Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Синодальный перевод
Невдовзі Господь призначив сімдесят двох [28] учнів і вирядив їх перед Собою — по два в кожне місто й поселення, куди Сам Він збирався незабаром прийти.
После сего избрал Господь и других семьдесят учеников, и послал их по два пред лицом Своим во всякий город и место, куда Сам хотел идти,
Ісус сказав їм: «Жнива великі, та мало робітників. Отже, моліться Господу, власникові врожаю, щоб послав робітників на Свої жнива.
и сказал им: жатвы много, а делателей мало; итак, молите Господина жатвы, чтобы выслал делателей на жатву Свою.
Ідіть! І знайте, що Я посилаю вас, як отих ягнят до вовчої зграї.
Идите! Я посылаю вас, как агнцев среди волков.
Не беріть із собою ні гаманця, ні торби, ні сандалів. І не вітайте нікого по дорозі.
Не берите ни мешка, ни сумы, ни обуви, и никого на дороге не приветствуйте.
А ввійшовши до чиєїсь оселі, спершу мовте: „Мир дому цьому!”
В какой дом войдёте, сперва говорите: «мир дому сему»;
Якщо там миролюбива людина, то ваше благословіння зостанеться з нею. Коли ж ні — воно до вас повернеться.
и если будет там сын мира, то почиет на нём мир ваш, а если нет, то к вам возвратится.
Залишайтеся в тому домі, їжте й пийте те, що запропонують господарі, бо робітник вартий того, що йому платять. Не переходьте із дому в дім.
В доме же том оставайтесь, ешьте и пейте, что у них есть, ибо трудящийся достоин награды за труды свои; не переходите из дома в дом.
Коли ввійдете до міста й вам виявлять гостинність, їжте те, що вам подадуть.
И если придёте в какой город и примут вас, ешьте, что вам предложат,
Зцілюйте хворих у тому місті й кажіть людям: „Царство Боже наближається [29] до вас!”
и исцеляйте находящихся в нём больных, и говорите им: «приблизилось к вам Царствие Божие».
Якщо ж прийдете до міста, де гостинності вам не виявлять, то вийдіть на вулиці й промовте:
Если же придёте в какой город и не примут вас, то, выйдя на улицу, скажите:
„Навіть порох вашого міста ми обтрушуємо перед вами з ніг своїх. Та пам’ятайте: Царство Боже наближається до вас!”
«и прах, прилипший к нам от вашего города, отрясаем вам; однако же знайте, что приблизилось к вам Царствие Божие».
Кажу вам, що навіть людям Содома легше поведеться в той день, ніж тому негостинному місту».
Сказываю вам, что Содому в день оный будет отраднее, нежели городу тому.
«Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вефсаїдо! Кажу так, бо якби ті численні дива, що сталися тут, трапилися у Тирі чи Сидоні, то їхні мешканці давно б вже розкаялися, одягли волосяниці й посипали голови попелом.
Горе тебе, Хоразин! горе тебе, Вифсаида! ибо если бы в Тире и Сидоне явлены были силы, явленные в вас, то давно бы они, сидя во вретище и пепле, покаялись;
І все ж Судного Дня Тиру й Сидону буде легше, ніж вам!
но и Тиру и Сидону отраднее будет на суде, нежели вам.
А ти, Капернауме, чи будеш піднесений до Небес? Ні, ти зійдеш у пекло!
И ты, Капернаум, до неба вознёсшийся, до ада низвергнешься.
Хто слухає вас, учнів Моїх, той слухає Мене, а хто зрікається вас, той зрікається і Мене. Хто ж зрікається Мене, той зрікається й Того, Хто послав Мене».
Слушающий вас Меня слушает, и отвергающийся вас Меня отвергается; а отвергающийся Меня отвергается Пославшего Меня.
Сімдесят два учнів з радістю повернулися до Ісуса й розповіли: «Господи, навіть нечисті духи підкорялися нам, коли ми наказували їм Твоїм ім’ям!»
Семьдесят учеников возвратились с радостью и говорили: Господи! и бесы повинуются нам о имени Твоём.
Ісус відповів їм: «Я бачив, як сатана падав з Небес, мов блискавка!
Он же сказал им: Я видел сатану, спадшего с неба, как молнию;
Але послухайте! Я дав вам владу, щоб ви могли наступати на змій та скорпіонів. Я дав вам владу над усією силою ворога нашого.
се, даю вам власть наступать на змей и скорпионов и на всю силу вражью, и ничто не повредит вам;
Та не треба радіти з того, що вам підкоряються духи. Радійте з того, що імена ваші написані на Небесах».
однако ж тому не радуйтесь, что духи вам повинуются, но радуйтесь тому, что имена ваши написаны на небесах.
Сповнений Духа Святого, Ісус відчув велику радість і промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи Неба й Землі, бо Ти приховав це від мудрих і розумних, а відкрив простим.[30] Так, Отче, це сталося, бо дійсно, на це була воля Твоя.
В тот час возрадовался духом Иисус и сказал: славлю Тебя, Отче, Господи неба и земли, что Ты утаил сие от мудрых и разумных и открыл младенцам. Ей, Отче! Ибо таково было Твоё благоволение.
Все, що Я знаю, було передано Мені Отцем Моїм. Хто є Сином — не знає ніхто, крім Отця, і хто є Отцем не відомо нікому, крім Сина. Тільки ті, хто були обрані Сином, взнають про Отця».
И, обратившись к ученикам, сказал: всё предано Мне Отцом Моим; и кто есть Сын, не знает никто, кроме Отца, и кто есть Отец, не знает никто, кроме Сына, и кому Сын хочет открыть.
Повернувшись до учнів, Ісус сказав їм довірливо: «Благословенні очі, які бачать те, що бачите ви!
И, обратившись к ученикам, сказал им особо: блаженны очи, видящие то, что вы видите!
Бо, повірте, чимало пророків і царів хотіли б побачити те, що ви бачите, але не бачили, хотіли б почути те, що ви чуєте, але не почули».
ибо сказываю вам, что многие пророки и цари желали видеть, что вы видите, и не видели, и слышать, что вы слышите, и не слышали.
Один законник підвівся і, випробовуючи Ісуса, запитав: «Вчителю, що мушу я зробити, аби здобути вічне життя?»
И вот, один законник встал и, искушая Его, сказал: Учитель! что мне делать, чтобы наследовать жизнь вечную?
Ісус промовив: «А що написано в Законі? Яке твоє розуміння того, що ти там вичитав?»
Он же сказал ему: в законе что написано? как читаешь?
Той відповів: «„Любіть Господа Бога свого всім серцем, усією душею, усією силою і розумом своїм”. А також: „Любіть ближнього свого, як себе самого”».
Он сказал в ответ: «возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всею душою твоею, и всею крепостию твоею, и всем разумением твоим, и ближнего твоего, как самого себя».
Тоді Ісус сказав йому: «Ти відповів правильно. Виконуй це і тоді здобудеш вічне життя».
Иисус сказал ему: правильно ты отвечал; так поступай, и будешь жить.
Але він, намагаючись виправдатись, запитав: «Але хто є моїм ближнім?»
Но он, желая оправдать себя, сказал Иисусу: а кто мой ближний?
Ісус відповів: «Ішов якось чоловік із Єрусалиму до Єрихона і потрапив до рук грабіжників. Ті роздягли його, побили та й подалися геть, залишивши його ледь живого.
На это сказал Иисус: некоторый человек шёл из Иерусалима в Иерихон и попался разбойникам, которые сняли с него одежду, изранили его и ушли, оставив его едва живым.
Випадково йшов священик по тій дорозі. Помітивши пограбованого, він перейшов на інший бік дороги, обійшовши його.
По случаю один священник шёл тою дорогою и, увидев его, прошёл мимо.
Тією ж дорогою йшов левит. Побачивши побитого, він також перейшов на інший бік.
Также и левит, быв на том месте, подошёл, посмотрел и прошёл мимо.
Потім прийшов туди подорожній самаритянин. Коли він побачив нещасного, то сповнився співчуттям до нього.
Самарянин же некто, проезжая, нашёл на него и, увидев его, сжалился
Він підійшов, перев’язав рани, після того, як полив їх оливою та вином.[31] Тоді поклав стражденного на свого віслюка, відвіз до заїжджого двору і там подбав про нього.
и, подойдя, перевязал ему раны, возливая масло и вино; и, посадив его на своего осла, привёз его в гостиницу и позаботился о нём;
Наступного дня самаритянин дав господарю заїзду два динари й сказав: „Подбай про цього чоловіка. Якщо витратиш більше, я віддам тобі різницю, коли повернуся”.
а на другой день, отъезжая, вынул два динария, дал содержателю гостиницы и сказал ему: «позаботься о нём; и если издержишь что более, я, когда возвращусь, отдам тебе».
То хто ж із цих трьох був ближнім чоловікові, який постраждав від грабіжників?»
Кто из этих троих, думаешь ты, был ближний попавшемуся разбойникам?
Законник відповів: «Той, хто змилостився над ним». Тоді Ісус промовив: «Тож іди й роби так, як він».
Он сказал: оказавший ему милость. Тогда Иисус сказал ему: иди, и ты поступай так же.
Мандруючи, Ісус і Його учні зайшли якось до одного селища. І їх гостинно привітала жінка, яку звали Марта.
В продолжение пути их пришёл Он в одно селение; здесь женщина, именем Марфа, приняла Его в дом свой;
Вона мала сестру Марію, яка сіла біля Господніх ніг і слухала те, що Він говорив.
у неё была сестра, именем Мария, которая села у ног Иисуса и слушала слово Его.
А Марта була дуже заклопотана по господарству. Вона підійшла до Ісуса й запитала: «Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя всю роботу звалила на мене саму? Скажи їй, щоб допомогла мені».
Марфа же заботилась о большом угощении и, подойдя, сказала: Господи! или Тебе нужды нет, что сестра моя одну меня оставила служить? скажи ей, чтобы помогла мне.
Ісус відповів їй: «Марто, Марто, ти турбуєшся та журишся про багато справ,
Иисус же сказал ей в ответ: Марфа! Марфа! ты заботишься и суетишься о многом,