Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 11) | (Луки 13) →

Сучасний переклад

Переклад Турконяка

  • Отож, коли зібрався багатотисячний натовп, аж топтали один одного, Ісус почав говорити спершу до Своїх учнів: «Остерігайтеся фарисейської закваски — їх лицемірства.
  • Коли довкола них зібралися тисячі людей, які аж напирали одне на одного, Він почав говорити насамперед Своїм учням: Стережіться закваски фарисейської, якою є лицемірство.
  • Немає нічого прихованого, що не відкриється, і нічого таємного, що не стане відомим.
  • Адже немає нічого прихованого, що не відкрилося б, ані таємного, яке не стало б явним.
  • Тому все, що ви сказали у пітьмі,[45] буде почуте при світлі.[46] І те, що ви прошепотіли комусь на вухо в замкненій кімнаті, проголошуйте, щоб усі почули».
  • Тому все, що сказали ви в темряві, — при світлі почується; що на вухо прошепотіли ви в кімнатах, — буде проголошено з дахів.
  • Після того Ісус наказав людям: «Але кажу вам, друзі Мої, більше не бійтеся тих, хто може вбити тіло ваше, але більш нічого вдіяти не здатні.
  • Кажу вам, друзям Моїм: не бійтеся тих, хто вбиває тіло, а після цього не можуть більше нічого зробити.
  • Я покажу, кого вам слід боятися: бійтеся Бога, Який вбивши, має владу ввергнути вас у пекло. Тож кажу вам: Його й бійтеся.
  • Скажу вам, кого боятися: бійтеся того, хто має владу, вбивши, ще й у геєну вкинути. Так, кажу вам: того бійтеся!
  • Чи не за два гроші продаються п’ять горобців? Та жодного з них Бог не забуде.
  • Чи не п’ять горобців продають за два асарії [1]? І жодний з них не забутий перед Богом.
  • Господь навіть знає скільки волосся на головах ваших! То ж не бійтеся — ви значно важливіші, ніж зграя горобців».
  • Адже навіть волосся на вашій голові все полічене. Не бійтеся: ви кращі за багатьох горобців.
  • «Не соромтеся віри своєї. І ще скажу вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, Син Людський також визнає [47] перед Ангелами Божими.
  • Кажу вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, Син Людський визнає перед Божими ангелами,
  • Якщо ж хтось зречеться Мене перед людьми, того і Син Людський зречеться перед Ангелами Божими.
  • а хто відрікся від Мене перед людьми, від того Він відречеться перед Божими ангелами.
  • Тому кажу Я вам, чоловік може отримати прощення всіх своїх гріхів та блюзнірств, що він мовить проти Бога, але той, хто поганить ім’я Духа Святого, не матиме прощення.
  • Кожному, хто скаже слово проти Людського Сина, проститься, а тому, хто зневажить Святого Духа, не проститься.
  • Коли ж вас поведуть на суд до синагоги перед можновладцями й правителями, не турбуйтеся про те, як вам виправдовуватись і що матимете казати.
  • Коли приведуть вас до синагог, до правителів, до влади, — не журіться, що або як треба відповідати, чи що сказати,
  • Дух Святий у належний час підкаже вам правильні слова».
  • бо Святий Дух саме в ту мить навчить вас, що треба сказати.
  • Хтось із натовпу попросив Його: «Вчителю, скажи моєму братові, щоб поділився зі мною батьковою спадщиною!»
  • Озвався до Нього хтось із натовпу: Учителю, скажи моєму братові, щоб він поділився зі мною спадщиною!
  • Та Ісус мовив до нього: «Чоловіче, хто ставив мене за суддю або посередника між вами?»
  • Та Він відповів йому: Чоловіче, хто Мене поставив суддею або розподілювачем над вами?
  • І звернувся Ісус до всіх присутніх: «Пильнуйте себе, остерігайтеся зажерливості, бо не наслідуватиме людина життя від майна свого».
  • І промовив ще до них: Глядіть і стережіться всякої зажерливості, бо не від надміру багатства залежить життя людини!
  • І розповів Ісус притчу: «В одного багатого чоловіка земля добре родила.
  • І Він розповів їм притчу, кажучи: В одного багатого чоловіка рясно вродила нива.
  • Він думав собі: „Що ж мені робити, адже я не маю де зберігати врожай?”
  • Тож думав він, говорячи сам до себе: Що робити, коли не маю куди зібрати врожаю?
  • А потім вирішив: я розберу свої клуні й збудую нові, більші. Та й звезу туди весь урожай і все своє добро.
  • І сказав: Зроблю так: розвалю свої клуні, збудую більші, зберу туди все [моє] збіжжя та моє добро
  • Тоді я скажу собі: „Я маю удосталь добра на багато років. То ж більше не перейматимуся я клопотами, та тільки буду їсти, пити та тішитися”».
  • і скажу своїй душі: Душе, маєш вдосталь добра, зібраного на багато років: спочивай, їж, пий, веселися…
  • Але Бог сказав йому: „Нерозумний чоловіче, цієї ночі ти втратиш своє життя. Кому дістанеться добро, що ти надбав?”
  • А Бог до нього промовив: Нерозумний, цієї ночі душу твою зажадають від тебе! А те, що ти приготував, кому воно буде?
  • Отак буває з тими, хто збирає собі земні скарби, та в Божих очах вони не багатіють».
  • Так буває з тим, хто збирає для себе, але не багатіє для Бога.
  • Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Отже, кажу Я вам: не піклуйтеся про їжу та одяг, аби підтримати життя своє.
  • Своїм же учням Він додав: Тому кажу вам: не журіться про душу, що будете їсти, ні про тіло, у що одягнетеся.
  • Напевне, життя є важливіше їжі, а тіло — одягу!
  • Бо душа є більша від їжі, а тіло — від одягу.
  • Погляньте на птахів: вони не сіють, не жнуть, не збирають зерна до комори, але ж Господь годує їх. А наскільки ж ви, люди, важливіші за птахів!
  • Дивіться на ворон, які не сіють, не жнуть, не мають ні комори, ні клуні, а Бог годує їх. Наскільки ж більше за птахів ви варті!
  • Ніхто з вас не зможе хвилюванням своїм подовжити життя своє хоча б на годину.
  • Хто з вас, журячись, зможе додати до свого росту хоч [один] лікоть [2]?
  • Якщо ж навіть на таку дрібничку ви не здатні, то навіщо ж переймаєтеся всім іншим?
  • Якщо ви навіть такого найменшого не можете, то чому про інше журитеся?
  • Погляньте, як ростуть дикі квіти: вони не працюють, не шиють одягу собі. Та ж кажу вам, що й Соломон у розквіті слави своєї не вдягався у такі вишукані шати, як вони.
  • Дивіться на лілії, як вони ростуть: не прядуть і не тчуть. Але скажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них.
  • Якщо Бог одягає в таку розкіш траву польову, що сьогодні росте, а завтра потрапить у вогонь, то наскільки ж певніше одягне Він вас, о маловіри!
  • І якщо траву, яка нині на полі, а завтра вкидають до печі, Бог отак одягає, то наскільки більше одягне вас, маловіри?
  • Тож не піклуйтеся й не переймайтеся, що їстимете і що питимете.
  • І не шукайте, що будете їсти й пити, і не журіться.
  • То лише погани увесь час дбають про таке, але ж Батько ваш знає, чого ви потребуєте.
  • Цього всього прагнуть народи світу; ваш же Отець знає, що цього і ви потребуєте.
  • Натомість, дбайте насамперед про Царство Боже, й тоді усе інше Господь неодмінно вам надасть.
  • Але шукайте Царства Його, а це все вам додасться.
  • Не бійся, отаро мала, бо Отцеві вашому було приємно дати вам Царство Своє.
  • Не бійся, мале стадо, бо вподобав ваш Отець дати вам Царство.
  • Продайте майно своє і роздайте гроші бідним. Заводьте собі гаманці, що не старіють, тобто збирайте скарби неминущі на Небі, де їх злодій не дістане й міль не сточить.
  • Продайте ваші маєтки, роздайте милостиню, зробіть собі гаманці, які не старіють, — невичерпний скарб на небесах, де злодій не підкрадається, де міль не точить,
  • Бо де багатство ваше, там і серце ваше буде».
  • адже де є скарб ваш, там буде й ваше серце.
  • «Будьте завжди напоготові, не гасіть світла.
  • Хай будуть підперезані ваші стегна і хай горять ваші світильники.
  • Будьте такі ж, як слуги, які чекають повернення хазяїна з весільного бенкету, щоб, коли він прийде й постукає в двері, негайно йому відчинити.
  • Тож будьте подібні до людей, які очікують свого пана, коли той повернеться з весілля; як прийде він і постукає, то відразу ж відчинять йому.
  • Щасливі ті слуги, яких господар застане напоготові, коли прийде. Правду кажу вам: тоді він сам підпережеться, посадить слуг за стіл і прислуговуватиме їм.
  • Блаженні ті раби, пан яких, прийшовши, застане їх на сторожі; запевняю вас, що підпережеться, посадить їх і, підійшовши, буде служити їм.
  • Навіть якщо він з’явиться опівночі або пізніше, щасливі ті слуги, які чекатимуть на нього.
  • І якщо прийде і в другу, і в третю сторожу [3] , і знайде їх так само, то блаженні вони.
  • Та будьте певні: якщо б господар знав, о котрій годині прокрадеться злодій, то пильнував би й не дозволив тому вдертися до хати.
  • Знайте, що якби господар знав, о котрій годині підкрадеться злодій, то [пильнував би і] не дав би вдертися до своєї хати.
  • Ось чому й вам слід бути напоготові, бо Син Людський прийде тоді, коли ви Його не чекатимете».
  • Тож і ви будьте готові, бо саме тієї години, у котру не сподіваєтеся, прийде Син Людський!
  • Тоді Петро запитав: «Господи, цю притчу Ти розповів для нас чи для всіх?»
  • Озвався Петро: Господи, чи цю притчу розповідаєш лише нам, чи всім?
  • Господь відповів йому: «А хто є тим вірним і розсудливим слугою, якого господар поставив над усіма іншими слугами, щоб він вчасно годував їх.
  • А Господь сказав: Хто є вірним, мудрим управителем, якого пан поставив над своєю челяддю, щоби давав своєчасно мірку пшениці?
  • Щасливий той слуга, якого хазяїн застане в ту мить, коли він саме виконуватиме свій обов’язок.
  • Блаженний той раб, якого пан, коли прийде, знайде, що чинить так.
  • Істинно кажу вам, що господар призначить його управляти своїм маєтком.
  • Правду кажу вам, що такого над усім своїм володінням він поставить.
  • Уявіть собі навпаки, поганого слугу, який говорить сам собі: „Мій господар забарився” — і тоді почне бити інших слуг: чоловіків і жінок, почне об’їдатися й пиячити, та господар слуги повернеться того дня, коли той його не чекатиме, і тієї години, що слуга не сподіватиметься, та жорстоко покарає [48] його і призначить йому місце серед непокірних.
  • Якщо ж скаже раб той собі в серці: Затримується мій пан прийти! — і почне бити слуг та служниць, їсти, пити й упиватися,
  • то прийде пан того раба в день, в який не сподівається, і в годину, котрої не знає, і розітне його навпіл, і визначить йому долю разом з невірними.
  • Слуга, який знає волю господаря свого, але не завжди готовий виконати її, і не робить того, чого вимагає хазяїн, буде суворо покараний.
  • Той же раб, який знав волю свого пана, але не приготувався і не вчинив згідно з його волею, буде тяжко битий;
  • Тому ж, хто не знав волі господаревої та вдіяв щось проти неї, кара буде меншою. Бо кому більше дано, від того більше й очікується. Люди зазвичай вимогливіші до тих, кому вони багато довірили».
  • той же, який не знав, але зробив щось гідне покарання, буде мало битий. У кожного, кому дано багато, від того будуть і багато вимагати; і кому багато довірено, від того і вимагатимуть більше.
  • «Я прийшов, щоб запалити вогонь на землі. І як же Я прагну, щоб він мерщій розгорівся!
  • Я прийшов вогонь кинути на землю; і як же Я прагну, щоб він уже розгорівся!
  • Я маю прийняти хрещення,[49] і як тяжко буде, доки це не сповниться!
  • Я маю хреститися хрещенням; і як важко Мені, поки звершиться!
  • Ви думаєте, що Я прийшов, щоб принести мир на землю? Ні! Кажу вам, Я прийшов, щоб розділити людей.
  • Чи думаєте, що Я прийшов мир принести на землю? Ні, кажу вам, — поділ!
  • Кажу так, бо відтепер п’ятеро членів однієї родини повстануть один проти одного: троє повстануть проти двох, а двоє — проти трьох.
  • Бо відтепер будуть п’ятеро в одному домі поділені: троє проти двох і двоє проти трьох.
  • Вони будуть розділені: батько проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матері; свекруха проти невістки, а невістка проти свекрухи».
  • Розділиться батько із сином і син з батьком; мати — з дочкою, а дочка — з матір’ю; свекруха — зі своєю невісткою, а невістка — зі [своєю] свекрухою.
  • І промовив Ісус до людей: «Коли ви бачите, як з заходу надходить хмара, ви тут же кажете: „Дощ збирається”. І справді згодом починає дощити.
  • Говорив Він і до натовпу: Коли ви побачите хмару, яка надходить із заходу, одразу кажете, що насувається дощ, — і стається так.
  • Коли ж налітає південний вітер, ви кажете: „Буде спека”. І справді настає засушлива погода.
  • А коли вітер південний віє, кажете, що буде спека, — і збувається.
  • Лицеміри! Ви знаєте, як розтлумачити різноманітні явища на землі й на небі. То чому ж так сталося, що ви не здатні розтлумачити події нинішніх часів?»
  • Лицеміри, вигляд землі й неба ви вмієте розпізнавати, чому ж ви не вмієте розпізнати часу цього?
  • «Чому ти не можеш розсудити для себе, що є справедливим?
  • Чому самі від себе не судите, що є справедливе?
  • Якщо хтось позиває тебе до суду, намагайся владнати з ним справу перш, ніж ви туди прийдете. А як не залагодите, то стояти вам перед суддею, та той може віддати тебе у руки вартових і кинути тебе до в’язниці.
  • Коли ти йдеш зі своїм обвинувачем до правителя, то доклади в дорозі зусиль звільнитися від нього, щоби часом він не притягнув тебе до судді, а суддя не видав тебе судовому виконавцеві, а виконавець не вкинув тебе до в’язниці.
  • Повір, не вийти тобі звідти, доки не сплатиш усе, що заборгував до останнього грошу».
  • Кажу тобі, що не вийдеш звідти, доки не віддаси останньої лепти [4].

  • ← (Луки 11) | (Луки 13) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025