Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Новый русский перевод
Вранці наступного дня головні священики разом зі старійшинами, книжниками й з усім Синедріоном надумали, що робити з Ісусом. Вони зв’язали Його й повели до прокуратора, щоб передати Ісуса до рук Пилата.
Рано утром первосвященники, старейшины, учители Закона и весь Высший Совет приняли решение. Они, связав Иисуса, отвели и передали Его Пилату.80
І запитав Пилат Ісуса: «Ти — Цар Юдейський?» На що Ісус відповів: «Так, це Я. Але ж ти сам це сказав».
Пилат спросил Его:
— Ты — Царь иудеев?
— Ты сам так говоришь, — ответил Иисус.
— Ты — Царь иудеев?
— Ты сам так говоришь, — ответил Иисус.
А головні священики почали звинувачувати Ісуса в багатьох злочинах.
Первосвященники выдвигали против Иисуса много обвинений,
І знову Пилат запитав Його: «Хіба ж Ти не чуєш усі ці звинувачення проти Себе? Чому ж Ти не відповідаєш?»
и Пилат опять спросил Его:
— Ты ничего не отвечаешь? Видишь, как много против Тебя обвинений.
— Ты ничего не отвечаешь? Видишь, как много против Тебя обвинений.
Але Ісус і слова не відповів на жодне із звинувачень. І це дуже здивувало Пилата.
Но, к удивлению Пилата, Иисус и на это ничего не отвечал.
Кожного року, під час Пасхи, Пилат за звичаєм відпускав на волю одного з приречених злочинців, за якого просив народ.
На Пасху Пилат обычно отпускал одного из заключенных, по выбору народа.
У той час, серед ув’язнених злочинців був чоловік на ім’я Варавва, який, разом з іншими бунтівниками, був винний у вбивствах.
В это время в заключении находился человек по имени Варавва,81 который вместе со своими сообщниками совершил убийство во время бунта.
Як завжди, прийшли люди до Пилата й просили звільнити одного з в’язнів, як він, зазвичай, робив для них.
Толпа стала просить у Пилата, чтобы он сделал то, что обычно делал для них.
І запитав їх Пилат: «Чи хочете ви, щоб я відпустив для вас Царя Юдейського?»
— Хотите, чтобы я отпустил вам «Царя иудеев»? — спросил Пилат.
Пилат знав, що головні священики віддали Ісуса прокуратору, тільки тому, що заздрили Йому.
Он знал, что первосвященники предали Иисуса из зависти.
Але головні священики умовили натовп просити Пилата відпустити Варавву замість Ісуса.
Первосвященники же подговорили толпу просить, чтобы отпустил лучше Варавву.
Та Пилат знову звернувся до них: «Що ж мені робити з тим Чоловіком, Якого ви називаєте Царем Юдейським?»
— Что же мне тогда делать с Тем, Кого вы называете Царем иудеев? — спросил Пилат.
«За що? — запитав Пилат. — Який на Ньому злочин?» Тоді всі ще дужче загорлали: «Нехай Його розіпнуть на хресті!»
— За что? Какое зло сделал Он? — спросил Пилат.
Однако толпа кричала все громче:
— Распни Его!
Однако толпа кричала все громче:
— Распни Его!
Пилат хотів догодити юрбі то й відпустив Варавву, а Ісуса наказав побити батогами, та опісля віддав Його на розп’яття.
Пилат, чтобы удовлетворить толпу, освободил им Варавву, а Иисуса отдал на распятие, приказав сперва бичевать Его.
Пилатові воїни відвели Ісуса до палацу, де був правитель (преторії), і там зібрався цілий відділ [54] солдат.
Солдаты отвели Иисуса во двор резиденции наместника и созвали весь полк.
Вони наділи на Ісуса багряницю, а на голову Йому сплели терновий вінок.
Они одели Его в пурпурную мантию и, сплетя венок из терновника, надели на Него.
І почали вони вітати Ісуса: «Вітаємо Тебе, Царю Юдейський!»
— Да здравствует Царь иудеев! — приветствовали они.
І били Його ціпком по голові, й плювали на Нього. При тому солдати падали на коліна, глузливо вклоняючись Ісусові як цареві.
Они били Его тростью по голове и плевали на Него, падали перед Ним на колени и кланялись Ему.
А як скінчили вони знущатися й насміхатися з Ісуса, то зняли з Нього багряницю й, вбраши Ісуса у Його власний одяг, повели на розп’яття.
Вдоволь наиздевавшись, они сняли с Него пурпурную мантию, одели Иисуса в Его собственную одежду и вывели на распятие.
Саме у той час, по дорозі до міста, повертаючись з поля, йшов Симон киринеянин (він був батьком Олександра і Руфа). Тож воїни примусили його нести хрест, що призначався для Ісуса.
По дороге они остановили человека, шедшего с поля, — это был Симон из Кирены, отец Александра и Руфа, — и заставили его нести крест.
Коли ж вони прийшли до місця, що називалося Ґолґофа (це означає «Лобне місце»),
Иисуса привели на место, называемое Голгофа (что означает «Лобное место»82).
то дали Ісусові випити вина, змішаного з мирром, та Він не став його пити.
Солдаты дали Ему вино, смешанное со смирной,83 но Он не стал пить.
Розіп’явши Ісуса, воїни, кидаючи жереб, поділили між собою Його вбрання, кому що дістанеться.
Они распяли Иисуса, а Его одежду разделили между собой, бросая жребий, кому что взять.84
На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане офіційне звинувачення: «ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ».
Надпись, указывавшая Его вину, гласила: «царь иудеев ».
Разом із Ісусом були розіп’яті ще двоє злочинців: один праворуч, а другий ліворуч від Нього.
Вместе с Ним распяли и двух разбойников,86 одного по правую, другого по левую сторону от Него.
[І збулося сказане у Святому Писанні: «Його тримали між злочинців».] [55]
И исполнилось Писание, где говорится: «И был причислен к преступникам».87
Проходячи повз, люди ображали Ісуса й, хитаючи головами, промовляли: «Ти ж нахвалявся геть зруйнувати Храм і вібудувати знов його за три дні.
Проходившие мимо бранили Его. Качая головами,88 они говорили:
— Ну что? Ты ведь собирался разрушить храм и в три дня отстроить его!
— Ну что? Ты ведь собирался разрушить храм и в три дня отстроить его!
Головні священики й книжники також насміхалися з Ісуса, кажучи: «Він рятував інших, а Себе Самого врятувати не може!
Первосвященники и учители Закона тоже насмехались над Иисусом:
— Спасал других, — говорили они, — а Себя спасти не может!
— Спасал других, — говорили они, — а Себя спасти не может!
Якщо Він насправді є Христос, Цар ізраїльський, то нехай Він зараз зійде з хреста. Побачивши це, ми пересвідчимося й повіримо в Нього». І навіть двоє злочинців, що були розіп’яті разом з Ісусом, і ті також лихословили проти Нього.
Христос, Царь Израиля! Пусть Он сойдет с креста, чтобы мы увидели и поверили.
Также оскорбляли Его и распятые вместе с Ним.
Также оскорбляли Его и распятые вместе с Ним.
Опівдень темрява настала на всій землі, і було так аж до третьої години.
В шестом же часу по всей земле стало темно, и это продолжалось до девятого часа.89
А о третій Ісус голосно закричав: «Елої, Елої, лама савахтані?» Що в перекладі означає: «Боже Мій, Боже Мій, навіщо Ти Мене покинув?»
В девятом часу Иисус громко крикнул:
—Элои, Элои, лема савахтани ?90 — (что означает: «Боже Мой, Боже Мой, почему Ты Меня оставил?»91)
—
Деякі з людей, які стояли поруч, почули це й заговорили між собою: «Послухайте, Він кличе Іллю[56]».
Некоторые из стоявших поблизости, услышав это, сказали:
— Слышите, Илию зовет!92
— Слышите, Илию зовет!92
Один чоловік побіг, намочив губку оцтом і, настромивши її на тростину, дав Ісусові напитися. А потім і каже: «Заждіть! Зараз побачимо, чи прийде Ілля та зніме Його з хреста».
Один из них подбежал и, пропитав губку кислым вином, насадил ее на палку и дал Ему пить.93
— Подождите, давайте посмотрим, придет Илия снять Его или нет, — сказал он.
— Подождите, давайте посмотрим, придет Илия снять Его или нет, — сказал он.
Тієї ж миті завіса в Храмі розірвалася навпіл: від верху й до самого низу.
И завеса в храме разорвалась надвое сверху донизу.94
Коли центуріон, який стояв поблизу, побачив, що трапилося коли Ісус помер, то промовив: «Цей Чоловік справді був Сином Божим!»
Стоявший напротив Иисуса сотник, увидев, как Он испустил дух, сказал:
— Этот Человек действительно был Сыном Бога!
— Этот Человек действительно был Сыном Бога!
Кілька жінок спостерігали здалеку за всім, що трапилося. Серед них були Марія Маґдалена, Марія, мати Якова молодшого та Йосипа, і Саломія.
Там были и женщины, которые издали наблюдали за происходящим. Среди них была Мария Магдалина, Мария, мать Иакова младшего и Иосии, и Саломия.
Вони супроводжували Ісуса в Ґалилеї й піклувалися про Нього. Було там також і багато інших жінок, які прийшли за Ним до Єрусалиму.
Они следовали за Иисусом, когда Он был в Галилее, и прислуживали Ему. Там было много и других женщин, которые пришли с Ним в Иерусалим.
Настав вечір. І оскільки це був день приготувань (день перед суботою), то Йосип з Ариматеї, сповнений хоробрості, пішов до Пилата й попросив віддати йому тіло Ісусове. Він був поважним членом ради юдейської, який також чекав на прихід Царства Господнього.
Был день приготовления к субботе. Вечером
Иосиф из Аримафеи, влиятельный член Совета, который и сам был из числа ожидавших Божьего Царства, осмелился пойти к Пилату и попросить тело Иисуса.
Коли Пилат дізнався про смерть Ісуса, він був дуже здивований, що це трапилося так скоро, тож він покликав центуріона й запитав його, чи це було дійсно правдою.
Пилат удивился, услышав, что Иисус так скоро умер. Он позвал сотника и спросил, давно ли Иисус умер.
Вислухавши доповідь центуріона, він звелів віддати тіло Ісусове Йосипові.
Узнав от сотника, что Иисус действительно мертв, он отдал тело Иосифу.
Йосип придбав лляне полотно й, знявши тіло Ісусове з хреста, загорнув Його в полотно й поклав до гробниці, що була висічена у скелі. Потім він прикотив величезний камінь і затулив ним вхід до склепу.
Иосиф купил льняное полотно, снял тело, обернул его полотном и положил в вырубленную в скале гробницу. Ко входу в гробницу он привалил камень.