Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Cовременный перевод WBTC
Ісус сказав Своїм учням: «В одного багатія був управитель, якого звинувачували в тому, що він краде гроші свого господаря.
И сказал Иисус ученикам: "У одного богатого человека был управляющий. Его обвиняли в том, что он расточает имущество.
Хазяїн покликав свого управителя й запитав: „Що означають ці чутки про тебе? Дай мені докладний звіт про те, як ти розпоряджався моїми грішми, оскільки надалі ти не можеш виконувати ці обов’язки”.
Позвав управляющего, хозяин сказал: "Что я слышу о тебе? Дай отчёт в твоём управлении, ибо ты не можешь больше быть управляющим".
Тоді управитель сказав собі: „Як же мені бути? Хазяїн вигнав мене з роботи. Я не такий дужий, щоб землю копати, а жебракувати соромно.
Тогда управляющий сказал сам себе: "Что же мне делать? Мой хозяин собирается отобрать у меня должность. Я слишком слаб, чтобы копать землю, а просить милостыню стыжусь.
Я знаю, що зробити, щоб, коли мене з управління скинуть, люди прийняли мене в своїх оселях”.
Я знаю, что сделать, чтобы люди принимали меня в своих домах, когда меня отстранят от управления".
Він покликав кожного з господаревих боржників. Першого з них запитав: „Скільки ти винен господареві?”
Он созвал всех должников своего господина и сказал первому из них: "Сколько ты должен моему господину?"
Той відповідає: „Сто мір [53] оливи”. Управитель каже: ”Візьми свою розписку, сідай і перепиши швидко — хай буде п’ятдесят”.
Тот сказал: "Сто мер масла". Управляющий сказал ему: "Возьми свой счёт, сядь и поскорее напиши: пятьдесят мер".
Іншого боржника він запитав: „А ти скільки винен?” Той каже: „Сто мірок [54] пшениці». Управитель тоді йому: „Візьми розписку й перепиши, зроби вісімдесят мірок”.
А другому сказал: "А ты сколько должен?". Тот ответил: "Сто мер пшеницы". И сказал ему управляющий: "Возьми свой счет и напиши: восемьдесят мер".
І господар похвалив свого безчесного управителя за те, що той діяв так винахідливо. Мирський люди більш винахідливі у повсякденних справах одне з одним, ніж духовні.
Позже хозяин похвалил бесчестного управляющего, ибо тот поступил хитро. Да, люди мирские более ловки в обращении с себе подобными, чем люди духовные".
Тож кажу вам: „Витрачайте блага земні, щоб завести собі друзів. Потім, коли ці блага минуться, вас привітають у вічних оселях”.
Иисус продолжал: "Я говорю вам: пользуйтесь тем, что дано вам на этом свете, чтобы угодить Богу. И тогда в час, когда вы лишитесь всего земного, вы будете радушно приняты в том доме, который извечен.
Чоловікові, якому вірять у малому, повірять і у великому, а той, хто безчесний в малому, і у великому чесний не буде.
Ибо тот, кому можно довериться в малом, не подведёт и в большом. Если же ты бесчестен в малом, то обманешь и в большом.
І якщо ви не гідні довіри в багатствах земних, то хто довірить вам справжнє багатство?
И если нельзя доверить тебе земные богатства, то и истинные небесные сокровища не будут доверены тебе.
І якщо ви не гідні довіри в поводженні з тим, що належить іншим, хто дасть вам те, що належить вам?»
И если нельзя тебе доверить чужое имущество, то и твоё собственное тебе дано не будет.
«Не може слуга служити двом господарям, бо зненавидить одного й полюбить іншого або буде відданий одному і зневажатиме іншого. Не можна водночас поклонятися Богові й грошам[55]».
Ни один слуга не может служить двум господам одновременно. Он будет любить одного господина и ненавидеть другого. Или же он будет верным слугой одному, но нерадивым другому. Не можете вы служить и Богу, и деньгам одновременно".
Все те чули фарисеї, та вони насміхалися з Ісуса, бо були ласі до грошей.
Фарисеи, любившие деньги, слушали всё это и насмехались над Иисусом.
А Він сказав їм: «Ви ті, хто намагається переконати людей в своїй добропорядності, але Богові відомі ваші серця. Те, що люди вважають цінним, Богові мерзотне.
И Он сказал им: "Вы стараетесь выглядеть праведниками в глазах других людей, но Бог знает ваши сердца. То, что люди считают ценным, отвратительно Богу.
Закон Мойсеїв і пророки існували до приходу Іоана Хрестителя. Але відтоді, як проповідується Благовість про Царство Боже, кожен прагне ввійти в Нього.
До Иоанна был закон и пророки. После него стали проповедовать Царство Божье, и многие изо всех сил стремятся попасть в него.
Швидше зникнуть небо і земля, ніж втратить силу жодна рисочка хоч однієї з літер Закону Мойсеєвого».
Однако скорее сгинут небо и земля, чем хотя бы единая точка из закона потеряет силу.
«Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною і бере шлюб з іншою жінкою, чинить перелюб. І кожен, хто одружується з розведеною жінкою, також чинить перелюб».
Каждый, кто разводится с женой своей и женится на другой, совершает грех прелюбодеяния. И тот, кто женится на разведённой, повинен в прелюбодеянии".
Далі Ісус розповів таку притчу: «Був собі багатий чоловік, який жив у розкоші, та завжди одягався у найвишуканіши шати.
Иисус сказал: "Жил однажды богач. Он одевался в самую дорогую и роскошную одежду и каждый день наслаждался своим богатством.
А біля його воріт лежав бідний чоловік на ймення Лазар. На тілі його були виразки.
К его воротам часто приносили покрытого язвами нищего по имени Лазарь.
Він мріяв наїстися тими залишками, що перепадуть із багатієвого столу. Тільки собаки підходили й зализували його рани.
И он ожидал там, чтобы насытиться кусками еды, падавшими со стола богача. Даже собаки подходили и лизали его язвы.
А згодом бідняк помер, і Ангели забрали його й віднесли до Авраама. Помер також і багач, і був похований.
Когда нищий умер, ангелы отнесли его к Аврааму. Умер и богач, и его похоронили.
І в країні мертвих,[56] страждаючи від мук, багатій поглянув угору й побачив удалині Авраама, а поруч із ним Лазаря.
И в царстве мёртвых, где истязали богача, взглянул он наверх и увидел вдали Авраама, держащего в объятиях Лазаря.
І вигукнув багач: „Отче Аврааме, змилуйся наді мною, пошли Лазаря, щоб він змочив у воді кінчик пальця й охолодив мій язик, бо я так страждаю в цім вогні!”
И закричал он: "Отец Авраам, сжалься надо мной и пошли Лазаря, чтобы он смочил палец водой и освежил мой язык, ибо я мучаюсь в этом огне!"
Та Авраам відповів йому: „Сину мій, пригадай: протягом усього свого життя на землі ти мав усі блага, в той час, як Лазареві на долю випали всі страждання. Та тепер він утішений, а ти терпиш муки.
Но Авраам сказал: "Сын мой, вспомни, что ты получал только хорошее в жизни, а Лазарь только плохое. Здесь же он утешился, а ты страдаешь.
Але опріч усе це, глибока прірва пролягла між нами і вами. Хоч як би хто прагнув перейти звідси до вас, — не зміг би, так само й з вашого боку ніхто не в змозі цю прірву здолати”.
И огромная пропасть лежит между тобой и нами, никто не может перейти через неё и помочь, и никто к нам не может перейти".
Той каже: „Тоді я прошу тебе, отче, пошли Лазаря до дому мого батька, бо там у мене п’ятеро братів. Хай він застереже їх, щоб і вони були не потрапили до цього місця страждань”.
И сказал богач: "Тогда прошу тебя, отец, пошли Лазаря в дом отца моего,
ибо у меня есть пятеро братьев; пусть он предупредит их, чтобы и они не попали сюда на мучения".
Та Авраам відповів: „У них є Мойсей та пророки. Хай твої брати їх слухають”.
Но Авраам сказал: "У них есть Моисей и пророки. Пусть слушают их".
Багатій заперечив: „Ні, отче, це якби до них прийшов хтось із померлих, тоді б вони покаялися”.
Тогда богач сказал: "Нет, отец Авраам, но если кто из мёртвых придёт к ним, они раскаются".