Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Cовременный перевод WBTC
Невдовзі Господь призначив сімдесят двох [28] учнів і вирядив їх перед Собою — по два в кожне місто й поселення, куди Сам Він збирався незабаром прийти.
После этого Господь избрал семьдесят два других ученика и послал их по двое перед Собой в каждый город и место, куда Он сам намеревался идти.
Ісус сказав їм: «Жнива великі, та мало робітників. Отже, моліться Господу, власникові врожаю, щоб послав робітників на Свої жнива.
И сказал им Иисус: "Жатва велика, но работников мало. Поэтому молите Господа жатвы, чтобы Он послал больше работников на ниву Свою.
Ідіть! І знайте, що Я посилаю вас, як отих ягнят до вовчої зграї.
Идите! Я посылаю вас, словно овец к волкам.
Не беріть із собою ні гаманця, ні торби, ні сандалів. І не вітайте нікого по дорозі.
Не берите с собой ни денег, ни сумы, ни обуви, и ни с кем не останавливайтесь и не заговаривайте в пути.
А ввійшовши до чиєїсь оселі, спершу мовте: „Мир дому цьому!”
В какой бы дом вы ни вошли, сначала скажите: "Мир этому дому".
Якщо там миролюбива людина, то ваше благословіння зостанеться з нею. Коли ж ні — воно до вас повернеться.
И если там будет миролюбивый человек, ваш мир останется с ним, а если нет, к вам возвратится.
Залишайтеся в тому домі, їжте й пийте те, що запропонують господарі, бо робітник вартий того, що йому платять. Не переходьте із дому в дім.
Оставайтесь в доме миролюбивого, ешьте и пейте, что вам предложат, потому что работник достоин оплаты. И не переходите из дома в дом.
Коли ввійдете до міста й вам виявлять гостинність, їжте те, що вам подадуть.
Если вы войдёте в город и вас примут, ешьте, что вам предложат.
Зцілюйте хворих у тому місті й кажіть людям: „Царство Боже наближається [29] до вас!”
Исцеляйте там больных и говорите им: "Царство Божие приблизилось к вам".
Якщо ж прийдете до міста, де гостинності вам не виявлять, то вийдіть на вулиці й промовте:
Но если вы войдёте в город и вас не примут, выйдите на улицы этого города и скажите:
„Навіть порох вашого міста ми обтрушуємо перед вами з ніг своїх. Та пам’ятайте: Царство Боже наближається до вас!”
"Даже пыль вашего города, которая пристала к ногам нашим, мы стряхиваем на вас. Однако знайте, Царство Божие близко".
Кажу вам, що навіть людям Содома легше поведеться в той день, ніж тому негостинному місту».
И говорю вам, что в судный день городу тому будет хуже, чем Содому".
«Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вефсаїдо! Кажу так, бо якби ті численні дива, що сталися тут, трапилися у Тирі чи Сидоні, то їхні мешканці давно б вже розкаялися, одягли волосяниці й посипали голови попелом.
"Горе тебе, Хоразин! Горе тебе, Вифсаида, потому что, если бы в Тире и Сидоне произошли те чудеса, которые Я сотворил для вас, они бы давно уже покаялись и сидели в рубищах и пепле.
І все ж Судного Дня Тиру й Сидону буде легше, ніж вам!
И в судный день хуже будет вам, чем даже Тиру и Сидону.
А ти, Капернауме, чи будеш піднесений до Небес? Ні, ти зійдеш у пекло!
А ты, Капернаум, до неба ли будешь вознесён? Нет, ты будешь низвергнут в страну мёртвых.
Хто слухає вас, учнів Моїх, той слухає Мене, а хто зрікається вас, той зрікається і Мене. Хто ж зрікається Мене, той зрікається й Того, Хто послав Мене».
Слушающий вас, слушает Меня; отвергающий вас, отвергает Меня. А кто отвергает Меня, отвергает Пославшего Меня".
Сімдесят два учнів з радістю повернулися до Ісуса й розповіли: «Господи, навіть нечисті духи підкорялися нам, коли ми наказували їм Твоїм ім’ям!»
Семьдесят два ученика, посланных Иисусом, возвратились радостные и сказали: "Господи! Даже бесы подвластны нам во имя Твоё".
Ісус відповів їм: «Я бачив, як сатана падав з Небес, мов блискавка!
Иисус же сказал им: "Я видел сатану, упавшего с небес, как молния.
Але послухайте! Я дав вам владу, щоб ви могли наступати на змій та скорпіонів. Я дав вам владу над усією силою ворога нашого.
Я дал вам власть попирать ногами змей и скорпионов, и власть над всеми врагами вашими, и ничто не повредит вам.
Та не треба радіти з того, що вам підкоряються духи. Радійте з того, що імена ваші написані на Небесах».
Но не радуйтесь тому, что духи послушны вам, а радуйтесь тому, что имена ваши записаны на небесах".
Сповнений Духа Святого, Ісус відчув велику радість і промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи Неба й Землі, бо Ти приховав це від мудрих і розумних, а відкрив простим.[30] Так, Отче, це сталося, бо дійсно, на це була воля Твоя.
В тот час возрадовался духом Иисус и сказал: "Благодарю Тебя, Отец, Господь неба и земли, что Ты скрыл это от мудрых и разумных, и открыл тем, кто подобен младенцам. Да, Отец, так было угодно Тебе.
Все, що Я знаю, було передано Мені Отцем Моїм. Хто є Сином — не знає ніхто, крім Отця, і хто є Отцем не відомо нікому, крім Сина. Тільки ті, хто були обрані Сином, взнають про Отця».
Всё было дано Мне Отцом Моим. И никому не ведомо, кто Сын, кроме Отца. И никто не знает, кто Отец, кроме Сына и того, кому Сын захочет открыть это".
Повернувшись до учнів, Ісус сказав їм довірливо: «Благословенні очі, які бачать те, що бачите ви!
И, будучи наедине с учениками, Он повернулся к ним и сказал: "Блаженны вы, видящие то, что видите!
Бо, повірте, чимало пророків і царів хотіли б побачити те, що ви бачите, але не бачили, хотіли б почути те, що ви чуєте, але не почули».
Ибо говорю вам: многие пророки и цари хотели видеть то, что вы видите, но не видели, и слышать то, что вы слышите, но не слышали".
Один законник підвівся і, випробовуючи Ісуса, запитав: «Вчителю, що мушу я зробити, аби здобути вічне життя?»
И вот встал один законник и стал испытывать Иисуса, говоря: "Учитель! Как я должен поступать, чтобы унаследовать жизнь вечную?"
Ісус промовив: «А що написано в Законі? Яке твоє розуміння того, що ти там вичитав?»
Иисус ответил ему: "Что записано в Законе? Что читаешь ты там?"
Той відповів: «„Любіть Господа Бога свого всім серцем, усією душею, усією силою і розумом своїм”. А також: „Любіть ближнього свого, як себе самого”».
И ответил тот: "Возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всей душой твоей, и всей силой твоей, и всем разумом твоим", и "ближнего своего возлюби, как самого себя".
Тоді Ісус сказав йому: «Ти відповів правильно. Виконуй це і тоді здобудеш вічне життя».
И Иисус сказал ему: "Ты ответил верно. Поступай так, и обретёшь жизнь вечную".
Але він, намагаючись виправдатись, запитав: «Але хто є моїм ближнім?»
Но законник, желая оправдаться, спросил Иисуса: "А кто мой ближний?"
Ісус відповів: «Ішов якось чоловік із Єрусалиму до Єрихона і потрапив до рук грабіжників. Ті роздягли його, побили та й подалися геть, залишивши його ледь живого.
На это Иисус сказал: "Один человек шёл из Иерусалима в Иерихон и попал в руки разбойникам, которые сорвали с него одежду, избили и ушли, оставив его полумёртвого лежать на земле.
Випадково йшов священик по тій дорозі. Помітивши пограбованого, він перейшов на інший бік дороги, обійшовши його.
Случайно той дорогой проходил один священник. Увидев избитого, он ушёл прочь и не остановился, чтобы помочь ему.
Тією ж дорогою йшов левит. Побачивши побитого, він також перейшов на інший бік.
Пришёл на то место также и левит и, увидев избитого, обошёл его, не остановившись, чтобы помочь ему.
Потім прийшов туди подорожній самаритянин. Коли він побачив нещасного, то сповнився співчуттям до нього.
Но некий самаритянин, находившийся в пути, проходил мимо и, увидев этого человека, сжалился над ним.
Він підійшов, перев’язав рани, після того, як полив їх оливою та вином.[31] Тоді поклав стражденного на свого віслюка, відвіз до заїжджого двору і там подбав про нього.
Подойдя к нему, он перевязал ему раны, омывая их оливковым маслом и вином, и, посадив на своего осла, привёз его на постоялый двор и позаботился о нём.
Наступного дня самаритянин дав господарю заїзду два динари й сказав: „Подбай про цього чоловіка. Якщо витратиш більше, я віддам тобі різницю, коли повернуся”.
На следующий день он вынул два динария, дал их хозяину постоялого двора и сказал: "Позаботься об этом человеке. И, если истратишь на него денег сверх этого, то отдам тебе, когда вернусь".
То хто ж із цих трьох був ближнім чоловікові, який постраждав від грабіжників?»
Кто из этих троих, по-твоему, был ближний тому, кто попался в руки к разбойникам?"
Законник відповів: «Той, хто змилостився над ним». Тоді Ісус промовив: «Тож іди й роби так, як він».
Законник сказал: "Тот, кто сжалился над ним". И сказал ему Иисус: "Иди, и поступай так же".
Мандруючи, Ісус і Його учні зайшли якось до одного селища. І їх гостинно привітала жінка, яку звали Марта.
Однажды, когда Иисус и ученики Его были в пути, Он вошёл в одно селение. Женщина, по имени Марфа, оказала Ему радушное гостеприимство.
Вона мала сестру Марію, яка сіла біля Господніх ніг і слухала те, що Він говорив.
У неё была сестра, которую звали Марией. Она сидела у ног Господа и слушала, что Он говорил.
А Марта була дуже заклопотана по господарству. Вона підійшла до Ісуса й запитала: «Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя всю роботу звалила на мене саму? Скажи їй, щоб допомогла мені».
Марфа же была поглощена домашними заботами. Она подошла к Иисусу и сказала: "Господи! Разве Тебя не волнует, что моя сестра оставила меня одну делать всю работу? Скажи, чтобы она помогла мне".
Ісус відповів їй: «Марто, Марто, ти турбуєшся та журишся про багато справ,
Но Господь ответил ей: "Марфа, Марфа! Ты заботишься и беспокоишься о многом,