Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Синодальный перевод
Дехто з фарисеїв та законників прийшли до Ісуса з Єрусалиму.
Собрались к Нему фарисеи и некоторые из книжников, пришедшие из Иерусалима,
Вони побачили деяких Ісусових учнів, які їли «нечистими» руками, тобто неомитими.
и, увидев некоторых из учеников Его, евших хлеб нечистыми, то есть неумытыми, руками, укоряли.
Бо фарисеї і всі юдеї, дотримуючись традицій своїх пращурів, які не беруться до їжі, доки не омиють руки особливим, належним чином.
Ибо фарисеи и все Иудеи, держась предания старцев, не едят, не умыв тщательно рук;
А повернувшись із ринку, вони не вживають продуктів, поки не омиють їх особливим, належним чином. Існує й багато інших звичаїв, яких вони дотримуються: як то миття чаш, глеків, мідного посуду й лави.[17]
и, придя с торга, не едят, не омывшись. Есть и многое другое, чего они приняли держаться: наблюдать омовение чаш, кружек, котлов и скамей.
То ж фарисеї та законники запитали Ісуса: «Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не омивши руки?»
Потом спрашивают Его фарисеи и книжники: зачем ученики Твои не поступают по преданию старцев, но неумытыми руками едят хлеб?
Ісус відповів їм:
«Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів:
„Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.
«Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів:
„Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.
Он сказал им в ответ: хорошо пророчествовал о вас, лицемерах, Исаия, как написано: «люди сии чтут Меня устами, сердце же их далеко отстоит от Меня,
Пошана їхня до Мене — даремна, бо вчення їхнє — то закони, придумані людьми”.
но тщетно чтут Меня, уча учениям, заповедям человеческим».
Божу заповідь ви зневажили, а людських звичаїв дотримуєтеся».
Ибо вы, оставив заповедь Божию, держитесь предания человеческого, омовения кружек и чаш, и делаете многое другое, сему подобное.
І далі вів Ісус: «У вас це спритно виходить: відкинути Закон Божий заради своїх власних звичаїв.
И сказал им: хорошо ли, что вы отменяете заповедь Божию, чтобы соблюсти своё предание?
Бо Мойсей заповідав: „Шануйте своїх батька й матір”. А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”.
Ибо Моисей сказал: «почитай отца своего и мать свою»; и: «злословящий отца или мать смертью да умрёт».
Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові” — то такий чоловік уже має право не піклуватися про батьків своїх.
А вы говорите: «кто скажет отцу или матери: корван, то есть «дар Богу» то, чем бы ты от меня пользовался»,
тому вы уже попускаете ничего не делать для отца своего или матери своей,
Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню. І ще багато подібного ви чините».
устраняя слово Божие преданием вашим, которое вы установили; и делаете многое, сему подобное.
Ісус знову скликав до Себе народ і звернувся до нього: «Всі Мене послухайте і зрозумійте!
И, призвав весь народ, говорил им: слушайте Меня все и разумейте:
Не існує нічого такого, що ввійшовши ззовні [18] в людину, могло б опоганити [19] її. Але заплямувати людину може тільки те, що виходить із неї.
ничто, входящее в человека извне, не может осквернить его; но что исходит из него, то оскверняет человека.
Коли Ісус залишив натовп і ввійшов у дім, учні запитали Його про цю притчу.
И когда Он от народа вошёл в дом, ученики Его спросили Его о притче.
І Він відповів: «Невже ви не зрозуміли? Невже не ясно, що людину не може заплямувати ніщо з того, що входить у неї ззовні?
Он сказал им: неужели и вы так непонятливы? Неужели не разумеете, что ничто, извне входящее в человека, не может осквернить его?
Бо їжа потрапляє не до серця, а до шлунку, і потім виходить геть». (Так Він проголосив будь-яку їжу чистою, або придатною для вживання).
Потому что не в сердце его входит, а в чрево, и выходит вон, чем очищается всякая пища.
Потім Ісус додав: «Людину поганить те, що виходить із неї.
Далее сказал: исходящее из человека оскверняет человека.
Адже це зсередини, з людського серця виходять лихі думки та блуд, грабіжництво, вбивство, перелюб, жадність, злоба, брехня, непристойність, заздрість, наклеп, пиха й дурість.
Ибо извнутрь, из сердца человеческого, исходят злые помыслы, прелюбодеяния, любодеяния, убийства,
кражи, лихоимство, злоба, коварство, непотребство, завистливое око, богохульство, гордость, безумство, —
Усе це зло йде зсередини й робить людину нечистою (перед Богом)».
всё это зло извнутрь исходит и оскверняет человека.
Залишивши те місце, Ісус подався до околиць Тира. Він бажав, щоб ніхто не довідався про Його прихід, тож Він увійшов у дім, але так і не зміг утаїтись.
И, отправившись оттуда, пришёл в пределы Тирские и Сидонские; и, войдя в дом, не хотел, чтобы кто узнал; но не мог утаиться.
Одна жінка, в якої дочка була одержима нечистим, почула про Ісуса, прийшла і впала перед Ним на коліна.
Ибо услышала о Нём женщина, у которой дочь одержима была нечистым духом, и, придя, припала к ногам Его;
Жінка не була єврейкою, а була родом з сирійській Фінікії. Вона благала Ісуса вигнати біса з її дочки.
а женщина та была язычница, родом сирофиникиянка; и просила Его, чтобы изгнал беса из её дочери.
Ісус сказав їй: «Не годиться забирати хліб у дітей і давати його собакам, по-перше дай дітям наїстися».
Но Иисус сказал ей: дай прежде насытиться детям, ибо нехорошо взять хлеб у детей и бросить псам.
Та вона відповіла: «Так, Господи, але й собакам під столом перепадають крихти від того хліба, що діти їдять».
Она же сказала Ему в ответ: так, Господи; но и псы под столом едят крохи у детей.
Тоді Ісус мовив до неї: «Це дуже добра відповідь, тож іди з миром; біс вийшов із твоєї дочки».
И сказал ей: за это слово, пойди; бес вышел из твоей дочери.
Жінка пішла додому й побачила, що дочка її лежить у ліжку, а біс і справді залишив її.
И, придя в свой дом, она нашла, что бес вышел и дочь лежит на постели.
Ісус залишив околиці Тира й подався через Сидон до Ґалилейського озера через землі Десятимістя.
Выйдя из пределов Тирских и Сидонских, Иисус опять пошёл к морю Галилейскому через пределы Десятиградия.
Там до Нього привели глухого чоловіка, який і говорив дуже погано й благали Ісуса покласти на нього руки.
Привели к Нему глухого, косноязычного и просили Его возложить на него руку.
Ісус відвів глухого вбік, подалі від натовпу, і вклав пальці в його вуха. Потім, сплюнувши, Ісус торкнувся його язика.
Иисус, отведя его в сторону от народа, вложил персты Свои в уши ему и, плюнув, коснулся языка его;
Тоді подивився на небо, глибоко зітхнув і сказав глухому: «Еффата!» (Тобто: «Відкрийся!»)
и, воззрев на небо, вздохнул и сказал ему: «еффафа», то есть: «отверзись».
І тієї ж миті вуха глухого відкрилися, і язик його розв’язався, і він почав говорити виразно.
И тотчас отверзся у него слух и разрешились узы его языка, и стал говорить чисто.
Ісус наказав усім присутнім нікому про це не розповідати. Але чим суворіше Він наказував, тим більше вони розголошували.
И повелел им не сказывать никому. Но сколько Он ни запрещал им, они ещё более разглашали.