Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Синодальный перевод
Через те, що чимало людей бралося складати оповідь про справи, які здійснилися між нами, так само, як нам розповіли їх ті, хто спочатку були очевидцями і хто служив Богу, проголошуючи Його Слово, я також подумав, що це добра справа, оскільки я ретельно вивчив усе від початку, щоб написати для тебе докладну повість, високошановний Теофіле,[1] аби ти міг затямити, що все, чого вчили тебе, — то є істинна правда.
Как уже многие начали составлять повествования о совершенно известных между нами событиях,
как передали нам то бывшие с самого начала очевидцами и служителями Слова,
то рассудилось и мне, по тщательном исследовании всего сначала, по порядку описать тебе, достопочтенный Феофил,
чтобы ты узнал твёрдое основание того учения, в котором был наставлен.
У дні, коли в Юдеї правив цар Ірод, був собі священик на ймення Захарія. Він належав до денної черги Авія.[2] Дружину Захарієву звали Єлизаветою, і була вона з прямих нащадків Ааронових.
Во дни Ирода, царя Иудейского, был священник из Авиевой чреды, именем Захария, и жена его из рода Ааронова, имя ей Елисавета.
Обоє вони були праведні перед Богом, неухильно дотримувалися всіх Божих заповідей і настанов.
Оба они были праведны пред Богом, поступая по всем заповедям и уставам Господним беспорочно.
Але вони не мали дітей, оскільки Єлизавета була неплідна, та й були вони вже старі.
У них не было детей, ибо Елисавета была неплодна, и оба были уже в летах преклонных.
Якось, коли була черга Авієвого роду і Захарія саме правив службу Божу, випало йому за жеребом (так водилося серед священиків) іти до Храму Господнього й покадити там.
Однажды, когда он в порядке своей чреды служил пред Богом,
по жребию, как обыкновенно было у священников, досталось ему войти в храм Господень для каждения,
Дуже багато людей зібралося біля стін Храму молитися, коли Захарія почав кадити.
а всё множество народа молилось вне во время каждения, —
І от праворуч від кадильного вівтаря з’явився йому Ангел Господній.
тогда явился ему Ангел Господень, стоя по правую сторону жертвенника кадильного.
Побачивши Ангела, Захарія стривожився і дуже перелякався.
Захария, увидев его, смутился, и страх напал на него.
Та Ангел заговорив до нього: «Не бійся, Захаріє, бо молитва твоя почута, й дружина твоя Єлизавета, народить тобі сина, якого назвеш ти Іоаном.
Ангел же сказал ему: не бойся, Захария, ибо услышана молитва твоя, и жена твоя Елисавета родит тебе сына, и наречёшь ему имя: Иоанн;
Він принесе тобі радість і щастя. І багато людей будуть радіти з його народження.
и будет тебе радость и веселие, и многие о рождении его возрадуются,
Бо він буде великим у Господа. Лише не мусить він пити вина, ані міцніших напоїв, а від самого народження він буде сповнений Духом Святим.
ибо он будет велик пред Господом; не будет пить вина и сикера, и Духа Святого исполнится ещё от чрева матери своей;
І він поверне багатьох дітей Ізраїлевих до Господа Бога їхнього.
и многих из сынов Израилевых обратит к Господу Богу их;
Він прийде перед Господом, наділений духом і владою пророка Іллі, й знову поверне серця батьків до дітей їхніх, а непокірних настановить на путь мудрості праведних і приготує людей до приходу Господа».
и предыдет пред Ним в духе и силе Илии, чтобы возвратить сердца отцов детям, и непокоривым образ мыслей праведников, дабы представить Господу народ приготовленный.
І запитав Захарія Ангела: «Звідки мені знати, що це так? Адже я старий, та й дружина моя вже похилого віку».
И сказал Захария Ангелу: по чему я узнаю это? ибо я стар, и жена моя в летах преклонных.
У відповідь Ангел сказав: «Мене звати Ґавриїл. Я стою перед Богом. І я посланий говорити з тобою і повідомити цю добру звістку.
Ангел сказал ему в ответ: я Гавриил, предстоящий пред Богом, и послан говорить с тобою и благовестить тебе сие;
Але слухай: ти мовчатимеш і не зможеш говорити, аж доки не настане день, коли це трапиться через те, що не повірив моїм словам. А слова ці неодмінно збудуться в належний час».
и вот, ты будешь молчать и не будешь иметь возможности говорить до того дня, как это сбудется, за то, что ты не поверил словам моим, которые сбудутся в своё время.
Люди біля Храму чекали на Захарію і дивувалися, чому він так довго не виходить.
Между тем народ ожидал Захарию и дивился, что он медлит в храме.
А коли він вийшов, то не здатен був заговорити до людей, і вони здогадалися, що в Храмі йому було якесь видіння. Захарія пояснював щось жестами, але залишався німим.
Он же, выйдя, не мог говорить к ним; и они поняли, что он видел видение в храме; и он объяснялся с ними знаками, и оставался нем.
Коли закінчився час його служби, він повернувся додому.
А когда окончились дни службы его, возвратился в дом свой.
Через деякий час його дружина Єлизавета завагітніла й усамітнилася на п’ять місяців.
После сих дней зачала Елисавета, жена его, и таилась пять месяцев и говорила:
Вона сказала: «Нарешті Господь допоміг мені. Він добре подбав, аби зняти з мене мою ганьбу перед людьми».
так сотворил мне Господь во дни сии, в которые призрел на меня, чтобы снять с меня поношение между людьми.
Коли пішов шостий місяць Єлизаветиної вагітності, Бог послав Ангела Ґавриїла до Ґалилейського міста Назарета, до діви, зарученої з чоловіком на ймення Йосип, з роду Давидового. І звали ту діву Марією.
В шестой же месяц послан был Ангел Гавриил от Бога в город Галилейский, называемый Назарет,
к Деве, обручённой мужу, именем Иосифу, из дома Давидова; имя же Деве: Мария.
Прийшовши до неї, Ангел промовив: «Вітаю тебе, благословенна. Господь з Тобою».
Ангел, войдя к Ней, сказал: радуйся, Благодатная! Господь с Тобою; благословенна Ты между жёнами.
Але вона була дуже збентежена тими словами й думала собі, що б те привітання могло означати.
Она же, увидев его, смутилась от слов его и размышляла, что бы это было за приветствие.
І Ангел сказав їй: «Не бійся, Маріє. Ти здобула прихильність Божу.
И сказал Ей Ангел: не бойся, Мария, ибо Ты обрела благодать у Бога;
Послухай! Ти завагітнієш і народиш Сина, і назвеш Його Ісусом.
и вот, зачнёшь во чреве, и родишь Сына, и наречёшь Ему имя: Иисус.
Він матиме велич, і Його називатимуть Сином Всевишнього Бога. І Господь Бог дасть Йому трон Його батька Давида.
Он будет велик и наречётся Сыном Всевышнего, и даст Ему Господь Бог престол Давида, отца Его;
Він повік правитиме народом Якова, і Царству Його не буде кінця».
и будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Царству Его не будет конца.
Марія запитала Ангела: «Як же таке може статися, адже я ніколи не була з чоловіком?»
Мария же сказала Ангелу: как будет это, когда Я мужа не знаю?
Ангел відповів їй: «Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього Бога огорне Тебе. То ж Святе Дитя, Яке народиться, буде назване Сином Божим.
Ангел сказал Ей в ответ: Дух Святой найдёт на Тебя, и сила Всевышнего осенит Тебя; посему и рождаемое Святое наречётся Сыном Божиим.
І ще послухай: „Твоя родичка Єлизавета також вагітна сином, незважаючи на її похилий вік. Це вже шостий місяць її вагітності, а про неї ж казали, що вона неплідна!
Вот и Елисавета, родственница Твоя, называемая неплодною, и она зачала сына в старости своей, и ей уже шестой месяц,
Марія сказала: «Я слуга Господня, хай буде мені те, що ти сказав». І Ангел полишив її.
Тогда Мария сказала: се, Раба Господня; да будет Мне по слову твоему. И отошёл от Неё Ангел.
Тими днями Марія зібралася й подалася, поспішаючи у гірську околицю, до міста юдейського.
Встав же Мария во дни сии, с поспешностью пошла в нагорную страну, в город Иудин,
Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
и вошла в дом Захарии, и приветствовала Елисавету.
І сталося так, що коли вона почула Маріїне привітання, дитина в утробі її ворухнулась, і Єлизавета сповнилася Святого Духа.
Когда Елисавета услышала приветствие Марии, взыграл младенец во чреве её; и Елисавета исполнилась Святого Духа,
Вона голосно скрикнула і сказала: «Ти найблагословенніша серед жінок, і благословенна та Дитина, Яку ти народиш.
и воскликнула громким голосом, и сказала: благословенна Ты между жёнами, и благословен плод чрева Твоего!
Але за віщо мені така радість, що мати Господа мого завітала до мене?
И откуда это мне, что пришла Матерь Господа моего ко мне?
Бо тільки-но звук того привіту торкнувся вуха мого, як дитина в утробі моїй стрепенулася.
Ибо когда голос приветствия Твоего дошёл до слуха моего, взыграл младенец радостно во чреве моём.
Благословенна ж ти, тому що повірила у те, що збудеться сказане Господом».
И блаженна Уверовавшая, потому что совершится сказанное Ей от Господа.
«Душа моя Господа звеличує, і дух мій радіє у Бозі, Спасителі моєму,
и возрадовался дух Мой о Боге, Спасителе Моём,
бо зглянувся Він на смиренну свою рабу, і віднині всі люди зватимуть мене благословенною,
что призрел Он на смирение Рабы Своей, ибо отныне будут ублажать Меня все роды;
бо Всесильний зробив для мене велике. Ім’я Його — святе.
что сотворил Мне величие Сильный, и свято имя Его;
Із роду в рід дарує Він милість тим, хто шанує Його.
и милость Его в роды родов к боящимся Его;
Він явив могутність руки Своєї, усіх хвальків пихатих думкою сердець своїх Він розвіяв.
явил силу мышцы Своей; рассеял надменных помышлениями сердца их;
Правителів могутніх Він скинув з їх престолів, й людей смиренних натомість Він возніс.
низложил сильных с престолов, и вознёс смиренных;
Людей голодних Він обдарував добром, і геть прогнав ні з чим людей багатих.
алчущих исполнил благ, и богатящихся отпустил ни с чем;
Він допоміг народу Ізраїля, слузі Своєму, згадавши Свою милість,
воспринял Израиля, отрока Своего, воспомянув милость,
як обіцяв Він нашим предкам: Авраамові й його нащадкам назавжди».
как говорил отцам нашим, к Аврааму и семени его до века.
Марія лишалася у Єлизавети протягом трьох місяців, а потім повернулася додому.
Пребыла же Мария с нею около трёх месяцев, и возвратилась в дом свой.
Для Єлизавети прийшов час пологів, і вона народила сина.
Елисавете же настало время родить, и она родила сына.
Сусіди й родичі почули, що Бог подарував їй велику милість, і раділи разом з нею.
И услышали соседи и родственники её, что возвеличил Господь милость Свою над нею, и радовались с нею.
І сталося так, що коли малому сповнилося вісім днів, вони прийшли зробити йому обрізання, й хотіли назвати його Захарією, як і батька.
В восьмой день пришли обрезать младенца и хотели назвать его, по имени отца его, Захариею.
Але мати хлопчика заперечила: «Ні. Йому належить зватися Іоаном».
На это мать его сказала: нет, а назвать его Иоанном.
Гості їй кажуть: «Але ж нікого в вашому роду так не звали».
И сказали ей: никого нет в родстве твоём, кто назывался бы сим именем.
Знаками вони почали питати батька, яке ім’я хоче він дати синові.
И спрашивали знаками у отца его, как бы он хотел назвать его.
Захарія попросив табличку й написав на ній: «Його звати Іоан». Усі були здивовані.
Он потребовал дощечку и написал: «Иоанн имя ему». И все удивились.
Тієї ж миті уста Захарії розімкнулися, язик розв’язався, і він заговорив, славлячи Бога.
И тотчас разрешились уста его и язык его, и он стал говорить, благословляя Бога.
І тоді страх охопив сусідів, і по всій гірській країні Юдеї обговорювалися ці справи.
И был страх на всех, живущих вокруг них; и рассказывали обо всём этом по всей нагорной стране Иудейской.
Кожен, хто чув про те, дивувався й замислювався: «Ким буде це дитя?» Бо ж очевидно було, що сила Господня з ним.
Все слышавшие положили это на сердце своём и говорили: что будет младенец сей? И рука Господня была с ним.
А батько його, Захарія, сповнився Духом Святим і прорік:
И Захария, отец его, исполнился Святого Духа и пророчествовал, говоря:
«Хай буде благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він, щоб допомогти народові Своєму і дати йому волю.
благословен Господь Бог Израилев, что посетил народ Свой и сотворил избавление ему,
І Він прислав нам могутнього Спасителя з дому слуги Свого Давида,
и воздвиг рог спасения нам в дому Давида, отрока Своего,
як і обіцяв устами святих пророків, які жили в давнину.
как возвестил устами бывших от века святых пророков Своих,
Він обіцяв порятувати нас від ворогів наших і від влади всіх, хто нас ненавидить,
что спасёт нас от врагов наших и от руки всех ненавидящих нас;
аби виявити милість нашим предкам і пам’ять про Свій святий Заповіт, [3]
сотворит милость с отцами нашими и помянет святой завет Свой,
про клятву, яку Він приніс нашому предкові Аврааму:
клятву, которою клялся Он Аврааму, отцу нашему, дать нам,
визволити нас з-під влади ворогів наших і дозволити нам служити Йому без страху,
небоязненно, по избавлении от руки врагов наших,
а лише зі святістю й праведністю перед Ним у всі дні життя нашого.
служить Ему в святости и правде пред Ним, во все дни жизни нашей.
Ти, дитино, будеш названий „пророком Всевишнього”, оскільки прийдеш перед Господом, аби приготувати шлях Йому
И ты, младенец, наречёшься пророком Всевышнего, ибо предыдешь пред лицом Господа приготовить пути Ему,
і сказати людям Його, що вони будуть спасенні через відпущення гріхів їхніх.
дать уразуметь народу Его спасение в прощении грехов их,
Через велике милосердя нашого Бога новий день [4] засяє на нас з висоти,
по благоутробному милосердию Бога нашего, которым посетил нас Восток свыше,
щоб освітити тих, хто живе під чорною тінню смерті, і щоб направити стопи наші на шлях миру».
просветить сидящих во тьме и тени смертной, направить ноги наши на путь мира.