Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
Невдовзі Господь призначив сімдесят двох [28] учнів і вирядив їх перед Собою — по два в кожне місто й поселення, куди Сам Він збирався незабаром прийти.
Після того призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два попереду Себе до кожного міста й місцевості, куди Сам мав іти.
Ісус сказав їм: «Жнива великі, та мало робітників. Отже, моліться Господу, власникові врожаю, щоб послав робітників на Свої жнива.
І Він промовив до них: Жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.
Ідіть! І знайте, що Я посилаю вас, як отих ягнят до вовчої зграї.
Ідіть: Я посилаю вас, як ягнят між вовків!
Не беріть із собою ні гаманця, ні торби, ні сандалів. І не вітайте нікого по дорозі.
Не беріть ні торби, ні палиці, ні взуття, і нікого в дорозі не вітайте.
А ввійшовши до чиєїсь оселі, спершу мовте: „Мир дому цьому!”
До якого тільки дому ввійдете, спочатку кажіть: Мир цьому дому!
Якщо там миролюбива людина, то ваше благословіння зостанеться з нею. Коли ж ні — воно до вас повернеться.
І коли буде там син миру, спочине на ньому мир ваш; коли ж ні, — до вас повернеться.
Залишайтеся в тому домі, їжте й пийте те, що запропонують господарі, бо робітник вартий того, що йому платять. Не переходьте із дому в дім.
У тому ж домі перебувайте, їжте й пийте, що там є, бо робітник гідний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
Коли ввійдете до міста й вам виявлять гостинність, їжте те, що вам подадуть.
І в яке тільки місто ввійдете, і де приймуть вас, їжте те, що покладуть вам;
Зцілюйте хворих у тому місті й кажіть людям: „Царство Боже наближається [29] до вас!”
оздоровляйте недужих, які там є, кажіть їм: Наблизилося до вас Боже Царство!
Якщо ж прийдете до міста, де гостинності вам не виявлять, то вийдіть на вулиці й промовте:
А коли в якесь місто прийдете і вас не приймуть, вийдіть на вулицю його, та й скажіть:
„Навіть порох вашого міста ми обтрушуємо перед вами з ніг своїх. Та пам’ятайте: Царство Боже наближається до вас!”
Навіть пил із вашого міста, що припав нам до ніг, струшуємо. Але знайте: наблизилося [до вас] Боже Царство!
Кажу вам, що навіть людям Содома легше поведеться в той день, ніж тому негостинному місту».
Кажу вам, що жителям Содома того дня буде легше, ніж тому місту.
«Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вефсаїдо! Кажу так, бо якби ті численні дива, що сталися тут, трапилися у Тирі чи Сидоні, то їхні мешканці давно б вже розкаялися, одягли волосяниці й посипали голови попелом.
Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися чудеса, які сталися у вас, вони вже давно покаялися б, сидячи у волосяниці та в попелі.
І все ж Судного Дня Тиру й Сидону буде легше, ніж вам!
Однак Тиру й Сидону на суді буде легше, ніж вам.
А ти, Капернауме, чи будеш піднесений до Небес? Ні, ти зійдеш у пекло!
А ти, Капернауме, хіба до неба піднесешся? До аду зійдеш!
Хто слухає вас, учнів Моїх, той слухає Мене, а хто зрікається вас, той зрікається і Мене. Хто ж зрікається Мене, той зрікається й Того, Хто послав Мене».
Хто слухає вас, — той Мене слухає, а хто гордує вами, — Мною гордує; хто ж гордує Мною, — гордує Тим, Хто послав Мене.
Сімдесят два учнів з радістю повернулися до Ісуса й розповіли: «Господи, навіть нечисті духи підкорялися нам, коли ми наказували їм Твоїм ім’ям!»
Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: Господи, навіть біси коряться нам через Твоє Ім’я!
Ісус відповів їм: «Я бачив, як сатана падав з Небес, мов блискавка!
А Він сказав їм: Бачив Я сатану, який, наче блискавка, з неба впав.
Але послухайте! Я дав вам владу, щоб ви могли наступати на змій та скорпіонів. Я дав вам владу над усією силою ворога нашого.
Ось дав Я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, — і ніщо вам не пошкодить.
Та не треба радіти з того, що вам підкоряються духи. Радійте з того, що імена ваші написані на Небесах».
Однак не радійте з того, що вам підкоряються духи, але радійте, що імена ваші записані на небесах!
Сповнений Духа Святого, Ісус відчув велику радість і промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи Неба й Землі, бо Ти приховав це від мудрих і розумних, а відкрив простим.[30] Так, Отче, це сталося, бо дійсно, на це була воля Твоя.
Тієї години [Ісус] звеселився Святим Духом і сказав: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба і землі, бо приховав Ти це від премудрих та розумних і відкрив це немовлятам. Так, Отче, бо так було Тобі до вподоби!
Все, що Я знаю, було передано Мені Отцем Моїм. Хто є Сином — не знає ніхто, крім Отця, і хто є Отцем не відомо нікому, крім Сина. Тільки ті, хто були обрані Сином, взнають про Отця».
[Звернувшись до учнів, Він сказав]: Усе передав Мені Мій Отець; і ніхто не знає, Хто Син, — один тільки Отець; і Хто Отець, — один тільки Син, — і кому Син захоче відкрити.
Повернувшись до учнів, Ісус сказав їм довірливо: «Благословенні очі, які бачать те, що бачите ви!
Звернувшись до учнів наодинці, Він сказав: Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
Бо, повірте, чимало пророків і царів хотіли б побачити те, що ви бачите, але не бачили, хотіли б почути те, що ви чуєте, але не почули».
Кажу вам, що численні пророки й царі бажали бачити те, що ви бачите, але не побачили, і почути те, що ви чуєте, але не почули!
Один законник підвівся і, випробовуючи Ісуса, запитав: «Вчителю, що мушу я зробити, аби здобути вічне життя?»
І ось, один законник підвівся і сказав, випробовуючи Його: Учителю, що маю зробити, аби осягнути вічне життя?
Ісус промовив: «А що написано в Законі? Яке твоє розуміння того, що ти там вичитав?»
Він же відповів йому: Що в Законі написано? Як читаєш?
Той відповів: «„Любіть Господа Бога свого всім серцем, усією душею, усією силою і розумом своїм”. А також: „Любіть ближнього свого, як себе самого”».
Той у відповідь сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе.
Тоді Ісус сказав йому: «Ти відповів правильно. Виконуй це і тоді здобудеш вічне життя».
Сказав же йому: Правильно ти відповів. Роби це, — і житимеш!
Але він, намагаючись виправдатись, запитав: «Але хто є моїм ближнім?»
А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: А хто є моїм ближнім?
Ісус відповів: «Ішов якось чоловік із Єрусалиму до Єрихона і потрапив до рук грабіжників. Ті роздягли його, побили та й подалися геть, залишивши його ледь живого.
У відповідь Ісус промовив: Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і потрапив до рук розбійників, які його пограбували й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим.
Випадково йшов священик по тій дорозі. Помітивши пограбованого, він перейшов на інший бік дороги, обійшовши його.
Та випадково тією дорогою проходив один священик і, побачивши його, обминув;
Тією ж дорогою йшов левит. Побачивши побитого, він також перейшов на інший бік.
так само і левіт, прийшовши на те місце, поглянув — і оминув.
Потім прийшов туди подорожній самаритянин. Коли він побачив нещасного, то сповнився співчуттям до нього.
А якийсь самарієць, проходячи, підійшов до нього і, побачивши, змилосердився.
Він підійшов, перев’язав рани, після того, як полив їх оливою та вином.[31] Тоді поклав стражденного на свого віслюка, відвіз до заїжджого двору і там подбав про нього.
Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на худобину, привіз до гостиниці й подбав про нього.
Наступного дня самаритянин дав господарю заїзду два динари й сказав: „Подбай про цього чоловіка. Якщо витратиш більше, я віддам тобі різницю, коли повернуся”.
А другого дня, [як відходив], вийняв два динарії [1] , дав власникові гостиниці та сказав: Подбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся.
То хто ж із цих трьох був ближнім чоловікові, який постраждав від грабіжників?»
Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім тому, який попався розбійникам?
Законник відповів: «Той, хто змилостився над ним». Тоді Ісус промовив: «Тож іди й роби так, як він».
Він відповів: Того, хто змилосердився над ним! Тож сказав йому Ісус: Іди і ти чини так само.
Мандруючи, Ісус і Його учні зайшли якось до одного селища. І їх гостинно привітала жінка, яку звали Марта.
А коли вони подорожували і Він Сам увійшов до якогось села, то одна жінка на ім’я Марта прийняла Його [до свого дому].
Вона мала сестру Марію, яка сіла біля Господніх ніг і слухала те, що Він говорив.
Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова.
А Марта була дуже заклопотана по господарству. Вона підійшла до Ісуса й запитала: «Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя всю роботу звалила на мене саму? Скажи їй, щоб допомогла мені».
А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла!
Ісус відповів їй: «Марто, Марто, ти турбуєшся та журишся про багато справ,
У відповідь Господь сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим,