Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Куліша та Пулюя
Довкола Ісуса зібралися послухати збирачі податків і грішники.
Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.
А фарисеї та книжники почали дорікати: «Цей Чоловік водиться з грішниками й, навіть, їсть із ними!»
І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.
«Якщо хтось із вас має сто овець, і одна з них відіб’ється від отари, чи не залишить він решту дев’яносто дев’ять на вигоні і шукатиме одну заблудлу, аж доки не знайде її?
Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?
А як знайде, то радісно візьме на плечі й понесе додому.
А знайшовши, положить на плечі собі, радїючи.
І прийшовши додому, покличе друзів і сусідів і скаже їм: „Порадійте разом зі мною: адже я знайшов мою заблудлу вівцю!”
І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
Повірте, так само й на Небі більше буде втіхи з одного грішника, який розкається, ніж із дев’яноста дев’яти праведників, котрим немає потреби каятися».
Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
«Або уявіть собі жінку, яка має десять срібних драхм.[52] Якщо вона загубить одну з них, то чи не засвітить вогонь, і чи не местиме ретельно у хаті в пошуках монети, доки не знайде її?
Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?
А коли знайде, то покличе подруг і сусідок, і скаже їм: „Порадійте разом зі мною: адже я знайшла загублену драхму!”
А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
Повірте, так само радіють і Ангели Божі за кожного грішника, який розкаявся в гріхах своїх».
Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
Молодший син якось попросив: „Батьку, віддай мені мою частку майна”. І батько розділив своє добро між синами.
і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.
А незабаром молодший син продав майно, забрав усі гроші й вирушив у далекі краї. Жив він там безладно й розтринькав усі гроші.
І не по многих днях, зібравши все молодший син, від'їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
І коли він витратив останнє, напав на ту країну, де він мешкав, жорстокий голод, та син впав у нужду.
Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.
Тоді він пішов і найнявся до одного з мешканців тієї країни. Той послав його в свій маєток годувати свиней.
І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.
Годуючи свиней, він ладен був набити живіт хоча б лушпинням, що їли свині, але й того йому не давали.
І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.
Опам’ятавшись, він сказав собі: „Наймані робітники в мого батька мають їжі вволю, а я тут з голоду гину!
Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
Відразу вирушу до свого батька і скажу йому: „Батьку, я грішний перед Богом і перед тобою; я не гідний більше називатися твоїм сином. Дозволь мені бути одним із твоїх наймитів””.
Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
І підвівшись, він подався до свого батька. Батько ще здалеку побачив, що він наближається, і сповнився милосердя до нього. Він побіг назустріч синові, обняв його й поцілував.
І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.
Син промовив до нього: „Батьку, я грішний перед Небом і перед тобою. Я більше не гідний називатися твоїм сином”.
Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.
Але батько наказав слугам: „Мерщій принесіть найкраще вбрання і вдягніть його. Надіньте перстень на руку йому й сандалі на його ноги.
Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
І приведіть вгодоване теля. Заріжте його й приготуйте обід — ми будемо святкувати!
і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
Бо цей мій син, який помер, а тепер повернувся до життя; загубився, а тепер знайшовся!” І вони почали святкувати.
бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
Тим часом старший син був у полі. Коли він, повертаючись, наблизився до дому, то почув музику й танці.
Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
Він покликав одного із слуг і поцікавився, що це все означає.
І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
Слуга відповів: „Твій брат прийшов. Батько твій звелів зарізати вгодоване теля на радощах, що повернувся його син живий і здоровий”.
Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
Старший син розлютився й не хотів заходити до хати. Отже батько вийшов і намагався заспокоїти його.
Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
Та він відповів батькові: „Послухай! Усі ці роки я вірно служив тобі, й жодного разу не було так, щоб я не виконав твій наказ! Але ти жодного разу не дозволив мені зарізати навіть козу, щоб я міг запросити своїх друзів повеселитися!
Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
А коли до тебе повернувся твій син, який розтринькав все твоє добро з повіями, ти наказав зарізати для нього вгодоване теля!”
як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
Тоді батько сказав йому: „Сину мій, ти завжди зі мною. Все, що я маю, належить тобі.
Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;