Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Новый русский перевод
Іншого разу, коли знову зібрався великий натовп біля Ісуса, а їсти було нічого, Він покликав Своїх учнів і сказав їм:
В те же дни, когда опять собралась большая толпа и у людей не было еды, Иисус подозвал учеников и сказал:
«Мене обирає жаль до цих людей, бо вони зі Мною вже три дні й тепер не мають що їсти.
— Мне жаль этих людей, они со Мной вот уже три дня, и у них не осталось еды.
Мені неварто відпускати їх додому голодних, бо вони заслабнуть по дорозі до дому, адже дехто з них прийшов дуже здалеку».
Если Я отпущу их по домам голодными, то они в дороге ослабеют, ведь некоторые пришли издалека.
Учні відповіли Йому: «Хіба у цьому віддаленому місці знайдеш достатньо хліба, аби нагодувати стільки людей?»
— Как же здесь, в этой пустыне, найти достаточно хлеба, чтобы их накормить? — удивились ученики.
Ісус запитав їх: «Скільки у вас є хлібин?» Ті відповіли: «Сім».
— Сколько у вас хлебов? — спросил Иисус.
— Семь, — ответили ученики.
— Семь, — ответили ученики.
Ісус звелів людям посідати на землю. Тоді Він узяв сім хлібин, віддав подяку Богу, а потім розломив хліб й почав роздавати його Своїм учням, аби ті нагодували народ. І вони роздали хліб людям.
Иисус велел людям возлечь на землю. Затем Он взял семь хлебов и, поблагодарив за них Бога, стал разламывать на куски, передавая ученикам, а те раздавали хлеб народу.
Вони також мали кілька дрібних рибин. Ісус віддав подяку й звелів учням роздати рибу.
Было у них и несколько рыбок; Иисус благословил их и тоже велел раздать.
Люди їли, поки не наїлися, а опісля учні зібрали сім кошиків, повних залишків їжі.
Люди ели и насытились, и еще набралось семь корзин остатков.
І було тих, хто їли, чотири тисячі чоловіків, а потому Ісус відпустив їх.
А было там только мужчин около четырех тысяч человек. Иисус отпустил народ
Опісля Ісус сів у човен разом з учнями Своїми й поплив до землі Далманутської.
и сразу же, сев вместе с учениками в лодку, отправился в земли Далмануты.
Фарисеї підійшли до Ісуса, й почали розпитуватися в Нього, та, бажаючи випробувати Його, попросили здійснити їм диво, як знамення від Господа.
К Иисусу подошли фарисеи и стали с Ним спорить. Они хотели испытать Его и требовали от Него знамения с неба.
Глибоко зітхнувши, Ісус відповів: «Чому ви вимагаєте від Мене знамення? Істинно кажу вам: ніякого знамення не буде здійсненно, аби вам щось довести».
Иисус глубоко вздохнул и спросил:
— Почему это поколение требует знамения? Говорю вам истину, ему не будет дано никакого знамения.
— Почему это поколение требует знамения? Говорю вам истину, ему не будет дано никакого знамения.
Після того Ісус залишив їх і, повернувшись в човен, поплив до іншого берега озера.
И, оставив их, Он снова сел в лодку и отправился на другую сторону озера.
Тут з’ясувалося, що учні Його забули взяти з собою хліб, і в човні не було нічого, крім однієї буханки.
Ученики забыли взять с собой хлеба, и в лодке у них был всего один хлеб.
Тоді Ісус остеріг їх: «Глядіть, остерігайтеся закваски фарисейської та Іродової».
А Иисус предостерегал их:
— Смотрите, берегитесь закваски фарисеев и закваски Ирода.
— Смотрите, берегитесь закваски фарисеев и закваски Ирода.
Учні почали обговорювати це між собою, міркуючи: «Можливо, Він це сказав, бо ми взагалі не маємо хліба».
Ученики стали рассуждать между собой:
— Он говорит это потому, что у нас нет хлеба?
— Он говорит это потому, что у нас нет хлеба?
Знаючи, про що учні говорять, Ісус спитав: «Навіщо ви говорите один одному, що ви не взяли з собою хліба? Невже й досі ви нічого не бачите й не розумієте? Невже ж розум ваш потьмарився?
Зная, о чем они говорят, Иисус сказал:
— Почему вы рассуждаете о том, что у вас нет хлеба? Неужели вы все еще не сознаете и не понимаете? Неужели сердца ваши совсем окаменели?
— Почему вы рассуждаете о том, что у вас нет хлеба? Неужели вы все еще не сознаете и не понимаете? Неужели сердца ваши совсем окаменели?
Ви маєте очі — то невже не бачите? Маєте вуха — невже не чуєте? Чи не пам’ятаєте,
У вас есть глаза, и вы не видите? Есть уши, и вы не слышите?31 Неужели вы не помните?
що коли Я розломив п’ять хлібів для п’яти тисяч їдців, скільки кошиків із залишками ви зібрали?»
«Дванадцять», — відказали вони.
«Дванадцять», — відказали вони.
Когда Я разделил пять хлебов на пять тысяч человек, сколько полных корзин остатков вы набрали?
— Двенадцать, — ответили ученики.
— Двенадцать, — ответили ученики.
«А коли Я розломив сім хлібин, що нагодували чотири тисячі чоловік, скільки кошиків зібрали ви тоді?»
«Сім», — відповіли вони.
«Сім», — відповіли вони.
— А когда семь хлебов на четыре тысячи, сколько полных корзин остатков вы набрали?
— Семь, — ответили те.
— Семь, — ответили те.
І запитав їх Ісус: «Якщо ви все пам’ятаєте, чому ж й досі ви нічого не зрозуміли?»
— Так неужели вы все еще не понимаете? — сказал Иисус.
Коли Ісус та Його учні прийшли до Вефсаїди, люди привели до Ісуса сліпого й благали доторкнутися до нього.
Когда они пришли в Вифсаиду, к Иисусу привели слепого и попросили прикоснуться к нему.
Він узяв сліпого за руку й повів його за село. Там, послинивши йому очі, Ісус поклав руки на нього й запитав: «Ти щось бачиш?»
Иисус взял слепого за руку, вывел из селения, плюнул ему на глаза и, возложив на него руки, спросил:
— Видишь что-нибудь?
— Видишь что-нибудь?
Чоловік кинув погляд навкруги і відповів: «Я бачу людей. Вони подібні до дерев, що походжають собі».
Тот посмотрел вокруг и сказал:
— Вижу людей: словно двигаются деревья.
— Вижу людей: словно двигаются деревья.
Ісус знову поклав руки на повіки сліпому і той широко розплющив очі. Зір йому відновився, й він чітко побачив усе навколо.
Иисус еще раз приложил руки к его глазам, и он исцелился, зрение вернулось к нему, и он стал видеть все четко и ясно.
Тоді Ісус відпустив його додому, застерігши: «Не заходь до Вефсаїди».
Иисус отправил его домой, сказав:
— Смотри, в селение не заходи.
— Смотри, в селение не заходи.
Ісус і Його учні подалися до поселень довкола Кесарії Пилипової. Й по дорозі Він запитав учнів: «Що кажуть люди — хто Я?»
Иисус с учениками пошел в селения, прилегающие к Кесарии Филипповой. По дороге Иисус спросил их:
— За кого принимают Меня люди?
— За кого принимают Меня люди?
Ті відповіли: «Одні кажуть, що Ти — Іоан Хреститель, інші — Ілля, а дехто вважає, що Ти — один з пророків».
Ученики ответили:
— За Иоанна Крестителя; другие же — за Илию; а некоторые — за одного из пророков.
— За Иоанна Крестителя; другие же — за Илию; а некоторые — за одного из пророков.
Тоді Ісус запитав їх: «А ви як думаєте, хто Я такий?» І відповів Йому Петро: «Ти — Христос».
— А вы кем считаете Меня? — спросил их Иисус.
Петр ответил:
— Ты — Христос.32
Петр ответил:
— Ты — Христос.32
Тоді Ісус суворо застеріг Своїх учнів нікому не казати, хто Він такий.
Но Иисус велел им никому не говорить о Нем.
І почав Ісус навчати послідовників Своїх: «Син Людський мусить пройти через багато страждань. Його мають відцуратися старійшини, головні священики та книжники. Його мусять вбити, але на третій день Він воскресне».
И Он начал учить их, что Сыну Человеческому должно много пострадать и быть отвергнутым старейшинами, первосвященниками и учителями Закона, что Он будет убит, но через три дня воскреснет.
Ісус сказав їм про це відкрито, нічого не приховуючи. Петро відвів Ісуса вбік і почав картати Його.
Он прямо говорил об этом. Тогда Петр отвел Его в сторону и стал возражать.
Та Ісус обернувся, поглянув на учнів Своїх і з докором сказав Петрові: «Відступись від Мене, сатано [21]! Не про Боже ти думаєш, а про людське».
Иисус же, обернувшись и посмотрев на учеников, строго сказал Петру:
— Прочь от Меня, сатана! Ты рассуждаешь по-человечески и не понимаешь того, что хочет Бог.
— Прочь от Меня, сатана! Ты рассуждаешь по-человечески и не понимаешь того, что хочет Бог.
Потім, покликавши до Себе народ та послідовників Своїх, Ісус сказав: «Якщо хтось бажає йти за Мною, той мусить зректися себе,[22] узяти на себе хрест свій і рушати за Мною.
Подозвав народ и Своих учеников, Иисус сказал им:
— Если кто желает быть Моим последователем, пусть отречется от самого себя, возьмет свой крест и пусть следует за Мной.
— Если кто желает быть Моим последователем, пусть отречется от самого себя, возьмет свой крест и пусть следует за Мной.
Той, хто прагне врятувати життя своє, загубить його, але ж хто віддасть життя за Мене й за Добру Звістку, врятує його.
Потому что тот, кто хочет сберечь свою жизнь, потеряет ее, а кто потеряет свою жизнь ради Меня и Радостной Вести, тот спасет ее.
Яка користь людині від того, що вона здобуде весь світ, але занапастить душу свою?
Ведь что пользы человеку приобрести весь мир, если при этом он повредит своей душе?
Бо що може людина віддати, щоб викупити свою душу? Нічого!
И что человек может дать в обмен за свою душу?
Якщо ж хтось із-поміж цього зрадливого й грішного покоління буде соромитися Мене й Мого вчення, то і Син Людський посоромиться [23] його, коли явиться у Славі Свого Батька, з Ангелами святими».
Кто постыдится Меня и Моих слов в этом безбожном и грешном поколении, того и Сын Человеческий постыдится, когда придет в славе Своего Отца со святыми ангелами.