, що вони сплять. І звернувся тоді Ісус до Петра: «Симоне, чому ти спиш? Хіба ж не міг ти лише однієї години не спати?
Затем Он вернулся к ним и, найдя их спящими, сказал Петру: "Симон, ты спишь? Разве не мог ты бодрствовать один час?
Не спіть і моліться, щоб не піддатися спокусам, бо дух ваш прагне, а тіло — немічне».
Бодрствуйте и молитесь, чтобы не впасть в искушение. Дух силён, а плоть слаба".
Коли Ісус повернувся до учнів, то знову побачив, що вони сплять, бо повіки їхні поважчали. Знічені, вони не знали, що й сказати.
Затем Он вернулся к ним и опять нашёл их спящими, так как веки их отяжелели. И они не знали, что Ему сказать.
І підійшов Він утретє й сказав їм: «Ви все ще спите та відпочиваєте? Досить. Час настав, коли Сина Людського віддадуть до рук грішників.
Он подошёл к ним в третий раз и сказал: "Вы всё ещё спите и отдыхаете? Довольно. Час настал. Сына Человеческого предают в руки грешников.
Вставайте! Ходімо! Дивіться, ось зрадник Мій наближається!»
Вставайте и пойдёмте: вот предающий Меня".
Поки Ісус це казав, з’явився Юда, один з дванадцятьох апостолів, а з ним разом і великий натовп з мечами та палицями. Цих людей послали головні священики, книжники та старійшини.
И сразу же, пока Иисус ещё говорил, появился Иуда, один из двенадцати, и с ним толпа, вооружённая мечами и кольями, которую прислали первосвященники, законоучители и старейшины.
Юда [51] пообіцяв подати їм знак, кажучи: «Той, кого я поцілую, і є Ісус. Заарештуйте Його і візьміть під варту».
Предающий дал им знак: "Тот, кого я поцелую, и есть Иисус. Хватайте Его и берите под стражу".
Тож він підійшов до Ісуса й, сказавши: «Вчителю» — поцілував Його.
И тотчас, подойдя к Иисусу, сказал: "Учитель!" и поцеловал Его.
Тоді деякі чоловіки з натовпу схопили Ісуса і взяли Його під варту.
И Иисуса схватили и взяли под стражу.
Один із тих, хто стояв поруч із Ним, вихопив свого меча і, вдаривши слугу первосвященика, відтяв йому вухо.
Но один из стоявших рядом учеников выхватил меч, ударил слугу первосвященника и отсёк ему ухо.
Тоді Ісус звернувся до натовпу зі словами: «Ви прийшли, щоб схопити Мене, як розбійника, з мечами та палицями.
Тогда Иисус сказал им: "Вы вышли на Меня с мечами и кольями, как будто Я — преступник.
Я ж щодня був з вами у Храмі, навчаючи людей, та ви не заарештували Мене. Однак все це сталося, щоб збулося все, що було написане у Святому Писанні».
Каждый день Я был с вами, уча в храме, и вы не схватили Меня. Но то, что сказано в Писаниях, должно исполниться".
Серед Ісусових послідовників був один юнак, одягнений у лляну ряднину на голе тіло. Його також намагалися схопити, але він кинув ту ряднину і втік голий.
Среди последователей Иисуса был один юноша, у которого на теле не было ничего, кроме льняного покрывала, и они схватили и его также.
Но он оставил покрывало у них в руках и убежал нагой.
Ті люди, які схопили Ісуса, відвели Його до хати первосвященика, у якого зібралися головні священики, старійшини та книжники.
Иисуса привели к главному первосвященнику, где собрались все первосвященники, старейшины и законоучители.
А Петро, тримаючись віддалік, йшов за Ісусом аж до самого помешкання первосвященика Каяфи. Увійшовши до подвір’я, Петро сів там разом із охоронцями, гріючись біля багаття.
А Пётр на расстоянии последовал за Ним прямо во двор первосвященника и сидел там со слугами, греясь у огня.
Головні священики й весь Синедріон намагалися вишукати свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть, але нічого знайти не могли.
Первосвященники и весь синедрион пытались найти свидетельство против Иисуса, чтобы предать Его смерти, но ничего найти не могли,
Хоча і багато людей лжесвідчили проти Нього, але всі ті свідчення не збігалися одне з одним.
ибо, хотя многие лжесвидетельствовали против Него, их показания не сходились между собой.
Деякі з присутніх вставали й зводили наклепи на Ісуса, кажучи:
Затем некоторые встали и, лжесвидетельствуя против Него, сказали:
«Ми самі чули, як Він говорив: „Я зруйную цей Храм рукотворний і за три дні відбудую інший, нерукотворний”».
"Мы слышали, как Он говорил: "Я снесу этот храм рукотворный, и в три дня выстрою другой, нерукотворный".
Але й в цьому їхні свідчення не узгоджувалися одне з другим.
Но даже в этом лжесвидетельство не совпадало.
Тоді первосвященик встав перед присутніми і запитав Ісуса: «Чому Ти не відповідаєш? Скажи нам, чи є правдою всі оті звинувачення, що ці люди свідчать проти Тебе?»
Тогда первосвященник, встав перед Ним, спросил Иисуса: "Почему не отвечаешь? Что за свидетельство представляют против Тебя эти люди?"
Та Ісус мовчав, і нічого не відповів. Тоді первосвященик знову запитав Його: «Ти Христос, Син Благословенного Бога?»
Но Он молчал и ничего не отвечал. Снова первосвященник задал Ему вопрос: "Ты ли Христос, Сын Благословенного Бога?"
Ісус відповів: «Так, Я — Син Господа Всевишнього! Та в майбутньому, побачите ви Сина Людського, Який сидітиме праворуч від Всемогутнього Бога. І наближатиметься Він в хмарах небесних».
Иисус ответил: "Да. И вы увидите Сына Человеческого, сидящего справа от Всемогущего и грядущего в облаках небесных".
Почувши це, первосвященик у гніві роздер на собі одяг і сказав: «Він зневажає Бога! Ніяких свідчень нам більше не треба!
Тогда первосвященник, разодрав свои одежды, сказал: "Зачем нам ещё свидетели?
Ви всі чули, як Він ганьбить Всевишнього. Що скажете на це?» І всі вони визначили, що Ісус винен і заслуговує на смерть.
Вы слышали богохульство. Что вы думаете об этом?" И они все сказали, что Он виновен и должен быть предан смерти.
Деякі з людей почали плювати на Нього; вони затулили Ісусу очі й били Його кулаками, кажучи: «Доведи ж нам що Ти пророк,[52] назви того із нас, хто вдарив Тебе!» Тоді охоронці відвели Ісуса осторонь й почали бити Його.
Некоторые стали плевать в Него. Надев повязку Ему на глаза, они стали избивать Его кулаками, говоря при этом: "Так прорицай же!" И стражники отвели Его в сторону и стали бить.
Як раз у той час, коли Петро був на подвір’ї, туди прийшла одна зі служниць первосвященика. Побачивши Петра, який грівся біля вогнища, вона пильно подивилася на нього й сказала: «Ти також був з Ісусом, Тим, що з Назарету».
Когда Пётр находился во дворе, пришла одна из служанок первосвященника
и, увидев греющегося у огня Петра, внимательно посмотрела на него и сказала: "Ты тоже был с тем Назаретянином, Иисусом".
Та Петро заперечив, сказавши: «Я не знаю і не розумію, про що ти говориш!» Сказавши це, він подався до виходу з подвір’я, та тієї ж миті проспівав півень.[53]
Но он стал отрицать это, говоря: "Не знаю и не понимаю, что ты говоришь". Он вышел на передний двор, и запел петух.
Але та дівчина-служниця, яка побачила його, знову почала говорити всім, хто там стояв: «Цей чоловік — один із учнів Христових!»
А служанка опять стала говорить стоявшим рядом: "Этот человек один из них".
І знову Петро заперечив цьому. Але негайно люди, які стояли осторонь, сказали Петрові: «Безперечно, ти один із них, адже ти також з Ґалилеї».
Но Пётр снова отрёкся, а спустя немного времени стоявшие там сказали Петру: "Ты точно один из них, потому что ты тоже галилеянин".
Петро почав божитися та присягатися: «Клянуся Господом Всевишнім, Я не знаю Цього Чоловіка, про Якого ви говорите!»
И он начал клясться и божиться: "Я не знаю Человека, о Котором вы говорите".
І тієї ж миті вдруге проспівав півень. І згадав Петро, про що Ісус казав йому: «Ти тричі зречешся Мене ще до того, як двічі проспіває півень». І він гірко заридав.
И тотчас петух пропел во второй раз. И, вспомнив обращённые к нему слова Иисуса: "Прежде чем петух пропоёт дважды, ты трижды отречёшься от Меня", Пётр разрыдался.