Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Cовременный перевод WBTC
Через те, що чимало людей бралося складати оповідь про справи, які здійснилися між нами, так само, як нам розповіли їх ті, хто спочатку були очевидцями і хто служив Богу, проголошуючи Його Слово, я також подумав, що це добра справа, оскільки я ретельно вивчив усе від початку, щоб написати для тебе докладну повість, високошановний Теофіле,[1] аби ти міг затямити, що все, чого вчили тебе, — то є істинна правда.
Многие уже пытались описать события, происшедшие среди нас,
рассказанные нам очевидцами, от начала видевшими происходившее и служившими Богу, провозглашая слово Его.
Тщательно изучив всё от начала и до конца, я решил записать для тебя, достопочтенный Феофил, последовательное изложение всех событий,
чтобы ты был уверен в достоверности того, чему учили тебя.
У дні, коли в Юдеї правив цар Ірод, був собі священик на ймення Захарія. Він належав до денної черги Авія.[2] Дружину Захарієву звали Єлизаветою, і була вона з прямих нащадків Ааронових.
Во времена, когда Ирод был правителем Иудеи, жил священник по имени Захария, который принадлежал к роду священника Авии. Его жена была из рода Аарона. Её звали Елисавета.
Обоє вони були праведні перед Богом, неухильно дотримувалися всіх Божих заповідей і настанов.
Оба они были праведны перед Богом, и беспрекословно повиновались всем заповедям и уставам Господним.
Але вони не мали дітей, оскільки Єлизавета була неплідна, та й були вони вже старі.
Но у них не было детей, потому что Елисавета была бесплодна, и они оба были уже в преклонных годах.
Якось, коли була черга Авієвого роду і Захарія саме правив службу Божу, випало йому за жеребом (так водилося серед священиків) іти до Храму Господнього й покадити там.
Однажды, когда пришло время его роду служить в храме и Захария должен был служить, как священник, перед Богом,
по обычаю священнослужителей ему выпало войти в храм Господний и кадить.
Дуже багато людей зібралося біля стін Храму молитися, коли Захарія почав кадити.
В то время, как он кадил, множество народа стояло снаружи и молилось.
І от праворуч від кадильного вівтаря з’явився йому Ангел Господній.
Тогда явился Захарии ангел Господний. Он стоял справа от алтаря, на котором курился ладан.
Побачивши Ангела, Захарія стривожився і дуже перелякався.
Увидев ангела, Захария растерялся и очень испугался.
Та Ангел заговорив до нього: «Не бійся, Захаріє, бо молитва твоя почута, й дружина твоя Єлизавета, народить тобі сина, якого назвеш ти Іоаном.
Ангел же сказал ему: "Не бойся, Захария! Твоя молитва услышана: твоя жена Елисавета родит тебе сына, и ты назовёшь его Иоанном.
Він принесе тобі радість і щастя. І багато людей будуть радіти з його народження.
Он принесёт тебе радость и счастье. Многие будут рады его рождению,
Бо він буде великим у Господа. Лише не мусить він пити вина, ані міцніших напоїв, а від самого народження він буде сповнений Духом Святим.
ибо Иоанн будет велик перед Господом. Он не будет пить вина и крепких напитков и с рождения своего будет исполнен Святого Духа.
І він поверне багатьох дітей Ізраїлевих до Господа Бога їхнього.
Иоанн вернёт многих иудеев Господу Богу.
Він прийде перед Господом, наділений духом і владою пророка Іллі, й знову поверне серця батьків до дітей їхніх, а непокірних настановить на путь мудрості праведних і приготує людей до приходу Господа».
Исполненный такой же мощи и силы духа, как и Илия, он будет предвестником Господа, примиряя отцов с детьми, обращая на путь истинный тех, кто не повинуется велениям Божьим, чтобы подготовить народ к приходу Господа".
І запитав Захарія Ангела: «Звідки мені знати, що це так? Адже я старий, та й дружина моя вже похилого віку».
Тогда Захария сказал ангелу: "Как я узнаю, что это правда? Ведь я стар, и жена моя стара".
У відповідь Ангел сказав: «Мене звати Ґавриїл. Я стою перед Богом. І я посланий говорити з тобою і повідомити цю добру звістку.
В ответ ангел сказал ему: "Я — Гавриил, предстоящий перед Богом. Я послан говорить с тобой и сообщить тебе эту добрую весть.
Але слухай: ти мовчатимеш і не зможеш говорити, аж доки не настане день, коли це трапиться через те, що не повірив моїм словам. А слова ці неодмінно збудуться в належний час».
Но знай, ты будешь нем и не сможешь говорить до того самого дня, пока не свершится это, ибо ты не поверил моим словам, которые исполнятся в назначенное время".
Люди біля Храму чекали на Захарію і дивувалися, чому він так довго не виходить.
Народ снаружи ждал появления Захария и удивлялся, почему он так долго не выходит из храма.
А коли він вийшов, то не здатен був заговорити до людей, і вони здогадалися, що в Храмі йому було якесь видіння. Захарія пояснював щось жестами, але залишався німим.
А выйдя, он не смог говорить с ними, и они поняли, что в храме ему было видение. Захария объяснялся знаками и оставался нем.
Коли закінчився час його служби, він повернувся додому.
Дни его службы подошли к концу, и Захария вернулся домой.
Через деякий час його дружина Єлизавета завагітніла й усамітнилася на п’ять місяців.
Спустя некоторое время жена его, Елисавета, зачала и скрывалась ото всех пять месяцев, говоря:
Вона сказала: «Нарешті Господь допоміг мені. Він добре подбав, аби зняти з мене мою ганьбу перед людьми».
"Наконец Господь смилостивился надо мной, сняв с меня позор перед людьми".
Коли пішов шостий місяць Єлизаветиної вагітності, Бог послав Ангела Ґавриїла до Ґалилейського міста Назарета, до діви, зарученої з чоловіком на ймення Йосип, з роду Давидового. І звали ту діву Марією.
Когда Елисавета была на шестом месяце, Ангел Гавриил был послан Богом в город Назарет в Галилее
к девственнице, обручённой с человеком по имени Иосиф. Иосиф был из рода Давида, имя же девственницы было Мария.
Прийшовши до неї, Ангел промовив: «Вітаю тебе, благословенна. Господь з Тобою».
Гавриил пришёл к ней и сказал: "Приветствую Тебя! Господь с Тобою! Будь благословенна".
Але вона була дуже збентежена тими словами й думала собі, що б те привітання могло означати.
Но она была смущена этими словами и думала, что бы это приветствие могло значить.
І Ангел сказав їй: «Не бійся, Маріє. Ти здобула прихильність Божу.
И ангел сказал ей: "Не бойся, Мария, ибо Ты обрела милость Божью.
Послухай! Ти завагітнієш і народиш Сина, і назвеш Його Ісусом.
Слушай! Ты зачнёшь и родишь Сына, и назовёшь Его Иисусом.
Він матиме велич, і Його називатимуть Сином Всевишнього Бога. І Господь Бог дасть Йому трон Його батька Давида.
Он будет велик, и Его будут называть Сыном Всевышнего. Господь Бог даст Ему престол Давида, Отца Его.
Він повік правитиме народом Якова, і Царству Його не буде кінця».
Он вовеки будет править народом Иакова, и Его царству не будет конца".
Марія запитала Ангела: «Як же таке може статися, адже я ніколи не була з чоловіком?»
Мария спросила у ангела: "Как же будет это, если я не замужем?"
Ангел відповів їй: «Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього Бога огорне Тебе. То ж Святе Дитя, Яке народиться, буде назване Сином Божим.
Ангел ответил ей: "Святой Дух снизойдёт на Тебя, и власть Всевышнего осенит Тебя. Поэтому Дитя, которое родится, будет носить имя Сына Божьего.
І ще послухай: „Твоя родичка Єлизавета також вагітна сином, незважаючи на її похилий вік. Це вже шостий місяць її вагітності, а про неї ж казали, що вона неплідна!
Твоя родственница Елисавета в старости своей тоже зачала сына. Все считали её бесплодной, но вот уже шесть месяцев, как она беременна.
Марія сказала: «Я слуга Господня, хай буде мені те, що ти сказав». І Ангел полишив її.
Мария сказала: "Я слуга Господа. Пусть сбудется со Мною, что ты сказал." И ангел удалился.
Тими днями Марія зібралася й подалася, поспішаючи у гірську околицю, до міста юдейського.
Тогда Мария собралась и с поспешностью пошла в город, находившийся в горах Иудеи.
Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
Войдя в дом Захарии, она приветствовала Елисавету.
І сталося так, що коли вона почула Маріїне привітання, дитина в утробі її ворухнулась, і Єлизавета сповнилася Святого Духа.
Когда Елисавета услышала голос Марии, случилось так, что ребёнок в ней забился, и она исполнилась Святого Духа.
Вона голосно скрикнула і сказала: «Ти найблагословенніша серед жінок, і благословенна та Дитина, Яку ти народиш.
Елисавета воскликнула: "Благословенная из благословенных! Благословен ребёнок, которого Ты носишь!
Але за віщо мені така радість, що мати Господа мого завітала до мене?
Мать Господа моего пришла ко мне! За что мне выпало такое счастье?!
Бо тільки-но звук того привіту торкнувся вуха мого, як дитина в утробі моїй стрепенулася.
Ибо, когда я услышала Твой голос, ребёнок забился во мне, ликуя.
Благословенна ж ти, тому що повірила у те, що збудеться сказане Господом».
Благословенна поверившая, что свершится сказанное Ей Господом".
«Душа моя Господа звеличує, і дух мій радіє у Бозі, Спасителі моєму,
"Хвалу воздаёт Господу душа Моя, и ликует дух Мой о Боге, Спасителе Моём,
бо зглянувся Він на смиренну свою рабу, і віднині всі люди зватимуть мене благословенною,
ибо обратил Он взгляд на ничтожную слугу Свою. Отныне благословенной будут называть Меня люди,
бо Всесильний зробив для мене велике. Ім’я Його — святе.
ибо Всемогущий — да святится Имя Его — сотворил для Меня великое.
Із роду в рід дарує Він милість тим, хто шанує Його.
Из поколения в поколение Он милует тех, кто почитает Его.
Він явив могутність руки Своєї, усіх хвальків пихатих думкою сердець своїх Він розвіяв.
Он показал силу руки Своей и рассеял гордых в помышлениях их сердец,
Правителів могутніх Він скинув з їх престолів, й людей смиренних натомість Він возніс.
низложил властителей и возвысил смиренных,
Людей голодних Він обдарував добром, і геть прогнав ні з чим людей багатих.
алчущих исполнил благ, богатых отослал ни с чем.
Він допоміг народу Ізраїля, слузі Своєму, згадавши Свою милість,
Бог помог Своему народу, что служит Ему, и послал ему милость Свою.
як обіцяв Він нашим предкам: Авраамові й його нащадкам назавжди».
Он исполнил обещанное нашим предкам, Аврааму и детям его, во веки веков".
Марія лишалася у Єлизавети протягом трьох місяців, а потім повернулася додому.
Пробыв с Елисаветой около трёх месяцев, Мария вернулась домой.
Для Єлизавети прийшов час пологів, і вона народила сина.
Елисавете пришло время родить, и она родила сына.
Сусіди й родичі почули, що Бог подарував їй велику милість, і раділи разом з нею.
Её соседи и родственники услышали, что Господь был милостив к ней, и радовались с нею.
І сталося так, що коли малому сповнилося вісім днів, вони прийшли зробити йому обрізання, й хотіли назвати його Захарією, як і батька.
На восьмой день пришли делать обрезание ребёнку и хотели назвать его Захарией, по имени отца. Но Елисавета сказала:
Гості їй кажуть: «Але ж нікого в вашому роду так не звали».
Собравшиеся сказали ей: "Никого из твоих родственников так не зовут".
Знаками вони почали питати батька, яке ім’я хоче він дати синові.
И стали знаками спрашивать отца, каким именем он хотел бы назвать ребёнка.
Захарія попросив табличку й написав на ній: «Його звати Іоан». Усі були здивовані.
Захария попросил дощечку для письма и написал: "Имя ему — Иоанн". И все удивились.
Тієї ж миті уста Захарії розімкнулися, язик розв’язався, і він заговорив, славлячи Бога.
Дар речи тотчас же вернулся к Захария, и он начал говорить и восхвалять Бога.
І тоді страх охопив сусідів, і по всій гірській країні Юдеї обговорювалися ці справи.
Тут всех объял страх, и по всей горной стране Иудейской люди говорили обо всём, что произошло,
Кожен, хто чув про те, дивувався й замислювався: «Ким буде це дитя?» Бо ж очевидно було, що сила Господня з ним.
и каждый, кто слышал об этом, размышлял: "Кто же будет этот ребёнок? Ибо воистину сила Господня с ним".
А батько його, Захарія, сповнився Духом Святим і прорік:
Отец Иоанна Захария исполнился Святого Духа и стал возвещать людям о том, что свершится:
«Хай буде благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він, щоб допомогти народові Своєму і дати йому волю.
"Благословен будь Господь, Бог Израиля, ибо Он пришёл помочь народу Своему и освободил его.
І Він прислав нам могутнього Спасителя з дому слуги Свого Давида,
Он дал нам могущественного Спасителя из рода слуги Своего Давида,
як і обіцяв устами святих пророків, які жили в давнину.
как и обещал Он много лет назад через святых пророков.
Він обіцяв порятувати нас від ворогів наших і від влади всіх, хто нас ненавидить,
Бог обещал спасти нас от врагов и ненавистников.
аби виявити милість нашим предкам і пам’ять про Свій святий Заповіт, [3]
Бог обещал даровать милость Свою отцам нашим и всегда помнить о Своём священном договоре с ними.
про клятву, яку Він приніс нашому предкові Аврааму:
Этот договор был клятвой, которую Он дал Аврааму, праотцу нашему,
визволити нас з-під влади ворогів наших і дозволити нам служити Йому без страху,
что избавит нас от врагов, чтобы могли мы безбоязненно служить Ему
а лише зі святістю й праведністю перед Ним у всі дні життя нашого.
свято и праведно всю нашу жизнь.
Ти, дитино, будеш названий „пророком Всевишнього”, оскільки прийдеш перед Господом, аби приготувати шлях Йому
А ты, дитя моё, будешь называться пророком Всевышнего, ибо ты будешь идти впереди Господа, возвещая людям Его приход.
і сказати людям Його, що вони будуть спасенні через відпущення гріхів їхніх.
Ты возвестишь людям о спасении, ибо отпустятся им грехи их.
Через велике милосердя нашого Бога новий день [4] засяє на нас з висоти,
По великой милости Божьей воссияет нам новый день с небес,
щоб освітити тих, хто живе під чорною тінню смерті, і щоб направити стопи наші на шлях миру».
и Бог поможет тем, кто живёт во тьме и в вечном страхе перед смертью, и укажет нам путь к вечному миру".