Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Огієнка
Ісус сказав Своїм учням: «Спокуси, що кидають людину в гріх, завжди існуватимуть. Але горе тому, через кого вони приходять!
І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
Та якщо хтось введе в гріх одного з малих оцих, які вірують в Мене, то краще було б для нього, щоб почепили йому на шию жорно і втопили в морі.
Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
Пильнуйте себе! Якщо брат твій грішить, вкажи йому на те. І якщо він покається, прости його.
Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
Якщо ж він грішить проти тебе сім разів на день і сім разів повертаєтсья до тебе й каже: „Я каюся” — прости його».
І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
Тоді апостоли попросили Господа: «Дай нам більше віри!»
І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
На те відповів Господь: «Якби ваша віра була завбільшки з гірчичне зернятко, ви могли б сказати цій шовковиці: „Вирви коріння своє з землі й переселися в море” — і вона послухалася б вас».
А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
«Уявіть, що ви маєте раба, який обробляє землю або доглядає овець. Коли він з поля повертається додому, чи скажете ви йому: „Негайно іди і сідай поїж?”
Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
Чи ви не скажете: „Приготуй вечерю, вдягни фартух і прислужи мені, поки я їм та п’ю, а потім і сам можеш поїсти й попити?”
Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
Чи подякуєте ви слузі за те, що він виконує ваші накази?
Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
Так само й з вами: коли ви виконали те, що вам було доручено, скажіть собі: „Ми слуги, котрі не заслуговують ніякої подяки. Ми лише виконували свій обов’язок”».
Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
По дорозі до Єрусалиму Ісус мандрував уздовж кордону між Самарією та Ґалилеєю.
І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
Коли Він увійшов в одне з селищ, Його зустріли десять чоловік хворих на проказу. Вони стояли віддалік і голосно гукали: «Ісусе, Володарю, змилуйся над нами!»
І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
Побачивши їх, Ісус наказав: «Підіть і покажіться священикам[57]». І поки ті десятеро йшли, вони цілком очистилися.
І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“ І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
Та один із них, коли побачив, що він зцілений, повернувся й голосно славив Бога.
Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
Він простягся долілиць біля Ісусових ніг і дякував Йому. Він був самаритянином.
І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
У відповідь Ісус запитав: «Хіба не десятеро очистилися? Де ті дев’ятеро?
Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
Невже жоден із них, крім цього іноземця, не повернувся віддати дяку Богові?»
Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
І сказав йому Ісус: «Підведися і йди. Твоя віра зцілила тебе».
І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
Одного разу фарисеї запитали Ісуса, коли прийде Царство Боже. І Він відповів: «Царство Боже не приходить так, щоб усі його помітили.
А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
Ніхто не зможе сказати: „Воно тут!” або „Воно там!” — оскільки Царство Боже — з вами[58]».
і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
А учням Своїм Він сказав: «Настане час, коли ви прагнутимете побачити хоча б один із днів Сина Людського, коли Він буде у всій Своїй Славі, але не побачите.
І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
І дехто казатиме вам: „Погляньте туди!” або „Погляньте сюди!” Не ходіть туди і не йдіть за ними.
І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
Коли Син Людський прийде, кожний знатиме про Його пришестя. Він сяятиме, подібно спалаху блискавки, яка розтинає небо світлом із краю в край.
Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
Але спершу Він мусить витерпіти багато і буде відкинутий цим поколінням.
А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
Як це було за часів Ноя, так буде і в годину пришестя Сина Людського.
І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
Тоді люди їли, пили, одружувалися, аж до того дня, доки Ной не ввійшов в свій ковчег.[59] Тоді настав потоп і їх усіх знищив.
їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
Це буде так само, як було в часи Лота.[60] Тоді люди їли, пили, купували, продавали, саджали дерева і зводили будинки.
Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
Але в день, коли Лот пішов з Содома, з небес пролився дощ із вогню та сірки і всіх їх знищив.
того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
І станеться так само в час пришестя Сина Людського.
Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
Хто сидітиме в той день на даху своєї оселі, а речі його будуть у домі, не повинен спускатися по свої пожитки. Так само, якщо хтось працюватиме в полі, хай не вертається додому.
Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
Хто намагатиметься врятувати своє життя, втратить його, але ж той, хто віддасть життя за Мене, врятує його.
Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
Повірте, в ту ніч двоє лежатимуть в одному ліжку: одного (або одну) з них буде взято, а другий (друга) залишиться.
Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
Дві жінки разом молотимуть зерно на жорнах: одну з них буде взято, а друга залишиться.
Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
[Двоє чоловіків працюватимуть у полі: одного з них буде взято, а другий залишиться».] [62]
Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“