Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 11) | (Луки 13) →

Сучасний переклад

Переклад Куліша та Пулюя

  • Отож, коли зібрався багатотисячний натовп, аж топтали один одного, Ісус почав говорити спершу до Своїх учнів: «Остерігайтеся фарисейської закваски — їх лицемірства.
  • Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.
  • Немає нічого прихованого, що не відкриється, і нічого таємного, що не стане відомим.
  • Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
  • Тому все, що ви сказали у пітьмі,[45] буде почуте при світлі.[46] І те, що ви прошепотіли комусь на вухо в замкненій кімнаті, проголошуйте, щоб усі почули».
  • Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.
  • Після того Ісус наказав людям: «Але кажу вам, друзі Мої, більше не бійтеся тих, хто може вбити тіло ваше, але більш нічого вдіяти не здатні.
  • Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нїчого заподїяти.
  • Я покажу, кого вам слід боятися: бійтеся Бога, Який вбивши, має владу ввергнути вас у пекло. Тож кажу вам: Його й бійтеся.
  • Я ж покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь.
  • Чи не за два гроші продаються п’ять горобців? Та жодного з них Бог не забуде.
  • Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.
  • Господь навіть знає скільки волосся на головах ваших! То ж не бійтеся — ви значно важливіші, ніж зграя горобців».
  • Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полїчене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.
  • «Не соромтеся віри своєї. І ще скажу вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, Син Людський також визнає [47] перед Ангелами Божими.
  • Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене перед людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.
  • Якщо ж хтось зречеться Мене перед людьми, того і Син Людський зречеться перед Ангелами Божими.
  • Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь перед ангелами Божими.
  • Тому кажу Я вам, чоловік може отримати прощення всіх своїх гріхів та блюзнірств, що він мовить проти Бога, але той, хто поганить ім’я Духа Святого, не матиме прощення.
  • І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
  • Коли ж вас поведуть на суд до синагоги перед можновладцями й правителями, не турбуйтеся про те, як вам виправдовуватись і що матимете казати.
  • Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:
  • Дух Святий у належний час підкаже вам правильні слова».
  • бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.
  • Хтось із натовпу попросив Його: «Вчителю, скажи моєму братові, щоб поділився зі мною батьковою спадщиною!»
  • Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб подїлив ся зо мною наслїддєм.
  • Та Ісус мовив до нього: «Чоловіче, хто ставив мене за суддю або посередника між вами?»
  • Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
  • І звернувся Ісус до всіх присутніх: «Пильнуйте себе, остерігайтеся зажерливості, бо не наслідуватиме людина життя від майна свого».
  • Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливостї; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
  • І розповів Ісус притчу: «В одного багатого чоловіка земля добре родила.
  • Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
  • Він думав собі: „Що ж мені робити, адже я не маю де зберігати врожай?”
  • і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
  • А потім вирішив: я розберу свої клуні й збудую нові, більші. Та й звезу туди весь урожай і все своє добро.
  • І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всї плоди мої і добро моє.
  • Тоді я скажу собі: „Я маю удосталь добра на багато років. То ж більше не перейматимуся я клопотами, та тільки буду їсти, пити та тішитися”».
  • І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
  • Але Бог сказав йому: „Нерозумний чоловіче, цієї ночі ти втратиш своє життя. Кому дістанеться добро, що ти надбав?”
  • Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
  • Отак буває з тими, хто збирає собі земні скарби, та в Божих очах вони не багатіють».
  • Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатїє.
  • Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Отже, кажу Я вам: не піклуйтеся про їжу та одяг, аби підтримати життя своє.
  • Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тїлом, чим з'одягнетесь.
  • Напевне, життя є важливіше їжі, а тіло — одягу!
  • Душа більша їжі, а тїло одежі.
  • Погляньте на птахів: вони не сіють, не жнуть, не збирають зерна до комори, але ж Господь годує їх. А наскільки ж ви, люди, важливіші за птахів!
  • Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
  • Ніхто з вас не зможе хвилюванням своїм подовжити життя своє хоча б на годину.
  • Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
  • Якщо ж навіть на таку дрібничку ви не здатні, то навіщо ж переймаєтеся всім іншим?
  • Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
  • Погляньте, як ростуть дикі квіти: вони не працюють, не шиють одягу собі. Та ж кажу вам, що й Соломон у розквіті слави своєї не вдягався у такі вишукані шати, як вони.
  • Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не з'одягав ся, як одна з сих.
  • Якщо Бог одягає в таку розкіш траву польову, що сьогодні росте, а завтра потрапить у вогонь, то наскільки ж певніше одягне Він вас, о маловіри!
  • Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч укинута, Бог так з'одягає; то як більше вас, маловіри?
  • Тож не піклуйтеся й не переймайтеся, що їстимете і що питимете.
  • І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несїтесь (високо);
  • То лише погани увесь час дбають про таке, але ж Батько ваш знає, чого ви потребуєте.
  • того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
  • Натомість, дбайте насамперед про Царство Боже, й тоді усе інше Господь неодмінно вам надасть.
  • Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
  • Не бійся, отаро мала, бо Отцеві вашому було приємно дати вам Царство Своє.
  • Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
  • Продайте майно своє і роздайте гроші бідним. Заводьте собі гаманці, що не старіють, тобто збирайте скарби неминущі на Небі, де їх злодій не дістане й міль не сточить.
  • Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодїй не приступає, анї міль не їсть.
  • Бо де багатство ваше, там і серце ваше буде».
  • Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
  • «Будьте завжди напоготові, не гасіть світла.
  • Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
  • Будьте такі ж, як слуги, які чекають повернення хазяїна з весільного бенкету, щоб, коли він прийде й постукає в двері, негайно йому відчинити.
  • і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весїлля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
  • Щасливі ті слуги, яких господар застане напоготові, коли прийде. Правду кажу вам: тоді він сам підпережеться, посадить слуг за стіл і прислуговуватиме їм.
  • Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих: істино глаголю вам, що підпережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
  • Навіть якщо він з’явиться опівночі або пізніше, щасливі ті слуги, які чекатимуть на нього.
  • І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
  • Та будьте певні: якщо б господар знав, о котрій годині прокрадеться злодій, то пильнував би й не дозволив тому вдертися до хати.
  • Се ж знайте, що, коли б знав господар, о которій годинї злодїй прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
  • Ось чому й вам слід бути напоготові, бо Син Людський прийде тоді, коли ви Його не чекатимете».
  • Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
  • Тоді Петро запитав: «Господи, цю притчу Ти розповів для нас чи для всіх?»
  • Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
  • Господь відповів йому: «А хто є тим вірним і розсудливим слугою, якого господар поставив над усіма іншими слугами, щоб він вчасно годував їх.
  • Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
  • Щасливий той слуга, якого хазяїн застане в ту мить, коли він саме виконуватиме свій обов’язок.
  • Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
  • Істинно кажу вам, що господар призначить його управляти своїм маєтком.
  • По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
  • Уявіть собі навпаки, поганого слугу, який говорить сам собі: „Мій господар забарився” — і тоді почне бити інших слуг: чоловіків і жінок, почне об’їдатися й пиячити, та господар слуги повернеться того дня, коли той його не чекатиме, і тієї години, що слуга не сподіватиметься, та жорстоко покарає [48] його і призначить йому місце серед непокірних.
  • Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
  • прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знає, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
  • Слуга, який знає волю господаря свого, але не завжди готовий виконати її, і не робить того, чого вимагає хазяїн, буде суворо покараний.
  • Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
  • Тому ж, хто не знав волі господаревої та вдіяв щось проти неї, кара буде меншою. Бо кому більше дано, від того більше й очікується. Люди зазвичай вимогливіші до тих, кому вони багато довірили».
  • Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
  • «Я прийшов, щоб запалити вогонь на землі. І як же Я прагну, щоб він мерщій розгорівся!
  • Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? — тільки щоб запалав уже.
  • Я маю прийняти хрещення,[49] і як тяжко буде, доки це не сповниться!
  • Хрещеннєм же маю хреститись, і як менї важко, доки се скінчить ся!
  • Ви думаєте, що Я прийшов, щоб принести мир на землю? Ні! Кажу вам, Я прийшов, щоб розділити людей.
  • Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
  • Кажу так, бо відтепер п’ятеро членів однієї родини повстануть один проти одного: троє повстануть проти двох, а двоє — проти трьох.
  • буде бо від нинї пятеро в одній хатї роздїлених, троє проти двох, і двоє проти трох.
  • Вони будуть розділені: батько проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матері; свекруха проти невістки, а невістка проти свекрухи».
  • Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
  • І промовив Ісус до людей: «Коли ви бачите, як з заходу надходить хмара, ви тут же кажете: „Дощ збирається”. І справді згодом починає дощити.
  • Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
  • Коли ж налітає південний вітер, ви кажете: „Буде спека”. І справді настає засушлива погода.
  • А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
  • Лицеміри! Ви знаєте, як розтлумачити різноманітні явища на землі й на небі. То чому ж так сталося, що ви не здатні розтлумачити події нинішніх часів?»
  • Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
  • «Чому ти не можеш розсудити для себе, що є справедливим?
  • Чом же й про себе не судите право?
  • Якщо хтось позиває тебе до суду, намагайся владнати з ним справу перш, ніж ви туди прийдете. А як не залагодите, то стояти вам перед суддею, та той може віддати тебе у руки вартових і кинути тебе до в’язниці.
  • Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то вдорозї дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до суддї, а суддя не передав тебе слузї, а слуга не вкинув тебе в темницю.
  • Повір, не вийти тобі звідти, доки не сплатиш усе, що заборгував до останнього грошу».
  • Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.

  • ← (Луки 11) | (Луки 13) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025