Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
New American Standard Bible
Залишивши те місце, Ісус вирушив до Свого рідного міста, й Його учні пішли за Ним.
Teaching at Nazareth
Jesus went out from there and came into His hometown; and His disciples followed Him.
Jesus went out from there and came into His hometown; and His disciples followed Him.
Коли настала субота, Ісус навчав у синагозі, та багато людей були здивовані, слухаючи Його. Дивуючись, вони говорили: «Звідки цей Чоловік володіє таким вченням, та мудрістю такою? Хто дав Йому силу, що дива такі підвладні рукам Його?
When the Sabbath came, He began to teach in the synagogue; and the many listeners were astonished, saying, “Where did this man get these things, and what is this wisdom given to Him, and such miracles as these performed by His hands?
Хіба ж Він не тесляр, син Марії? Чи ж не Він брат Якова, Йосії, Юди й Симона? Чи не Його сестри ось тут серед нас?» Земляки не бажали сприймати Його.
“Is not this the carpenter, the son of Mary, and brother of James and Joses and Judas and Simon? Are not His sisters here with us?” And they took offense at Him.
То Ісус мовив до них: «Немає пророка без пошани, хіба що в його рідному місті або серед родичів, або ж у своєму домі».
Jesus said to them, “A prophet is not without honor except in his hometown and among his own relatives and in his own household.”
І ніяке диво не міг Він там звершити, хіба що на кількох хворих поклав Він руки Свої, зціливши їх.
And He could do no miracle there except that He laid His hands on a few sick people and healed them.
Він був здивований невірою тих людей. Тож пішов Він навколишніми селами, навчаючи народ.
And He wondered at their unbelief.
And He was going around the villages teaching.
And He was going around the villages teaching.
Ісус покликав дванадцять апостолів, та почав надсилати їх по двоє, наділивши їх владою виганяти нечистих духів.
The Twelve Sent Out
And He summoned the twelve and began to send them out in pairs, and gave them authority over the unclean spirits;
І наказав їм Ісус: «Нічого не беріте з собою в дорогу, крім палиці самої: ні хліба, ні торби, ні грошей.
and He instructed them that they should take nothing for their journey, except a mere staff — no bread, no bag, no money in their belt —
Взуйте сандалії, а вбрання візьміть тільки те, що на вас.
but to wear sandals; and He added, “Do not put on two tunics.”
І як зайдете до чиєїсь оселі, то вже і лишайтеся там, доки не покинете те місто.
And He said to them, “Wherever you enter a house, stay there until you leave town.
А якщо десь вас не приймуть або не слухатимуть вашого слова, то залишіть те місто й обтрусіть порох з ніг ваших,[14] як попередження проти тих людей».
“Any place that does not receive you or listen to you, as you go out from there, shake the dust off the soles of your feet for a testimony against them.”
І пішли апостоли й почали проповідувати, щоб люди каялися в гріхах своїх.
They went out and preached that men should repent.
Багато демонів вони вигнали та багатьох недужих намащували оливою [15] і зціляли їх.
And they were casting out many demons and were anointing with oil many sick people and healing them.
Цар Ірод почув про Ісуса, бо Його ім’я стало відоме повсюдно. Дехто казав: «Цей чоловік є Іоаном Хрестителем, який повстав із мертвих і тому має таку чудодійну силу».
John’s Fate Recalled
And King Herod heard of it, for His name had become well known; and people were saying, “John the Baptist has risen from the dead, and that is why these miraculous powers are at work in Him.”
Інші стверджували: «То Ілля». А ще інші міркували: «То пророк, такий, які були в давні часи».
But others were saying, “He is Elijah.” And others were saying, “He is a prophet, like one of the prophets of old.”
Тож коли про все це почув Ірод, він сказав: «Іоан, якому я відтяв голову, повстав із мертвих».
But when Herod heard of it, he kept saying, “John, whom I beheaded, has risen!”
Ірод сам віддав наказ схопити Іоана й кинути його до в’язниці. І зробив він це, щоб задовольнити Іродіаду, яка була дружиною Іродового брата Пилипа, але пізніше Ірод узяв з нею шлюб.
For Herod himself had sent and had John arrested and bound in prison on account of Herodias, the wife of his brother Philip, because he had married her.
Іоан попереджав Ірода: «Не годиться тобі брати за себе дружину брата свого».
For John had been saying to Herod, “It is not lawful for you to have your brother’s wife.”
Й Іродіада затаїла лють на Іоана й хотіла вбити його. Але нічого вдіяти не могла, оскільки Ірод боявся Іоана, знаючи його як чоловіка праведного й святого, і оберігав його. Ірод завжди слухав Іоана з задоволенням, але водночас він відчував занепокоєння.
Herodias had a grudge against him and wanted to put him to death and could not do so;
for Herod was afraid of John, knowing that he was a righteous and holy man, and he kept him safe. And when he heard him, he was very perplexed; but he used to enjoy listening to him.
Та от настав сприятливий день, коли на свій день народження Ірод запросив на обід своїх урядовців, воєначальників і найможновладніших людей Ґалилеї.
A strategic day came when Herod on his birthday gave a banquet for his lords and military commanders and the leading men of Galilee;
Дочка Іродіади прийшла на свято й дуже догодила своїм танком Іродові та його гостям. Тож цар звернувся до неї: «Проси все, що побажаєш. І я дам тобі».
and when the daughter of Herodias herself came in and danced, she pleased Herod and his dinner guests; and the king said to the girl, “Ask me for whatever you want and I will give it to you.”
І він поклявся їй: «Я дам тобі все, що попросиш, хоч півцарства!»
And he swore to her, “Whatever you ask of me, I will give it to you; up to half of my kingdom.”
Та вийшла й запитала в матері: «Що мені попросити?» І мати навчила її сказати: «Дай мені голову Іоана Хрестителя на тарілці».
And she went out and said to her mother, “What shall I ask for?” And she said, “The head of John the Baptist.”
Дівчина тут же попрохала царя: «Будь ласка, подай мені зараз голову Іоана Хрестителя на тарілці».
Immediately she came in a hurry to the king and asked, saying, “I want you to give me at once the head of John the Baptist on a platter.”
Цар дуже засмутився, але вже дав обіцянку в присутності своїх гостей, й тому не хотів їй відмовити.
And although the king was very sorry, yet because of his oaths and because of his dinner guests, he was unwilling to refuse her.
Тож він негайно послав солдата з наказом принести Іоанову голову. І той пішов та стяв голову Іоанову і приніс її на тарілці й віддав дівчині, а та віддала її своїй матері.
Immediately the king sent an executioner and commanded him to bring back his head. And he went and had him beheaded in the prison,
and brought his head on a platter, and gave it to the girl; and the girl gave it to her mother.
Коли Іоанові учні почули про те, вони прийшли й забрали його тіло та поклали у гробницю.
When his disciples heard about this, they came and took away his body and laid it in a tomb.
Всі апостоли повернулися до Ісуса й розповіли про все, що зробили, та чого людей вчили.
The apostles gathered together with Jesus; and they reported to Him all that they had done and taught.
Навколо завжди було повно людей, які снували туди й сюди, навіть поїсти не було можливості. Тож Ісус сказав апостолам: «Підемо зі Мною в тихе місце, де нам вдасться трохи відпочити».
And He said to them, “Come away by yourselves to a secluded place and rest a while.” (For there were many people coming and going, and they did not even have time to eat.)
От вони сіли в човен і попливли самі до безлюдного місця.
They went away in the boat to a secluded place by themselves.
Але чимало людей помітили, як вони відпливали, і впізнали їх, та з усіх міст люди побігли берегом і дісталися до того місця раніше, ніж Ісус та апостоли.
Five Thousand Fed
The people saw them going, and many recognized them and ran there together on foot from all the cities, and got there ahead of them.
Коли Ісус вийшов із човна на берег і побачив великий натовп, то був сповнений жалю до цих людей, бо вони були, наче вівці без пастуха. І почав Ісус навчати їх.
When Jesus went ashore, He saw a large crowd, and He felt compassion for them because they were like sheep without a shepherd; and He began to teach them many things.
День хилився до надвечір’я. Ісусові учні прийшли до Нього й сказали: «Це місце безлюдне, і вже досить пізно.
When it was already quite late, His disciples came to Him and said, “This place is desolate and it is already quite late;
Відпусти людей, щоб вони змогли піти по довколишніх селах і хуторах, та придбати собі якоїсь їжі».
send them away so that they may go into the surrounding countryside and villages and buy themselves something to eat.”
Та Ісус відповів апостолам: «Ви нагодуйте їх!» А вони кажуть: «Щоб придбати достатньо їжі для такої купи народу, треба щонайменше двісті динарів[16]».
But He answered them, “You give them something to eat!” And they said to Him, “Shall we go and spend two hundred denarii on bread and give them something to eat?”
Ісус запитав: «Скільки буханок хліба у вас є? Підіть подивіться». Вони подивилися й кажуть: «П’ять хлібин і дві рибини».
And He said to them, “How many loaves do you have? Go look!” And when they found out, they said, “Five, and two fish.”
Ісус наказав учням розсадити людей на зеленій траві групами по сто й по п’ятдесят чоловік.
And He commanded them all to sit down by groups on the green grass.
They sat down in groups of hundreds and of fifties.
Взявши п’ять хлібин й дві рибини, Ісус підвів очі до неба й возніс хвалу Богові за їжу. Він розломив хліби і роздав їх Своїм учням, щоб вони нагодували народ. Так само розділив Він між ними усіма й дві рибини.
And He took the five loaves and the two fish, and looking up toward heaven, He blessed the food and broke the loaves and He kept giving them to the disciples to set before them; and He divided up the two fish among them all.
а потім учні ще зібрали дванадцять кошиків із залишками їжі.
and they picked up twelve full baskets of the broken pieces, and also of the fish.
А тих, хто їли, було близько п’яти тисяч чоловіків.
There were five thousand men who ate the loaves.
Одразу ж після цього Ісус звелів Своїм учням сісти в човен і плисти на інший берег озера, до Вефсаїди, а Сам залишився, щоб відпустити людей.
Jesus Walks on the Water
Immediately Jesus made His disciples get into the boat and go ahead of Him to the other side to Bethsaida, while He Himself was sending the crowd away.
Відпустивши народ, Він пішов на гору помолитися.
After bidding them farewell, He left for the mountain to pray.
Коли настав вечір, човен був на середині озера, а Ісус лишався один на суходолі.
When it was evening, the boat was in the middle of the sea, and He was alone on the land.
Ісус побачив, що човен віднесло досить далеко від берега, та Своїх учнів, які ледве веслували, бо вітер був зустрічний. Десь між третьою та шостою ранку Ісус пішов до Своїх учнів, ступаючи по воді. І коли Він майже перегнав їх, учні побачили, що Він іде по воді, та вирішили, що то привід, й почали кричати.
Seeing them straining at the oars, for the wind was against them, at about the fourth watch of the night He came to them, walking on the sea; and He intended to pass by them.
But when they saw Him walking on the sea, they supposed that it was a ghost, and cried out;
Усі, хто побачив Його, були нажахані, але тієї ж миті Він заговорив до них. Ісус сказав: «Заспокойтеся! Це Я! Не бійтеся!»
for they all saw Him and were terrified. But immediately He spoke with them and said to them, “Take courage; it is I, do not be afraid.”
Коли Ісус сів до них у човен, то вітер вщух, а учні були здивовані, бо не зрозуміли ні цього чуда, ні того, що сталося з хлібами.
Then He got into the boat with them, and the wind stopped; and they were utterly astonished,
for they had not gained any insight from the incident of the loaves, but their heart was hardened.
Перепливши озеро, Ісус та Його учні прибули до землі Ґеннісаретської.
Healing at Gennesaret
When they had crossed over they came to land at Gennesaret, and moored to the shore.
Коли вони зійшли з човна, люди впізнали Ісуса.
When they got out of the boat, immediately the people recognized Him,
Хоч би де люди почули, про прихід Ісуса, бігли по всіх околицях, щоб нести до Нього хворих на ліжках.
and ran about that whole country and began to carry here and there on their pallets those who were sick, to the place they heard He was.
І куди б Він не йшов: по селах, містах, хуторах — скрізь на майдани виносили хворих, благаючи дозволити їм хоча б торкнутися краю Його одягу. І кожен, хто торкався, одужував.
Wherever He entered villages, or cities, or countryside, they were laying the sick in the market places, and imploring Him that they might just touch the fringe of His cloak; and as many as touched it were being cured.