Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
За кілька днів повернувся Ісус до Капернаума, і по місту пішла чутка, що Він був вдома.
А коли через декілька днів Ісус прийшов знову в Капернаум, поширилася чутка, що Він удома.
Тож зібралося там так багато людей, що місця не вистачало навіть за дверима. У той час, коли Ісус проповідував їм слово Своє,
І зібралося багато людей, так що не вміщалися навіть біля дверей, а Він виголошував їм слово.
надійшов гурт із паралізованим чоловіком, якого четверо несли на ношах.
І прийшли до Нього, несучи паралізованого; несли його четверо.
Вони не могли пронести чоловіка до Ісуса крізь натовп, тож, розібравши дах будинку, де знаходився Христос, спустили до кімнати ліжко, на якому лежав паралізований.
Не маючи змоги через натовп пробратися до Нього, вони розкрили покрівлю над місцем, де Він був, і, зробивши прохід, опустили носилки, на яких лежав паралізований.
Коли Він побачив, як сильно вони вірують, то мовив до немічного: «Сину Мій, гріхи твої прощені».
Побачивши їхню віру, Ісус каже паралізованому: Сину, прощаються твої гріхи!
Там сиділи деякі книжники, які бачили, що Ісус зробив, та почали говорити поміж собою:
Були там деякі книжники [1] , які сиділи й міркували у своїх серцях:
«Як Він може казати таке? Він зневажає Всевишнього! Ніхто не може прощати гріхи, крім Самого Бога!»
Чому Він так каже? Він зневажає Бога! Хто ж може прощати гріхи, крім самого Бога?
Ісус одразу взнав, що вони думали про себе і сказав їм: «Чому ви так думаєте?
І тут же Ісус, узнавши Своїм Духом, що вони собі так міркують, каже їм: Що це ви думаєте в серцях ваших?
Що легше: сказати паралізованому: „Твої гріхи прощені” чи „Вставай, візьми свої ноші і йди?”
Що легше: сказати паралізованому «прощаються тобі гріхи», чи сказати «встань, візьми свою постіль і йди»?
Але Я доведу, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І мовив Він до паралізованого:
Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі. Говорить паралізованому:
«Кажу тобі: вставай, бери постіль свою і йди додому».
Кажу тобі: встань, візьми постіль свою та йди до свого дому!
Тієї ж миті паралізований встав, забрав свої ноші, і на очах у всіх пішов собі. Всі були приголомшені, та, славивши Бога, казали: «Ми ніколи не бачили нічого подібного».
І той, узявши постіль, тут же встав і вийшов перед усіма, так що всі дивувалися і славили Бога, кажучи: Ніколи такого ми ще не бачили!
І знову Ісус вийшов до озера. Увесь натовп вийшов до Нього, і Він навчав їх.
Ісус пішов знову до моря; і весь народ ішов до Нього, а Він навчав їх.
По дорозі Він побачив збирача податків Левія, сина Алфієвого. Ісус сказав йому: «Слідуй за Мною!» Тож Левій встав і вирушив за Ним.
І, проходячи, побачив Левія Алфеєвого, який сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав і пішов за Ним.
І сталося так, що коли Ісус їв у домі Левія, багато збирачів податків та грішників. (Адже чимало було таких, хто був Його послідовником).
І коли Він сидів за столом у його домі, багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з Його учнями, бо було їх чимало, і вони ходили за Ним.
Коли книжники, які належали до секти фарисеїв побачили, що Ісус обідає з грішниками та збирачами податків, вони запитали Його учнів: «Чому Він їсть за одним столом зі збирачами податків і грішниками?»
І книжники з фарисеїв [2] , побачивши, що Він їсть з митниками та грішниками, говорили Його учням: Чому Він їсть з митниками та грішниками?
Коли Ісус почув це, Він відповів їм: «Не здоровим потрібен лікар, а хворим. Я прийшов, щоб покликати не праведників, а грішників до покаяння».
Почувши це, Ісус сказав їм: Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов кликати не праведних, а грішників.
На той час учні Іоана та фарисеї постилися. Деякі з людей спитали Ісуса: «Чому учні Іоана та фарисеї дотримуються поста, а Твої учні — ні?»
Учні Іванові та фарисеї постили. Тож вони приходять і кажуть Йому: Чому учні Івана та учні фарисеїв постять, а Твої учні не постять?
Ісус відповів на те: «Чи бачили ви колись, щоб друзі нареченого постилися на весіллі, поки молодий ще з ними?
Ісус сказав їм: Хіба можуть весільні гості постити, коли з ними молодий? Доки мають із собою молодого, не можуть постити.
Та прийде час, коли молодий залишить їх, тоді вони й засумують і почнуть поститися.
А прийдуть дні, коли заберуть від них молодого, тоді, у ті дні, і будуть постити.
До старої одежі не пришивають латки з неусадженої тканини, бо вона збіжиться й відірветься від старої тканини і діра буде ще більшою.
Ніхто не пришиває латки з невибіленого полотна до старого одягу, інакше нове відірветься від старого, і діра стане ще гірша.
Ніхто не наливає молоде вино в старі міхи, бо воно їх розірве, та й міхи зіпсуються. Навпаки, для нового вина потрібні нові міхи».
І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо інакше вино порве бурдюки — і тоді й вино пропаде, і бурдюки, але молоде вино вливають у нові бурдюки!
Якось у суботу Ісус проходив пшеничним полем, а учні по дорозі почали зривати колоски та їсти зерно.
Як проходив Він у суботу через засіяні ниви, Його учні почали на ходу зривати колоски.
Дехто з фарисеїв запитав Ісуса: «Поглянь, чому вони збирають зерно? Хіба Закон Мойсеїв не забороняє робити це в суботу?»
А фарисеї казали Йому: Поглянь, чому вони роблять у суботу те, чого не годиться?
У відповідь Ісус сказав їм: «Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли він і його супутники зголодніли?
А Він каже їм: Чи ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, бо ж зголоднів сам і ті, котрі були з ним?
В той час, коли первосвящеником був Авіатар, Давид зайшов до Божого дому, та з’їв священні хліби, що були наготовані Богові, ще й дав тим, хто був з ним, хоч ті підношення, за Законом Мойсея, ніхто не міг їсти, крім священиків».
Коли ввійшов до Божого дому — за первосвященика Авіятара — і хліби покладання, які не можна було їсти нікому, крім священиків, сам їв і дав тим, котрі з ним були?
Й Ісус додав: «Субота створена для людини, а не людина для суботи.
І сказав їм: Суботу встановлено для людини, а не людину для суботи,