Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
Якось у суботу Ісус прийшов до оселі одного з головних фарисеїв на обід. Присутні на обіді пильно стежили за кожним Його словом.
І сталося, що коли в суботу Ісус увійшов у дім якогось начальника з фарисеїв, щоб їсти хліб, то вони стежили за Ним.
Навпроти Ісуса сидів чоловік, хворий на водянку.
І ось, перед Ним був один чоловік, хворий на водянку.
Ісус запитав законників і фарисеїв: «Чи дозволено Законом зцілити хворого в суботу, чи ні?»
Озвавшись, Ісус сказав до законників і фарисеїв: У суботу годиться оздоровляти чи ні?
Та вони мовчали. Тоді Ісус узяв хворого чоловіка та й зцілив його і відпустив.
Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, оздоровив його й відпустив.
А по тому Він сказав законникам та фарисеям: «Якщо син ваш або віл упаде в криницю, невже ви не витягнете нещасного негайно, навіть коли це буде в суботу?»
І сказав Він їм: Коли в когось із вас син або віл упаде в криницю, хіба не витягнете відразу ж — у день суботній?
Тоді Ісус розповів гостям притчу, бо помітив, як усі вони намагалися вибрати собі найпочесніше місце за столом. Він мовив:
А як Він помітив, що вони вибирали собі перші місця, розповів запрошеним притчу, кажучи їм:
«Коли вас запрошують на весілля, не сідайте на місця для почесних гостей, бо серед запрошених може виявитися хтось важливіший за вас.
Коли хто запросить тебе на весілля, не сідай на перше місце, аби часом хтось поважніший від тебе не виявився між запрошеними,
І якщо так станеться, тоді хазяїн, який запросив вас обох, муситиме підійти до вас і сказати: „Поступіться своїм місцем цьому чоловікові”. І посоромленому, вам доведеться пересідати на менш почесне місце.
і щоб той, хто тебе та його запросив, не прийшов і не сказав тобі: Поступися йому місцем. І тоді, засоромлений, станеш займати останнє місце.
Тож якщо вас запросили на весілля, прийдіть і сядьте на найскромнішому місці. Тоді господар підійде до вас і скаже: „Друже, пересядь на почесніше місце”. Тоді буде честь вам перед всіма іншими гістьми.
Але коли будеш запрошений, прийди, сядь на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшов і сказав тобі: Друже, сядь вище! Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними з тобою.
Адже кожен, хто підноситься, буде принижений, а хто принизиться, буде піднесений».
Бо кожний, хто підноситься, буде понижений, а хто понижується, буде піднесений!
І звернувся Ісус до хазяїна, який запросив Його: «Коли ви влаштовуєте обід або вечерю, не запрошуйте тільки своїх друзів або братів, або родичів, або багатих сусідів через те, що вони, мовляв, запрошуватимуть вас у відповідь, і ви отак повернете витрачене.
Говорив же Він і до того, хто запросив Його: Коли ти справляєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ані своїх братів, ані своїх родичів, ані багатих сусідів, щоб і вони тебе колись запросили, — і в цьому буде тобі винагорода.
Ні, коли ви приймаєте гостей, запросіть бідних, калік, кривих і сліпих.
Але коли влаштовуєш гостину, клич бідних, слабких, кривих, сліпих, —
І в тому, що вони не мають чим віддати вам, але Бог відплатить вам у День воскресіння праведних».
і будеш блаженний, бо не мають чим тобі віддати; віддасться ж тобі у воскресінні праведних!
І почувши ці слова, один із тих, хто сиділи разом з Ісусом за столом, вигукнув: «Блаженний той, хто їстиме хліб у Царстві Божім!»
Почувши це, один з тих, які сиділи при столі, сказав Йому: Блаженний той, хто їстиме хліб у Божому Царстві!
То Ісус промовив до нього: «Один чоловік приготував великий бенкет й запросив на нього багатьох людей.
Він же сказав йому: Один чоловік справляв велику гостину і запросив багатьох;
І в призначений час він послав свого слугу до всіх запрошених зі словами: „Приходьте, вже все готове!”
і послав свого раба в час гостини, щоби сказав запрошеним: Ідіть, бо вже [все] готове!
Але всі вони почали вибачатися. Перший сказав: „Я придбав землю і саме зараз мушу їхати подивитися її, вибач, будь ласка”.
І враз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, потрібно мені піти й побачити його; благаю тебе, вважай мене за виправданого.
Інший промовив: „Я придбав п’ять пар волів і оце виряджаюся випробовувати їх. Вибач, будь ласка”.
А другий сказав: Купив я п’ять пар волів і йду випробувати їх; благаю тебе, вважай мене за виправданого.
А ще інший відповів: „Я щойно одружився і з цієї причини не можу прийти”.
Ще один сказав: Я одружився і через те не можу прийти.
Отож слуга повернувся і все це переказав господареві. Той страшенно розгнівався і сказав слузі: „Вийди мерщій на вулиці й майдани міста і приведи сюди бідних, калік, сліпих і кривих!”
Повернувся раб і розповів це своєму панові. Тоді пан, розгнівавшись, сказав своєму рабові: Мерщій виходь на площі та вулиці міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кривих!
Пізніше слуга доповів: „Господарю, те, що ти наказав, виконано, але місця за столом іще багато”.
І сказав раб: Пане, сталося так, як наказав ти, і ще є місця.
Тоді хазяїн наказав слузі: „Йди на дороги й на загороди й приведи тих, кого знайдеш там, щоб дім мій був повен.
Та пан рабові сказав: Вийди на шляхи, на загороди і змушуй увійти, щоб наповнився мій дім.
Бо кажу тобі, що ніхто з тих, хто був запрошений, але не прийшов, не покуштує моїх страв!”»
Кажу вам, що жодний з тих раніше запрошених мужів не скуштує Моєї вечері. [Бо багато покликаних, та мало вибраних].
Сила-силенна людей ішла разом з Ісусом. Тож Він сказав їм:
Ішло за Ним багато людей. Обернувшись, Він сказав їм:
«Якщо хтось приходить до Мене, але не любить Мене дужче, ніж своїх батька й матір, дружину й дітей, братів і сестер, і навіть дужче, ніж своє життя, той не може бути учнем Моїм.
Якщо хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини й дітей, братів і сестер, та ще й душу свою, той не може бути Моїм учнем.
Той, хто не несе хреста страждання свого і не йде за Мною, той не може бути учнем Моїм.
Хто не несе свого хреста і не йде слідом за Мною, не може бути Моїм учнем.
Якщо хтось із вас надумає звести башту, то чи не візьметься він спершу підрахувати, у що це йому стане, — чи має він достатньо грошей, аби довести справу до кінця?
Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде й не полічить коштів, чи вистачить для завершення,
Бо інакше може статися, що він закладе фундамент, але неспроможний буде закінчити. То люди сміятимуться з нього й казатимуть: „Це той, хто почав будувати, але не зміг добудувати!”
щоб, коли покладе основу й не зможе докінчити, усі, які побачать, не почали сміятися з нього,
кажучи, що цей чоловік почав будувати й не спромігся закінчити.
Або коли цар вирушає на війну проти іншого царя, чи не сяде він спершу й не поміркує, а чи зможе він зі своїми десятьма тисячами воїнів протистояти ворогові, який має двадцять тисяч бійців?
Або який цар, ідучи на бій проти іншого царя, спершу не сяде порадитися, чи під силу йому з десятьма тисячами війська зустріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?
І якщо він не може протистояти йому, то поки ворог ще далеко, чи не вишле він до нього посла з проханням про перемир’я?
Коли ні, то як той ще далеко, шле до нього посланців і просить примирення.
Так само й кожен із вас: якщо не може кинути все своє майно, то не зможе бути Моїм учнем».
Так ото й кожний з вас, хто не відречеться від усього свого майна, не може бути Моїм учнем.
«Сіль — добра річ. Але коли вона стає прісною і втрачає свій смак, як її знову солоною зробити?
Отже, сіль — добра річ, але коли сіль звітріє, чим посолите?