Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Новый русский перевод
Через те, що чимало людей бралося складати оповідь про справи, які здійснилися між нами, так само, як нам розповіли їх ті, хто спочатку були очевидцями і хто служив Богу, проголошуючи Його Слово, я також подумав, що це добра справа, оскільки я ретельно вивчив усе від початку, щоб написати для тебе докладну повість, високошановний Теофіле,[1] аби ти міг затямити, що все, чого вчили тебе, — то є істинна правда.
Поскольку уже многие принялись составлять описание произошедших среди нас событий
на основе сведений, переданных нам людьми, которые с самого начала были очевидцами и служителями Слова,
то и я решил, тщательно исследовав все от начала, описать тебе, достопочтеннейший Феофил, все по порядку,
чтобы ты мог убедиться в достоверности того, чему был научен.
У дні, коли в Юдеї правив цар Ірод, був собі священик на ймення Захарія. Він належав до денної черги Авія.[2] Дружину Захарієву звали Єлизаветою, і була вона з прямих нащадків Ааронових.
Во время правления Ирода,1 царя Иудеи, был священник по имени Захария, из смены Авия.2 Его жена тоже была потомком Аарона, ее звали Елизавета.
Обоє вони були праведні перед Богом, неухильно дотримувалися всіх Божих заповідей і настанов.
Оба они были праведны перед Богом, живя непорочно и строго соблюдая все заповеди и установления Господа.
Але вони не мали дітей, оскільки Єлизавета була неплідна, та й були вони вже старі.
Но у них не было детей, потому что Елизавета была бесплодна. Они оба были уже в преклонном возрасте.
Якось, коли була черга Авієвого роду і Захарія саме правив службу Божу, випало йому за жеребом (так водилося серед священиків) іти до Храму Господнього й покадити там.
Однажды, когда была очередь служить смене, к которой принадлежал Захария, он нес службу перед Богом.
В соответствии с установленным для священников порядком ему выпало по жребию войти в храм Господа и возжигать благовония.3
Дуже багато людей зібралося біля стін Храму молитися, коли Захарія почав кадити.
Во время возжигания благовоний множество народа молилось снаружи.
І от праворуч від кадильного вівтаря з’явився йому Ангел Господній.
Захарии же явился ангел Господа. Он стоял справа от жертвенника, где возжигались благовония.
Побачивши Ангела, Захарія стривожився і дуже перелякався.
Когда Захария увидел его, он был чрезвычайно поражен и испуган.
Та Ангел заговорив до нього: «Не бійся, Захаріє, бо молитва твоя почута, й дружина твоя Єлизавета, народить тобі сина, якого назвеш ти Іоаном.
Ангел сказал ему:
— Не бойся, Захария, твоя молитва услышана. Твоя жена Елизавета родит тебе сына, и ты назовешь его Иоанном.
— Не бойся, Захария, твоя молитва услышана. Твоя жена Елизавета родит тебе сына, и ты назовешь его Иоанном.
Він принесе тобі радість і щастя. І багато людей будуть радіти з його народження.
Твое сердце наполнится счастьем и ликованием, и многие будут радоваться его рождению,
Бо він буде великим у Господа. Лише не мусить він пити вина, ані міцніших напоїв, а від самого народження він буде сповнений Духом Святим.
потому что он будет великим перед Господом. Он никогда не будет пить вина и других хмельных напитков. От самого рождения он будет исполнен Святым Духом.
І він поверне багатьох дітей Ізраїлевих до Господа Бога їхнього.
Многих израильтян он обратит к Господу, их Богу.
Він прийде перед Господом, наділений духом і владою пророка Іллі, й знову поверне серця батьків до дітей їхніх, а непокірних настановить на путь мудрості праведних і приготує людей до приходу Господа».
Он будет предшествовать Ему в духе и силе Илии, чтобы обратить сердца отцов к детям, а непокорных — к мудрости праведных, приготовляя народ к приходу Господа.4
І запитав Захарія Ангела: «Звідки мені знати, що це так? Адже я старий, та й дружина моя вже похилого віку».
Захария спросил ангела:
— Как мне узнать, что это сбудется? Ведь я уже стар, и жена моя в преклонных годах.
— Как мне узнать, что это сбудется? Ведь я уже стар, и жена моя в преклонных годах.
У відповідь Ангел сказав: «Мене звати Ґавриїл. Я стою перед Богом. І я посланий говорити з тобою і повідомити цю добру звістку.
Ангел ответил:
— Я — Гавриил, стоящий перед Богом, и я послан, чтобы сообщить тебе эту радостную весть.
— Я — Гавриил, стоящий перед Богом, и я послан, чтобы сообщить тебе эту радостную весть.
Але слухай: ти мовчатимеш і не зможеш говорити, аж доки не настане день, коли це трапиться через те, що не повірив моїм словам. А слова ці неодмінно збудуться в належний час».
Но сейчас за то, что ты не поверил моим словам, которые обязательно исполнятся в свое время, ты лишишься дара речи и не будешь говорить до того дня, пока это не сбудется.
Люди біля Храму чекали на Захарію і дивувалися, чому він так довго не виходить.
Между тем люди ждали Захарию и удивлялись, почему он так долго не выходит из храма.
А коли він вийшов, то не здатен був заговорити до людей, і вони здогадалися, що в Храмі йому було якесь видіння. Захарія пояснював щось жестами, але залишався німим.
Когда Захария вышел, он не мог говорить и вынужден был общаться с ними жестами. Все поняли, что в храме ему было видение.
Коли закінчився час його служби, він повернувся додому.
Когда срок его служения закончился, Захария возвратился домой.
Через деякий час його дружина Єлизавета завагітніла й усамітнилася на п’ять місяців.
Вскоре его жена Елизавета забеременела и пять месяцев не выходила из дома.5
Вона сказала: «Нарешті Господь допоміг мені. Він добре подбав, аби зняти з мене мою ганьбу перед людьми».
Она говорила:
— Вот что сделал для меня Господь, по милости Своей сняв с меня позор перед людьми!
— Вот что сделал для меня Господь, по милости Своей сняв с меня позор перед людьми!
Коли пішов шостий місяць Єлизаветиної вагітності, Бог послав Ангела Ґавриїла до Ґалилейського міста Назарета, до діви, зарученої з чоловіком на ймення Йосип, з роду Давидового. І звали ту діву Марією.
Когда Елизавета была на шестом месяце беременности, Бог послал ангела Гавриила в галилейский город Назарет,
к деве по имени Мария.6 Мария была обручена с Иосифом, потомком Давида.
Прийшовши до неї, Ангел промовив: «Вітаю тебе, благословенна. Господь з Тобою».
Ангел пришел к ней и сказал:
— Приветствую тебя, получившая милость! С тобой Господь!
— Приветствую тебя, получившая милость! С тобой Господь!
Але вона була дуже збентежена тими словами й думала собі, що б те привітання могло означати.
Марию эти слова очень удивили, и она размышляла, что бы значило такое приветствие.
І Ангел сказав їй: «Не бійся, Маріє. Ти здобула прихильність Божу.
Ангел продолжал:
— Не бойся, Мария, потому что Бог проявил к тебе милость!
— Не бойся, Мария, потому что Бог проявил к тебе милость!
Послухай! Ти завагітнієш і народиш Сина, і назвеш Його Ісусом.
Ты забеременеешь и родишь Сына, и назовешь Его Иисусом.7
Він матиме велич, і Його називатимуть Сином Всевишнього Бога. І Господь Бог дасть Йому трон Його батька Давида.
Он станет великим, и Его будут называть Сыном Всевышнего. Господь Бог даст Ему престол Его предка Давида,
Він повік правитиме народом Якова, і Царству Його не буде кінця».
и Он будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Его Царству не будет конца.
Марія запитала Ангела: «Як же таке може статися, адже я ніколи не була з чоловіком?»
— Как это может быть? — спросила Мария. — Ведь я еще не была с мужчиной.
Ангел відповів їй: «Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього Бога огорне Тебе. То ж Святе Дитя, Яке народиться, буде назване Сином Божим.
Ангел ответил:
— Святой Дух сойдет на тебя, и тебя осенит сила Всевышнего. Поэтому Ребенок, Который родится у тебя, будет свят — Он будет зваться Сыном Бога.
— Святой Дух сойдет на тебя, и тебя осенит сила Всевышнего. Поэтому Ребенок, Который родится у тебя, будет свят — Он будет зваться Сыном Бога.
І ще послухай: „Твоя родичка Єлизавета також вагітна сином, незважаючи на її похилий вік. Це вже шостий місяць її вагітності, а про неї ж казали, що вона неплідна!
Вот и твоя родственница Елизавета тоже родит сына в ее преклонные годы. О ней говорили, что она бесплодна, но она уже на шестом месяце беременности.
Марія сказала: «Я слуга Господня, хай буде мені те, що ти сказав». І Ангел полишив її.
— Я готова служить Господу, — ответила Мария, — пусть все произойдет со мной так, как ты сказал.
И ангел оставил ее.
И ангел оставил ее.
Тими днями Марія зібралася й подалася, поспішаючи у гірську околицю, до міста юдейського.
Вскоре после этого Мария собралась и поспешила в город, расположенный в нагорьях Иудеи.
Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
Она вошла в дом Захарии и поприветствовала Елизавету.
І сталося так, що коли вона почула Маріїне привітання, дитина в утробі її ворухнулась, і Єлизавета сповнилася Святого Духа.
Когда Елизавета услышала приветствие Марии, ребенок внутри у нее встрепенулся; Елизавету наполнил Святой Дух,
Вона голосно скрикнула і сказала: «Ти найблагословенніша серед жінок, і благословенна та Дитина, Яку ти народиш.
и она громким голосом воскликнула:
— Благословенна ты среди женщин, и благословен Ребенок, Которого ты носишь!
— Благословенна ты среди женщин, и благословен Ребенок, Которого ты носишь!
Але за віщо мені така радість, що мати Господа мого завітала до мене?
Чем я заслужила такую милость, что ко мне пришла мать моего Господа?
Бо тільки-но звук того привіту торкнувся вуха мого, як дитина в утробі моїй стрепенулася.
Как только я услышала твое приветствие, ребенок во мне так и встрепенулся от радости.
Благословенна ж ти, тому що повірила у те, що збудеться сказане Господом».
Блаженна поверившая в исполнение того, что сказал Господь!
«Душа моя Господа звеличує, і дух мій радіє у Бозі, Спасителі моєму,
и дух мой радуется о Боге, Спасителе моем,
бо зглянувся Він на смиренну свою рабу, і віднині всі люди зватимуть мене благословенною,
потому что Он увидел смирение Своей служанки.8
Отныне все поколения будут называть меня благословенной,
бо Всесильний зробив для мене велике. Ім’я Його — святе.
потому что Всемогущий совершил такое великое дело для меня!
Его имя свято!9
Із роду в рід дарує Він милість тим, хто шанує Його.
Из поколения в поколение
Он проявляет милость к боящимся Его!10
Він явив могутність руки Своєї, усіх хвальків пихатих думкою сердець своїх Він розвіяв.
Его рукой совершены великие дела:
Он рассеял гордых в надмении сердца их,
Правителів могутніх Він скинув з їх престолів, й людей смиренних натомість Він возніс.
сверг правителей с их престолов
и возвысил смиренных!
Людей голодних Він обдарував добром, і геть прогнав ні з чим людей багатих.
Он насытил благами голодных,
а богатых отослал ни с чем.
Він допоміг народу Ізраїля, слузі Своєму, згадавши Свою милість,
Он помог Своему слуге Израилю,
помня Свое обещание нашим предкам —
як обіцяв Він нашим предкам: Авраамові й його нащадкам назавжди».
быть милосердным к Аврааму
и его семени вовеки.
Марія лишалася у Єлизавети протягом трьох місяців, а потім повернулася додому.
Мария погостила у Елизаветы около трех месяцев и затем возвратилась домой.
Для Єлизавети прийшов час пологів, і вона народила сина.
Когда подошло время, Елизавета родила сына.
Сусіди й родичі почули, що Бог подарував їй велику милість, і раділи разом з нею.
Ее соседи и родственники услышали о том, что Бог явил ей великую милость, и радовались вместе с ней.
І сталося так, що коли малому сповнилося вісім днів, вони прийшли зробити йому обрізання, й хотіли назвати його Захарією, як і батька.
На восьмой день11 они пришли, чтобы совершить над ребенком обряд обрезания, и хотели назвать его в честь отца Захарией.
Але мати хлопчика заперечила: «Ні. Йому належить зватися Іоаном».
Но мать ребенка возразила:
— Нет! Его будут звать Иоанном.
— Нет! Его будут звать Иоанном.
Гості їй кажуть: «Але ж нікого в вашому роду так не звали».
Ей стали говорить:
— Но ведь среди ваших родственников нет никого с таким именем!
— Но ведь среди ваших родственников нет никого с таким именем!
Знаками вони почали питати батька, яке ім’я хоче він дати синові.
Они стали жестами спрашивать отца, как бы он хотел назвать сына.
Захарія попросив табличку й написав на ній: «Його звати Іоан». Усі були здивовані.
Захария попросил табличку для письма и, к удивлению всех, написал:
«Его имя Иоанн».
«Его имя Иоанн».
Тієї ж миті уста Захарії розімкнулися, язик розв’язався, і він заговорив, славлячи Бога.
В тот же миг к нему вернулась речь, и он начал говорить, прославляя Бога.
І тоді страх охопив сусідів, і по всій гірській країні Юдеї обговорювалися ці справи.
Всех соседей объял страх, и весть о случившемся разнеслась по всем нагорьям Иудеи.
Кожен, хто чув про те, дивувався й замислювався: «Ким буде це дитя?» Бо ж очевидно було, що сила Господня з ним.
Все, кто слышал об этом, с удивлением спрашивали:
— Кем же станет этот ребенок? — потому что рука Господа была с ним.
— Кем же станет этот ребенок? — потому что рука Господа была с ним.
А батько його, Захарія, сповнився Духом Святим і прорік:
Святой Дух наполнил Захарию, отца Иоанна, и он начал пророчествовать:
«Хай буде благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він, щоб допомогти народові Своєму і дати йому волю.
— Благословен Господь, Бог Израиля,12
Который посетил Свой народ и искупил его!
І Він прислав нам могутнього Спасителя з дому слуги Свого Давида,
Он воздвиг нам рог спасения13
из дома Своего слуги Давида,
як і обіцяв устами святих пророків, які жили в давнину.
как Он издавна обещал через Своих святых пророков,
Він обіцяв порятувати нас від ворогів наших і від влади всіх, хто нас ненавидить,
что Он спасет нас от врагов
и от рук тех, кто ненавидит нас.
аби виявити милість нашим предкам і пам’ять про Свій святий Заповіт, [3]
Так Он проявил милость к нашим предкам,
помня Свой святой завет,
про клятву, яку Він приніс нашому предкові Аврааму:
клятву, которой Он поклялся нашему предку Аврааму:
визволити нас з-під влади ворогів наших і дозволити нам служити Йому без страху,
избавить нас от рук наших врагов,
чтобы мы могли без страха служить Ему,
а лише зі святістю й праведністю перед Ним у всі дні життя нашого.
живя перед Ним в святости и праведности
во все дни нашей жизни!
Ти, дитино, будеш названий „пророком Всевишнього”, оскільки прийдеш перед Господом, аби приготувати шлях Йому
И ты, дитя, будешь назван пророком Всевышнего,
потому что будешь идти перед Господом,
чтобы приготовить Ему пути,14
і сказати людям Його, що вони будуть спасенні через відпущення гріхів їхніх.
возвестить Его народу спасение
через прощение грехов,
Через велике милосердя нашого Бога новий день [4] засяє на нас з висоти,
по глубочайшему милосердию нашего Бога,
Который пошлет нам Утреннюю Зарю с небес,
щоб освітити тих, хто живе під чорною тінню смерті, і щоб направити стопи наші на шлях миру».
чтобы дать свет живущим во тьме и тени смертной15
и направить наши стопы на путь мира!